Вирок № 101259574, 19.11.2021, Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 461/8265/18 1-кп/441/35/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2021 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

Головуючої : судді Яворської Н.І.,

при секретарі : Цап І.М.,

з участю прокурорів: Шинкарчука І.М., Замараєва Р.М, Погорєлова Д.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 його захисника - Васіва Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок, Львівської області кримінальне провадження № 42018140000000326 від 23.10.2018 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Туря, Буського району, Львівської області, українця, громадянина України,з вищою освітою, працюючого приватним підприємцем, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що він, працюючи, на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення «Скнилів» митного поста «Західний» Львівської митниці ДФС, маючи спеціальне звання «радника податкової та митної справи 111 рангу» будучи службовою особою та представником влади, в обов`язки якої відповідно до вимог Митного кодексу України,пунктів:1.4,2.1.,2.2.28.2,2.2.29.1,2.2.29.2,2.2.29.9,2.2.29.21,2.2.29.29,2.2.31.6,2.2.31.8,2.2.38.1,2.2.39.4 Посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення «Скнилів» митного поста «Західний» Львівської митниці ДФС, затвердженої в.о. начальника Львівської митниці ДФС 20.06.2017, входить забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи; здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо, аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю; повинен керуватись та знати Конституцію України, Закон України «Про державну службу», Закон України «Про запобігання корупції», Митний Кодекс України, Укази Президента України, постанови Верховної Ради України, акти Кабінету Мірістрів України, розпорядчі документи Міністерства фінансів України та Державної фіскальної служби України, інші нормативні документи, що стосуються здійснення митних формальностей, Положенням про митницю, Положенням про відділ, цією посадовою інструкцією та знання сучасних інформаційних технологій; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосування заходів забезпечення сплати митних платежів при поміщенні товарів у відповідні митні режими у порядку та у випадках, передбачених Митним кодексом України та чинними нормативно-правовими актами;

організація та координація роботи відділу щодо контролю за дотриманням порядку заповнення всіх видів митних декларацій суб`єктами ЗЕД;

організація та координація роботи митних постів (відділів митного оформлення) з питань внесення змін до митних декларацій, зокрема, шляхом оформлення аркуша коригування, визнання митних декларацій недійсними;

організація та координація роботи відділу з виконання митних формальностей щодо товарів, які поміщуються (поміщені) у відповідний митний режим;

внесення змін до митних декларацій та визнання митних декларацій недійсними;

здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;

застосування прогресивних компютерних технологій, використання наданої перевізниками попередньої інформації для формування документів контролю доставки;

використання інформаційно-технічних ресурсів і баз даних під час здійснення контролю за переміщенням товарів;

аналіз бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС з метою забезпечення контролю за переміщенням товарів;

ініціювання та складання протоколів про порушення митних правил;

визначення за результатами застосування системи управління ризиками, форм та обсягів митного контролю у конкретних випадках переміщень товарів і транспортних засобів через митний контроль України тощо;

неналежно виконуючи свої службові обовязки через несумлінне ставлення до них вчинив службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставин:

04.12.2017, головний державний інспектор відділу митного оформлення «Скнилів» митного поста «Західний» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 перебуваючи на роботі у відділі митного оформлення «Скнилів», що розташований за адресою м. Городок, вул. Львівська, 659 а, Львівської області, виконуючи свої службові обов`язки, маючи регламентований доступ до комп`ютерної мережі митних органів АСМО «Інспектор» розпочав процедуру здійснення митного оформлення транспортного засобу за електронною митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ №UA209190\2017\124392.

За вказаною митною декларацією на користь ОСОБА_2 здійснювалось розмитнення автомобіля марки БМВ моделі Х5 XDRIVE351, номер кузова НОМЕР_1 , 2017 року випуску та відповідно до вказаних відомостей в електронній декларації, процедура здійснення митного оформлення транспортного засобу здійснювалась згідно Закону України «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» від 31.05.2016 № 1389-V111.

Ставки акцизного податку, встановлені пунктом 15 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі - продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів в кількості один легковий автомобіль протягом календарного року.

Відповідно до ст.4 Митного кодексу України , ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Відповідно до інформації наявної в модулі «Диспетчер зони митного контролю», на митну територію України через пункт пропуску Львівської митниці ДФС 03.12.2017 о 01:26 год. Транспортним засобом реєстраційний номер НОМЕР_2 \ НОМЕР_3 ввезено автомобіль марки БМВ моделі Х5 XDRIVE351, номер кузова НОМЕР_1 , на отримувача ОСОБА_2 .

