Рішення № 101255964, 22.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2021 року № 640/8867/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження, адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФЛОТ"до Державної служби геології та надр Українипрозобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФЛОТ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття наказу від 23.04.2019 № 125 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2012 № 550,

- визнати протиправним та скасувати наказ від 23.04.2019 № 125 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2012 № 550,

- зобов`язати відповідача розглянути лист-повідомлення на вих. № 7 про усунення порушень, зазначених в приписі від 12.02.2019 № 279-14/06 разом із пакетом документів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач вжив всіх необхідних заходів та у встановлений строк (тринадцять календарних днів) подав на ім`я начальника центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр лист-повідомлення на вих. №7 про усунення порушень зазначених в приписі від 12.02.2019 № 279-14/06, зареєстрований через загальну канцелярію вхідний номер № 5862/0214-19 від 25.02.2019, разом із пакетом документів, що підтверджували виправлення вказаних порушень вимог законодавства у сфері надрокористування та 17.03.2019 повторно подав відповідні документи, водночас відповідні документи відповідачем розглянуто не було та за результатами їх розгляду не було прийнято відповідного рішення. Зокрема позивач зазначив про те, що на виконання вимог припису від 12.02.2019 № 279-14/06 ним було: створено міжвідомчу комісію та підписано акт передачі родовища; зазначено про те, що на підприємстві є наявний та погоджений в установленому порядку «Робочий проект розробки Гребенянського родовища» у тому числі є погодження відповідача, водночас даним проектом не передбачена експлуатаційна розвідка; повідомлено про те, що під час перевірки було надано перелік документів геолого-маркшейдерської служби затверджений директором позивача в якому зазначено, що еталонна колекція зразків гірських порід Гребенянського родовища є в наявності; повідомлено про те, що проведено повторну державну експертизу (Протокол ДКЗ України від 08.12.2016 № 3747) та направлено до Державної служби геології та надр України необхідні документи (Вих.№10 від 07.07.2017) і у відповідь отримали лист про отримання (Вих. 17889/03/10-17 від 21.08.2017) та очікується повідомлення про введення в дію протоколу ДКЗ України від 08.12.2016 № 3747.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву в якому зазначено про те, що при здійсненні заходу планової перевірки позивача та при застосуванні до нього санкцій у вигляді зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5500 від 26.03.2012 він діяв в межах своїх повноважень та відповідно до встановленого законом порядку. Також відповідач зазначив про те, що за результатами опрацювання наданого позивачем листа від 25.02.2019 № 7 встановлено, що позивачем не було виконано вимоги припису від 12.02.2019 № 279-14/06, а саме: згідно наданого позивачем акту передачі родовища, останній не містить підпису представника відповідача, як органу державного геологічного контролю та позивачем не надано доказів, що він звертався до відповідача з повідомленням про створення міжвідомчої комісії; зразки гірських порід та дублікатів проб, які можуть бути використані в процесі вивчення і дорозвідки родовища, мають зберігатись саме у позивача, а не у іншого суб`єкта господарювання; протокол ДКЗ України від 08.12.2016 № 3747 не введено в дію відповідачем, як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Позивачем надано суду відповідь на відзив в якій крім обґрунтувань викладених в позовній заяві також зазначено про те, що ним проведено повторну державну експертизу (Протокол ДКЗ України від 08.12.2016 № 3747), направлено відповідачу необхідні документи (Вих. №10 від 07.07.2017) та у відповідь отримано лист про отримання (Вих. № 17889/03/10-17 від 21.08.2017) у якому зазначено, що протокол ДКЗ України від 08.12.2016 № 3747 повторної геологічної оцінки будівельних пісків Гребенянського родовища, в акваторії Канівського водосховища в Кагарлицьському, Київської області, поданий на розгляд буде розглянутий найближчим часом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В період з 08.02.2019 по 12.02.2019 Державною службою геології та надр України проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФЛОТ", якому належить дозвіл на користування надрами від 26.03.2012 №5500 виданий з метою видобування піску, придатного для дорожнього будівництва, для штукатурних розчинів для опоряджувального шару та як дрібні заповнювачі бетону на родовище: Гребенянське родовище, Київська обл., Кагарлицький р-н, 2,0 км на південний схід від с. Гребені.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 12.02.2019 № 06-02/22/2019-09/п (32) дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) яким встановлено факт допущення наступних порушень:

