Рішення № 101254787, 16.11.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5931/21

16 листопада 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПC у Тернопільській області (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.08.2021 №00039710901, відповідно до якого застосовано штрафні санкції у розмірі 17000,00 грн., та №00039720901, відповідно до якого застосовано штрафні санкції у розмірі 2,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. У період з 28.07.2021 по 06.08.2021 Головним управлінням ДПC у Тернопільській області було проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 29.07.2021 №3474/19-00-09-01/ НОМЕР_1 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі, зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального. Як слідує з акту перевірки в графі адреси, де проводилась перевірка, вказано – вул.Бандери, проте відповідач не уточнив точної адреси.

На думку позивача, наказ про проведення фактичної перевірки прийнятий відповідачем без наявності правових підстав, визначених Податковим кодексом України (далі – ПК України), оскільки саме по собі зазначення пп.80.02.2 п.80.2 ст.80 ПК України є недостатнім. Також вказує про винесення 28.07.2021 наказу вже після розпочатої 01.01.2021 процедури перевірки позивача.

За таких обставин, враховуючи порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, позивач вважає прийняті, як її наслідок, податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, які підлягають скасуванню, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 21.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 20.10.2021 подано до суду відзив на позовну заяву, просило відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 14.06.2021 о 13:46 на Урядову "Гарячу лінію" зареєстровано картку звернення за реєстраційним номером ТК-12665324, заявник звернення ОСОБА_2 . Зміст звернення полягає у тому, що поблизу магазину "Ефест" ( АДРЕСА_1 (напроти лікарні) розташований павільйон фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , в якому здійснюють продаж неякісної продукції харчових продуктів, а також нелегальний продаж алкогольних та тютюнових виробів. На підставі інформації отриманої від Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, викладеної у листі №3862/105/02-21 від 19.07.2021, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області видано наказ №1061-п від 28.07.2021 про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою провадження діяльності: АДРЕСА_2 . У вказаному наказі законно визначено перевірку розпочати 28.07.2021 тривалістю 10 діб та період перевірки з 01.01.2021 по 06.08.2021.

Вказує, що наказ Головного управління ДПС у Тернопільській області №1061-п від 28.07.2021 про проведення фактичної перевірки як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням. Натомість позивач не заперечує факту реалізації алкогольних напоїв та невидачу чеку при реалізації алкогольних напоїв. Посилання ж позивача на допущення порушень під час призначення фактичної перевірки не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки відсутні підстави вважати, що такі вплинули на обґрунтованість та законність прийнятих за результатами перевірки рішень. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач пояснив, що ним не заперечувались факти вчинення правопорушень так як в жодному з податкових повідомлень-рішень чітко не сказано, яке адміністративне правопорушення здійснено, не описано коли, як і де. Відзначив, що Головне управління ДПС у Тернопільській області у відзиві визнає те, що наказ був незаконним і винесені рішення на підставі цього наказу підлягають скасуванню. Зауважив, що на всіх долучених відповідачем додатках є розбіжність в адресі по якій здійснювалась перевірка: АДРЕСА_1 , та вул.Бандери. Також, сам відповідач у відзиві пише, що наказ був винесений 28.07.2021 на проведення перевірки з 01.01.2021 до 06.08.2021, що дає підтвердження тим фактам та доводам, що певний період часу перевірка позивача здійснювалась абсолютно незаконно, без всяких на те законних підстав. З приводу пояснень, наданих громадянкою ОСОБА_4 , повідомив, що факти, які вона виклала не містять жодних підтверджень та доказів, а отже це нічим не підкріплені слова на яких не можна опиратись при вирішенні справи по суті. Фотографії ж, які додані до відзиву, мають сумнівне походження, не зрозуміло в якому місці та коли вони зроблені.

