Рішення № 101255151, 19.11.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3074/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 2161 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини 2161 (відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії військової частини 2161 щодо застосування квітня 2015 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 31.10.2016 року включно;

- визнати протиправними дії військової частини 2161 щодо застосування листопада 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.11.2016 року по 06.06.2017 року включно;

- зобов`язати військову частину 2161 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 06.06.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 51017 гривень 09 копійок із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- зобов`язати військову частину 2161 подати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою від 07.07.2021 року суд відкрив спрощене провадження в справі та ухвалив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 23.03.2015 по 06.06.2017 проходив військову службу у Військовій частини 2161, в період служби не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. На звернення позивача від 21.12.2020 відповідач повідомив суд про те, що при надходженні фінансування, індексацію грошового забезпечення за період проходження служби у сумі 3342 грн. 73 коп. 08.02.2021 позивачем була надіслана заява з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення та надати інформацію про розмір посадового окладу, на що отримав відповідь про невиплату індексації грошового забезпечення через відсутність фінансового ресурсу з 01.12.2015 по 06.06.2017

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 27.07.2021, у відзиві відповідач заперечує проти позову та повідомляє, що позивачу сплачено індексацію грошового забезпечення за вересень та жовтень 2020 року в сумі 343 грн. 08 коп., в подальшому після звернення позивача йому була виплачена індексація за період з липня 2015 по лютий 2018 року в сумі 3292 грн. 52 коп. Також відповідач зазначає про неправомірність застосування січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця). Звертає увагу суду на пропуск позивачем місячного строку звернення до адміністративного суду з позовом, встановлений ст. 122 КАС України. Станом на час виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення , ОСОБА_1 не заперечував проти розмірів всіх основних та додаткових виплат, які він отримував за час проходження військової служби.

03.08.2021 року відповідач подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду через пропущення строку звернення до суду та не сплату судового збору. Ухвалою від 06.09.2021 суд залишив без задоволення заяву відповідача.

Ухвалою від 06.09.2021 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в загальному позовному провадженні. Призначено підготовче засідання на 06.10.2021 на 15 год. 00 хвил., продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.

13.09.2021 позивач надав письмові пояснення, в яких підтверджує, що відповідач 26.01.2021 виплатив індексацію грошового забезпечення в сумі 3292 грн. 52 коп. за період з 01.07.2015 по 16.10.2020, що не має відношення до позовної заяви, в якій просить нарахувати та виплатити індексацію за період 01.12.2015 по 06.06.2017.

Відповідач 28.09.2021 надав суду додаткові докази, архівні відомості про нараховані та виплачені позивачу суми грошового за за 2015 - 2017 роки, довідку-розрахунок індексації грошового забезпечення за період 24.03.2015 - 16.10.2020, докази виплати індексації в сумі 3292 грн. 52 коп.

Ухвалою від 06.10.2021 закрито підготовче провадження, подальший розгляд справи вирішено проводити без виклику представників сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

24 березня 2015 року - ОСОБА_1 був призваний до Херсонського 79 прикордонного загону (Військової частини 2161) по мобілізації, до 03.04.2015 знаходився у розпорядженні начальника, 03.04.2015 ОСОБА_1 був призначений на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Скадовськ" III категорії 79 (Херсонського) прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України. Прийнятий на військову службу за контрактом 16.10.2015. З 18.11.2016 по 07.06.2017 проходив службу інспектором прикордонної служби 1 категорії - майстер 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Скадовськ" III категорії 79 (Херсонського) прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України.

16.10.2020 ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення по Херсонському прикордонному загону (Військовій частині 2161).

ОСОБА_1 стверджує, що в період служби з 01.12.2015 року по 06.06.2017 року включно Військовою частиною 2161 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

На звернення позивача від 21.12.2020 (копія звернення суду не надана) відповідач листом від 15.01.2021 № 11/Л-389 повідомив суд про те, що при надходженні фінансування, позивачу буде нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період проходження служби у сумі 3342 грн. 73 коп.

Відповідачем надана суду довідка-розрахунок індексації, з якої вбачається, що індексація за період липень 2015 року - лютий 20187 року в загальній сумі 3342 грн. 63 коп. нарахована, але не виплачена позивачу, а індексація за період грудень 2018 року - жовтень 2020 року, в сумі 4095 грн. 95 коп. нарахована та виплачена.

Відповідач надав суду копію платіжного доручення № 230 від 21 .01.2021 про виплату позивачу 3292 грн. 52 коп. індексації грошового забезпечення. За який період індексація обчислена та виплачена не вказано, є посилання на лист військової частини № 11/Л-389.

Позивач не заперечує отримання суми 3292 грн. 52 коп. в січні 2021 року, але вважає, що це сума індексації за період 01.07.2015 - 16.10.2020.