- відсутній акт прийомки-передачі Гребенянського родовища у промислове освоєння (запаси затверджені протоколом ДКЗ України від 01.07.2011 №2312);

- геологічна документація у повному обсязі відсутня, а саме не проводиться експлуатаційна розвідка Гребенянського родовища з метою уточнення якісних і кількісних показників покладів піску для планування та проведення видобувних робіт (Гребенянське родовище піску відповідно до пункту 3.5 протоколу ДКЗ України від 01.07.2011 № 2312 відноситься до родовищ складної геологічної будови). В робочому проекті відсутній обов`язковий розділ щодо складання геологічної і маркшейдерської документації (маркшейдерське і геологічне обслуговування) та розділ «Експлуатаційна розвідка», а також відсутній проект експлуатаційної розвідки Гребенянського родовища піску;

- ТОВ «Магма», яка виконувала геологорозвідувальні роботи не проведено передачу ТОВ «Трансфлот» зразків гірських порід та дублікатів проб які можуть бути використані в процесі вивчення і дорозвідки Гребенянського родовища;

- не виконується вимоги пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами від 12.09.2016 №5500 в частині проведення повторної державної експертизи та оцінку запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр (Протокол ДКЗ України від 08.12.2016 №3747 не введено в дію Державною службою геології та надр України).

Державною службою геології та надр України видано Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФЛОТ" припис від 12.02.2019 № 279-14/06 в якому викладено вимогу у строк до 18.03.2019 усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування встановлені актом від 12.02.2019 № 06-02/22/2019-09/п (32) та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФЛОТ" подано на ім`я начальника Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України повідомлення від 25.02.2019 № 7 про усунення порушень зазначених у Приписі № 279-14/06 від 12.02.2019.

29.03.2019 начальником Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України складено на ім`я Директора Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України подання на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5500 від 26 березня 2012 року в якому зазначено про те, що за результатами планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфлот», якому надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5500 від 26.03.2012, згідно з актом перевірки від 12.02.2019 № 06-02/22/2019-09/п (32) були виявлені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та надано припис від 12.02.2019 № 279-14/06 щодо представлення у термін до 18.03.2019 року матеріалів які свідчать про дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування, однак станом на 29.03.2019 року до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфлот» не надходило матеріалів, які підтверджують факт усунення порушень, з огляду на що відповідно до підпункту 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, у зв`язку з невиконанням в установлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансфлот» термін припису щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування, Центральний міжрегіональний відділ вносить подання про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5500 від 26.03.2012.

Листом від 17.04.2019 Вих № 536/б Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансфлот» повідомило Державній службі геології та надр України наступне: "« 25» лютого 2019 р. ТОВ «Трансфлот» подало на ім`я начальника центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр повідомлення за вих. № 7 про усунення порушень, зазначених в приписі № 279-14/06 від 12.02.2019 разом із пакетом документів, що підтверджували виправлення таких порушень. Зазначене повідомлення було зареєстроване Держгеонадра за №5862/0214-19 від 26.02.2019 р.

« 12» квітня 2019 року ТОВ «ТРАНСФЛОТ» отримало від Центрального міжрегіонального відділу Держгеоконтролю Держгеонадр лист вих. № 584-14/06 від 29.03.2019 p., яким зазначено, що станом на 29.03.2019 року від ТОВ «ТРАНСФЛОТ» не надходило матеріалів, які підтверджують факт усунення порушень згідно акту від 12 лютого 2019 року № 06-02/22/2019-09п (32) та припису від 12.02.2019 № 279-14/06, в зв`язку із чим було прийнято рішення внесення подання про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5500 від 26 березня 2012 року.

Але, як вже було зазначено вище, ТОВ «ТРАНСФЛОТ» « 25» лютого 2019 р. подало пакет документів про усунення порушень зазначених в приписі, проте, з незрозумілих для нас причин зазначені документи не були розглянуті та за ними не прийнято відповідного рішення.

Враховуючи викладене повторно подаємо до Держгеонадра раніше подані до Держгеоконтролю документи та матеріали які підтверджують факт усунення порушень, зафіксованих приписом від 12.62:2019 № 279-14/06, в зв`язку із чим просимо Вас надати додатково 30-ти денний термін для усунення недоліків та відстрочити розгляд питання про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5500 від 26 березня 2012 року."

