Ухвала суду № 101256137, 22.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

22 листопада 2021 року справа №640/29914/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко В.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Григоровича П.О. в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доКабінету Міністрів Українипровизнання протиправними та нечинними постановВ С Т А Н О В И В :

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №640/29941/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними постанов.

Позивача подав до суду заяву про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Григоровича П.О., яка обґрунтована тим, що суддя: 1) спровокував вільних слухачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на усні заяви щодо здійснення представництва у цій справі; 2) ініціював наведення вільними слухачами своїх доводів чи міркувань щодо можливості здійснення ними представництва позивача у цій справі.

В ухвалі від 17 листопада 2021 року суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави для відводу не є вмотивованими та не вказують на неупередженість судді.

Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу вирішення питання про відвід судді Григоровича П.О. здійснюється суддею Кузьменком В.А., який не входить до складу суду, що розглядає справу №640/29941/20, і визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Григоровича П.О., Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на таке.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому частина четверта статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

Таким чином, на думку суду, позивач не довів, а суд не встановив існування об`єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об`єктивності судді Григоровича П.О., та які б могли бути підставою для відводу згідно статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, з протоколу судового засідання суд встановив, що суддя Григорович П.О. зазначив лише, що ОСОБА_2 і ОСОБА_4 є вільними слухачами, а жодних реплік від них в протколі судового засідання не зазначено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Григоровича П.О. є необґрунтованою та про відсутність підстав для її задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х ВА Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Григоровича П.О.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та не підлягає оскарженню.

Суддя В.А. Кузьменко