Рішення № 101262163, 11.11.2021, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/1106/21 Провадження № 2/478/305/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року. смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.

за участю:

секретаря судових засідань Луговської А.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі судових засідань Казанківського районного суду Миколаївської області, в смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Володимирівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Відділ у справах дітей, сім`ї та з питань соціального захисту Володимирівської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

До Казанківського районного суду Миколаївської області звернувся з позовною заявою орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Володимирівської сільської ради в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Відділ у справах дітей, сім`ї та з питань соціального захисту Володимирівської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Родина малозабезпечена, перебуває на обліку як сім`я, що опинилась в складних життєвих обставинах. Відповідачі не працюють, на обліку у службі зайнятості не перебувають, проживають за рахунок тимчасових заробітків, зловживають алкоголем. Свідомо не виконують своїх батьківських обов`язків, не здійснюють утримання дитини, не займаються фізичним та розумовим розвитком дитини.

Рішенням Володимирівської сільської ради № 78 від 19.07.2021 року було затверджено висновок комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Володимирівської сільської ради «Про негайне відібрання малолітньої дитини та доцільність позбавлення батьківських прав»

19.08.2021 року малолітню ОСОБА_4 було відібрано та передано до КЗ «Миколаївський центр соціально психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради.

Позивач зазначає, що з моменту ухвалення вищеозначеного рішення, відповідачі не змінили свого ставлення до дитини, не цікавилися її долею, продовжують свідомо нехтувати своїми батьківськими обов`язками.

Посилаючись на наведене, позивач просить позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх доньки малолітньої ОСОБА_4 .

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 20.09.2021 року провадження у справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 12.10.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача - органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Володимирівської сільської ради Римар А.П. позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити.

Відповідачі в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували. Пояснили суду, що вони опинились у складних життєвих обставинах, втратили роботу. Попри все вони приділяють дитині належну увагу, виховують її, піклуються та доглядають. Вони виправили своє ставлення до виконання батьківських обов`язків та просили відмовити в задоволені позову.

Представник третьої особи висловився на підтримку позовних вимог, вважає що позбавлення батьківських прав буде в інтересах дитини.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно статті 9 Конституції України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-ІV, стаття 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на повагу до свого сімейного життя.

Згідно із частиною 8 статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З довідки за № 694, виданої Гур`ївським старостинським округом 08.10.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована з донькою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

З довідки за № 74-08-03, виданої виконкомом Володимирівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області 11.10.2021 року вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Фактично ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживають з малолітньою донькою за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно довідки-характеристики від, наданою Закладом дошкільної освіти ОСОБА_4 з вересня 2020 року є вихованкою Володимирівського ЗДО «Колосок».

Зовнішній вигляд дитини не відповідає належним нормам, виглядає занедбаною, одяг часто буває брудним та не відповідає розміру та віку дитини. Батьки не приділяють належної уваги вихованню дитини. Дитина не забезпечена належними умовами для повноцінного розвитку (з`ясовано під час відвідування за місцем проживання). Дитина часто не відвідує дошкільний заклад через відсутність коштів на оплату за харчування. Батьки дитини на спроби впливу до них не реагують, порад та рекомендацій не дослуховуються.

Згідно з характеристики, наданою керівником ФГ «Меліхов» (за колишнім місцем роботи), ОСОБА_3 характеризується посередньо та зазначено, що часто від нього на робочому місці відчувався запах алкоголю.

Згідно довідки-характеристики, наданих Володимирівською сільською радою (вих/№ 1078/02-16-01 від 11.10.2021 року та вих/№ 1134/02-16-01 від 10.11.2021 року, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується негативно: на адресу сільської ради надходили усні та телефонні заяви від мешканців села про його неналежну поведінку. Був звільнений з роботи за пропуски та відмову працювати під час польових робіт.

Згідно довідки-характеристики, наданих Володимирівською сільською радою (вих/№ 1079/02-16-01 від 11.10.2021 року та вих/№ 1035/02-16-01 від 10.11.2021 року, ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно: за час проживання на території сільської ради часто замічена у вживанні алкогольних напоїв, постійно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не займається вихованням доньки. Авторитетом серед односельців не користується.

Згідно довідки № 5/44/вих. від 31.08.2021 року, наданою сектором поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області 23.06.2020 року в Казанківському районному суді розглядалась кримінальна справа по обвинувачені ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).Справа закрита у зв`язку з відмовою потерпілої ОСОБА_2 від обвинувачення (відповідачка по справі).

Рішенням виконавчого комітету Володимирівської сільської ради № 47 від 31.03.2021 року родину відповідачів разом з малолітньою донькою взято на облік та соціальний супровід як сім`ю, яка опинилися в складних життєвих обставинах.