23.04.2019 Державною службою геології та надр України відповідно до пунктів 22 та 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, у зв`язку із наявністю підстав для поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 19.04.2019 №4/2019) видано наказ № 125 "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів", пунктом 2 якого наказано зупинити дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком наведеним до додатку 2, зокрема, дозволу від 26.03.2012 № 550 виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансфлот».

Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо прийняття наказу від 23.04.2019 № 125 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2012 № 550, вважаючи вказаний наказ протиправним звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 61 Кодекс України про надра встановлено, що державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно з частиною восьмою статті 16 Кодекс України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 30.12.2015 встановлено, що Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно з підпунктами 9, 10, 12, 14 пункту 4 зазначеного Положення Держгеонадра України відповідно до покладених завдань: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використання; проводить планові та позапланові перевірки надрокористувачів, за результатами яких (у разі виявлення порушень вимог законодавства) складає акти, видає обов`язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з частиною восьмою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до частини першої статті 8 вказаного Закону орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Частиною одинадцятою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Згідно з пунктом 1 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 цей Порядок регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Пунктом 22 вказаного Порядку встановлено, що дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 5) наявності підстав, передбачених Законом України "Про санкції"; 6) невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи; 7) відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин, геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ). Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії. Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії. У разі визнання за рішенням суду, що набрало законної сили, незаконним (безпідставним) зупинення та/або анулювання дозволу строк дії дозволу та відповідно строк користування надрами продовжується органом з питань надання дозволу на строк такого зупинення та/або анулювання.

Отже, дія дозволу на користування надрами може бути зупинена Державною службою геології та надр України за наявності підстав перелік яких визначений в пункті 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, зокрема у випадку порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр та/або невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища, та його дія підлягає поновленню після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії. При цьому фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються не застосовуються виключно у випадку виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю).

Відповідно до наказу від 23.04.2019 № 125 підставами зупинення дії дозволу на користування надрами позивача від 26.03.2012 № 550 зазначено підпункти 1, 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, а саме порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр та невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

Відповідач, як на обґрунтування правомірності видання вказаного наказу, посилається на те, що позивачем не було виконано вимоги припису від 12.02.2019 № 279-14/06.

Вказаним приписом позивача зобов`язано усунути 4 порушення встановлені актом від 12.02.2019 № 06-02/22/2019-09/п (32), які полягають в наступному:

- відсутній акт прийомки-передачі Гребенянського родовища у промислове освоєння (запаси затверджені протоколом ДКЗ України від 01.07.2011 №2312);

- геологічна документація у повному обсязі відсутня, а саме не проводиться експлуатаційна розвідка Гребенянського родовища з метою уточнення якісних і кількісних показників покладів піску для планування та проведення видобувних робіт (Гребенянське родовище піску відповідно до пункту 3.5 протоколу ДКЗ України від 01.07.2011 № 2312 відноситься до родовищ складної геологічної будови). В робочому проекті відсутній обов`язковий розділ щодо складання геологічної і маркшейдерської документації (маркшейдерське і геологічне обслуговування) та розділ «Експлуатаційна розвідка», а також відсутній проект експлуатаційної розвідки Гребенянського родовища піску;

- ТОВ «Магма», яка виконувала геологорозвідувальні роботи не проведено передачу ТОВ «Трансфлот» зразків гірських порід та дублікатів проб які можуть бути використані в процесі вивчення і дорозвідки Гребенянського родовища;

- не виконуються вимоги пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами від 12.09.2016 №5500 в частині проведення повторної державної експертизи та оцінку запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр (Протокол ДКЗ України від 08.12.2016 №3747 не введено в дію Державною службою геології та надр України).

Позивачем на підтвердження факту виконання вимог припису від 12.02.2019 № 279-14/06 та повідомлення про це відповідача надано суду копії повідомлення від 25.02.2019 № 7 про усунення порушень зазначених в Приписі № 279-14/06 від 12.02.2019 та листа від 17.04.2019 № 536/б.

Відповідачем факт отримання вказаних повідомлення та листа не заперечується, водночас він зазначає про те, що ними не було підтверджено факт виконання вимог припису від 12.02.2019 №279-14/06.

Позивачем на підтвердження факту наявності акту прийомки-передачі Гребенянського родовища у промислове освоєння (запаси затверджені протоколом ДКЗ України від 01.07.2011 №2312) до повідомлення від 25.02.2019 № 7 додано копію акту передачі родовища від 28.03.2012.

