Рішення № 10126809, 15.06.2010, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 2-1486/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Кадигроб С.М.

при секретарі Черняк Н.В.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Чисті метали» та ліквідатора відкритого акціонерного товариства «Чисті метали» ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення заборгованості по заробітній платі і вихідної допомоги,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ «Чисті метали» про поновлення на роботі.

Просить скасувати наказ № 7К від 15.03.2010 року про звільнення; поновити на посаді охоронника охоронного підрозділу ВАТ «Чисті метали»; зобовязати сплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу від 15.03.2010 року; не стягненні рішенням суду кошти; середній заробіток за весь час затримки виплати належної суми при звільненні; зобовязати здійснити нарахування і сплату страхових внесків до Пенсійного фонду з квітня 2008 року; накласти на ОСОБА_3 обовязок покрити шкоду заподіяну ВАТ «Чисті метали», у звязку з оплатою за час затримки виплати коштів при звільненні та час вимушеного прогулу; стягнути з керівника на його користь моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В попередньому судовому засіданні позивач надав суду доповнення до позовної заяви в якій ОСОБА_1 просив перевірити на справжність факт повної ліквідації підприємства, скорочення чисельності охоронного підприємства, призначення ліквідаційної комісії, наявність коштів на рахунку відповідача після його звільнення та ставив вимогу щодо стягнення індексу інфляції за час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми.

В судовому засіданні позивач підтримав позов та пояснив, що він працював у ВАТ «Чисті метали» з 1978 року. З 1999 року він працював охоронником в охоронному підрозділі. Наказом № 12 від 29 липня 2009 року його попереджено про звільнення з роботи згідно п.1 ст.40 КЗпП України. Вважаючи наказ незаконним, відмовився від підпису про ознайомлення з наказом, про що 14.09.2009 року йому надано відповідного акта.

09.03.2010 року він отримав листа із запрошенням прибути 15.03.2010 року до відділу кадрів ВАТ «Чисті метали» для вирішення питання, повязаного з його звільненням. 15.03.2010 року начальник відділу кадрів повідомив йому, що наказом № 7К від 15.03.2010 року його звільнено з роботи у звязку з ліквідацією підприємства. Вважаючи наказ незаконним, він відмовився його отримувати і 18.03.2010 отримав його поштою.

Крім того, позивач пояснив, що його незаконно було звільнено, під час того, як постанова господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2009 року щодо визнання ВАТ «Чисті метали» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, було скасоване 04.11.2009 р. постановою Вищого господарського суду України. 05.08.2009 року ухвалою господарського суду Кіровоградської області, провадження у справі про банкрутство ВАТ «Чисті метали» зупинено. Таким чином, позивач вважає, що вивільнення працівників внаслідок ліквідації підприємства відбулося у порушення закону. Крім цього, рішенням Конституційного суду України від 11 березня 2010 року № 8-рп/2010, надане офіційне тлумачення, відповідно до якого Верховний Суд України не має право здійснювати повторну касацію, після того, як в касаційному порядку вищим спеціалізованим судом було переглянуте рішення судів апеляційної інстанцій та місцевого господарського суду. Тому, рішення ВС України від 19.01.2010 р., щодо скасування постанови Вищого господарського суду України від 04.11.2009 р., залишення в силі постанови господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2009 р., щодо визнання ВАТ «Чисті метали», банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду, є неправосудним рішенням.

Також позивач зазначив, що відповідач, ВАТ «Чисті метали», не перераховує страхові внески, не провів повного розрахунку під час його звільнення з підприємства, має заборгованість із заробітної плати в сумі 6068 грн. 77 коп.

В обґрунтуванні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, стягнення з арбітражного керуючого 5000 грн., позивач вказує, що його незаконно звільнено та не проведено своєчасного розрахунку при звільненні.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, лише в частині стягнення 9225 грн. 90 коп., проти решти позовних вимог заперечив.

