Ухвала суду № 101266857, 03.11.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3677/21

Провадження № 1-кп/0182/890/2021

У Х В А Л А

Іменем України

03.11.2021 року м. Нікополь

Колегія суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ступак Т.С.,

суддів Клименко І.В., Рунчевої О.В.,

секретар судового засідання Русін О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії підготовчого провадження в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12021041340000206 від 12.04.2021 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Південне Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянина України, місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Кахути І.Ю.,

представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Перевертайло Л.Т.,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_1 ,

захисника (залученого на окрему процесуальну дію) - адвоката Івріної І.Л.

в с т а н о в и л а:

1.В провадженні колегії суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурором до суду подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого. Прокурор Кахута І.Ю. просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 строком на два місяці посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме переховування від суду та впливу на свідків, оскільки останній обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину та він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

3.Представник потерпілого Перевертайло Л.Т. підтримала заявлене прокурором клопотання та просила задовольнити.

4.Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти заявленого прокурором клопотання та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою постійного місця проживання.

5.Захисник обвинуваченого - адвокат Івріна І.Л. (залучена на окрему процесуальну дію) підтримала клопотання підзахисного, заперечила проти заявленого прокурором клопотання посилаючись на недоведеність ризиків наведених прокурором, відсутність доказів, просила суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та мати, яка має можливість та не заперечує проти перебування обвинуваченого за адресою їх спільного місця мешкання.

6.Прокурор та представник потерпілого щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечили та підтримали заявлене стороною обвинувачення клопотання.

7.Вислухавши думку сторін кримінального провадження колегія суддів приходить до наступних висновків.

8.Згідно з вимогами ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

9.Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою закінчується 05.11.2021 року, до вказаного часу судове провадження не може бути завершене.

10.Згідно із ч.4 ст.199 КПК України суд розглядає питання продовження строку тримання під вартою за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

11.Відповідно до вимог ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

12.Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

13.Частиною 1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

14.Стороною захисту не спростовується питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та наданий до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, колегія суддів приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні обвинуваченим вказаних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.

15.Крім того, колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 12 до 15 років або виняткова міра покарання - довічне позбавлення волі, його вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки, тому існує ризик, що обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке згідно чинного законодавства пов`язане з позбавленням волі може переховуватись від суду, що також відповідає практиці ЄСПЛ (справа Ілійков проти Болгарії №33977/96 від 26 липня 2001 року) де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів .

16.У справі Воляник проти України від 02.10.2014 року, ЄСПЛ вказав, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

17.Тому враховуючи, що потерпілі та свідки по справі ще не допитані судом, колегія суддів вважає, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.

18.Щодо посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання та родину слід зазначити, що ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

19.З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими наявність зазначених прокурором підстав для продовження дїї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ст.177, ст.178 КПК України, оскільки менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки більш м`який запобіжний захід, не забезпечить уникнення ризиків та належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 .

20.Суд також вважає недоцільним застосування домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки суду не надано доказів того, що застосування такого запобіжного заходу зможе запобігти доведеним ризикам та забезпечити належну поведінку обвинуваченого.

21.Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, застава не визначалась.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 314-316, 371, 372, 395 КПК України, колегія судів

п о с т а н о в и л а:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

2.В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

3.Продовжити щодо ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, до 30 грудня 2021 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя: Т. С. Ступак

Суддя: І. В. Клименко

Суддя: О. В. Рунчева