Рішення № 101254501, 12.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2021 року м. Рівне №460/11430/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання І.С. Ляшук; позивача – ОСОБА_1 ; представників відповідача – Б.Ю. Похилюка та адвоката М.Г. Павлюка; представника третьої особи – Л.М. Мельник; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Мізоцької селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Будеразької загальноосвітньої школи I-III ступенів Мізоцької селищної ради Рівненської області, про визнання протиправними та скасування рішень.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 (далі– позивач) до Мізоцької селищної ради (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

Рішення Мізоцької селищної ради від 22.06.2021 №347 “Про закріплення території обслуговування за закладами загальної середньої освіти”, яким вирішено закріпити території обслуговування за закладами загальної середньої освіти Мізоцької селищної ради згідно з додатком: назва закладу освіти – Білашівський НВК “ЗОШ I-III ступенів - ДНЗ” - територія обслуговування – с. Білашів, Стара Мащаниця, Підгайне; назва закладу освіти – Будеразька ЗОШ I-III ступенів – територія обслуговування – Будераж, Півче, Суйми; назва закладу освіти – Бущанський НВК “ЗОШ I-III ступенів - ДНЗ” - територія обслуговування – Буща, Борщівка 1, Борщівка 2, Зелений Дуб, Мости; назва закладу освіти – Дерманський НВК “ЗОШ I-III ступенів - ДНЗ” - територія обслуговування – Дермань Перша, Дермань Друга; назва закладу освіти – Мізоцький НВК “ЗОШ I-III ступенів - ліцей” - територія обслуговування – Мізоч, Мізочек, Озерко, Стеблівка, Волиця; назва закладу освіти – Спасівська ЗОШ I-III ступенів – територія обслуговування – Спасів, Цурків; назва закладу освіти – Ступнівський НВК “ЗОШ I-III ступенів – агротехнічний ліцей” - територія обслуговування – Ступно, Нова Мощаниця, Мала Мощаниця, Залібівка;

Рішення Мізоцької селищної ради від 22.06.2021 №348 “Про функціонування ЗО I-III ступенів”, яким вирішено: рекомендувати відділу освіти внести пропозиції керівникам при зарахуванні учнів до 10-11 класів дотримуватися наступних умов: 10 клас – не менше 10 здобувачів освіти, 11 клас – не менше 5 здобувачів освіти;

Рішення Мізоцької селищної ради від 22.06.2021 №357 “Про реорганізацію Будеразької загальноосвітньої школи I-III ступенів Мізоцької сільської ради Рівненського району шляхом перетворення в Будеразьку загальноосвітню школу I-II ступенів Мізоцької сільської ради Рівненського району”, яким вирішено реорганізувати Будеразьку загальноосвітню школу I-III ступенів Мізоцької сільської ради Рівненського району шляхом перетворення в Будеразьку загальноосвітню школу I-II ступенів Мізоцької сільської ради Рівненського району.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржуваними рішеннями порушено право дитини позивача на освіту, оскільки такі рішення прийняті з порушенням процедури та не враховують інтересів здобувачів освіти. Пониження ступеня навчального закладу Будеразької загальноосвітньої школи з I-III ступенів на I-II ступенів (згідно рішення №357) призвело до позбавлення дитини позивача конституційного права на освіту – неможливість навчатися у 10 класі. Також позивач вказує, що орган місцевого самоврядування не має жодних повноважень щодо установлення нормативів наповнюваності класів, натомість оскаржуваним рішенням №348 такі нові нормативи установлені всупереч нормам Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що оскаржувані рішення є правомірними та такими, що прийняті у відповідності до норм чинного законодавства. Відповідач вказує, що питання реорганізації навчальних закладів є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи. Оскільки оскаржувані рішення стосуються діяльності Будеразької загальноосвітньої школи, тобто питання діяльності комунальної установи, тому відповідач – орган місцевого самоврядування, як засновник такої установи, самостійно вирішує корпоративні питання діяльності такого закладу. Приймаючи оскаржувані рішення, орган місцевого самоврядування керувався фінансовою доцільністю, економічними обґрунтуваннями, та питанням щодо наповнюваності класів Будеразької загальноосвітньої школи. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою суду від 13.08.2021 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову – залишено без задоволення.

Ухвалою суд від 16.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 14.09.2021; зобов`язано Мізоцьку селищну раду опублікувати оголошення про відкриття провадження у справі №460/11430/21 у виданні, в якому було опубліковане Рішення від 22.06.2021 №357 “Про реорганізацію Будеразької загальноосвітньої школи I-III ступенів Мізоцької сільської ради Рівненського району шляхом перетворення в Будеразьку загальноосвітню школу I-II ступенів Мізоцької сільської ради Рівненського району”.

