Ухвала суду № 101267816, 18.11.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6493/21

Провадження № 1-кс/216/2572/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Онопченка Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 від участі у справи № 216/6493/21 за скаргою ОСОБА_1 щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 перебуває на розгляді скарга ОСОБА_1 щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

15 листопада 2021 року ОСОБА_1 втретє подала до суду заяву про відвід судді ОСОБА_2 від участі в розгляді її скарги з підстав наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Дана заява мотивована тим, що 23 жовтня 2021 року за її заявою до ЄРДР за № 12021046230000392 були внесені відомості про кримінальне правопорушення стосовно вказаного судді та розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом конфлікту, який стався між нею та суддею ОСОБА_2 24 червня 2021 року об 11.00 год. у Центрально-Міському районного суду м. Кривого Рогу біля зали судового засідання № 4, та спричинення їй тілесних ушкоджень. Заявниця вважає, що такі обставини викликають обґрунтовані побоювання в неупередженості судді та можуть позначитися на його безсторонності під час розгляду її скарги.

Заявниця ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд відводу за її відсутності.

Суддя ОСОБА_2 не скористався своїм правом дати пояснення з приводу заявленого йому відводу.

Вивчивши заяву про відвід та додані до не матеріали, суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді в кримінальному провадженні визначені статтею 75 КПК України, згідно з п. 4 ч. 1 якої слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватись правил суддівської етики.

Згідно зі статтею 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді передбачено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Водночас у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01 січня 2001 року визначено, що при винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли своє відображення в статті 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку конкретного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Крім того, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У справах, де складно отримати докази, які спростовували б презумпцію суб`єктивної неупередженості судді, вимога наявності об`єктивної неупередженості надає додаткову важливу гарантію.

У даному випадку заяву про відвід судді з наведених у ній підстав слід розглядати з точки зору перевірки об`єктивної неупередженості, дослідивши питання про те, чи можуть сумніви заявника, що випливають з конкретної ситуації, вважатися об`єктивно виправданими за обставинами цієї справи.

За практикою ЄСПЛ у кожному індивідуальному випадку необхідно вирішити, чи мають взаємини, що розглядаються, такий характер і ступінь, які вказують на брак неупередженості зі сторони суду. У контексті дотримання вимог пункту 1 статті 6 Конвенції кожен національний судовий орган у конкретній судовій справі повинен перевірити серйозність доводів заінтересованої особи щодо того, чи є конкретний склад суду, перед яким постала така особа, «безпристрасним судом» у світлі цієї Конвенції.

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях, зокрема у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», неодноразово наголошував, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Також ЄСПЛ звертав увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Разом з тим неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Таким чином, слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Водночас у Бангалорських принципах поведінки судді вказано, що об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Отже, суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Таким чином, коли сторони стверджують про брак об`єктивності в суддів, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

У пункті 20 Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи держава-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки вказано, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування.

Під час розгляду заявленого відводу судом установлено, що за змістом доданого до заяви витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження № 12021046230000392 від 23 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, наразі Криворізьким РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування за фактом порушення порядку в залі судового засідання судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_2, який мав місце 24 червня 2021 року в приміщенні вказаного суду.

При цьому такі відомості до ЄРДР були внесені на підставі ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року, постановленої за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, що полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за повідомленими заявницею обставинами конфлікту, який виник біля зали судового засідання судді ОСОБА_2

Також із доданої до заяви про відвід пам`ятки про процесуальні права та обов`яки потерпілого випливає, що заявниця ОСОБА_1 визнана слідчим потерпілою в цьому кримінальному провадженні.

З огляду на наведене, надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід, суд дійшов висновку про слушність аргументів заявниці щодо наявності обставин, а саме певної конфліктної ситуації з суддею та ініційованого заявницею кримінального провадження через неї, які дійсно можуть викликати в останньої обґрунтовані побоювання, що таке кримінальне переслідування судді може позначитися на його безсторонності під час розгляду її скарги.

За таких обставин суд вважає, що додані до клопотання матеріали достатньо підтверджують, що за обставинами цієї справи побоювання заявниці щодо ймовірної небезсторонності судді ОСОБА_2 можна вважати розумними та об`єктивно обґрунтованими в розумінні висвітленого Конвенцією поняття «безпристрастного суду».

При цьому суд зауважує, що в даному випадку, коли заявниця стверджує про брак об`єктивності в судді, питання про наявність фактичного упередження не має значення, оскільки правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене, тобто не має значення, чи справді в судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що заявлений ОСОБА_1 відвід є достатньо вмотивованим і підлягає задоволенню з метою виключення розумних сумнів щодо безсторонності, об`єктивності й неупередженості судді, збереження впевненості громадськості у чесному процесі та виправдання її очікувань від судової системи, підтримки належного іміджу правосуддя й довіри суспільства до судової влади, оскільки під час розгляду заяви встановлено наявність обставин, які можуть викликати в заявниці виправдані сумніви в неупередженості та безсторонності судді ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 82 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді задовольнити.

Відвести слідчого суддю Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 від участі у справи № 216/6493/21 за скаргою ОСОБА_1 щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Матеріали скарги ОСОБА_1 щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа № 216/6493/21), - передати до канцелярії суду для визначення іншого слідчого судді для розгляду цієї скарги в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ю.В. Онопченко