Ухвала суду № 101255874, 22.11.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 листопада 2021 року м. Чернігів Справа № 620/16575/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М. перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року;

стягнути з відповідача на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року у розмірі 83 625,23 грн;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати;

визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 (справа № 9901/70/20) були сформовані висновки щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”.

У цій ухвалі Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Законом України “Про судовий збір” звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Вказані висновки Великої палати Верховного Суду є релевантними і до даної справи.

При зверненні до суду позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору, надавши суду копію посвідчення, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. У частині другій статті 22 якого передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами в частині визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, з якими позивач звернувся у даній справі.

Суд зазначає, що оскарження дій відповідача, що полягають у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди не зачіпають порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір за подання позивачем позовної заяви в даній частині позовних вимог у цій справі підлягає сплаті.

Так, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674 «Про судовий збір» встановлено, що з 01.01.2021 за подання фізичною особою до суду позову немайнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн).

За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимоги немайнового характеру у вищезазначеній частині позовних вимог в розмірі 908,00 грн.

Також частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Процесуальні строки, в тому числі строки звернення з позовом до адміністративного суду, в адміністративному судочинстві регулюються Главою 6 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як слідує з матеріалів справи предметом розгляду даної справи, зокрема є факт нарахування та виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018.

Згідно витягу з наказу начальника Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту (по стройовій частині) від 03.07.2019 № 109 позивача виключено зі списків особового складу управління та всіх видів забезпечення з 03.07.2019.

Тобто, позивач фактично про порушення своїх прав дізнався ще в липні 2019 року, а звернувся до адміністративного суду із даним позовом лише 17.11.2021, тобто поза межами місячного строку, встановленого частиною 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

При цьому, позивачем не надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску у відповідній частині позовних вимог.

Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

В порушення вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.

Відповідно до вимог частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановлює ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява має бути залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 7 днів з дня вручення ухвали.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 7-денний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (908,00 грн) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Законом України від 08.07.2011 № 3674 «Про судовий збір» та обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску у вищезазначеній частині позовних вимог.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві.

Ухвалу про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Тихоненко