Ухвалою суду від 20.08.2021 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову – залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 03.09.2021 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову – залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 14.09.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання відкладене за клопотанням відповідача на 06.10.2021.

Ухвалою суду від 06.10.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання позивача про виклик свідків залишене без задоволення.

Ухвалою суду від 06.10.2021 клопотання відповідача про закриття провадження у справі – залишене без задоволення.

Ухвалою суду від 06.10.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у підготовчому засіданні оголошена перерва до 20.10.2021.

Ухвалою суду від 20.10.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у підготовчому засіданні оголошена перерва до 02.11.2021.

Ухвалою суду від 02.11.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання позивача про виклик свідків залишене без задоволення.

Ухвалою суду від 02.11.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12.11.2021.

У судове засідання прибув позивач, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

До суду також прибули представники відповідача, заперечили проти позовних вимог, та просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

У судове засідання також прибув представник третьої особи та підтримав правову позицію відповідача.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 12.11.2021.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Мізоцької селищної ради від 19.02.2021 №119 «Про план оптимізації закладів загальної середньої освіти Мізоцької селищної ради на 2021 рік» вирішено: затвердити План оптимізації закладів загальної середньої освіти Мізоцької селищної ради на 2021 рік (далі – План оптимізації) (а.с. 169).

Відповідно до Плану оптимізації (а.с. 170) передбачено: 1. Реорганізація Будеразької загальноосвітньої школи I-III ступенів Мізоцької селищної ради Рівненської області шляхом перетворення у Будеразьку загальноосвітню школу I-II ступенів Мізоцької селищної ради Рівненської області.

Мізоцькою селищною радою прийняті рішення:

від 22.06.2021 №347 “Про закріплення території обслуговування за закладами загальної середньої освіти”, яким вирішено закріпити території обслуговування за закладами загальної середньої освіти Мізоцької селищної ради згідно з додатком: назва закладу освіти – Білашівський НВК “ЗОШ I-III ступенів - ДНЗ” - територія обслуговування – с. Білашів, Стара Мащаниця, Підгайне; назва закладу освіти – Будеразька ЗОШ I-III ступенів – територія обслуговування – Будераж, Півче, Суйми; назва закладу освіти – Бущанський НВК “ЗОШ I-III ступенів - ДНЗ” - територія обслуговування – Буща, Борщівка 1, Борщівка 2, Зелений Дуб, Мости; назва закладу освіти – Дерманський НВК “ЗОШ I-III ступенів - ДНЗ” - територія обслуговування – Дермань Перша, Дермань Друга; назва закладу освіти – Мізоцький НВК “ЗОШ I-III ступенів - ліцей” - територія обслуговування – Мізоч, Мізочек, Озерко, Стеблівка, Волиця; назва закладу освіти – Спасівська ЗОШ I-III ступенів – територія обслуговування – Спасів, Цурків; назва закладу освіти – Ступнівський НВК “ЗОШ I-III ступенів – агротехнічний ліцей” - територія обслуговування – Ступно, Нова Мощаниця, Мала Мощаниця, Залібівка (а.с. 8);

від 22.06.2021 №348 “Про функціонування ЗО I-III ступенів”, яким вирішено: рекомендувати відділу освіти внести пропозиції керівникам при зарахуванні учнів до 10-11 класів дотримуватися наступних умов: 10 клас – не менше 10 здобувачів освіти, 11 клас – не менше 5 здобувачів освіти (а.с. 10);

від 22.06.2021 №357 “Про реорганізацію Будеразької загальноосвітньої школи I-III ступенів Мізоцької сільської ради Рівненського району шляхом перетворення в Будеразьку загальноосвітню школу I-II ступенів Мізоцької сільської ради Рівненського району”, яким вирішено реорганізувати Будеразьку загальноосвітню школу I-III ступенів Мізоцької сільської ради Рівненського району шляхом перетворення в Будеразьку загальноосвітню школу I-II ступенів Мізоцької сільської ради Рівненського району (а.с. 11).

Позивач вказує, що оскаржувані рішення безумовно впливають на права та інтереси його доньки – ОСОБА_3 – учениці Будеразької загальноосвітньої школи I-III ступенів Мізоцької селищної ради, щодо якої подана заява про зарахування до 10 класу (а.с. 14). Пониження ступеня навчального закладу з I-III ступенів до I-II ступенів позбавило можливості для навчання у 10 класі.