Відповідач у наданому суду відзиві факт отримання вказаного акту передачі родовища не заперечується, водночас вказує на те, що він не містить підпису представника Державної служби геології та надр України, як органу державного геологічного контролю та позивачем також не надано доказів звернення до відповідача з повідомленням про створення міжвідомчої комісії.

Відповідно до статті 40 Кодексу України про надра розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 № 114 цей Порядок визначає умови передачі для промислового освоєння розвіданих родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок, запаси корисних копалин яких оцінені та визнані підготовленими до промислового освоєння Державною комісією по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) і які включені до державного фонду родовищ корисних копалин.

Пунктом 4 вказаного Порядку встановлено, що для передачі родовища корисних копалин у промислове освоєння спільним наказом підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, та підприємства, яке приймає родовище в промислове освоєння, утворюється міжвідомча комісія. До складу міжвідомчої комісії включаються представники підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, підприємства, яке приймає родовище, та представники органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду (за згодою). Головою міжвідомчої комісії призначається представник підприємства, яке приймає родовище.

Відповідно до пункту 6 Порядку передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 № 114 передача родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії. До акта додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені в пункті 3 цього Порядку. Наявність суперечностей між членами міжвідомчої комісії фіксується актом.

Згідно з пунктом 7 вказаного Порядку акт міжвідомчої комісії є підставою для віднесення запасів корисних копалин розвіданого родовища у державному фонді родовищ корисних копалин на баланс підприємства, яке прийняло родовище для промислового освоєння.

Отже, передача родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії до складу якої включаються представники підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, підприємства, яке приймає родовище, та представники органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду (за згодою).

При цьому, доказів на підтвердження повідомлення органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду про створення міжвідомчої комісії з метою здійснення приймання - передачі Гребенянського родовища у промислове освоєння (запаси затверджені протоколом ДКЗ України від 01.07.2011 №2312) суду надано не було, як і не було повідомлення про наявність відповідного факту.

Посилання позивача на те, що включення органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду до складу міжвідомчої комісії здійснюється за бажанням підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи чи підприємства, яке приймає родовище, не приймаються до уваги з огляду на наступне.

З аналізу змісту пункту 4 Порядку передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 № 114 вбачається, що до складу міжвідомчої комісії має бути включено представників органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду. Зазначені в тексту зазначеної норми "(за згодою)" стосується саме порядку включення представників органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду до міжвідомчої комісії, а саме, тільки після отримання від останніх згоди на їх включення до відповідної комісії.

У зазначеному Порядку відсутні положення щодо наявності у підприємства, яке приймає родовище права вирішувати на власний розсуд включати представників органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду до складу міжвідомчої комісії чи ні.

З огляду на зазначене суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про те, що акт передачі родовища від 28.03.2012 складений з порушенням Порядку передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 № 114, з огляду на що не може належним чином засвічувати факт прийомки-передачі Гребенянського родовища у промислове освоєння (запаси затверджені протоколом ДКЗ України від 01.07.2011 №2312).

Позивачем надано суду копію акту приймання - передачі родовища корисних копалин в експлуатацію від 19.02.2019 відповідно до якого ТОВ «МАГМА» передає, а ТОВ «Трансфлот» приймає Гребенянське родовище в акваторії Канівського водосховища в Кагарлицькому районі Київської області повторна геолого-економічна оцінка на якому виконана ТОВ «Магма» в 2016 році Зазначений акту складений представниками ТОВ «МАГМА» (директором та головним геологом), головним державним інспектором Держпраці Київської області, представником Департаменту державного геологічного контролю та представником ТОВ «Трансфлот» (директор, маркшейдер).

Доказів суду на підтвердження надання відповідного акту відповідачу позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про наявність відповідного факту.

Таким чином, хоча у позивача наявний акт прийомки-передачі Гребенянського родовища у промислове освоєння (запаси затверджені протоколом ДКЗ України від 01.07.2011 №2312) від 19.02.2019, водночас у суду відсутні підстави вважати, що вказаний акту було подано відповідачу на виконання припису від 12.02.2019 № 279-14/06.