У запереченні на відповідь на відзив, відповідач наголосив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають формі встановленій законом, а відтак, покликання позивача щодо незаконності податкових повідомлень-рішень у зв`язку з недостатністю на погляд позивача викладених обставин в податкових повідомленнях-рішеннях не заслуговують на увагу. Безпідставним є і твердження позивача щодо визнання відповідачем у відзиві на позовну заяву факту "незаконності наказ", цитуючи позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17. Водночас на наказі про проведення фактичної перевірки №1061-п від 28.07.2021 є відмітка ОСОБА_1 про отримання копії наказу, акт перевірки №3474/19-00-09-01/ НОМЕР_1 від 29.07.2021 підписано без заперечень.

Представниками сторін заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, і це не оспорюється сторонами, позивач ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в перевіряємий період (а.с.9).

14.06.2021 о 13:46 на Урядову "Гарячу лінію" зареєстровано картку звернення за реєстраційним номером ТК-12665324, заявник звернення ОСОБА_2 , зміст звернення полягає у наступному: "Заявниця повідомляє, що поблизу магазину "Ефест" ( АДРЕСА_1 (напроти лікарні) розташований павільйон фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , в якому здійснюють продаж неякісної продукції харчових продуктів, а також здійснює нелегальний продаж алкогольних та тютюнових виробів. Зазначає, що є факти отруєння неякісною продукцією. Прохання провести перевірку по вказаному факту та заборонити проводити несанкціоновану торгівлю. Текст звернення зачитано" (а.с.36).

22.07.2021 до Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшов лист від Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Чортківського районного відділу поліції відділення поліції №4 (м.Заліщики) №3862/105/02-21 від 19.07.2021 року проінформувати про проведену перевірку по направлених матеріалах, стосовно можливої незаконної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами ОСОБА_1 (а.с.35). Додатком до вказаного листа долучено пояснення, надані 17.06.2021 ОСОБА_4 , у яких остання повідомляє, що ОСОБА_1 , привозила на продаж алкогольні, слабоалкогольні, тютюнові вироби, які вони продавали. На запитання ОСОБА_4 чому вироби не викладають на вітрину, ОСОБА_1 відповіла, щоб ніхто не бачив та не знав, а продаємо лише "своїм клієнтам". На запитання "Де зберігали тютюнові та алкогольні напої" ОСОБА_4 відповіла "Сигарети під прилавком ховали, алкоголь зберігали у себе вдома, а пиво у вагончику який знаходиться біля магазину" (а.с.37-38).

Головним управлінням ДПС України у Тернопільській області 28.07.2021 винесено наказ №1061-п про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за адресою провадження діяльності: Тернопільська обл., Заліщинський район., м.Заліщики, вул.Бандери, з питань наявності ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, виявлення порушень встановлених правил торгівлі підакцизними товарами, маркування підакцизних товарів, дотримання встановлених мінімальних роздрібних цін та окремі види алкогольних напоїв та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, а також інших питань, що регулюються вимогами Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі – Закон №481/95-ВР), Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон №265/95-ВР). Пунктами 2 та 3 наказу визначено перевірку розпочати 28.07.2021 тривалістю 10 діб та період перевірки з 01.01.2021 по 06.08.2021 (а.с.59-60).

На підставі наказу від 28.07.2021 №1061-п (а.с.59-60), направлень на перевірку від 28.07.2021 №2308/09-01 та №2309/09-01 (а.с.61-62), працівниками Головного управління ДПС України у Тернопільській області проведено перевірку торгового кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою діяльність ОСОБА_1 , якою встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме: 28.07.2021 було реалізовано бокал пива "Львівське Світле" 1715, ємкістю 0,5 літри міцністю 4.7% по ціні 20 грн. На залишку в магазині – торговому кіоску знаходиться з метою реалізації 1 кег пива "Львівське Світле" 1715, ємкістю 30 літрів по ціні 40 грн. за літр. Розрахункову операцію на повну вартість покупки не проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій. Не видано розрахунковий документ (фіскальний чек). Результатами перевірки оформлено актом від 29.07.2021 №3474/19-00-09-01/ НОМЕР_1 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі, зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (а.с.63-66).

