Вирок № 101266200, 03.11.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/6339/21

Провадження № 1-кп/210/745/21

"03" листопада 2021 р. Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Літвіненко Н.А.

при секретарі Таранущенко В.С.

розглянувши у спрощеному порядку в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020045710000324 від 21.12.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Рига Латвія, громадянина України, освіта середня, одружений, на утримані має малолітню дитину ОСОБА_2 , не працює, раніше не судимий, зареєстрований АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.164 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування встановлено наступні фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку, передбаченого ст.. 164 ч.1 КК України, який не оспорюється учасниками судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 повинен сплачувати аліменти відповідно до виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг №212/6990/17 2/212/779/18 від 17.04.2018 року виданого на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17.04.2018 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини заробітної плати (доходів) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи 07.11.2017 року, на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до його повноліття, на користь матері дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Державним виконавцем Металургійного ВДВС м. Кривого Рогу 10.05.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56372342.

20.11.2018 року державним виконавцем Металургійного ВДВС м. Кривого Рогу відносно ОСОБА_1 накладались обмеження у праві полювання, у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві користування зброєю.

Відповідно до Наказу керівника ТОВ «Спецмонтаж-21» №31-К від 19 червня 2019 ОСОБА_1 прийнято на роботу за спеціальністю маляр-верхолаз з 20 червня 2019 року. ОСОБА_1 працевлаштувавшись на роботу, достеменно знаючи про свій обов`язок утримувати дитину відповідно до вищевказаного рішення суду, будучи обізнаний про те, що він зобов`язаний до виплати аліментів на утримання дитини, реалізуючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, умисно не повідомив державного виконавця Металургійного ВДВС м. Кривого Рогу та працівників ТОВ «Спецмонтаж-21» про наявність виконавчого провадження з метою приховування доходу, внаслідок чого не були здійснені відрахування із заробітної плати за період з 20.06.2019 по 30.06.2019 року. Відповідно до наказу №31/1-К від 24 вересня 2019 ОСОБА_1 звільнено на підставі заяви останнього.

Окрім того, відповідно до Наказу керівника ТОВ «МетТрансСервіс» №46-К від 31 липня 2020 року ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду слюсара із складання металевих конструкцій з 03.08.2020 року. ОСОБА_1 працевлаштувавшись на роботу, достеменно знаючи про свій обов`язок утримувати дитину відповідно до вищевказаного рішення суду, будучи обізнаний про те, що він зобов`язаний до виплати аліментів на утримання дитини, реалізуючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, умисно не повідомив державного виконавця Металургійного ВДВС м. Кривого Рогу про працевлаштування та працівників ТОВ «МетТрансСервіс» про наявність виконавчого провадження з метою приховування доходу, внаслідок чого не були здійснені відрахування із заробітної плати за період з 03.08.2020 по 18 вересня 2020. Відповідно до Наказу №58-К від 18 вересня 2020 року ОСОБА_1 припинив трудові відносини на підставі угоди сторін.

Окрім того, ОСОБА_1 , реалізовуючи умисел на злісне ухилення від сплати аліментів, умисно систематично не з`являється на виклики до державного виконавця, з квітня 2021 року змінив місце мешкання та періодично змінює номери телефонів, про що не повідомляв державного виконавця.

Також ОСОБА_1 в період часу з 10.05.2018 по 01.07.2019, а також в період часу з 01.10.2019 по 06.07.2020, а також з 03.08.2020 по 01.10.2021 не здійснює виплати аліментів, будучи працездатним, протипоказань за станом здоров`я не має, заходів до офіційного працевлаштування не приймає, на життя заробляє тимчасовими підробітками, однак свій дохід приховує, кошти на утримання його сина ОСОБА_2 не виплачує.

В результаті злісного ухилення від сплати аліментів, встановлених вищевказаним рішенням суду, у ОСОБА_1 в період з 10.05.2018 по 01.07.2019 року, в період часу з 01.10.2019 по 06.07.2020 року, а також в період часу з 03.08.2020 по 01.10.2021 року утворилася заборгованість в сумі 99391 гривень 35 копійок, що є більше ніж за три місяці відповідних платежів.

Зазначені умисні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 164 КК України, за ознаками злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В обвинувальному акті прокурор Кондратенко Т.С. посилалася на те, що оскільки ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні за його відсутності, а тому прокурор клопотав про розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_1 у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, та призначення покарання за ч.1 ст. 164 КК України у вигляді 80 годин громадських робіт.

Обвинувачений ОСОБА_1 в присутності адвоката Митрошина С.В. надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззастережно визнає в повному обсязі, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Також, у вказаній заяві зазначає, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_4 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України.

Згідно з ч. 3 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченій, згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу винної, яка раніше не судима, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно.

На підставі ст. 66 КК України як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає повне визнання вини та щире каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, згідно з положеннями ст. 67 КК України, що обтяжують покарання, не встановлено.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому покарання в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України (з урахуванням статті 5 КК України щодо зворотної сили закону, що пом`якшує покарання), за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.

Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, суд вважає можливим призначити покарання у вигляді громадських робіт.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження не обирався.

Керуючись ст. 374, 381-382, 424, 473, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити покарання у вигляді 80 громадських робіт.

Запобіжний захід у даному провадженні обрано не було.

Матеріали кримінального провадження № 12020045710000324 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 210/6339/21, провадження №1-кп/210/745/21.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Н. А. Літвіненко