Щодо викладеної в приписі від 12.02.2019 № 279-14/06 вимоги стосовно відсутності геологічної документації у повному обсязі, в саме відсутності факту проведення експлуатаційної розвідки Гребенянського родовища з метою уточнення якісних і кількісних показників покладів піску для планування та проведення видобувних робіт (Гребенянське родовище піску відповідно до пункту 3.5 протоколу ДКЗ України від 01.07.2011 № 2312 відноситься до родовищ складної геологічної будови) та відсутності в робочому проекті обов`язкового розділу щодо складання геологічної і маркшейдерської документації (маркшейдерське і геологічне обслуговування) та розділу «Експлуатаційна розвідка», а також відсутності проекту експлуатаційної розвідки Гребенянського родовища піску суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 51 Кодексу України про надра розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр. Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

Пунктом 2 частини першої статті 53 Кодексу України про надра встановлено, що при розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися здійснення дорозвідки родовищ корисних копалин та інших геологічних робіт, проведення маркшейдерських робіт, ведення технічної документації

Згідно з пунктом 13.5 розділу 13 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України 25.06.2007 № 198 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.07.2007 за № 819/14086 на введених у розробку родовищах проводиться дорозвідка та експлуатаційна розвідка. Дорозвідка розроблюваних родовищ проводиться в недостатньо вивчених частинах родовища і здійснюється згідно з планами видобувних робіт. Експлуатаційна розвідка проводиться на родовищах складної геологічної будови, що експлуатуються. Експлуатаційною розвідкою, яка випереджає розвиток видобувних робіт, слід уточнювати дані про внутрішню будову, умови залягання покладів піску і гравію, оцінку їх запасів. Дані розвідки слід використовувати для проектування гірничопідготовчих і нарізних робіт. Експлуатаційною розвідкою, яка супроводжує видобувні роботи, слід уточнювати якісні і кількісні показники покладів піску і гравію для планування і проведення видобувних робіт.

Закону України "Про екологічну експертизу" втратив чинність згідно із Законом України від 23.05.2017 № 2059-VIII, який було введено в дію з 18.12.2017.

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554 "Про перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808.

ГОСТ 2.850-75 "Горная графическая документація. Виды и комплектность" втратив чинність відповідно до наказу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 17.02.2011 № 58 "Про прийняття міждержавних стандартів як національних методом підтвердження та скасування чинності в Україні міждержавних стандартів"

НПАОН 00.0-5.02-76. "Межотраслевая инструкция по определению и контролю добычи и вскрыши на карьерах", АПАОН 00.0-1.01-85 "Единые правила охраны недр при разработке месторождений твердых полезных ископаемых" є нормативно - правовими актами з питань охорони праці у сфері охорони надр.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.1997 № 1099 "Про затвердження Методики визначення загального розрахункового обсягу видобутку корисних копалин" затверджено Методику визначення загального розрахункового обсягу видобутку корисних копалин.

Таким чином, розробка родовищ корисних копалин має здійснюватись надрокористувачем згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр, водночас положеннями чинного законодавства не визначено, що вказана документація має містити обов`язковий розділ щодо складання геологічної і маркшейдерської документації (маркшейдерське і геологічне обслуговування) та розділ «Експлуатаційна розвідка». При цьому хоча положеннями Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України 25.06.2007 № 198 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.07.2007 за № 819/14086 передбачено, що експлуатаційною розвідкою слід уточнювати дані про внутрішню будову, умови залягання покладів піску і гравію, оцінку їх запасів, водночас не покладено на надрокористувача обов`язок щодо її постійного проведення.

У повідомленні від 25.02.2019 № 7 позивачем зазначено про те, що на підприємстві є наявний та погоджений в установленому порядку «Робочий проект розробки Гребенянського родовища» у тому числі є погодження Державної служби геології та надр України та даним проектом не передбачена експлуатаційна розвідка. Також в зазначеному повідомленні вказано про те, що на підприємстві геологічна та маркшейдерська документація ведеться в повному обсязі, згідно чинного законодавства та зауважень, щодо неповноти чи невідповідності її нормам і правилам ведення документації даного виду, під час перевірки не надходило та про те, що підприємство щорічно відбирає на перевірку проби корисної копалини для підтвердження і дослідження якісних показників та за час експлуатації всі відібрані проби відповідають вимогам ДСТУ Б В 2.7-32-95.

Позивачем надано суду копію листа від 28.01.2013 № 04-15/350, яким відповідачем погоджено "Робочий проект видобування руслових пісків Гребенянського родовища у Кагарлицькому районі Київської області в акваторії Канівського водосховища" виконаного в 2012 році ТОВ "Магма". Також в зазначеному листі вказано про те, що гірничі роботи мають вестись згідно з зазначеним планом.

В акті від 12.02.2019 № 06-02/22/2019-09/п (32) відповідачем зазначено про те, що в робочому проекті відсутній обов`язковий розділ щодо складання геологічної і маркшейдерської документації (маркшейдерське і геологічне обслуговування) та розділ «Експлуатаційна розвідка», а також відсутній проект експлуатаційної розвідки Гребенянського родовища піску.

На підтвердження наявності геологічної документації позивачем надано суду копії проектів видобування руслових пісків Гребенянського родовища у Кагарлицькому районі Київської області в акваторії Канівського Водосховища за 2012-2017 роки.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що відповідачем було погоджено "Робочий проект видобування руслових пісків Гребенянського родовища у Кагарлицькому районі Київської області в акваторії Канівського водосховища" виконаний в 2012 році ТОВ "Магма" за відсутності в ньому розділу щодо складання геологічної і маркшейдерської документації (маркшейдерське і геологічне обслуговування) та розділу «Експлуатаційна розвідка», а також те, що як не заперечується сторонами, вказаним Робочим проектом не передбачено проведення експлуатаційної розвідки та чинним законодавством відповідний обов`язок не покладено на надрокистувача, а лише зазначено про те, що експлуатаційною розвідкою слід уточнювати дані про внутрішню будову, умови залягання покладів піску і гравію, оцінку їх запасів, а також враховуючи надані позивачем суду копії проектів видобування руслових пісків Гребенянського родовища у Кагарлицькому районі Київської області в акваторії Канівського Водосховища за 2012-2017 роки суд дійшов висновку про те, що доводами викладеними позивачем в повідомленні від 25.02.2019 № 7 підтверджується факт відсутності порушення вимога щодо усунення якого викладена в пункті 2 припису від 12.02.2019 № 279-14/06.

В пунктів 3 припису від 12.02.2019 № 279-14/06 відповідачем зазначено про те, що ТОВ «Магма», яка виконувала геологорозвідувальні роботи не проведено передачу ТОВ «Трансфлот» зразків гірських порід та дублікатів проб які можуть бути використані в процесі вивчення і дорозвідки Гребенянського родовища.

Позивачем в повідомленні від 25.02.2019 № 7 зазначено про те, що під час перевірки було надано перелік документів геолого-маркшейдерської служби затверджений директором ТОВ «Трансфлот» в якому зазначено, що еталонна колекція зразків гірських порід Гребенянського родовища є в наявності та зразки порід були відібрані геологічною службою підприємства. Також в зазначеному повідомленні вказано про те, що стосовно зразків і дублікатів проб отриманих під час геологорозвідувальних робіт позивач просить звернутись до ТОВ «Магма», як суб`єкта гірничих відносин згідно статті 5 Гірничого Закону.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 38 Кодексу України про надра при геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися збереження геологічної і виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні надрами для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Пунктом 3 Порядку передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 № 114 встановлено, що підприємства, які проводили геологорозвідувальні роботи, передають користувачам надр на строк розробки корисних копалин, зазначений у спеціальному дозволі зразки гірських порід, керни свердловин, дублікати проб, які надалі можуть бути використані у процесі вивчення, дорозвідки та розробки родовищ корисних копалин, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Отже, підприємства, які проводили геологорозвідувальні роботи мають передати користувачам надр на строк розробки корисних копалин зразки гірських порід, керни свердловин, дублікати проб, які надалі можуть бути використані у процесі вивчення, дорозвідки та розробки родовищ корисних копалин, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин та останні відповідно до положень пункту 8 частини першої статті 38 Кодексу України про надра мають забезпечити збереження зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці та розробці родовищ корисних копалин.

Позивачем факт того, що ТОВ «Магма», яка виконувала геологорозвідувальні роботи не проведено передачу позивачу зразків гірських порід та дублікатів проб які можуть бути використані в процесі вивчення і дорозвідки Гребенянського родовища, не заперечується.

З наданих позивачем суду бланків еталонної колекції вбачається, що вони складені не підприємством, яке проводили геологорозвідувальні роботи. Позивач у відповіді на відзив зазначає про те, що вони складені геологічною службою підприємства.

Роздруківка фотографії не приймається до уваги з огляду на те, що з неї є неможливим встановити, що саме на ній зображено.

