Рішення № 101268292, 22.11.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12764/21

2-а/357/258/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В.П.,

секретар судового засідання - Чайка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області, завідувача сектору протидії нелегальній міграції БР ЦМІ ДМС в м.Києві та Київській області Іщенка А.П., заступника начальника БРВ ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області Щербатюка Р.В., третя особа - Білоцерківський Національний аграрний університет, про скасування рішення про примусове повернення до країни походження та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Громадянин Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 (далі - «Позивач») звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області, завідувача сектору протидії нелегальній міграції БР ЦМІ ДМС в м.Києві та Київській області Іщенка А.П., заступника начальника БРВ ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області Щербатюка Р.В.(далі - «Відповідач», «Відповідачі»), третя особа - Білоцерківський Національний аграрний університет,про примусове повернення до країни походження та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на наступні обставини.

30.09.2021 року головним спеціалістом Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київської області Корнієнко С.М. було складено відносно Позивача Протокол МКО №000163 про адміністративне затримання за ч.2 ст.263 КУпАП та Протокол ПР МКО №001297 про вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП.

Того ж дня, заступником начальника відділу Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управляння Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області Щербатюком Р.В. було ухвалено Постанову ПН МКО №001300 від 30.09.2021 року, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування в Україні після закінчення відповідного терміну перебування у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

Втім, Позивач не володіє, не вміє читати мовою, якою ведеться адміністративне провадження, він не усвідомлював зміст Протоколу ПР МКО №001297 від 30.09.2021 року та Постанови ПН МКО №001300 від 30.09.2021 року, був позбавлений можливості мати перекладача, хоча і підписував документи, куди йому вказувала уповноважена особа.

17.09.2021 року заступником начальника Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства управління Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області Лемешем Д. було прийнято рішення на підставі п.9 п.61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №322, яким Позивачу відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання.

30.09.2021 року завідувачем сектору протидії нелегальної міграції Білоцерківського відділу ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області Іщенко А.П. було прийнято рішення №36 від 30.09.2021 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до положень ст.4, ст.15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Сам факт його звернення за правовою допомогою доводить його незгоду з вчиненими відносно нього Відповідачами діями та рішеннями.

Тому він звернувся до суду з даним позовом та просив скасувати Постанову ПН МКО №001300 від 30.09.2021 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП, а адміністративну справу закрити та просив скасувати рішення №36 від 30.09.2021 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни його - громадянина Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 01.11.2021 року постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.75-77).

У встановлений судом строк на адресу суду від представника відповідача Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області, надійшов відзив, в якому той зазначив, що оскаржуване рішення є таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для його скасування відсутні. У задоволенні адміністративного позову поросив відмовити (а.с.181-187).

18.11.2021 року засобами електронного зв`язку на адресу суду представником Позивача було направлено відповідь на відзив, в якому той зазначив, що до матеріалів справи не додано акту перевірки, свідчень понятих, письмових пояснень завідуючої по гуртожитку ОСОБА_2 , при цьому відсутні будь-які докази здійснення телефонних дзвінків Позивачу, а також відсутні додатки до листа від 16.09.2021 року, а саме фото на 11 аркушах. Вказані вище обставини дають підстави вважати, що жодної перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , не проводилось. Позивачу від Відповідача ніхто не телефонував з приводу проживання, з університету теж ніхто нічого не повідомляв.

Рішення від 17.09.2021 року №80111300010476 про відмову у видачі посвідки не містить обов`язкових реквізитів: підпису уповноваженої особи та печатки. Таким чином, рішення оформлено без обов`язкових реквізитів не є документом, тим самим не створює права та обов`язків для будь-якої особи. Позивачу не видавали копію такого рішення і не ознайомлювали його з ним. До того ж у самому рішенні від 17.09.2021 року відсутні відомості про його видачу Позивачу або про надіслання рішення поштою. Цей факт свідчить про порушення п.62 Порядку, порушення прав та інтересів Позивача, що свідчить про незаконність рішення. Відповідачем не було повідомлено ні Позивача ні третю особу про рішення від 17.09.2021 року №80111300010476.

Стосовно протоколу №МКО 000163 про адміністративне затримання зауважив, що той не містить чіткої підстави для адміністративного затримання Позивача, передбаченого ч.1 ст.260 КУпАП, що є грубим порушенням його прав, оскільки той був підданий незаконному адміністративному стягненню. До матеріалів справи Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би давав підстави вважати, що головний спеціаліст Корнієнко С.М. є уповноваженою посадовою особою Відповідача на складання протоколу про адміністративне затримання. У протоколі про затримання не вказано місце його складання, тобто відсутній обов`язковий реквізит документу, що тягне за собою протиправність Протоколу про затримання. Ні протокол про затримання, ні інші матеріали відносно Позивача не містять жодних відомостей про повідомлення Відповідачем родичів Позивача про адміністративне затримання останнього, що свідчить про грубе порушення прав Позивача під час адміністративного затримання останнього. Всупереч чинному законодавству України Відповідач не повідомив будь-який центр з надання безоплатної вторинної допомоги про адміністративне затримання Позивача