На підставі акта перевірки, Головним управлінням ДПС України у Тернопільській області 17.08.2021 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№00039710901, яким за порушення ч.20 ст.15 Закону №481/95-ВР застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. на підставі абз.7 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР (а.с.15);

№00039720901, яким за порушення п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 2,00 грн. на підставі п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР (а.с.13-14).

Не погодившись із такими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки, і винесених на підставі них спірних рішень на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом №481/95-BP.

Як передбачено ч.20 ст.15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

При цьому, згідно з визначеннями термінів, наведених у ст.1 цього ж Закону

алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об`ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 куб. см, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю;

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

З матеріалів справи слідує і не оспорюється сторонами, що ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на час проведення перевірки у фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 відсутня.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до абз.7 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом №265/95-ВР. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Приписами п.1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

Згідно з п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

При цьому, у відповідності до п.11 розділу II "Прикінцеві положення" Закону №265/95-ВР тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

Як встановлено судом, на підставі наказу від 28.07.2021 №1061-п, направлень на перевірку від 28.07.2021 №2308/09-01 та №2309/09-01, працівниками Головного управління ДПС України у Тернопільській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі, зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, результати якої оформлено актом від 29.07.2021 №3474/19-00-09-01/2890523828.

Перевіркою в торговому кіоску, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , де 28.07.2021 здійснювала свою діяльність ОСОБА_1 , встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме: 28.07.2021 було реалізовано бокал пива "Львівське Світле" 1715, ємкістю 0,5 літри міцністю 4.7% по ціні 20 грн. На залишку в магазині – торговому кіоску знаходиться з метою реалізації 1 кег пива "Львівське Світле" 1715, ємкістю 30 літрів по ціні 40 грн. за літр. Розрахункову операцію на повну вартість покупки не проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій. Не видано розрахунковий документ (фіскальний чек).

Головним управлінням ДПС України у Тернопільській області 17.08.2021 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№00039710901, яким за порушення ч.20 ст.15 Закону №481/95-ВР застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. на підставі абз.7 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР (а.с.15);

№00039720901, яким за порушення п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 2,00 грн. на підставі п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР.

В ході судового розгляду позивачем не заперечується факт реалізації алкогольних напоїв, без наявності ліцензії, та невидача чеку при реалізації алкогольних напоїв.

Вказані податкові повідомлення-рішення є предметом оскарження виключно з підстав допущених контролюючим органом процедурних порушень при призначенні та проведенні перевірки, оскільки, на переконання позивача, не підлягають оцінці суть виявлених у ході проведеного без дотримання вимог ПК України контрольного заходу порушень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України).

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1 ст.75 ПК України).

У пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

У відповідності до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Приписами п.81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п.86.1 ст.86 ПК України).

Згідно з п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 28.07.2021 видано наказ №1061-п "Про проведення фактичної перевірки", керуючись ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.

Вказаний наказ та направлення на перевірку вручені 28.07.2021 платнику податку, про що свідчить підпис ОСОБА_1 .

Положення абз.5 п.81.1 ст.81 ПК України визначають, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Зі змісту наведеної правової норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може не допустити посадових осіб контролюючого органу до перевірки, тоді як у спірних правовідносинах позивач не скористався таким правом, за результатами якої складено акт перевірки та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №826/17123/18 ухвалила постанову від 21.02.2020 (К/9901/25669/19), в якій сформулювала такий правовий висновок: оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Покликання позивача на те, що фактичну перевірку здійснено без законодавчих підстав є безпідставними, позаяк такі були вказані: "ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.2, п.80.2 ст.80 ПК України", що відповідає вимогам до наказу, встановлених п.81.1 ст.81 ПК України.