При цьому за вказаний період часу не зафіксовано факту перетину кордону на виїзд з України та на в`їзд в Україну ОСОБА_2 або особи, щоб діяла за її дорученням.

Зважаючи на факт відсутності ОСОБА_2 при перетині митного кордону України при ввезенні транспортного засобу марки БМВ моделі Х5 XDRIVE351, номер кузова НОМЕР_1 , до останньої не могли бути застосовані положення Закону України «Про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів», а при розмитненні транспортного засобу необхідно застосовувати ставки акцизного податку, передбаченого п. 215.3.51 Податкового кодексу України.

В свою чергу, старший державний інспектор відділу митного оформлення «Скнилів" митного поста Західний ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків в частині контролю за додержанням усіма юридичними та фізичними особами законодавства України з питань митної справи, використання інформаційно - технічних ресурсів і без даних під час здійснення контролю за переміщенням товарів, аналіз бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС з метою контролю за переміщенням товарів, прийняття рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту, маючи змогу здійснити перевірку факту перетину ОСОБА_2 митного кордону України за допомогою наявних у нього доступів до Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС та АСМО «Інспектор» не здійснив таку перевірку, внаслідок чого допустив невірне застосування норм ставок акцизного податку, встановлених пунктом 15 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Внаслідок неналежного виконання старшим державним інспектором відділу митного оформлення «Скнилів» митного поста «Західний» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, не проведено нарахувань митних платежів у відповідності до чинних на дату ввезення автомобіля на митну територію України законодавчих актів, що спричинило недоотримання державою митних платежів в сумі 394277 грн. 03 коп. тобто завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.367 КК України як службова недбалість - неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдала шкоди охоронюваним законом державним інтересам, що спричинило тяжкі наслідки.

Прокурором в інтересах держави в особі Львівської митниці ДФС подано цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь Львівської митниці ДФС майнової шкоди. Прокурор у судовому засіданні даний позов підтримав та просив його задовольнити.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 6 § 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб "при виконанні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, оскільки обов`язок доведення лежить на обвинуваченні". (Barbera, Messegue and Jabardo v.Spain, no. 10590/83, рішення від 06.12.1988 р.)

ОСОБА_1 під час судового розгляду своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.367 КК України не визнав та заперечив можливість спричинення ним будь-якої шкоди інтересам держави, зважаючи на те, що за час перебування на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення «Скнилів», митного поста «Західний» Львівської митниці ДФС, дотримувався норм Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, керувався вимогами Митного, Податкового кодексів України та Посадовою інструкцією. Жоден нормативний акт , як і жоден пункт його посадової інструкції не передбачає обов`язку проведення перевірки ним факту перетину кордону громадянами, які є отримувачами транспортних засобів. Крім того, у нього відсутня можливість здійснити таку перевірку через відсутність доступів до інтегрованої міжвідомчої ІТС «Аркан».

Додав, що є журнал пропуску, записи в якому свідчать, що транспортний засіб БМВ моделі Х5 XDRIVE351 було ввезено на митну територію України смугою руху «вантажний напрямок» водієм ОСОБА_2 , яка і отримала товар. Він безпосередньо не міг володіти інформацією про відсутність вказаної громадянки у пункті пропуску, та й не мав володіти нею, бо доступні інформаційні ресурси свідчили якраз про інше. Наявна на момент оформлення декларації інформація в ЄАІС ДФС, АСМО «Інспектор» та в поданих до митного оформлення товаросупровідних документах не ставила під сумнів те, що транспортний засіб ввозився на митну територію України особою для власного використання в кількості не більше як один легковий автомобіль протягом календарного року. А він мусів діяти у спосіб , що передбачені законодавством України.

Звертає увагу на те, що обвинувачення є не обґрунтованим та взагалі в його діях відсутній склад кримінального правопорушення яке йому інкримінується. Те, що йому ставиться у вину неналежне виконання службових обов`язків при здійсненні 04.12.2017 митного оформлення автомобіля БМВ моделі Х5 XDRIVE351 на користь ОСОБА_2 за електронною митною декларацією за відсутності на митному кордоні при ввезенні транспортного засобу особисто громадянки ОСОБА_3 , та недотримання ним вимог Закону № 1389-У111 і вимог Митного та Податкового кодексів України спростовується логічним та системним тлумаченням правових норм цими ж нормативно - правовими актами.

Також,пільгові ставки акцизного збору при ввезенні в Україну транспортних засобів можуть бути застосовані навіть у разі відсутності при цьому громадянина - отримувача, відтак навіть за припущення, що ОСОБА_2 не перетинала митний кордон України у час ввезення автомобіля, ставки акцизного збору визначено не ним, а службовими особами митниці та визначені правильно, таке стверджує про відсутність в його діях заподіяння шкоди державі, а отже відсутня така ознака злочину, як суспільна небезпека, та заперечив проти цивільного позову в повному обсязі.

Пояснив, що не порушуючи вимог Законів, численних відомчих інструкцій та наказів, зробив все необхідне і можливе для правильного застосування ставок акцизу. Митне оформлення транспортних засобів здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей вносяться відповідні відомості. З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації, вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Митне оформлення є обмеженим у часі. Він не може нести відповідальності за інкриміноване йому правопорушення з огляду на те, що перевірка правильності заповнення митної декларації, відповідно до вимог, встановлених законодавством з питань державної митної справи здійснюється за допомогою програмного забезпечення АСМО «Інспектор». На пункті пропуску вся інформація вноситься в Журнал щодо ввезення особами, зазначеними у графах 8,9, митної декларації та в «Журналі пункту пропуску» по попередній декларації, зазначеній в графі 40 митної декларації) протягом календарного року легкових автомобілів за пільговими ставками акцизного податку, і у випадку, виявлення невідповідності вимогам чинного законодавства програма автоматично унеможливлює прийняття такої митної декларації для митного оформлення. Щодо декларації поданої ОСОБА_3 , програма не визначила жодної помилки, що унеможливлювала б застосування Закону України № 1389 - У111. Були подані рахунок фактура отримувача товару, прізвище зазначено ОСОБА_2 і як водій і як отримувач товару. Така інформація надійшла з пункту пропуску через митний кордон України з АСМО «Інспектор». Він опрацьовує документи після брокерів та інспекторів в пункті пропуску та після прикордонників. Отже, він не допустив неналежного виконання службових обов`язків, оскільки, незважаючи на відсутність ризиків та помилок, що виключають пільгове оподаткування він провів додаткову перевірку усіма дозволеними та можливими засобами. Просить його виправдати.

Із зібраних доказів судом встановлено, що на час події 04.12.2017 ОСОБА_1 займав посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення «Скнилів» митного поста «Західний» Львівської митниці ДФС, що розташований в м. Городок по вул. Львівська, 659 а Львівської області та відповідно являвся службовою особою Львівської митниці.

Передбачений ч. 2 ст. 367 КК України склад злочину, як і будь-який інший, містить обов`язкові елементи: суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт, об`єктивна сторона.

З суб`єктивної сторони цей злочин характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).

Крім того, об`єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність наступних складових: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК) або тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК); 3) причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.

Системний аналіз положень ст. 367 КК України дає підстави вважати, що відповідальність за цією нормою настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.

Надані стороною обвинувачення докази на підтвердження вини обвинуваченого спростовуються, як показами самого обвинуваченого, які узгоджуються між собою, та є послідовними, так і наступними доказами:

Висновком службового розслідування від липня 2018 року згідно наказу Львівської митниці ДФС від 19.05.2018 № 244 «Про проведення службового розслідування» метою якого було визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарних проступків, вчинених посадовими особами Львівської митниці ДФС при здійсненні в період з листопада 2017 року по березень 2018 рік митних формальностей щодо бувших у використанні транспортних засобів, за фактами викладеними у Доповідній записці про результати тематичної перевірки від 24.04.2018 на підставі листа УВБ ТО ДФС у Львівській області ГУ ДФС у Львівській області, за результатами якого порушень вимог законодавства України з питань митної справи під час здійснення митного оформлення та пропуску транспортних засобів з боку ОСОБА_1 за вказаний період немає. (т.1 а.с.85-104)

Згідно Посадової Інструкції в обов`язки ОСОБА_1 не входило проведення перевірки факту перетину кордону громадянами , які є отримувачами транспортних засобів (т.1 а.с.105-122).

З відповіді ДФС Львівської митниці від 19.09.2018 № 270 адресованої на запит адвоката вбачається, що Службова записка відділу інформаційних технологій Львівської митниці ДФС від 23.06. 2018 № 265/13-70-09/14 містить інформацію з АСМО «Інспектор» та ЄАІС про те, що при пропуску через митний кордон України на в`їзд в Україну 03.12.2017 транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_2 \ НОМЕР_3 гр. ОСОБА_2 , внесена посадовою особою митного поста «Рава - Руська» до бази даних у якості водія та попередньою митною декларацією №UA209190\2017\124392, а вже в подальшому товар-автомобіль легковий марки БМВ модель Х5 XDRIVE351 оформлено для вільного обігу на митній території України ОСОБА_1 (т.1 а.с.123-125).