Таким чином у позивача відсутні зразки гірських порід, керни свердловин, дублікати проб, які надалі можуть бути використані у процесі вивчення, дорозвідки та розробки родовищ корисних копалин, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин відібрані саме підприємством, яке проводило геологорозвідувальні роботи, які мають ним зберігатись відповідно до положень пункту 8 частини першої статті 38 Кодексу України про надра та пункту 3 Порядку передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 № 114.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що позивачем не було виконано вимоги пункту 3 припису від 12.02.2019 № 279-14/06.

Щодо викладеної в приписі від 12.02.2019 № 279-14/06 вимоги щодо усунення позивачем порушення, яке полягає у невиконанні вимог пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами від 12.09.2016 № 5500 в частині проведення повторної державної експертизи та оцінку запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр (Протокол ДКЗ України від 08.12.2016 № 3747 не введено в дію Державною службою геології та надр України) суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 45 Кодексу України про надра встановлено, що запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або іншими уповноваженими підприємствами, установами чи організаціями, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У повідомленні про усунення порушень зазначених в приписі № 279-14/06 від 12.02.2019 позивачем зазначено про те, що проведено повторну державну експертизу (Протокол ДКЗ України від 08.12.2016 № 3747), направлено відповідачу необхідні документи (Вих. №10 від 07.07.2017) та у відповідь отримано лист про отримання (Вих. № 17889/03/10-17 від 21.08.2017) у якому зазначено, що протокол ДКЗ України від 08.12.2016 № 3747 повторної геологічної оцінки будівельних пісків Гребенянського родовища, в акваторії Канівського водосховища в Кагарлицьському, Київської області, поданий на розгляд буде розглянутий найближчим часом. Копія листа Вих. № 17889/03/10-17 від 21.08.2017 наявна в матеріалах справи.

Доказів на підтвердження вчинення будь - яких дій в період з 21.08.2017 по 12.02.2019 щодо введення в дію Державною службою геології та надр України протоколу ДКЗ України від 08.12.2016 № 3747 повторної геологічної оцінки будівельних пісків Гребенянського родовища, в акваторії Канівського водосховища в Кагарлицьському, Київської області та отримання щодо зазначеного факту інформації позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про наявність відповідних фактів.

З огляду на зазначене судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що ним вимоги пункту 4 припису від 12.02.2019 № 279-14/06 не виконані з вини відповідача.

Таким чином, позивачем дій спрямованих на виконання вимоги пункту 4 вчинено не було та відповідно вимоги зазначеного пункту припису від 12.02.2019 № 279-14/06 не виконано.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не було виконано у повному обсязі вимоги припису від 12.02.2019 № 279-14/06 суд дійшов висновку про те, що у відповідача були наявні правові підстави для прийняття наказу від 23.04.2019 № 125 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2012 № 550.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача розглянути лист-повідомлення на вих. № 7 про усунення порушень, зазначених в приписі від 12.02.2019 № 279-14/06 разом із пакетом документів суд звертає увагу на наступне.

Як на обґрунтування вказаної вимоги з метою захисту порушеного права та інтересу позивач посилається на те, що лист - повідомлення на вих. № 7 про усунення порушень, зазначених в приписі від 12.02.2019 № 279-14/06 разом із пакетом доданих до нього документів мав бути врахований при вирішенні питання щодо видання наказу від 23.04.2019 № 125 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2012 № 550.

Відповідачем, у наданому суду відзиві, зазначено про, що відповідний лист-повідомлення на вих. №7 було розглянуто, водночас враховуючи те, що він не містив доказів виконання позивачем вимог припису від 12.02.2019 № 279-14/06 його не було враховано при виданні наказу від 23.04.2019 № 125 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2012 № 550.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що лист-повідомлення на вих. №7 про усунення порушень, зазначених в приписі від 12.02.2019 № 279-14/06 разом із пакетом документів, хоча і був розглянутий відповідачем, водночас не був врахований відповідачем при виданні наказу від 23.04.2019 № 125 в оскаржуваній частині, оскільки не містив, на думку відповідача, доказів виконання позивачем вимог приписі від 12.02.2019 № 279-14/06, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання позивача розглянути лист-повідомлення на вих. № 7 про усунення порушень, зазначених в приписі від 12.02.2019 № 279-14/06 разом із пакетом документів.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246, 262, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФЛОТ" (09230, Київська обл., м. Ржищів, вул. Адмірала Петренка, 43, код ЄДРПОУ 35486576) до Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) про зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов