Рішення № 101266319, 01.10.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/12513/20

Провадження № 2/201/1163/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

01 жовтня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи - ОСОБА_3 , Моторне (транспортне) страхове бюро України) про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2020р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою, визначивши третіми особами без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 і МТСБУ (а.с. 3-6).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 05.01.2021р. відкрито провадження по справі і справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 43).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 28.05.2021р. здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 48).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.12.2018р. у м. Дніпрі на перехресті вул. Чернишевського та вул. Гончара сталася ДТП за участю транспортних засобів: Рено Меган, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , забезпеченого полісом ОСЦПВ АМ7797566 від 20.09.2018р. (розмір франшизи - 950,00 грн.), виданого AT «СГ «ТАС», та Мерседес-Бенц, р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , у якого поліс ОСЦПВ відсутній. Внаслідок даної ДТП транспортним засобам нанесені механічні ушкодження.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.01.2019р. по справі № 201/13808/18, яка набрала законної сили 29.01.2019р., ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні ДТП.

З метою отримання компенсації спричинених збитків позивач звернувся до МТСБУ. Для визначення розміру спричиненого матеріального збитку звернувся до судового експерта Дроздова Ю.В., яким оглянуто автомобіль та складений висновок № 5101/19/19 від 30.01.2019р., яким визначено розмір матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля Рено Меган р.н. НОМЕР_1 , в сумі 53 523,67 грн. Також позивач сплатив за послуги експерта 2 350,00 грн.

Оскільки вина відповідача у пошкодженні транспортного засобу встановлена поставною суду, а сума страхового відшкодування не в повній мірі покриває матеріальні збитки позивача, то відповідно до ст.ст. 29, 36 та 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 11, 22, 1166, 1187 ЦК України, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню різниця між понесеними матеріальними збитками (53 523,67 грн.) та сумою отриманого страхового відшкодування (48 617, 83 грн.), що складає 4 905,84 грн.

Також позивачеві внаслідок ДТП завдано моральну шкоду, яка полягає у пережитому у ДТП нервовому стресі, а також через пошкодження майна, неможливістю користуватися ним, незручностях у побуті. Відповідач добровільно шкоду не відшкодував. Розмір спричиненої моральної шкоди оцінює у 5 000,00 грн.

Враховуючи викладене, просив стягнути з ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 4 905,84 грн., а також моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн., компенсувати судові витрати.

Представник позивача - адвокат Негробоа О.В. (діє на підставі договору від 14.03.2019р. і ордеру від 20.12.2020р. - а.с. 36 - 38) 01.10.2021р. надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 69).

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання по справі, призначені на 15.07.2021р., 25.08.2021р. і на 01.10.2021р. не з`явився, про дати судових засідань неодноразово повідомлявся належним чином (а.с. 51,53, 58 - 60, 63 - 66).

Треті особи - ОСОБА_5 і представник МТСБУ в судові засідання по справі, призначені на 15.07.2021р., 25.08.2021р. і на 01.10.2021р. також не з`явилися, про дати судових засідань повідомлялися належним чином (а.с. 53, 61 - 62, 67 - 68).

Ураховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про призначені у справі судові засідання, судом визнано за можливе розглянути справу за відсутності відповідача і ухвалити заочне рішення суду за правилами ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

12.12.2018р. у м. Дніпрі на перехресті вул. Чернишевського та вул. Гончара сталася ДТП за участю транспортних засобів Рено Меган, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та Мерседес-Бенц, р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортним засобам нанесені механічні ушкодження.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.01.2019р. по справі № 201/13808/18, яка набрала законної сили 29.01.2019р., ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с. 11).

На запит позивача листом МТСБУ повідомлено, що на момент ДТП - 12.12.2018р. поліс ОСЦПВ на Мерседес-Бенц, р.н. НОМЕР_2 , був відсутній (а.с. 13).

З метою визначення розміру спричиненого матеріального збитку позивач звернувся до судового експерта Дроздова Ю.В. 09.01.2019 р. о 12 год. 00 хв у м. Дніпрі на вул. Старокозацька, буд. 3 оглянуто пошкоджений транспортний засіб Рено Меган, д.р.н. НОМЕР_1 , про проведення якого МТСБУ та відповідач були повідомлені рекомендованими листами (а.с. 17-18).

Протоколом огляду транспортного засобу від 09.01.2019р. №5101/19/19 встановлений перелік пошкоджень, отриманих автомобілем Рено Меган р.н. НОМЕР_1 (а.с 25 - 26).

Згідно з висновком судового експерта Дроздова Ю.В. № 5101/19/19 від 30.01.2019р., розмір матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля Рено Меган р.н. НОМЕР_1 складає 53 523,67 грн. (а.с. 19- 24)

З метою відшкодування збитків позивач 21.01.2019р. звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування на розрахунковий рахунок у АТ КБ «ПриватБанк», надавши всі необхідні документи (а.с. 15).

Листом МТСБУ від 17.05.2019р. № 3.1-05/15375 позивачеві повідомлено про те, що МТСБУ прийнято рішення про виплату на відшкодування шкоди 48 617,83 грн. (а.с. 16).

Правовий статус МТСБУ визначено в Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Так, за пунктом 39.1. статті 39 цього Закону МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Таке бюро є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 41 Закону передбачено також перелік випадків, в яких регламентні виплати здійснюються саме МТСБУ за рахунок коштів з централізованих страхових резервних фондів чи з коштів фонду страхових гарантій.

Згідно з пп. 41.1. ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі, володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не має права відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У справі, що розглядається, вимоги позивач пред`явив як до винної особи з метою повної компенсації понесених збитків.

Суд зазначає, що дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик. Разом із тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного.

Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. З наведеного слідує, що особа, яка завдала шкоди, зобов`язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 21.02.2018р. по справі 760/19377/15-ц (провадження № 61-2211св18).

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У зв`язку із тим, що відповідач не укладав договір страхування цивільно-правової відповідальності, шкода відшкодована частково за рахунок МТСБУ в сумі 48 617,83 грн., то різниця між понесеними матеріальними збитками в розмірі 4 905,84 грн. (53 523,67 - 48 617,83) має бути відшкодована винною особою - ОСОБА_2 на користь потерпілого, у зв`язку із чим позовні вимоги про її відшкодування матеріальної шкоди за рахунок ОСОБА_2 в сумі 4 905,84 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин справи, які мають істотне значення.

Як роз`яснив, Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (ст.ст. 23, 1167 ЦК України).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Із матеріалів справи вбачається, що негативні явища в житті позивача, пов`язані з дорожньо - транспортною пригодою, яка мала місце 12.12.2018. Станом на момент розгляду справи відповідач добровільно шкоду позивачеві не відшкодував.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який розмір може мати суто умовний вираз.

З урахуванням вимог розумності і справедливості, вважає необхідним визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 1 000,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов задоволено частково, то їх слід розподілити наступним чином.

При подачі позову позивачем сплачений судовий збір відповідно до ставки, встановленої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 840,00 грн. за позовні вимоги майнового характеру (а.с.4).

Оскільки суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог про стягнення матеріального збитку і частково - моральної шкоди із відповідача ОСОБА_4 , судовий збір в сумі 840,00 грн. слід стягнути із відповідача повністю, оскільки дана сума є мінімальною ставкою судового збору.

Доказів понесення витрат на складання висновку експерта позивач до позову не надав, тому ці витрати не підлягають розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч. 2, 3 ст. 274, ч. 5 ст. 279, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи - ОСОБА_3 , Моторне (транспортне) страхове бюро України) про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди - 4 905,84 грн. (чотири тисячі дев`ятсот п`ять гривень 84 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди - 1 000,00 грн. (одну тисячу гривень 00 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 08 жовтня 2021 року.

Суддя О.С. Наумова