Із мотивів листа ДФС Львівської митниці ДФС від 26.10.2018 видно, що відповідно до відомостей, наявних у АСМО «Інспектор» при здійсненні митного контролю та митного оформлення товару за митною декларацією від 04.12.2017 №UA209190\2017\124392 головний державний інспектор ВМО «Скнилів» ОСОБА_1 відповідно до п.4.7 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 з метою перевірки правильності визначення митної вартості товару робив запит № 926 від 04.12.2017 (видрук електронного запиту додається) до спеціалізованого підрозділу - відділу контролю митної вартості Управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС (т.1 а.с.126-129).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду показав, що працював інспектором тому йому знайома процедура пільгового розмитнення автомобілів які ввозились через митний кордон України, декларант або брокер готував декларацію, інспектор приймав у роботу , проводив звірку документів протягом чотирьох годин, ставки акцизного збору визначені були законом. Перетин кордону особами інспектори митного поста «Західний» не контролювали, це функції прикордонника та інспектора безпосередньо на кордоні, відомості в первинних деклараціях вносяться та перевіряються паспортом особи, яка пред`являє його на кордоні. ОСОБА_3 могла дати документи брокеру в пункті пропуску. Якщо декларація прийнята і заповнена графа 8, 7 людина повідомляє про перевезення транспортного засобу з метою пільгового оформлення.

Свідок ОСОБА_5 суду дав покази та пояснив, що працював інспектором на митному посту «Західний» , громадянин, який везе транспортний засіб оформляє всі документи в інспектора на кордоні, митний брокер відправляє в електронному порядку всі документи, дані перевіряються в сукупності, прізвище, ім`я, по-батькові, ідентифікаційний код, декларацію заповнює брокер, ставки акцизного збору були передбачені для транспортних засобів Законом, в обов`язки інспектора не входить перевіряти присутність особи на кордоні чи на митниці.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що працює на Львівській митниці Львівської ДФС, щоб здійснити пропуск товарів через митний кордон для цього подаються документи митнику на кордоні, подається декларація, номер декларації вводиться в базу там іде співставлення транспортного засобу, огляд транспортного засобу і пропуск транспортного засобу, документи подає власник якщо є або уповноважена особа. Подані документи відображаються в програмі, номер свідоцтва про реєстрацію, дані про особу, дату час пропуску, номер особистої печатки, вартість автомобіля зазначається не інспектором а брокером, ставки акцизного збору інспектор визначає як вимагає закон, все відображається в єдиній автоматичній системі.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що є експертом, оглядає транспортні засоби фотографує, робить висновок, можуть бути і приховані дефекти, вартість встановлює ринкову в залежності від періоду та стану автомобіля. Огляд автомобіля замовляє власник або інша особа. Йому телефонували, що приїхало авто БМВ, машина була після аварії, оцінку не пригадує.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що працює на Львівській митниці, пояснив, що перед ввозом транспортного засобу із-за кордону, фізична особа яка має намір ввезти транспортний засіб, робить повідомлення митниці, попередню декларацію про намір ввезення транспортного засобу. Даний транспортний засіб перетинає кордон за наявності в базі даних попередньої декларації, повідомляє номер декларації, після перетину митного кордону транспортний засіб доставляється на митницю призначення де подаються документи, інспектор робить відмітку в декларації, що транспортний засіб доставлено. Декларації заповнюються в єдиній базі. Інспектор має право здійснити запит до спецпідрозділу щодо визначення вартості. Ставки акцизного збору застосовували в залежності від оцінки автомобіля. Запит формується в електронному вигляді.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що працює на посаді менеджера, повідомив, що декларації заповнюються декларантом, надсилаються до митниці у вигляді електронного повідомлення на підрозділ митного оформлення, після чого здійснюється обробка, визначається посадова особа, яка буде приймати в роботу цю електронну декларацію, після перевірки митних формальностей посадова особа або завершує випуск у обіг транспортного засобу або відмовляє декларанту, якщо є сумніви щодо вартості. В декларації є прізвище хто перетнув кордон, хто перевізник, водій і власник перевіряються на кордоні працівником митниці.

Отже, показання свідків є послідовними та узгоджуються з іншими належними та допустимими доказами, та показами обвинуваченого.