18.01.2021 року працівниками із соціальної роботи Володимирівської сільської ради з відповідачами була проведена профілактична бесіда (Лист-попередження від 18.01.2021 року) з питання ухилення ними від виконання батьківських обов`язків та були роз`яснені наслідки за їх невиконання. Проте належних висновків позивачі не зробили.

Як вбачається із службового листування (запиту про надання інформації служби у справах дітей Миколаївської облдержадміністрації та інформаційної довідки Володимирівської сільської ради) в березні 2021 року було звернення на урядову гарячу лінію від мешканців с. Володимирівка щодо неналежного виконання відповідачкою материнських обов`язків та прохання вжити заходів соціального впливу.

Як вбачається з матеріалів справи, після переїзду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на проживання до с. Володимирівка Казанківського району, до служби у справах дітей Казанківської адміністрації, від служби у справах дітей Новоодеської райдержадміністрації Миколаївської області (за колишнім місцем проживання відповідачів), надійшла службова інформація та документи, про стан виконання батьківських обов`язків відповідачами.

Оглядом витягів з протоколів №/№ 3, 11 від 23.05.2017 року та від 20.07.2017 року засідання комісії з питань захисту прав дитини при Новоодеській райдержадміністрації встановлено, що ОСОБА_2 під час проживання в с. Гур`ївка Новоодеського (Миколаївського) району Миколаївської області, мати ( ОСОБА_2 ) вихованням дітей не займається, нехтує виконання батьківських обов`язків. Систематично вживає алкогольні напої, веде аморальний спосіб життя. Рішенням виконавчого комітету Гур`ївської сільської ради від 12.07.2017 року № 41 «Про відбирання дитини в зв`язку з загрозою життя та здоров`ю», малолітня ОСОБА_7 була відібрана і вміщена до дитячого відділення Новоодеської ЦРЛ. В приймальному відділені було діагностовано запущений педикульоз.

Було вирішено, в разі не виправлення ситуації підготувати документи з питання позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та подати їх на розгляд Новоодеського районного суду Миколаївської області.

Як вбачається та встановлено з актів обстеження матеріально-побутових умов проживання від 18.01.2021 року, 27.01.2021 року, 08.04.2021 року, 07.06.2021 року, 19.07.2021 року, відповідачі проживають (без реєстрації) по АДРЕСА_3 разом з малолітньою донькою ОСОБА_7 . Будинок присадибного типу. Подвір`я занедбане. Помешкання темне, не затишне. Потребує косметичного ремонту. У дитини відсутні іграшки та особистий простір (місце для дитини). Білизна брудна, ліжка не застелені, особисті речі розкидані по кімнатах. Санітарно-гігієнічні умови проживання дитини незадовільні. Харчовий запас продуктів невеликий. Для виховання дитини не створено належних умов. Дівчинка не забезпечена необхідними речами та приладдям: книжками, олівцями. Мати була відсутня вдома. Як встанвлено шляхом опитування сусіді перебувала в гостях в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_3 визнав, що ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, через що у них в сім`ї виникають сварки. Зі слів сусідів до них часто приїздить дільничий інспектор з приводу сімейних сварок (Акт від 18.01.2021 року).

При слідуючому відвідані родини позивачів (Акт від 27.01.2021 року) встановлено, - санітарно-гігієнічний стан кімнат незадовільний. В приміщеннях вологість та антисанітарія. Приміщення не провітрюються. Ліжка не прибрані, постільна білизна брудна. Відповідачі були вдома. ОСОБА_2 відсипалась після вживання алкогольних напоїв. Умови для розвитку дитини не створені.

Згідно акту обстеження від 08.04.2021 року (проведеного на підставі скарг сусідів), встановлено, що після вжиття алкогольних напоїв, відповідачі тривалий на тривалий час заснули. Дитина залишилась фактично сама. Випадково до будинку зайшла родичка відповідача, яка зрозумівши ступінь сп`яніння батьків дівчинки та усвідомивши можливі наслідки відвела дівчинку до рідного дядька відповідача (рідного брата ОСОБА_3 ) Умови для нормального розвитку дитини не створені.

Актом обстеження від 07.06.2021 року встановлено, що ОСОБА_2 06.06.2021 року разом із своєю донькою розпивала в домоволодінні спиртні напої. Під час відвідування відповідачка знаходилась в стані алкогольного сп`яніння та спала. Дитина знаходилась на подвір`ї, була голодна, недоглянута. Зі слів сусідів, які підгодовують дівчинку, діти часто блукають вулицями села та просять їжу по сусідам.

