Рішення № 101255203, 17.11.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/14077/21

РІШЕННЯ

іменем України

17 листопада 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участі:секретаря судового засідання Бачок О.В. представника позивача - Кушнірука В.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полонського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Полонського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№59442033 від 02.07.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованості у розмірі 143573,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії державного виконавця Полонського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, які проявились у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом який втратив свою дію, є протиправними, а постанова ВП № 59442033 від 02.07.2019 про відкриття виконавчого провадження підлягає до скасуванню.

Ухвалою від 05.11.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому зазначено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дії приватного виконавця вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Причини неявки до суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

01.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. вчинено виконавчий напис за № 17984, яким стягнуто заборгованість на користь ПАТ КБ "Приватбанк" з ОСОБА_1 не сплачену в строк за Кредитним договором №б/н від 27.08.2009 в розмірі 141773,33 грн.

Виконавчий напис представником ПАТ КБ "Приватбанк" подано на виконання 22.01.2018.

22.01.2018 головним державним виконавцем Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №55604965 з примусового виконання виконавчого напису №17984 від 01.11.2017.

25.01.2019 головним державним виконавцем Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Вдруге, виконавчий напис АТ КБ "Приватбанк" пред`явлено до виконання 02.07.2019.

02.07.2019 за виконавчим написом №17984 від 01.11.2017 державним виконавцем Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59442033.

Не погодившись із постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 59442033, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання постанови протиправною та її скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що відносини щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (у подальшому - Закон №1404).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

Частина перша статті 12 Закону №1404-VIII передбачає, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (частина друга статті 12 вказаного Закону).

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону №1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Аналогічний зміст містить частина четверта статті 12 Закону №1404-VIII, яка була чинна станом на день виникнення спірних правовідносин.

Як встановлено з долученої копії виконавчого напису №17984 від 01.11.2017, виконавчий напис має бути пред`явлений до виконання відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення і набирає чинності з дня його вчинення, тобто з 01.11.2017.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що виконавчий напис №17984 від 01.11.2017 представником ПАТ КБ "Приватбанк" подано на виконання 22.01.2018.

25.01.2019 головним державним виконавцем Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Вдруге, виконавчий напис АТ КБ "Приватбанк" пред`явлено до виконання 02.07.2019.

Питання річного строку пред`явлення виконавчого напису до примусового виконання також було врегульоване положеннями статті 91 Закону України «Про нотаріат», чинної станом на час вчинення виконавчого напису, (частина перша статті 91 в редакції Закону № 2677-VI від 04.11.2010 року), а саме, виконавчий напис міг бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 року у справі №727/1256/16-ц, аналізуючи положення статей 22, 23, 47 Закону № 606-XIV, зробила висновок, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Тобто, після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення, і час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином, з дня, наступного за днем останнього повернення виконавчого напису нотаріуса стягувачу, а саме з 25.01.2019, поновився строк його пред`явлення до виконання.

Суд зазначає, що на час винесення оскаржуваної постанови від 02.07.2019 умови і порядок примусового виконання виконавчих документів визначав Закон №1404-VIII.

Статтею 91 Закону України "Про нотаріат" № 3425-XII від 02.09.93 визначено, що виконавчий напис може бути пред`явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що підлягає примусовому виконанню рішення на підставі такого виконавчого документа, як виконавчий напис нотаріуса.

Згідно з частинами першою-третьою статті 11 Закону №1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Частинами першою, другою статті 12 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Отже, строк пред`явлення виконавчого напису нотаріуса до виконання складає три роки.

Пунктом 5 Розділу XIII "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виходячи з аналізу вказаних норм, а також те, що Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII прийнятий пізніше ніж Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII суд зазначає, що у даному випадку підлягає застосуванню саме норма Закону України «Про виконавче провадження».

Тому суд враховує вимоги статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», в якій закріплено строки пред`явлення виконавчих документів до виконання. Переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Отже, дії спеціального закону під час пред`явлення виконавчих документів, а саме виконавчого напису нотаріуса до виконання передбачають саме три роки.

Судом встановлено, що оскільки згідно постанови від 25.01.2019 головним державним виконавцем Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області винесено повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", таким чином строк пред`явлення виконавчого напису №17984 від 01.11.2017 необхідно обчислювати з 25.01.2019.

Заяву про відкриття виконавчого провадження стягувачем подано 02.07.2019, отже, враховуючи, що стягувач подав виконавчий напис до виконання в межах трирічного строку, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на ту обставину, що виконавчий напис був пред`явлений із пропущенням строку.

Суд також враховує, те що виконавчий напис нотаріуса відповідав вимогам статті 89 Закону України «Про нотаріат», та його не визнано таким, що не підлягає виконанню, не скасовано у судовому порядку. Таким чином, у державного виконавця станом на день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не було підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.

Вмотивованих підстав для скасування постанови державного виконавця Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про відкриття виконавчого провадження ВП№59442033 від 02.07.2019 позивачем не надано. Докази протиправності оскаржуваної постанови у справі відсутні.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №59442033 від 02.07.2019 є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законами України, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч. 1 ст. 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 134, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полонського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Полонський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (вул. Героїв Майдану, 6, м. Шепетівка , код ЄДРПОУ - 34826120)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький