Рішення № 101255191, 22.11.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/9434/21

РІШЕННЯ

іменем України

22 листопада 2021 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом від 27.07.2021, в якому просить: 1) визнати незаконним та скасувати п.6 рішення № 34 сьомої сесії Красилівської міської ради восьмого скликання від 08.06.2021 "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання земельних ділянок в користування на умовах оренди та постійне користування, припинення права постійного користування земельними ділянками"; 2) зобов`язати Красилівську міську раду надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди, яка розташована за межами населеного пункту с. Заставки Заставківського старостинського округу Красилівської міської ради Хмельницької області загальною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства з подальшим укладенням договору оренди цієї земельної ділянки.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди орієнтовною площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Красилівської міської ради від 08.06.2021 №34 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди орієнтовною площею 0,4500 га, що розташована за межами Заставківського старостинського округу, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки у ньому не обґрунтовано причин надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації на земельну ділянку меншу за розміром, ніж як просила позивач.

Згідно з ухвалою від 04.08.2021 суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст. 126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих позивачем доказів, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Позивач 24.03.2021 звернулася до Красилівської міської ради Хмельницької області із заявою від 24.03.2021, в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди, яка розташована за межами населеного пункту с. Заставки, Заставського населеного пункту, орієнтовною площею 1,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (арк. спр. 6).

Згідно з витягом з Рішення Красилівської міської ради від 08.06.2021 №34 (п. 6), позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди орієнтовною площею 0,4500 га, що розташована за межами населеного пункту с. Заставки, Заставківського старостинського округу Красилівської міської ради Хмельницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (арк. спр. 23).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Отже, питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким у даному випадку є Красилівська міська рада Хмельницької області.

Відповідач прийняв Рішення № 34 заявою позивача від 24.03.2021, однак надав позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди орієнтовною площею 0,4500 га, а не 1,0 га, як це просила ОСОБА_1 в заяві. При цьому, в оскаржуваному рішенні не зазначено підстав часткового задоволення заяви позивача, та не обгрунтовано причин цього, що протиправно.

З врахуванням встановленого, та позовної вимоги позивача щодо визнання незаконним та скасування п. 6 Рішення № 34 сьомої сесії Красилівської міської ради восьмого скликання від 08.06.2021, оскаржуване рішення в цій частині слід скасувати.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,00 га, суд зазначає, що надання дозволу (або мотивованої відмови у його наданні) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч. 3 ст. 123 ЗК України), зокрема її розміру, є повноваженнями органу місцевого самоврядування, в даному випадку Красилівської міської ради Хмельницької області.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Виходячи із обставин цієї справи суд враховує, що оскаржуване позивачем рішення не містить повного аналізу обставин (зокрема щодо площі земельної ділянки саме 1,00 га а не 0,45 га), з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність оскаржуваного рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх передбачених нормами статті 123 ЗК України умов для прийняття рішення про надання дозволу.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх визначених Законом підстав у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. Прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку документації із землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх умов необхідних для видачі дозволу, призведе до втручання в дискреційні повноваження.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у спосіб зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди, із прийняттям відповідного рішення з дотриманням вимог ЗК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довела позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень не довів, що діяв у межах закону при розгляді заяви ОСОБА_1 , адже вирішив її частково не вказавши причин цього, а саме щодо надання дозволу тільки на 0,45 га, коли позивач просив 1 га. При цьому, потрібно враховувати, що розмір (площу) земельної ділянки визначає орган місцевого самоврядування, і це є його дискреційними повноваженнями (як вважає, але із вказанням підстав цього), тому адміністративний позов задовольняється частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з позовом позивач сплатила 1816,00 грн судового збору, тому ці витрати підлягають стягненню на її користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 6 Рішення №34 сьомої сесії VІII скликання Красилівської міської ради Хмельницької області від 08 червня 2021 року "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання земельних ділянок в користування на умовах оренди та постійне користування, припинення права постійного користування земельними ділянками".

Зобов`язати Красилівську міську раду Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди, та прийняти рішення передбачене статтею 123 Земельного кодексу України з урахуванням встановленого у цій справі.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1816,00 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Красилівської міської ради Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 листопада 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Красилівська міська рада Хмельницької області (пл. Незалежності, 2, м. Красилів, Хмельницька область, 31000 , код ЄДРПОУ - 04060737) Головуючий суддя А.І. Петричкович