Ухвала суду № 101269565, 19.11.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17861/21

Провадження № 2-з/638/530/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року Дзержинськийрайонний суд містаХаркова в складі:

Головуючого судді Семіряд І.В.

за участю секретаря Подосокорській А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду 18.11.2021 надійшла зазначена заява про забезпечення позову. В якій посилається на те, що вона звернулась до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Заявник вказує, що приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався нормою права, яка на час вчинення нотаріальної дії була незаконною та не чинною. ОСОБА_1 вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення виконання можливого судового рішення

Сторони у судове засідання не викликались, що не суперечить приписам ст. 153 ЦПК України.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст та вимоги позовної заяви, приходить до наступного висновку.

Заяву про забезпечення позову, подану разом з позовною заявою, з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процессу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області №66985915 вбачається, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису №89669 від 05.04.2021, який видано приватним нотаріусом приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості у розмірі 8409 грн. В межах виконавчого провадження приватним виконавцем прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, накладено арешт на кошти боржника.

Не погоджуючись з виконавчим написом, на підставі якого відбувається стягнення, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно п. 6 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Приймаючи до уваги, що в провадженні суду є справа щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, враховуючи, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до незворотних наслідків, а також те, що вжитий вид забезпечення позову є співвмірним із заявленими вимогами і має тимчасовий характер та діє до виконання рішення суду, суд приходить до висновку про задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 2, 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №89669 від 05.04.2021, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» (ЄДРПОУ 41697872, місцезнаходження м. Київ, вул. Федорова, 64/16, оф. 311).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України – оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити Приватному виконавцю виконавчого округу міста Харкова Подолянко Івану Андрійовичу– для виконання, учасникам справи – для відома.

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом 3(трьох) років.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Семіряд