Стосовно протоколу про адміністративне правопорушення ПР МКО 001297 зазначив наступне. У порушення ст.255 КУпАП та п.2.1 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення Державною міграційною службою України, протокол ПР МКО 001297 від 30.09.2021 року складений неуповноваженою особою Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області. Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би давав підстави вважати, що головний спеціаліст Корнієнко С.М. є уповноваженою посадовою особою та державним службовцем, який має право від імені Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області складати протокол про адміністративне правопорушення. До протоколу про адміністративне правопорушення не долучено протоколу про затримання. Крім цього, до матеріалів справи не долучено відповідей по місцю проживання, які начебто були долучені до протоколу.

Позивачу не був забезпечений перекладач на рідну мову, тим самим не роз`яснено його права та обов`язки, не було доведено змісту протоколів, постанови та рішення.

Стосовно постанови про накладення адміністративного стягнення ПН МКО 001300 від 30.09.2021 року слід зазначив наступне. До матеріалів справи Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би давав підстави вважати, що заступник начальника відділу Щербатюк Р.В. є уповноваженою особою Державної міграційної служби на складання постанов про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП. Відповідачем лише зазначено про порушення Позивачем ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Однак Відповідач у постанові не конкретизує, яке саме правопорушення вчинив Позивач, а вказана ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» містить 23 частини.

Таким чином, у постанові не визначено склад адміністративного правопорушення, за порушення якого Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Якщо не визначено склад, то і правопорушення не було встановлено, а вина Позивача не доведена. Отже, постанова є незаконною і підлягає скасуванню. У постанові відсутні дані про те, що вона була перекладена Позивачу і що під час її винесення, або наданні для підписання Позивачу йому було пояснено на його рідній мові або на професійній англійській мові зміст постанови та його право на її оскарження.

Стосовно рішення №36 про примусове повернення до країни походження або третьої країни зазначив наступне. Відповідачем не надано ні журналу обліку прийнятих рішень про примусове повернення та видворення з України іноземців та осіб без громадянства, ні витягу з нього, що знову ж таки свідчить про те, що Відповідач не діяв у спосіб та у межах визначених чинним законодавством України. Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень та постанов, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню (а.с.196-205).

18.11.2021 року допитаний у судовому засіданні за його згодою у якості свідка в порядку ст.93 КАС України за допомогою перекладача Позивач ОСОБА_1 пояснив суду наступне. Коли він прибув 16.08.2021 року до України, то пішов до аграрного університету. Він надав документи та сплатив відповідну плату і йому сказали повернутися за тиждень. 30.08.2021 року в університеті йому сказали прийти до міграційної служби. Там йому сказали прийти через 3 тижні. Він мав намір отримати посвідку на тимчасове проживання. Через 3 тижні, 27.09.2021 року, він знов прийшов до міграційної служби дізнатися чи готова посвідка, але там було зачинено. 29.09.2021 року коли він прийшов ще раз, йому повідомили про відмову. При цьому він зрозумів, що у нього залишився один день до закінчення терміну дії візи. В міграційній службі він зустрів декана університету - ОСОБА_3 . Той йому сказав, що він має дати свій паспорт, і йому допоможуть переподати документи на посвідку. Він віддав свій паспорт. Коли декан вийшов з міграційної служби, то запевнив його у тому, що все буде добре. Через годину йому співробітник міграційної служби сказав прийти 30.09.2021 року. В цей день він прийшов до міграційної служби, куди через дві години прийшов і ОСОБА_3 . Він у кабінеті щось обговорював з співробітниками міграційної служби. При цьому він був зовні цього кабінету та участі у цьому не приймав, це тривало близько 1,5 години. Перед тим, як ОСОБА_3 пішов, він запросив його до кабінету і сказав підписати якісь папери, показуючи в яких місцях треба розписатися. При цьому він сказав щоб він не турбувався, що це дозволить йому подати документи на посвідку, а потім сказав, що йому треба йти на пари і пішов. Він дочекався коли йому дадуть паспорт, але паспорт видали зі штампом про заборону в`їзду на Україну протягом 3-х років і це йому переклали за допомогою електронного перекладача у телефоні. Він нічого не розумів, що в тих документах, які він підписував, й не зрозумів, що це за штамп. Йому лише пояснили, що він має залишити Україну протягом одного тижня. Після цього він звернувся до адвоката. Ніхто йому офіційно не телефонував та не надсилав листа про відмову у отримання посвідки. В кабінеті в міграційної служби ОСОБА_3 йому не перекладав змісту документів, які він підписував. Ці документи йому не зачитували, його юридичні права ніхто йому не роз`яснював, право на правову допомогу йому не роз`яснили, перекладача йому не запропонували. Сам він ніяких письмових пояснень не надавав. Єдиним комунікатором був ОСОБА_3 , але з ним було дуже складно розмовляти.

