Ухвала суду № 101266834, 09.06.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3677/21

Провадження № 1-кп/0182/890/2021

У Х В А Л А

Іменем України

09.06.2021 року м. Нікополь

Колегія суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ступак Т.С.,

суддів Клименко І.В., Рунчевої О.В.,

секретар судового засідання Чапля Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії підготовчого провадження в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12021041340000206 від 12.04.2021 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Південне Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянина України, місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Кахута І.Ю.,

потерпілого - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілого - Перевертайло Л.Т.,

обвинуваченого (доставленого під вартою) - ОСОБА_1 ,

захисника (в режимі відеоконференції) - адвоката Макарова М.В.

в с т а н о в и л а:

1.В провадженні колегії суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурор Кахута І.Ю. заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 строком на два місяці посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме переховування від суду та впливу на свідків та потерпілих, оскільки останній обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину та він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

3.Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та його представник Перевертайло Л.Т. підтримали заявлене прокурором клопотання та просили задовольнити.

4.Захисник обвинуваченого - адвокат Макаров М.В. заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання посилаючись на практику ЄСПЛ, просив змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки вважає зазначені прокурором ризики необґрунтовані та недоведені прокурором. Захисник зазначив, що обвинувачений не має наміру переховуватися від суду, ніколи не намагався зустрічатися з потерпілими, крім того, останні та свідки вже допитані слідчим, обвинувачений має постійне місце проживання, мешкає разом зі своєю матір`ю, яка потребує догляду, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався.

5.Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника, а проти заявленого прокурором клопотання заперечив та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою постійного проживання.

6.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.

7.Потерпілі та представник потерпілого також заперечили проти клопотання сторони захисту.

8.Вислухавши думку сторін кримінального провадження колегія суддів приходить до наступних висновків.

9.Згідно з вимогами ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

10.Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.04.2021 щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком не більш ніж на 60 діб до 08.30 годин 10 червня 2021 року.

11.Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

12.Так, положення ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

13.Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України» та ін).

14.В рішенні «Москаленко проти України» (п.36) зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховуватися від суду.

15.Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років або виняткова міра покарання - довічне позбавлення волі.

16.Крім того, колегія суддів приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки, що дає підстави вважати та свідчить про можливе переховування даної особи від суду. Також існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні, які ще не допитані в судовому засіданні.

17.Щодо посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 має матір, яка потребує догляду, слід зазначити, що стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження цього твердження, а також відсутні докази, що ніхто крім нього не має можливості це зробити. Тому колегія суддів вважає, що ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

18.Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 зможе ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення, а підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, з огляду на вищевикладені обставини, суд не вбачає.

19.На підставі викладеного колегія судів вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

20.Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, застава не визначалась.

Керуючись статтями 177, 178, 314-316, 371, 372, 395 КПК України, колегія судів

п о с т а н о в и л а:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

2.В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

3.Продовжити щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, до 06 серпня 2021 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Т. С. Ступак

Суддя: І. В. Клименко

Суддя: О. В. Рунчева