Всі покази свідків спростовують твердження прокурора про причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину. Недовіряти свідкам у суду немає підстав.

Крім того невинуватість ОСОБА_1 в кримінальному правопорушенні підтверджується письмовими доказами.

Висновком № 5885 експертного авто товарознавчого дослідження з фототаблицею по заяві ОСОБА_2 від 04.12.2017 згідно якого вартість не розмитненого автомобіля БМВ модель Х5 XDRIVE351, що ввозиться на митну територію України може становити 333928.68 грн.

Згідно електронного декларування (т.2 а.с.168) від 01.12.2017 вказано статистичну вартість автомобіля 351 706.16 грн.

Договір купівлі - продажу автомобіля № 457034 та світлокопії паспортних даних ОСОБА_2 свідчать про те, що вона особисто могла подавати декларацію про купівлю автомобіля, про це свідчать її підписи та внесення її прізвища безпосередньо на кордоні.

Версія сторони обвинувачення, що ОСОБА_2 не перетинала кордон України при ввезенні автомобіля БМВ модель Х5 XDRIVE351, а тому до неї не могли бути застосовані знижені ставки акцизного збору, не можуть слугувати для визнання винним ОСОБА_1 , у несумлінному ставленні його до своїх службових обов`язків та завданні ним шкоди охоронюваним законом державним інтересам, що спричинило тяжкі наслідки, адже таке не знайшло свого підтвердження в суді, оскільки встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 перевірялись документи в електронному вигляді, дані про особу були вказані в декларації, щодо оцінки автомобіля для підтвердження якої звертався із запитом № 926 від 04.12.2017 з можливим заниженням митної вартості (т.1 а.с.128).

Стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 неналежно виконав службові обов`язки при здійсненні 04.12.2017 митного оформлення автомобіля марки БМВ модель Х5 XDRIVE351 2017 року випуску на користь ОСОБА_2 за електронною митною декларацією з огляду на те, що ОСОБА_3 не перетинала кордону України, оскільки в обов`язки головного державного інспектора митного поста «Західний» Львівської митниці ДФС розташованого в м. Городок ОСОБА_1 , не входило перевіряти перетин кордону особою яка ввозила транспортні засоби на територію України через кордон, документи на ОСОБА_2 розпочали оформляти на пункті пропуску «Рава -Руська-Хребенне». Ставки акцизного збору ОСОБА_1 визначив після звернення з офіційною заявою щодо правильного визначення митної вартості.

Також, формулювання обвинувачення, що відсутність на митному кордоні при ввезенні транспортного засобу громадянина, який є його отримувачем унеможливлює застосування ставок акцизного збору згідно із Законом № 1389 У111, не узгоджується з пунктом 4 частини 1 статті 4 Митного кодексу України згідно якої визначено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку. Згідно з п.29 ч.1 ст.4 МК України сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і контролюючими органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, є митними формальностями.

Така позиція узгоджується з Постановою Верховного суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 25.01.2019 у справі № 803/1483/16.

У інспектора Третяка І.О. не було підстав не застосувати пільгові ставки акцизного збору при ввезені в Україну транспортних засобів, з огляду на те, що згідно відомостей в декларації та інших документів особа ОСОБА_2 у 2017 році ввозила єдиний раз автомобіль, в Єдиній автоматизованій інформаційній системі ЄАІС, у попередній митній декларації наявні відомості, що транспортні засоби були ввезені на митну територію України громадянкою ОСОБА_2 , що підтверджено записами в Журналі пункту пропуску транспортного засобу смугою руху «вантажний напрямок» (т.2 а.с.163-212).

Отже, доводи ОСОБА_1 стороною обвинувачення не спростовані належними та допустимими доказами, у списку свідків ОСОБА_2 не значиться, на досудовому слідстві вона не допитувалась, документи, які посвідчують її особу стороною обвинувачення долучено до матеріалів кримінального провадження.

Стороною обвинувачення не доведено також і об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України в діях обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки не надано переконливих та беззаперечних доказів, які б доводили, чого саме не вчинив ОСОБА_1 , а повинен був вчинити та наявність причинно-наслідкового зв`язку між його діями та наслідками.