Як Позивач ОСОБА_1 вимоги позову підтримав, просив його задовольнити.

18.11.2021 року представник Позивача підтримав вимоги позову, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Вважав, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи про порушення права Позивача на розгляд адміністративного матеріалу у присутності перекладача та адвоката, а сама процедура ухвалення оскаржуваної постанови та рішення була проведена з порушеннями приписів діючого законодавства України.

18.11.2021 року представник Відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Надав відзив на адміністративний позов, у його задоволенні просив відмовити. Пояснив, що адміністративний протокол було складено у присутності представника університету, який володів англійською мовою. Всі документи Позивачу було перекладено, все було роз`яснено: і права, і обов`язки. Рішення було видано йому на руки. Як здійснювався переклад зараз він не пам`ятає, але скоріш за все був перекладач, як це буває у таких випадках, документи зачитувалися вголос, а перекладач перекладав. Перекладачем міг бути ОСОБА_3 , який працює начальником освіти у Білоцерківському національному аграрному університеті. Ким і як було запрошено перекладача Миколу Терещука він не знає. Цей перекладач не часто виступає перекладачем, коли був останні раз, представнику невідомо. Офіційно в цей день бути перекладачем ОСОБА_3 не запрошували. Всі права Позивачу було роз`яснено, хоча сам перекладач при цьому не був присутній. Під час адміністративного затримання Позивач від юридичних послуг відмовився.

Інші учасники справи у судові засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, письмового відзиву або будь-яких заяв та клопотань суду не надали (а.с.145).

22.11.2021 року в судове засідання ані Позивач, ані представник Позивача не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 18.11.2021 року через канцелярію суду було подано заяву про завершення розгляду справи без участі позивача та його представника (а.с.212)

18.11.2021 року через канцелярію суду завідувачем сектору протидії нелегальній міграції БР ЦМІ ДМС в м.Києві та Київській області Іщенком А.П. було подано заяву, в який той просив завершити розгляд справи без його участі (а.с.211)

Суд, вислухавши пояснення сторін та свідка, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши надані Відповідачем матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно Позивача за ч.1 ст.203 КУпАП, матеріали даної адміністративної справи, приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи дану справу суд керується наступними нормами права.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - «КУпАП»), порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлені наступні обставини та зміст спірних правовідносин.

30.09.2021 року головним спеціалістом Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київської області Корнієнко С.М. було складено відносно Позивача Протокол ПР МКО №001297 про адміністративне правопорушення передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП (а.с.150-151).

Того ж дня, заступником начальника відділу Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управляння Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області Щербатюком Р.В. було ухвалено Постанову ПН МКО №001300 від 30.09.2021 року, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування в Україні після закінчення відповідного терміну перебування у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн. (а.с.152-153).

Проаналізувавши пояснення свідка, пояснення учасників справи та матеріали справи, суд приходить до висновку відсутність беззаперечних доказів дотримання відповідачем встановленої законом процедури розгляду адміністративної справи. Суд констатує порушення відповідачем прав Позивача на перекладача з метою перекладу на рідну мову, або мову, яку він розуміє, не роз`яснення йому прав, у тому числі й права на професійну правову допомогу. Позивач при розгляді адміністративної справи був позбавлений можливості давати пояснення, заявляти клопотання тощо. Йому не було доведено змісту протоколу, постанови та рішення.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що при притягнені Позивача до адміністративної відповідальності, Відповідачем було допущено вищевказані порушення, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог громадянина Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 та скасування оскаржуваної постанови ПН МКО №001300 від 30.09.2021 року про його притягнення до адміністративної відповідальності.

Як убачається із тексту рішення №36 від 30.09.2021 року та наведених вище пояснень Відповідача, саме притягнення Позивача до адміністративної відповідальності було правовою підставною для ухвалення Відповідачем оспорюваного рішення.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про скасування Рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області в особі його територіального підрозділу - Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області №36 від 30.09.2021 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 є також є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки зі скасуванням відповідної постанови перестали існувати правові підстави для примусового повернення Позивача до країни походження, заборони в`їзду в Україну та зобов`язання покинути територію України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6-8, 19, 72-77, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги громадянина Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову ПН МКО №001300 від 30.09.2021 року, ухвалену заступником начальника відділу Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управляння Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області Щербатюком Р.В. про накладення адміністративного стягнення на громадянина Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно громадянина Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 за ч.1 ст.203 КУпАП - закрити.

Рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області в особі його територіального підрозділу - Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області №36 від 30.09.2021 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та проголошено 22.11.2021 року.

СуддяВ. П. Цукуров