Рішення № 101255825, 22.11.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року м. Чернігів Справа № 620/11547/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі – ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не призначення ОСОБА_1 з 31.12.2020 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 9 років, за наявності страхового стажу 15 років, згідно ст.ст. 55, 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи (страхового стажу) часу догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи, до досягнення нею 12 річного віку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.01.2001 по 01.01.2013, відповідно до пункту 13 статті 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи та віднесена до категорії 2;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити та нарахувати з 31.12.2020 ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшення пенсійного віку на 9 років, за наявності страхового стажу 15 років, згідно статей 55, 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи та віднесеній до категорії 2, та здійснити виплату вказаної пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу роботи (страхового стажу) ОСОБА_1 час догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.01.2001 по 01.01.2013 згідно пункту 13 статті 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи та віднесеній до категорії 2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесена до 2 категорії. Має двох дітей, які мають посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи і відповідно до ст. 55, 56 Закону № 796-ХІІ має право на призначення пенсії зі зменшенням віку на 9 років, за наявністю стажу роботи не менше 15 років. Після досягнення позивачем 51 року, звернулась до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії на підставі ст. 55 Закону № 796-ХІІ, з урахуванням стажу роботи і часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років, на що отримала відповідь про відмову з підстав недостатності у неї страхового стажу. Вважає таку відмову пенсійного органу протиправною, оскільки страховий стаж складає 17 років 9 місяців 19 днів без зарахування часу догляду за потерпілою дитиною з 01.01.2001 по 01.01.2013, при цьому факт догляду за дитиною підтверджено випискою з трудової книжки. Отже, оскаржуваними діями порушені права позивача на соціальний захист.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Вказану ухвалу суду відповідач отримав 30.09.2021, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с.34), однак у встановлений судом 15-денний строк відзив не подав. При цьому, суд зазначає, що ГУ ПФУ в Чернігівській області згідно штампу на конверті подано відзив на позов 21.10.2021 без клопотання про поновлення процесуального строку на його прийняття, як наслідок поданий понад строк відзив не може бути прийнятий судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов має бути задоволено повністю, враховуючи таке.

Позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 є особою, яка потерпіла внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 03.07.2000 (а.с.9).

Позивач має двох дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, які мають посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_2 від 06.05.1994 та серії НОМЕР_3 від 27.09.2002 ( а.с.11-14).

Згідно довідки № 188 від 21.04.2000 позивач у зоні безумовного (обов`язкового) відселення проживала з 29.03.1986 по 11.10.1991 (а.с.8).

Після досягнення 51 року, позивач 06.01.2021 звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії на підставі статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, в якій просила призначити їй пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 9 років, обчисливши трудовий стаж згідно пункту 2 статті 56 Закону з 15 років та зарахувавши в трудовий стаж, згідно пункту 13 статті 30 Закону, пункту 11 Порядку № 637, час догляду за дітьми до досягнення ними віку 12 років (а.с.15-16), до якої надано ряд документів згідно опису та розписки-повідомлення (а.с.17-19).

За результатами розгляду заяви позивача, ГУ ПФУ в Чернігівській області надіслав відповідь від 05.02.2021 № 761-124/М-02/8-2500/21, від 05.02.2021 №2500-0303-8/6137 та від 15.03.2021, в якій повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу та безпідставність зарахування до стажу періоду догляду за дитиною, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, до досягнення нею 12 річного віку. Також зазначено, що заяву розглянуто в рамках Закону України “Про звернення громадян”.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з позовом.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 у справі № 620/2446/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у призначенні пенсії ОСОБА_1 , викладену у формі листів від 05.02.2021 № № 761-124/М-02/8-2500/21, від 05.02.2021 №2500-0303-8/6137 та 15.03.2021. 05.02.2021; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії згідно її заяв від 06.01.2021 та 22.01.2021 (а.с.25-28). Вказане рішення суду набрало законної сили 29.06.2021.

Однак, листом від 28.08.2021 № 2500-0304-8/42920 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивача, що оскільки остання має право на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 9 років, то необхідний для призначення пенсії страховий стаж складає 18 років (27 років – 9 років). За наданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу страховий стаж позивача складає 17 років 9 місяців 19 днів. Через відсутність необхідного страхового стажу позивачу відмовлено в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.20-21).

Вважаючи вказані дії ГУПФУ в Чернігівській області протиправними, позивач звернулася до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон № 796-ХІІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Так, за правилами Закону № 796-ХІІ призначення та виплата пенсій провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

При цьому частиною першою статті 55 Закону №796-XII передбачено право на зниження окремим категоріям, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсійного віку.

Частиною другою статті 55 Закону № 796 встановлено, що особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов`язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років, на 4 роки та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років.

Відповідно до ч. 2 ст.56 Закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років.

Відповідно до статті 24 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003р. “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (надалі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

При цьому до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, в розумінні статті 27 Закону №796-XII, належать неповнолітні діти, які:

1) евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку;

2) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше одного року у зоні безумовного (обов`язкового) відселення;

3) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення;

4) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю;

5) народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір`ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

6) хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи діти позивача належать до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи та мають відповідні посвідчення.

Пунктом 13 частини першої статті 30 Закону № 796-ХІІ встановлено, що потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1 - 6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.

Статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджується відповідним посвідченням, наявність якого надає право користування пільгами, встановленими Законом №769-ХІІ (ст. 65 Закону №796-XII).

Отже, нормами чинного законодавства гарантовано право на зарахування до стажу роботи одного з батьків дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею 12-річного віку.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якою визначено порядок підтвердження стажу роботи, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 11 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 час догляду одного з батьків за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи або довідки про видачу такого посвідчення; заяви особи, яка звернулася за призначенням пенсії, про те, що ніхто з батьків не скористався пільгою, передбаченою пунктом 13 статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач протиправно не призначив позивачу пенсію зі зменшенням віку на 9 років, за наявністю стажу роботи не менше 15 років, не зарахував до стажу період догляду за дитиною – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним 12 років, а саме з 01.01.2001 по 01.01.2013 року, оскільки факт проживання у зоні безумовного відселення підтверджується відповідною довідкою, а здійснення догляду за дитиною до досягнення нею 12 років підтверджується свідоцтвом про народження дитини, відповідним посвідченням дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи та відомостями трудової книжки, що у вказаний період позивач не працювала.

Отже, судом встановлено, що на час звернення до відповідача позивач набула право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на підставі статтей 30, 55,56 Закону №796-ХІІ та Порядку № 637.

Щодо моменту з якого необхідно призначити пенсію позивачу, суд зазначає таке.

Згідно вимог частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

У свою чергу, пунктом 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України” (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. the United Kingdom), підпункуту 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції.

Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах “Мултіплекс проти Хорватії” (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та “Кутіч проти Хорватії” (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

З урахуванням дати народження позивача та дати звернення за пенсією останній необхідно призначити з 31.12.2020.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу з 31.12.2020 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 9 років; зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботи (страхового стажу) позивачу час догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.01.2001 по 01.01.2013; зобов`язання відповідача призначити та нарахувати з 31.12.2020 позивачу пенсію за віком зі зменшення пенсійного віку на 9 років та здійснити виплату вказаної пенсії.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 з 31.12.2020 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 9 років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу роботи (страхового стажу) ОСОБА_1 час догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.01.2001 по 01.01.2013.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити та нарахувати з 31.12.2020 ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшення пенсійного віку на 9 років та здійснити виплату вказаної пенсії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів,14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Повне судове рішення складено 22.11.2021.

Суддя О.М. Тихоненко