Пояснив, що 12.05.2009 року ВАТ «Чисті метали» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а тому, працівників підприємства було звільнено на законних підставах. Справа про банкрутство зупинялася, проте, суд касаційної інстанції не зупиняв виконання постанови господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2009 року. Зазначену постанову було залишено в силі апеляційним господарським судом Дніпропетровської області, постановою від 16.07.2009 року, а постанову Вищого господарського суду України, якою були скасовані попередні судові рішення, було скасовано постановою Верховного Суду України 19.01.2010 року, а рішення апеляційного суду та місцевого господарського суду були залишені в силі.

Крім цього, Верховний Суд України прийняв зазначену постанову до винесення Конституційним Судом України свого рішення щодо повторної касації, а тому немає підстав вважати його незаконним.

Відповідно до ст.ст.25, 33 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор, під час ліквідаційної процедури, без погодження із профспілкою підприємства, як передбачено ст.43№ КЗпП України, має право звільняти працівників в звязку із ліквідацією підприємства. Так ним був виданий наказ, після того, як у відповідності до ст.105 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили.

Відповідно до ст.121№ ГПК України виконання судового рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.05.20009 року судом касаційної інстанції не зупинялося, а тому підстав не виконувати зазначену постанову господарського місцевого суду не було. Крім цього, Фонд державного майна України, хоч і звертався до суду касаційної інстанції з клопотання про зупинення виконання судового рішення, проте в цьому було відмовлено, про що йдеться в судовому рішенні Вищого господарського суду України від 04.11.2009 року.

Зупинення провадження у справі, відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України, не зупиняє виконання судового рішення. Враховуючи викладене, вивільнення працівників відбулося на законних підставах.

Також представник відповідача вважає, що крім того, що підприємство визнане банкрутом, а тому відповідач є неплатоспроможний, арбітражний керуючий з метою отримання обігових коштів, звертався до банку з прохання отримати кредит для погашення боргу по заробітній платі перед працівниками, які звільняються. Проте, йому було відмовлено, що виключає наявність вини підприємства, а тому відповідач не повинен нести відповідальність, передбачену ст.117 КЗпП України.

Оплата праці в цьому випадку, відповідно до ст.28 Закону України «Про оплату праці», здійснюється згідно положень законодавства про банкрутство, тобто, в порядку черговості, визначеною ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Також не підлягає відшкодуванню і позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, так як вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у випадках передбачених законодавством застосовується 3-х місячний строк звернення до суду з дня коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права (ст.233 КЗпП України).

Співвідповідач арбітражний керуючий ВАТ «Чисті метали» ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений, відповідно до ст.74 ЦПК України, за місцем роботи. Про причини неявки суд не повідомив.

Справа розглядається с порядку ст.169 ЦПК України, без участі іншого відповідача.

В судовому засіданні були досліджені докази, а саме копії:

- трудової книжки ОСОБА_1, згідно записів якої його звільнено, в звязку з ліквідацією підприємства, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України (а.с.5-6, 7);

- наказу № 12 від 29.07.2009 р. про ліквідацію ВАТ «Чисті метали», згідно до якого на підприємстві скорочені всі посади, попереджені працівники про наступне вивільнення, відповідно до ст.49І КЗпП України та центру зайнятості повинно було бути надано відомості щодо переліку вивільнених працівників (а.с.8);

- акт відмови від підпису про ознайомлення з наказом від 14.09.2009 року ОСОБА_1 (а.с.9);

- наказу № 7К від 15.03.2010 року щодо звільнення з 15.03.2010 року позивача за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України та позивачеві згідно наказу проведене нарахування, в тому числі компенсацію за невикористану відпустку в кількості 44 календарних дні та вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку (а.с.11);

- лист ВАТ «Чисті метали» про закінчення його відпустки (а.с.10)

- рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року (а.с.12-14);

- лист про звільнення ОСОБА_1 від 15.03.2010 року (а.с.16);

- постанова про звернення стягнення на майно боржника ВАТ «Чисті метали» від 25.11.2009 року (а.с.37);

- заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2009 року (а.с.38);

- постанова господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2009 р., по справі № 14/60, згідно якої ВАТ «Чисті метали» визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, а ліквідатором підприємства призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 (а.с.39-41);

- постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 липня 2009 року, якою залишено без змін постанову господарського суду Кіровоградської області від 12 травня 2009 року (а.с.42-44);

- постанова Верховного Суду України від 19.01.2010 року, якою постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2009 року залишено в силі (а.с.46-48);

- заява ОСОБА_1 від 15.02.2010 на відпустку (а.с.82);

- записка про надання відпустки №2 ОСОБА_1 (а.с.83);

- звітність ВАТ «Чисті метали» про заплановане вивільнення працівників за станом на 17.08.2009 року (а.с.85);

- попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 (а.с.88);

- звітність ВАТ «Чисті метали» про заплановане вивільнення працівників за станом на 23.03.2010 року (а.с.91);

- акт відмови ОСОБА_1 від отримання трудової книжки від 15.03.2010 року (а.с.92);

- довідка про заборгованість ВАТ «Чисті метали» перед ОСОБА_1 по заробітній платі;

- звернення арбітражного керуючого до місцевого господарського суду щодо розяснення власних повноважень ліквідатора під час ліквідаційної процедури;

- відповіді місцевого господарського суду щодо власних повноважень ліквідатора;

- клопотання Фонду державного майна України від 13.08.2009 р. щодо зупинення виконання рішення місцевого господарського суду від 12.05.2009 р., відповідно до ст. 121№ ГПК України;

- лист арбітражного керуючого на адресу банку щодо отримання грошових коштів на умовах кредиту, з метою погашення заборгованості перед працівниками та виплати вихідної допомоги, в сумі 1 000 000,0 грн.;

- відповідь установи банку щодо відмови в наданні кредиту.

Встановлено, що відповідно до постанови господарського суду Кіровоградської області по справі № 14/60 від 12.05.2009 року ВАТ «Чисті метали», визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура щодо відповідача. Згадану постанову місцевого господарського суду, судовими рішеннями Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2009 року та Верховного Суду України від 19.01.2010 року залишено без змін. Виконання судового рішення місцевого господарського суду від 12.05.2009 року, відповідно до ст.121№ ГПК України, не зупинялося касаційними інстанціями, а тому, арбітражний керуючий, під час вивільнення працівників, діяв в межах ст.ст.25, 33 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Вивільнення працівників підприємства банкрута відбулося відповідно до ст.ст.2, 4, 5№, п.1 ч.1 ст.40 ст.ст.43№, 49І КЗпП України, з попередженням працівників за 2 місяці про наступне звільнення, повідомлення про вивільнення працівників до служби зайнятості.

Згода профспілкової організації на звільнення працівника, в звязку з ліквідацією підприємства, не вимагається.

Зупинення провадження у справі відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України не зупиняє виконання судового рішення.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, те що вивільнення працівника відбулося відповідно до закону, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., заподіяної звільненням.

Безпідставними є вимоги про відшкодування моральної шкоди посадовою особою підприємства арбітражним керуючим, так як відповідальність за порушення трудового законодавства повинно нести підприємство відповідач, в трудових відносинах з яким перебував працівник, відповідно до ст.134 КЗпП України та ст.1172 ЦК України.

Крім цього, не може сприйматися судом до уваги обґрунтування позивачем моральних страждань несплатою відповідачем тривалий час заробітної плати на протязі кількох років, так як позивачу було відомо про простій підприємства та відсутності виробництва, а також те, що невиплата 2/3 частини заробітної плати працівників відбувається в звязку з стійкою неплатоспроможністю відповідача. Доречним є посилання представника відповідача щодо застосування в цій частині 3х місячного строку позовної давності, встановленого ст. 233 КЗпП України.

Відповідно до ст.43 Конституції України, ст.ст.47, 116, 117 КЗпП України, власник зобовязаний в день звільнення працівника провести з ним повний розрахунок. У разі порушення строків розрахунку з звільненим працівником, підприємство сплачує працівнику середній заробіток за весь час затримки розрахунку з ним.

Проте, згідно ст.28 Закону України «Про оплату праці», у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку, зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до законодавства про банкрутство, в порядку черговості, визначеною ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, ВАТ «Чисті метали» довів відсутність вини у невиплаті заробітної плати вивільненим працівникам, в звязку з його стійкою неплатоспроможністю та тривалим простоєм, що виключає його відповідальність згідно ст.117 КЗпП України.

Безпідставними та передчасними є позовні вимоги в частині зобовязання відповідача, ВАТ «Чисті метали», здійснити нарахування та перерахування Пенсійному фонду України страхових внесків з нарахованої але не виплаченої працівникові заробітної плати, так як такі нарахування відповідачем проводяться, а згідно ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). Так як виплата працівникові сум заборгованості із заробітної плати не здійснювалося, а тому, і перерахування страхових сум не відбувалося.

Відповідно до ст. 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри та підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати. Стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди за рішенням суду не належить до нарахувань із заробітної плати, а тому згадана сума не може бути включена до складу заробітної плати із відображенням суми такого відшкодування у розрахунковому листі працівника.

Крім цього, безпідставними є посилання позивача на рішення Конституційного суду України від 11 березня 2010 року, № 8-рп/2010, щодо надання офіційного тлумачення, відповідно до якого Верховний Суд України не має право здійснювати повторну касацію, після того, як в касаційному порядку вищим спеціалізованим судом було переглянуте рішення судів апеляційної інстанцій та місцевого господарського суду, так як зазначене рішення було проголошене і набрало законної сили після винесення Верховним Судом України свого рішення від 19.01.2010 року, а тому, у відповідності до ст.ст.6770 Закону України «Про Конституційний Суд України», зазначене рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії в часі.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог лише в частині стягнення заявлених позивачем грошових сум, належних до виплати при звільненні, та які були визнані відповідачем, у розмірі 9225 грн. 90 коп. Інші позовні вимоги не підлягають задоволенню через безпідставність позовних вимог.

В порядку ст..88 ЦПК України судові витрати повинні бути розподілені між сторонами пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст.67 70 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст.ст.2, 4, 5№, п.1 ч.1 ст.40, ст.ст.47, 43№, 49І, 110, 116, 117, 134, 232, 233, 237№ КЗпП України, ст.1172 ЦК України, ст.28 Закону України «Про оплату праці», ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування», ст.ст.25, 33 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст.79, 105, 121№ ГПК України, ст.ст.3, 8, 10, 11, 79, 81, 88, 208 209, 212 215, 292, 294, 367 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Чисті метали» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі з урахуванням індексації, за період з 02 липня 2009 року по 15 березня 2010 року у розмірі 9225 грн. 90 коп. (девять тисяч двісті двадцять пять гривен девяносто копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення допустити до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Чисті метали» на користь держави судовий збір у сумі 92 грн. 26 коп.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Чисті метали» на користь Світловодського управління державного казначейства ГУ ДКУ в Кіровоградській області (р/р 31219259700012, код ЄДРПОУ 23231432, МФО 823016, банк отримувача ГУ ДКУ в Кіровоградській області) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у сумі 120 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Світловодського управління державного казначейства ГУ ДКУ в Кіровоградській області (р/р 31219259700012, код ЄДРПОУ 23231432, МФО 823016, банк отримувача ГУ ДКУ в Кіровоградській області) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у сумі 37 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його складання у повному обсязі, а саме з 21 червня 2010 року, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Світловодського міськрайонного

суду Кіровоградської області С.М. Кадигроб