З матеріалів справи видно, що 14.06.2021 о 13:46 на Урядову "Гарячу лінію" зареєстровано картку звернення за реєстраційним номером ТК-12665324, заявник звернення ОСОБА_2 , зміст звернення полягає у наступному: "Заявниця повідомляє, що поблизу магазину "Ефест" ( АДРЕСА_1 (напроти лікарні) розташований павільйон фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , в якому здійснюють продаж неякісної продукції харчових продуктів, а також нелегальний продаж алкогольних та тютюнових виробів. Зазначає, що є факти отруєння неякісною продукцією. Прохання провести перевірку по вказаному факту та заборонити проводити несанкціоновану торгівлю. Текст звернення зачитано".

У відповідності до листа Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Чортківського районного відділу поліції відділення поліції №4 (м.Заліщики) №3862/105/02-21 від 19.07.2021 року, адресованого Головному управлінню ДПС у Тернопільській області, відповідача зобов`язано проінформувати про проведену перевірку по направлених матеріалах, стосовно можливої незаконної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами ОСОБА_1 .

Додатком до вказаного листа долучено пояснення, надані 17.06.2021 ОСОБА_4 , у яких остання повідомляє, що ОСОБА_1 , привозила на продаж алкогольні, слабоалкогольні, тютюнові вироби, які вони продавали. На запитання ОСОБА_4 чому вироби не викладають на вітрину, ОСОБА_1 відповіла, щоб ніхто не бачив та не знав, а продаємо лише "своїм клієнтам". На запитання "Де зберігали тютюнові та алкогольні напої" ОСОБА_4 відповіла "Сигарети під прилавком ховали, алкоголь зберігали у себе вдома, а пиво у вагончику який знаходиться біля магазину".

Відсутність в наказі від 28.07.2021 №1061-п "Про проведення фактичної перевірки", не оскарженому позивачем, інформації про порушення вимог законодавства чи інші (фактичні) підстави для проведення перевірки, про необхідність якої вказало Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, суд не вбачає достатнім для причинно-наслідкового зв`язку з протиправністю податкових-повідомлень рішення від 17.08.2021 №00039710901 та №00039720901.

Не є релевантною незгода позивача із наявністю правових підстав для призначення, а також проведення перевірки контролюючим органом за місцезнаходженням торгового кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де 28.07.2021 здійснювала господарську діяльність ОСОБА_1 . Слід відзначити про відсутність будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин в матеріалах справи.

Разом з цим, в акті від 29.07.2021 №3474/19-00-09-01/ НОМЕР_1 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі, зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, підписаним особисто ОСОБА_1 , зазначено, що зауважень до акта перевірки немає. Заперечення до акта перевірки від платника податків до контролюючого органу також не надходили.

Не заслуговують на увагу і доводи позивача про те, що певний період часу перевірка позивача з 01.01.2021 до 06.08.2021 здійснювалась незаконно, з огляду на винесення наказу №1061-п "Про проведення фактичної перевірки" лише 28.07.2021.

Приписами п.102.1 ст.102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, відповідачем при зазначенні у наказі про проведення фактичної перевірки, періоду діяльності, який буде перевірятися, дотримано обмеження, встановлені п.102.1 ст.102 ПК України.

При цьому, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в перевіряємий період ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Заборони контролюючому органу проводити перевірку позивача згідно із законом та/або рішенням суду у період з 01.01.2021 до 06.08.2021 теж не було.

Таким чином, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать, що контролюючий орган діяв при прийнятті наказу від 28.07.2021 №1061-п "Про проведення фактичної перевірки" та проведенні вказаної перевірки у межах та у відповідності чинного податкового законодавства.

Водночас суд наголошує, що підставами для скасування спірних рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки рішень.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення позивача стосовно інкримінованих йому податкових правопорушень по суті, а представленні відповідачем докази достатньою мірою свідчать про факт порушення позивачем вимог ч.20 ст.15 та п.1, 2 ст.3 Закону України №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість наслідків проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень від 17.08.2021 №00039710901 та №00039720901 та визнає такими, що прийняті відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність оскаржуваних рішень, про що описано вище.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Судом також враховується п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 16 листопада 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003, код ЄДРПОУ/РНОКПП 43142763).

Головуючий суддя Мандзій О.П.