Сторона захисту вважає, що обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, не знайшло свого підтвердження з таких підстав: обвинувачений не працював безпосередньо на пункті пропуску транспортних засобів, саме там інспектор вносить відомості в електронну декларацію, його Посадова Інструкція не передбачала обов`язок робити перевірку особистої присутності на митниці особи, яка перевозила транспортний засіб через кордон, оцінку транспортного засобу здійснює брокер, осіб також перевіряє прикордонник, його підзахисний робив належний запит щодо оцінки автомобіля особи ОСОБА_2 , службова перевірка показала, що ОСОБА_1 при здійсненні митного оформлення не допустив службової недбалості, належно виконав свої службові обов`язки, застосував правильні ставки акцизного збору, суспільна небезпека в його діях відсутня. Сторона обвинувачення не розглядала версію причетності в порушенні митних правил, можливо третьої особи. Просив виправдати його підзахисного ОСОБА_1 .

Узагальнюючи наведене в сукупності з усіма належними та допустимими доказами, суд вважає, що ОСОБА_1 правомірно 04.12.2017 розпочав процедуру здійснення митного оформлення транспортного засобу за електронною митною декларацією типу IM 40 ДЕ №UA209190\2017\124392, в його діях відсутня службова недбалість, проведення митного контролю та митного оформлення транспортного засобу здійснювалось в автоматизований спосіб, дотримання ним вимог Посадової інструкції міститься в матеріалах службової перевірки, ставки акцизного збору застосував згідно передбаченого Закону.

При цьому, суд наголошує, що судом в повній мірі було забезпечено можливість сторонам кримінального провадження допитати кожного свідка, в тому числі і щодо ймовірних розбіжностей, зокрема, в судових засіданнях неодноразово було оголошено перерву за клопотанням сторони обвинувачення, а саме за клопотанням для виклику свідків яких бажали забезпечити проте, в жодне судове засідання не забезпечили, або безпідставні заяви про допит свідків яких взагалі не було допитано на досудовому слідстві, також в одному з клопотань стороною обвинувачення було заявлено про надання часу для зміни обвинувачення ОСОБА_1 , однак, обвинувального акту про змінене обвинувачення не поступило.

Статтею 96 КПК України встановлено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Не заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведена низкою доказів, здобутих під час досудового розслідування,а саме: відповідями ДФС, протоколом огляду диска із зображенням 27 автомобілів, Декларацією, світлокопіями паспортних даних ОСОБА_2 , висновком № 5885 експертного авто товарознавчого дослідження по заяві ОСОБА_2 , інформацією з Державної прикордонної служби, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження та дослідженими в судовому засіданні доказами, що в свою чергу тягне за собою виправдання обвинуваченого за пред`явленим обвинуваченням.

Суд не надає оцінку висновку експертизи № 9/531 від 12.09.2018 з огляду на те, що така проводилась за відсутності предмета дослідження, стан автомобіля марки БМВ модель Х5 XDRIVE351, був описаний допитаним експертом в судовому засіданні ОСОБА_7 , який попереджався судом про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Оцінивши зібрані докази в сукупності суд прийшов висновку, що в діянні ОСОБА_1 не доведено стороною обвинувачення склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, та обвинувачення не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки наданими доказами дослідженими виключно в судовому засіданні, не доведено його винуватості поза розумним сумнівом, а можливість здобуття інших доказів вичерпана. За наведеного, суд вважає за необхідне виправдати обвинуваченого на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України.

Суд, оцінюючи всі докази у даному кримінальному провадженні в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»).

Згідно з п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи ».

Детальний аналіз та оцінка комплексу доказів у кримінальному провадженні дають суду можливість зробити безумовний та категоричний висновок про відсутність доказів у сторони обвинувачення про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Враховуючи роз`яснення, що містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Таким чином, докази сторони обвинувачення не є беззаперечними, не доводять винності обвинуваченого ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, а тому усі сумніви тлумачаться судом на користь обвинуваченого.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, слід віднести за рахунок держави, оскільки судом ухвалюється виправдувальний вирок.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Львівської митниці ДФС до ОСОБА_1 про відшкодування Державному бюджету України не донарахованих податків та інших загальнообов`язкових платежів на суму 394277.03 (т.1, а.с. 61-65), відповідно до ч.3 ст.129 КПК України, суд залишає без розгляду.

Керуючись ст.ст. 129, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 не винним в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Виправдати ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 367 КК України через недоведеність в його діянні складу даного кримінального правопорушення.

Витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи від 12.09.2018, № 9/531 віднести за рахунок держави.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Львівської митниці ДФС до ОСОБА_1 про відшкодування Державному бюджету України не донарахованих податків та інших загальнообов`язкових платежів на суму 394277.03 (триста дев`яносто чотири тисячі двісті сімдесят сім грн. 03 коп.) відповідно до ч.3 ст.129 КПК України, залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Яворська Н.І.