Позивач додав до позовної заяви копію заяви від 03.02.2021 на адресу командира військової частини 2161, в якій просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 06.06.2017, індексацію за період 19.06.2018 по 16.10.2020. Докази надсилання даної заяви відповідачу або подання через канцелярію військової частини позивач суду не надав.

Позивач вважає, що відповідач неправомірно не нарахував та не виплатив йому індексацію грошового забезпечення за період служби з 01.12.2015 по 06.06.2017 включно, просить зобов`язати військову частину 2161 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 06.06.2017 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 51017 гривень 09 коп.

Також просить визнати протиправними дії військової частини 2161 щодо застосування квітня 2015 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 31.10.2016 року включно; визнати протиправними дії військової частини 2161 щодо застосування листопада 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.11.2016 року по 06.06.2017 року включно.

Отже, сторонами не заперечується та обставина, що в періоді проходження служби 01.12.2015 - 06.06.2017 індексація грошового забезпечення йому не нараховувалась та не виплачувалась. Тільки після звільнення позивача зі служби та звернення до військової частини, позивачу було перераховано суму 3292 грн. 52 коп. індексації грошового забезпечення. Сторони по різному тлумачать за який період ця сума індексації нарахована та виплачена - позивач вважає, що за період 01.07.2015 - 16.10.2020, а відповідач вважає, що це сума індексації за період липень 2015 року - лютий 2018 року (за відрахування податків, до відрахування сума складала 3343 грн. 73 коп.).

На думку позивача, сума індексації за період з 01.12.2015 по 06.06.2017 має складати 51017 гривень 09 коп. із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, в тому числі сума індексації за грудень 2015 року становить 2302 грн. 64 коп., у січні 2016 року 2359 грн. 14 коп., у лютому 2016 року 2359 грн. 14 коп. , у березні 2016 року 2359 грн. 14 коп., у квітні 2016 року 2359 грн. 14 коп., у травні 2016 року 2482 грн. 40 коп., у червні 2016 року 2710 грн. 05 коп., у липні 2016 року 2710,05 грн., у серпні 2016 року 2710,05 грн., у вересні 2016 року 2710,05 грн., у жовтні 2016 року 2710,05 грн., у листопаді 2016 року 2710,05 грн., у грудні 2016 року 3177 грн. 60 коп., у січні 2017 року 3177,60 грн., у лютому 2017 року - 3177,60 грн., у березні 2017 року 3363 грн., у квітні 2017 року - 3363 грн., у травні 2017 року 3536 грн. 40 коп., у черві 2017 року 746 грн. 01 коп. ( за 6 днів).

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

У свою чергу, спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).

Так, частинами 1-4 статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно положень ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до положень ст.4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (103 відсотка з 01.01.2016).

Згідно положень ст.6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України затверджено постанову "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 року № 1078, згідно з п. 4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

У п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. (з 24.02.2016 - 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Постанова № 1078 передбачала, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії…. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.(п. 4 ) У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.(п.5).

Згідно з п.6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету….. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 12.12.2018 по справі № 825/874/17.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

З матеріалів справи вбачається, що під час проходження служби у Військовій частині 2161 за спірний період грудень 2015 року - 06.06.2017 позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що не заперечується відповідачем.

Платіжним дорученням № 230 від 21.01.2021 позивачу було виплачено 3292 грн. 52 коп. індексації грошового забезпечення. Відповідно до довідки-розрахунку індексації , яка надана відповідачем до матеріалів справи, це сума індексації за період липень 2015 року - лютий 2018 року в загальній сумі 3342 грн. 63 коп. , яка після відрахування податків склала 3292 грн. 53 коп.

При нарахуванні індексації відповідачем був визначений квітень 2015 року як місяць, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 31.10.2016 року включно; та базовий місяць листопад 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2016 року по 06.06.2017 року включно.

З отриманою сумою індексації позивач не згодний, оскільки вважає, що щодо необхідно застосовувати базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Правова позиці позивача ґрунтується на тому, що Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01.01.2008 року, було затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців. Вказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року. В період дії постанови з 01.01.2008 по 01.03.2018, розміри посадових окладів військовослужбовців були незмінні.

З 01.12.2015 редакція п. 5 Порядку №1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення…. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

До грудня 2015року зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для цілей визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації. Будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації. Базовий місяць для обрахунку індексації не був прив`язаний до події зростання тарифних окладів працівника.

Редакція ж вказаної норми, яка діє з 01.12.2015, покладає обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців) на підприємства, установи, організації у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації з урахуванням базового місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання тарифних ставок (окладів). Тобто, лише з 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).

При цьому, в якості підстави для зміни базового місяця Порядок визначає саме зміну тарифних окладів, що відбулась після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку, передбаченою Постановою КМУ від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".

Порядок № 1078 у 2012 році був доповнений постановою КМУ від 13.06.2012 № 526 п. 10-2, який в редакції з 21.06.2012 до 01.12.2015 мав такий вигляд "Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації."

З 01.12.2015 п. 10-2 Порядку №1078 передбачає, що "для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник".

Аналіз вказаних редакцій пункту 10-2 Порядку №1078 свідчить про те, що до грудня 2015 року зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для цілей визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації. Отже, до 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації. Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації не був прив`язаний до події зростання тарифних окладів працівника.

Після 01.12.2015 - для новоприйнятих та переведених працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник тобто після прийняття на службу або переміщення по службі має визначатися новий базовий місяць для обрахування індексації після підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Тобто, лише з 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).

При цьому, в якості підстави для зміни базового місяця Порядок визначає саме зміну тарифних окладів, що відбулась після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку, передбаченою Постановою КМУ від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".

Зазначене свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення здійснюється індивідуально для кожного працівника (військовослужбовця) та залежить, в тому числі, від його просування по службі.

З огляду на те, що позивач призначено на посаду 03.04.2015 , станом на 01.01.2008 позивач на військовій службі у відповідача не перебував і грошове забезпечення військовослужбовця за посадою інспектора прикордонної служби 1 категорії не отримував, отже, посилання позивача на те, що січень 2008 року є для нього базовим, не відповідає фактичним обставинам справи. В даному випадку базовим місяцем для проведення індексації є місяць прийняття на відповідну посаду, а це є квітень 2015 року. Фактично позивач бажає застосувати до правовідносин за період з січня 2008 по грудень 2015 норму пункту 5 Порядку №1078 в редакції, яка діє з 01.12.2015, що суперечить дії правових норм в часі.

Посилання позивача на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 10.09.2020 по справі №200/9297/19-а не обґрунтовують можливість застосування до періоду з 04.10.2016 по 28.02.2018 базового місяця - січня 2008 року, оскільки в даному випадку Верховний Суд не формував правові висновки щодо визначення базового місяця індексації, а надавав оцінку процесуальним діям суду апеляційної інстанції щодо роз`яснення його постанови, яка набрала законну силу.

Посилання позивача на зміст пункт 14 Порядку №1078, згідно якому єдиним органом, який має право надавати роз`яснення щодо порядку нарахування індексації грошових доходів населення є Мінсоцполітики, роз`яснення якого стосуються визначення базового місяця для розрахунку індексації, колегія суддів не бере уваги, оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом, носить інформаційний, роз`яснювальний та рекомендацій характер.

Абзацом 1 п. 3 постанови Кабміну України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 року №1013 передбачено, що: міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Вказані дії по відношенні до військовослужбовців вчинено шляхом прийняття постанови Кабміну України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, та яка набрала чинності з 01.03.2018.

Неможливість встановлення індексу споживчих цін згідно нового правового регулювання через затримку прийняття Кабміном України постанови №704, якою затверджено нові посадові оклади військовослужбовців, в тому числі позивачу, не може створювати для останнього негативних наслідків щодо неможливості отримання належної йому індексації грошового забезпечення.

За обставинами даної справи позивач був прийнятий на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії 03.04.2015 .

Реалізація внесених до п. 10-2 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013) змін по відношенні до військовослужбовців напряму залежала від факту підвищення їх посадових окладів, що відбулося 01.03.2018, а тому застосування вказаної норми в зазначеній редакції також є обґрунтованим із вказаної дати.

До військовослужбовців, яких переведено з однієї військової частини в іншу, новоприйнятих, неможливим є застосування п. 10-2 Порядку №1078 (в редакції Постанови №1013) щодо встановлення місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації в період з 01.12.2015 по 28.02.2018. Затримка прийняття Кабміном України постанови №704 створила ситуацію, за якої нівелювалася можливість визначення місяця початку обчислення індексу споживчих цін щодо вищенаведеної групи військовослужбовців згідно приписів п. 10-2 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013), а тому єдиним способом вирішення спірного питання є застосування підходів встановлених Порядком №1078 в попередній редакції, що була чинною до 01.12.2015, а саме в частині щодо новоприйнятих працівників згідно п. 10-1: "Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу".

З урахування вказаного правового підходу для обчислення індексації за період з квітня 2015 оку по 28 лютого 2018 включно застосуванню підлягає базовий прийняття позивача на посаду.

Враховуючи, що у позивача після квітня 2015 року збільшувався розмір грошового забезпечення, то змінюється і базовий місяць для нарахування індексації позивачу протягом 2015-2017 років.

Таким чином, відповідачем правомірно обраховано індексацію без застосування січня 2008 року як базового місяця, проте, нараховані позивачу виплати за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 виплачені після звільнення позивача платіжним дорученням № 230 від 21.01.2021.

За наведених вище обставин, суд вважає, що позивачем не доведено неправомірність бездіяльності відповідача по не проведенню індексації грошового забезпечення позивача за період з грудня 2015 року по червень 2017 року, тому підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за цей період, немає.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В задоволенні позову суд відмовляє.

Судові витрат по справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 106030000