
Дата документу 22.10.2021
Справа № 334/4649/21
Провадження № 2/334/3191/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участі секретаря судового засідання Боднар А.А.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,
встановив:
представник позивача ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якій просила стягнути з солідарно з відповідачок на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.03.2015 по 28.02.2021 в сумі 54463,59 гривні.
В обґрунтування позову зазначила, що відповідачки є споживачами послуг, які Концерн «МТМ» надає у квартиру АДРЕСА_1 . Позивачем за вказаною адресою за період з 01.03.2015 по 28.02.2021 були надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на загальну суму 57410,16 гривень. Відповідачками за вказаний період нарахування сплачувались частково - в сумі 2946,575 гривень, а тому станом на 01.03.2021 сума накопиченої непогашеної заборгованості за вказаний період становить 54463,59 гривні.
Відповідачками відзиви на позов не надані.
Ухвалою від 06.07.2021 відкрите провадження у справі та її призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачками копії ухвали та копії позовної заяви з додатками отримані особисто. Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідачки є повідомленими про розгляд справи належним чином.
Відповідачки у визначений судом строк своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзивів на позов не скористались.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до довідки позивача ним відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на відповідачку ОСОБА_1 як на особу, яка є споживачем послуг, які за адресою: АДРЕСА_2 , надає Концерн «МТМ».
Відповідачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за вищевказаною адресою, що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя від 02.07.2021.
Відповідно до витягу з особового рахунку № НОМЕР_1 та розрахунку суми нарахувань, оплат та накопиченої заборгованості за вказаним рахунком заборгованість відповідачок перед позивачем за надані послуги за період з 01.03.2015 по 28.02.2021 становить 54463,59 гривні.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 1875-IV), який діяв до 30.04.2019, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 19 Закону № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII), який діє з 01.05.2019, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
У ст. 1 Закону № 1875-IV зазначено, що для цілей цього закону власником є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку, а споживачем - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Аналогічні норми містить ст. 1 Закону № 2189-VIII.
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі – Закон № 1023-XII) споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Згідно зі ст. 13 Закону № 1875-IV, ст. 5 Закону № 2189-VIII позивач надавав послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875-IV, п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Суд встановив, що на підставі вищевказаних норм права між сторонами встановились фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 , за яким проводились нарахування.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховний Суд України по справі № 6-59цс13 від 30.10.2013, відповідно до якої відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Згідно зі ст. 19, 25 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» (далі - Закон № 2633-IV) споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Свої зобов`язання з надання комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води позивач виконав належним чином. Відповідачі, у свою чергу, порушили свої зобов`язання та своєчасно не вносили оплату за спожиті комунальні послуги, у зв`язку з чим за період з 01.03.2015 по 28.02.2021 мають заборгованість у сумі 54463,59 гривні.
Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону № 2189-VIII дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому позов необхідно задовольнити повністю та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у сумі 54463,59 гривні.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2270 гривень в рівних частках- по 1135 гривень з кожної.
Керуючись ст. 10, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) у сумі 54463 (п`ятдесят чотири тисячі чотириста шістдесят три) гривні 59 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень в рівних частках - по 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень з кожної.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Реквізити учасників справи:
Позивач - Концерн «Міські теплові мережі», місцезнаходження: бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 32121458.
Відповідачі:
- ОСОБА_1 , року народження, місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя:
Судове рішення № 101264103, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 22.10.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/4649/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: