Рішення № 101264512, 18.11.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№336/5297/21

2-а/335/73/2021

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у Запорізькій області, третя особа: Поліцейський СРПП відділу № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області сержант Коновалюк Дмитро Олександрович, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 17.09.2021 він отримав постанову серії БАБ № 989604 від 31.08.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме за керування автомобілем з порушенням правил користування ременями безпеки.

Позивач зазначає, що 31.08.2021, близько 8-ї години, рухаючись на автомобілі Дачія Логан, номерний знак НОМЕР_1 у м. Запоріжжі він дійсно був зупинений працівником поліції Коновалюком Д.О., але жодного зауваження щодо порушення правил дорожнього руху в частині користування ременями безпеки йому не було повідомлено, адже він керував автомобілем без порушень.

Вказує на те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки описання адміністративного правопорушення не може бути належним вчинення такого правопорушення. Постанова по своїй природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Позивач вважає, що оскільки у постанов не зазначені будь-які докази вчинення правопорушення, вона є незаконною і такою, що підлягає скасуванню.

Просить визнати протиправною та скасувати постанов про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 989604 від 31.08.2021 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності складу правопорушення та стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. та судового збору.

Ухвалою від 18.10.2021 після усунення позивачем недоліків позовної заяви в частині сплати судового збору було відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, надано учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.

28.10.2021 представник позивача адвокат Гончаров В.І. через систему "Електронний суд" надав відеофайл "VID_20210831_080017.mp4", який наразі розміщений у системі автоматизованого документообігу суду Д-З.

Ухвалою від 29.10.2021 до участі у справі було залучено співвідповідача - Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, від імені якого здійснювала розгляд справи про адміністративне правопорушення третя особа - поліцейський СРПП відділу № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області сержант Коновалюк Дмитро Олександрович.

09.11.2021 розгляд справи було відкладено через відсутність даних про сповіщення відповідача-2 про розгляд справи.

17.11.2021 на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні в повному обсязі.

Зокрема, відповідач, наводячи зміст ст. 251 КУпАП, зазначає, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа, особисто спостерігаючи порушення Правил дорожнього руху, встановлює наявність адміністративного правопорушення. Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Статтею 254 КУпАП України визначено, що така фіксація відбувається шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, у якому відповідно до ст.256 КУпАП України, крім іншого, зазначається місце час і суть адміністративного порушення, виявленого уповноваженою особою, прізвища адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За наведеного відповідач вважає, що оскаржувана постанова складена уповноваженою особою відповідно до вимог КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, і поліцейський діяв у межах повноважень і спосіб, що передбачений законодавством України. Відповідач підкреслює, що постанова винесена працівником поліції на місці вчинення правопорушення відповідно до ст. 258, 283 КУпАП.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, на думку відповідача, позивач не надав детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом тощо, що є необхідною умовою для стягнення вказаних витрат.

До відзиву відповідач долучає відеофайл "video Муратов-Коновалюк.mp4".

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінюючи надані докази у їх сукупності, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається зі змісту постанови серії БАБ № 989604 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, що складена 31 серпня 2021 року о 07 год. 25 хв., того ж дня о 07 год. 15 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Дачія Логан, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належність ОСОБА_2 , у м. Запоріжжі по вул. Донецьке шосе, 2 , з непристебнутим паском безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.

У протоколі зазначені відомості про відмову водія від підпису постанови, отримання її копії, та направлення постанови на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом.

Згідно із частиною 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як визначено п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту ПДР) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними.

За приписами частини другої статті 283 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення, має містити такі відомості: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Також, в силу вимог частиною третьої статті 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак).

Як вбачається із змісту постанови серії БАБ № 989604 вказані вимоги ст. 283 КУпАП були дотримані в повному обсязі.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За нормами частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Положеннями статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліції надано право застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно зі статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За визначенням, наведеним у статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Із досліджених судом відеозаписів, що надані сторонами - "VID_20210831_080017.mp4" та "video Муратов-Коновалюк.mp4" (а.с. 67), встановлено, що вони за своїм змістом є ідентичними - фіксують одну й ту саму подію, з одного ракурсу та, вочевидь, зроблені одним і тим самим технічним пристроєм. Однак мають різну якість відеозображення (нижча якість у запису, що наданий адвокатом).

Відеозаписами зафіксовано, як транспортний засіб Дачія Логан червоного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , зупиняється на вимогу поліцейського.

Посилання представника позивача про те, що відеозаписом зафіксовано час зупинки - 8.00 год. 31.08.2021, в той час як в постанові зазначений час вчинення правопорушення -07.15 год. (а.с. 35), є голослівними, адже відеозаписом не зафіксовано дата та час події.

Відеозапис, який наданий відповідачем, внаслідок більшої якості зображення свідчить, що водій під час руху транспортного засобу не користувався ременем безпеки.

Відтак, винуватість позивача у недотриманні вимог п. 2.3 (в) ПДР та, відповідно, у вчиненні адміністративного правопорушення, ч. 5 ст. 121 КУпАП, знайшла своє підтвердження.

Відсутність у постанові про притягнення особи до відповідальності посилання на докази не є підставою для її скасування, адже наведені вище положення ст. 283 КУпАП не вимагають зазначення у постанові доказів, і водночас на час винесення оскаржуваної постанови докази вини водія у вчиненні порушень ПДР (у тому числі відеозапис) об`єктивно існували.

Таким чином, суд доходить до висновку, що оспорювана позивачем постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, а тому підстав для її скасування немає.

Відтак, підстави для задоволення позову у даному випадку відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені нею під час розгляду даної справи (в тому числі на правову допомогу) не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 5, 139, 246, 257-263, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у Запорізькій області, третя особа: Поліцейський СРПП відділу № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області сержант Коновалюк Дмитро Олександрович, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його постановлення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.С. Боєв

18.11.21