Вирок № 101268194, 22.11.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5785/18

1-кп/357/208/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2021 м. Біла Церква. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Буцмак Ю. Є., за участі секретаря судового засідання Кузьменко Т.Г., прокурора Дацюка О.І., представника потерпілого Любченко Н.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Шевчука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018110030000955 від 14.02.2018 р. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вишневе, Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого в ТОВ «Фармасі-Україна» комірником, раніше судимого: 1) 11.09.2012 Голосіївським районним судом м. Києва за ст. 121 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з іспитовим строком на 1 рік; 2) 03.12.2012 Голосіївським районним судом м. Києва за ст.ст. 185 ч.2, 289 ч.2, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, 08.12.2017 звільнений по відбуттю строку покарання, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України

У С Т А Н О В И В:

доведеним, що ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , маючи прямий умисел на незаконне заволодіння чужим майном, 13.02.2018 р. близько 22 години, на автомобілі марки «Опель» модель Омега, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , законним володільцем якого є ОСОБА_3 , який того вечора був за кермом вказаного автомобіля та добросовісно помилявся щодо мети поїздки, прибули до перехрестя навпроти житлового будинку, що за адресою АДРЕСА_2 , де проживає потерпіла ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 .

Надалі, з метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибувши до вказаного перехрестя, приховавши свої обличчя медичними масками, які вони заздалегідь приготували для вчинення злочину, підійшли до будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_1 постукав у вхідні двері.

В подальшому, потерпіла ОСОБА_4 відчинила вхідні двері до вказаного будинку, після чого ОСОБА_1 штовхнув її та разом із ОСОБА_2 незаконно проник у веранду будинку.

Після цього ОСОБА_1 перебуваючи в агресивно-насильницькому стані, умисно, з метою подолання спротиву, у присутності ОСОБА_5 , почав застосовувати відносно потерпілої ОСОБА_4 , насильство, яке не було небезпечним для її життя та здоров`я, а саме почав наносити їй удари руками та ногами по різних частинах тіла, внаслідок чого останній спричинені наступні тілесні ушкодження: садно на волосяній частині голови, синець та садно на лобі, синець лівої вискової області, синець на повіках обох очей, синець правої щоки, садно спинки носа, синець лівої щоки, синець лівої завушної ділянки, синець лівої вушної раковини, синець на правій боковій поверхні шиї з переходом в праву над та підключичну ділянки, синці лівого плеча, синець на правому променево-зап`ястному суглобі, синець правої сідниці, синець правого передпліччя, синець лівої кисті, синець правого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а потерпілій ОСОБА_5 завдано моральної шкоди.

У цей час ОСОБА_2 , не маючи наміру припинити застосування ОСОБА_1 , відносно потерпілої ОСОБА_4 насильства, почав шукати грошові кошти та інше цінне майно всередині будинку.

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 умисно, повторно, з корисливих мотивів, незаконно заволоділи належним ОСОБА_4 майном, а саме грошовими коштами в сумі 3000 гри., золотою обручкою 585 проби, вагою 7 г, вартістю 8547,02 грн., золотою обручкою 585 проби, вагою 3 г, вартістю 4219,83 грн., золотою обручкою 585 проби, вагою 3 г, вартістю 4219,83 грн., золотими сережками 585 проби, загальною вагою 2,5 г. вартістю 3052,21 грн., чим завдали потерпілій ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 23038,89 грн.

Після цього ОСОБА_1 зв`язавши потерпілій ОСОБА_4 руки та ноги, разом із ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчинені злочину, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України визнав повністю, фактичні обставини справи і зібрані по ній докази не заперечує, не оспорює, у вчинені злочину розкаюється і дав показання, що повністю узгоджуються з мотивувальною частиною цього вироку.