Актом обстеження від 19.07.2021 року встановлено, що на час обстеження одяг на дівчинки був брудний. В домоволодінні не прибрано. Відсутня будь яка їжа. З огляду кухні вбачається, що їжа не готувалась декілька днів. Під час обстеження матері вдома не було. Зі слів сусідів з`ясовано, що ОСОБА_2 не було вдома два дні. Дититна голодна, брудна. Часто ходить вулицями села, розповідає що голодна, просить кусень хліба. Зі слів сусідів дитина була замкнена вдома одна, через квартирку гукала свою старшу сестру на допомогу. У родині відсутні кошти задля створення належних умов для забезпечення нормального харчування та розвитку дитини.

Відповідно до довідки директора Володимирівського закладу дошкільної освіти «Колосок» вбачається, що ОСОБА_4 з січня 2021 року заклад дошкільної освіти не відвідувала, за виключеням: березень 2021 року - 3 дні, квітень 2021 року - 17 днів, червень 2021 року - 8 днів.

Рішенням виконавчого комітету Володимирівської сільської ради від 19.07.2021 року № 78, «Про негайне відібрання дитини від матері та позбавлення батьківських прав», було прийнято рішення про негайне відібрання малолітньої дитини із сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та підготовки документів про позбавлення батьківських прав відповідачів.

Рішенням виконавчого комітету Володимирівської сільської ради від 19.07.2021 року № 79, прийняте рішення «Про затвердження висновку органу опіки та піклування Володимирівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав» відповідачів.

З огляду на наведений висновок орган опіки та піклування Володимирівської сільської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно повідомлення Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Володимирівської сільської ради» за вих/№ 43/2021 від 27.08.2021 року, 19.07.2021 року до вказаного закладу поступила ОСОБА_4 . Дівчинка була голодна, одягнена в брудний одяг та мала хворобливий вигляд. При обстежені дівчинки було виявлено головні воші та їх яйця (гниди).

Відповідно до листа Володимирівської сільської ради за № 02-15/922/2021 від 06.10.2021 року, 19.08.2021 року відбулося вилучення малолітньої ОСОБА_4 із сім`ї та її тимчасове влаштування до КУ «Центр надання соціальних послуг Володимирівської сільської ради». На час звернення до суду малолітня ОСОБА_4 знаходиться в комунальному закладі «Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради.

Відповідно до частини 2 статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами та доповненнями) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК України (статті 164 - 167).

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері (батька), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в статті 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд оцінює докази відповідно до вимог статей 77-78, частин 3-4 статті 82, 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно із статтею 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Так, судом було встановлено, що після відібрання малолітньої доньки, відповідачі не цікавились її долею, місцем знаходження, станом здоров`я, матеріально не забезпечує, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини тощо.

Таким чином, малолітня дівчинка позбавлена не тільки батьківської турботи та піклування, забезпечення фізичного та духовного розвитку зі сторони матері та батька, а й необхідного для нормального психологічного розвитку спілкування із рідними їй людьми.

Зазначені фактори суд розцінює як ухилення від виховання дітей саме у зв`язку з винною поведінкою матері та батька - відповідачів по справі, так як вони свідомо нехтували своїми обов`язками, не вживали будь-яких дій, з метою її належного утримання та виховання.

В судовому засіданні не встановлено поважності причин такого тривалого невиконання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обов`язків щодо виховання дитини та, на думку суду, діями відповідачів свідомо тривалий час порушуються права їх дитини на отримання з боку батьків належного виховання, спілкування, уваги, турботи та матеріального забезпечення. Відсутні об`єктивні підстави, які б зумовлювали таку тривалу неналежну поведінку батьків відносно своєї дитини, тому суд приходить до переконання, що інші заходи впливу на відповідачів окрім позбавлення їх батьківських прав будуть недостатніми, а позбавлення їх батьківських прав буде відповідати інтересам дитини.

Суд, дослідивши обставини справи, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню враховуючи наступне.

Статтею 51 Конституції України гарантовано, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно положень ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» саме батьки несуть відповідальність за створення умов необхідних для всебічного розвитку дитини, забезпечення її права на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 СК України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

На підставі викладеного суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення коштів (аліментів) на утримання дітей є аргументованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Володимирівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа - відділ у справах дітей, сім`ї та з питань соціального захисту Володимирівської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Володимирівка, Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку с. Піски, Новоодеського району Миколаївської області, громадянку України, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Володимирівка, Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку с. Піски, Новоодеського району Миколаївської області, громадянку України, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , які фактично проживають за адресою АДРЕСА_3 аліменти на користь малолітньої дитини, доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення провадити щомісячно починаючи з 15 вересня 2021 року і до досягнення дитини повноліття, шляхом перерахування на її особистий рахунок.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь держави судовий збір в сумі 908 гривні 00 копійок.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: Х.В.Іщенко