По суті обвинувачення і заданих запитань ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно раніше судимий, звільнився із місць позбавлення волі у грудня 2017 р. Він діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , з метою заволодіння чужим майном 13.02.2018 року, близько 22 години, на автомобілі марки «Опель» модель Омега,д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , прибули до перехрестя навпроти житлового будинку, що за адресою АДРЕСА_2 , де проживає потерпіла ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 . Далі він та ОСОБА_2 приховавши свої обличчя медичними масками, які вони заздалегідь приготували для вчинення злочину, підійшли до будинку, що за адресою АДРЕСА_2 , де він постукав у вхідні двері. Коли потерпіла ОСОБА_4 відчинила вхідні двері до вказаного будинку, він штовхнув її та разом із ОСОБА_2 незаконно проник у веранду будинку. Після цього він перебуваючи в агресивному стані, з метою подолання спротиву, у присутності ОСОБА_5 , почав застосовувати відносно потерпілої ОСОБА_4 , насильство, а саме почав наносити їй удари руками та ногами по різних частинах тіла. Згідний, що своїми діями спричинив потерпілій тілесні ушкодження: садно на волосяній частині голови, синець та садно на лобі, синець лівої вискової області, синець на повіках обох очей, синець правої щоки, садно спинки носа, синець лівої щоки, синець лівої завушної ділянки, синець лівої вушної раковини, синець на правій боковій поверхні шиї з переходом в праву над та підключичну ділянки, синці лівого плеча, синець на правому променево-зап`ястному суглобі, синець правої сідниці, синець правого передпліччя, синець лівої кисті, синець правого стегна. Згідний, що вказані тілесні ушкодженні відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а потерпілій ОСОБА_5 завдано моральної шкоди. У цей час ОСОБА_2 шукав грошові кошти та інше цінне майно всередині будинку. Визнає, що він спільно із ОСОБА_2 незаконно заволоділи належним ОСОБА_4 майном, а саме грошовими коштами в сумі 3000 грн., золотою обручкою 585 проби, вагою 7 г, вартістю 8547,02 грн., золотою обручкою 585 проби, вагою 3 г, вартістю 4219,83 грн., золотою обручкою 585 проби, вагою 3 г, вартістю 4219,83 грн., золотими сережками 585 проби, загальною вагою 2,5 г. вартістю 3052,21 грн. Після цього він зв`язавши потерпілій ОСОБА_4 руки та ноги, разом із ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд. Не заперечує, згідний що своїми діями він і ОСОБА_2 завдали потерпілій ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 23038,89 грн. ОСОБА_5 моральну шкоду. Майданник передав йому частину грошей. У вчиненому розкаюється. Зібрані по справі докази визнає, та їх не оспорює. Кваліфікацію його дій за ст. 186 ч.3 КК України визнає, її не оспорює. Фактичні обставини у кримінальному провадженні не оспорює, їх визнає повністю. Просить суворо не засуджувати, не позбавляти його волі.

Оскільки зібрані на досудовому розслідуванні документи, інші матеріали, які є матеріалами кримінального провадження - кримінальною справою, визнані обвинуваченим ОСОБА_1 у повному обсязі і ним не заперечуються та не оспорюються, відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, вони з ініціативи прокурора і добровільної згоди обвинуваченого, захисника, яким попередньо були роз`яснені положення ст. 349 ч.3 КПК України, у судовому засіданні не досліджувались, їх дослідження судом визнано недоцільним, про це судом постановлена ухвала.

Визнавальні показання обвинуваченого в ході судового засідання, підтверджуються, доказами, що містяться у кримінальному провадженні, повністю з ними узгоджуються, тому його показання суд визнає достовірними.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікує за ст. 186 ч.3 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, поєднаний із проникненням у житло.

Суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 враховує: мету покарання, передбачену ст. 50 КК України, загальні засади призначення покарання, передбачені ст.ст. 65-67 КК України - вид та у межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами.

Обвинувачений за формою вини, ступенем тяжкості вчинив умисний тяжкий злочин.

Обвинувачений за місцем роботи характеризується позитивно.

ОСОБА_1 раніше судимий: 11.09.2012 Голосіївським районним судом м. Києва за ст. 121 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з іспитовим строком на 1 рік; 03.12.2012 Голосіївським районним судом м. Києва за ст.ст. 185 ч.2, 289 ч.2, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, 08.12.2017 звільнений по відбуттю строку покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого судом визнаються: визнання винуватості, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого судом визнаються: рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

ОСОБА_1 не перебуває на обліку у лікаря нарколога, психіатра.

Суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу винного, який характеризується за місцем роботи позитивно, раніше судимий, злочин вчинив через нетривалий час (два місяці) після звільнення з місця позбавлення волі, що свідчить про вперте небажання стати на шлях виправлення, злочинну спрямованість поведінки, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, обставини, які обтяжують покарання, досудову доповідь відповідно до якої існує дуже високий ризик вчинення обвинуваченим повторного злочину, дуже високий ризик небезпеки для суспільства, дійшов висновку, що ОСОБА_1 представляє небезпеку для суспільства, його виправлення можливе лише в умовах тривалої ізоляції від суспільства, тобто призначення йому покарання у виді позбавлення волі у середній межі санкції ст. 186 ч.3 КК України.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його можливого виправлення та попередження вчинення обвинуваченим та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Суд переконаний, що призначення ОСОБА_1 більш м`якого покарання, в частині строку позбавлення волі, передбаченого санкцією ст. 186 ч. 3 КК України, із застосуванням ст.ст. 69,75 КК України, на переконання суду, буде явно несправедливим через м`якість, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше судимий, злочин вчинив через нетривалий строк після звільнення з місця позбавлення волі, що свідчить про вперте небажання стати на шлях виправлення, злочинну спрямованість поведінки, обставини, які обтяжують покарання, досудову доповідь відповідно до якої існує дуже високий ризик вчинення ним повторного злочину, дуже високий ризик небезпеки для суспільства.

Суд переконаний, що призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання, в частині строку позбавлення волі, передбаченого санкцією ст. 186 ч.3 КК України, буде явно несправедливим через суворість, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, його відношення до вчиненого, його молодий вік, думку потерпілих, представника потерпілої, прокурора.

Водночас суд зважаючи на позицію: потерпілих, які у своїх заявах від 10.06.2021 р., представник потерпілого у судовому засіданні, просили не позбавляти волі ОСОБА_1 , прокурора, який просив звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України, вважає їх позицію щодо покарання ОСОБА_1 такою, що не відповідає вимогами Кримінального і Кримінального процесуального Кодексу України, буде явно несправедливою через м`якість, зважаючи на вищевикладене у вироку.

Суд зазначає, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 22.09.2021 р. кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ст. 186 ч.3 КК України закрите на підставі ст. 284 ч.2 п.5 КПК України у зв`язку зі смертю останнього.

Цивільний позов відсутній.

Речові докази: змиви речовини бурого кольору у яких виявлені сліди крові людини, частину клейкої стрічки зі слідами крові. частину дроту, дріт з патроном та вилкою, зразки слини ОСОБА_1 , зразки букального епітелію потерпілої ОСОБА_4 , зразки крові ОСОБА_1 , які передані на зберігання за квитанцією № 567/5 2018 від 11.05.2018 р. до Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області, слід знищити; куртку білого кольору зі слідами крові людини, яка передана на зберігання за квитанцією № 567/5 2018 від 11.05.2018 р. до Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області, слід повернути потерпілій ОСОБА_4 ; ДВД-Р диск з відеозаписом, який приєднаний до кримінального провадження, слід зберігати при кримінальному провадженні; циліндровий механізм замка та ключ, передані за квитанцією № 354/3 2018 від 01.03.2018 р. до Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області, слід повернути потерпілій ОСОБА_4 .

Витрати, пов`язані із залученням експертів підтверджені документально в розмірі 12523 грн. 24 коп. суд стягує із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

В ході досудового розслідування цього кримінального провадження ОСОБА_1 не затримувався, під вартою не утримувався.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367-371,373,374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з часу затримання після вступу вироку в законну силу.

Речові докази: змиви речовини бурого кольору, у яких виявлені сліди крові людини, частину клейкої стрічки зі слідами крові, частину дроту, дріт з патроном та вилкою, зразки слини ОСОБА_1 , зразки букального епітелію потерпілої ОСОБА_4 , зразки крові ОСОБА_1 , які передані на зберігання за квитанцією № 567/5 2018 від 11.05.2018 р. до Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області - знищити; куртку білого кольору зі слідами крові людини, яка передана на зберігання за квитанцією № 567/5 2018 від 11.05.2018 р. до Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області - повернути потерпілій ОСОБА_4 ; ДВД-Р диск з відеозаписом, який приєднаний до кримінального провадження - зберігати при кримінальному провадженні; циліндровий механізм замка та ключ, передані за квитанцією № 354/3 2018 від 01.03.2018 р. до Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області - повернути потерпілій ОСОБА_4 .

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експертів підтверджені документально в розмірі 12523 грн. 24 коп.

Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Ю.Є. Буцмак

Білоцерківського міськрайонного суду

Київської області