За правилами частини другої статті 5 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII (далі – Закон №2145-VIII), державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій (частина друга статті 13 Закону №2145-VIII).

Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти (частина друга статті 24 Закону №2145-VIII).

Сільські, селищні ради: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та повної загальної середньої освіти; засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом (частина третя статті 66 Закону №2145-VIII).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 №463-IX (далі – Закон №463-IX), територіальну доступність повної загальної середньої освіти забезпечують у межах повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом:

формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних, їхніх структурних підрозділів (філій);

функціонування міжшкільних ресурсних центрів;

закріплення території обслуговування за комунальними закладами освіти (їхніми структурними підрозділами), що забезпечують здобуття початкової та/або базової середньої освіти;

підвезення учнів та педагогічних працівників до закладу освіти і у зворотному напрямку;

створення та утримання пансіонів;

сприяння запровадженню з урахуванням вибору батьків дітей або осіб, які досягли повноліття, різних форм здобуття повної загальної середньої освіти, їх забезпечення та підтримки тощо.

За правилами частини першої статті 32 Закону №463-IX, рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники).

За правилами пунктів 1 та 2 частини першої статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі – Закон №280/97-ВР), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

2) забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти, створення необхідних умов для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких громадських об`єднань, молодіжних центрів.

Абзацом 2 пункту 30 частини першої статті 26 Закону України №280/97-ВР, реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Судом установлено, що Мізоцька селищна рада є засновником Будеразької загальноосвітньої школи I-III ступенів Мізоцької сільської ради Рівненського району, про що зазначено у Статуті Будеразької загальноосвітньої школи I-III ступенів Мізоцької сільської ради (а.с. 89).

Тобто, оскаржуване Рішення №357 ухвалене відповідачем на підставі наданих законодавством повноважень.

Разом з цим, Статтею 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20 листопада 1989 року №44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про загальну середню освіту» батьки або особи, які їх замінюють, мають право вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей; приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу; обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів; звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей; захищати законні інтереси дітей.

Частиною першою статті 46 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Статтею 59 цього Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Частиною п`ятою цієї статті регламентовано, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 46 Закону №280/97-ВР скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, який вона приймає на першій сесії.

На підставі системного аналізу наведених правових норм вбачається, що всі рішення (крім визначених законом випадків) місцева рада приймає на сесії, після обговорення, більшістю голосів у порядку визначеному законом та регламентом, прийнятим на першій сесії ради. Прийняті рішення набирають чинності лише після їх офіційної публікації або пізніше - з дати вказаної в рішенні.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №495/7147/16-а.

Проте, згідно з положеннями статті 13 Закону №280/97-ВР територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996, консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

При цьому, згідно з пунктом 12 цього Порядку в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які: стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян; стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері; визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання); стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; визначають порядок надання адміністративних послуг тощо.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку.

Отже, оскаржуване Рішення №357 впливає на таке важливе конституційне право як право на освіту, зокрема як учнів, які вже проходили навчання у школі, так і дітей, батьки яких подали до обраної ними школи заяви про зарахування до 10 класу нового навчального року, що є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті рішення про реорганізацію школи.

Аналогічний правовий висновок висловлено в постановах Верховного Суду, зокрема, від 14 серпня 2018 року у справі №359/6814/17, від 6 лютого 2019 у справі №720/1536/16-а, від 17 жовтня 2019 року у справі №1640/3147/18, від 24 вересня 2020 року у справі №520/6930/19.

Тобто питання дотримання процедури прийняття оскаржуваного Рішення №357 щодо проведення в обов`язковому порядку консультацій з громадськістю, підлягає першочерговій оцінці, оскільки таке питання є реалізацією права територіальної громади на участь у прийнятті рішень щодо реорганізації навчального закладу.

Суд констатує ту обставину, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів проведення громадського обговорення (консультацій з громадськістю) перед прийняттям оскаржуваного Рішення №357, тобто думка громадськості не враховувалася при прийнятті такого рішення.

У заяві по суті справи – запереченнях на відповідь на відзив (а.с. 152), відповідач зазначив, що думка громадськості при прийнятті оскаржуваних рішень була врахована – були проведені громадські обговорення, що підтверджується протоколом проведення громадських обговорень від 25.06.2021.

У матеріалах справи міститься копія Протоколу проведення громадського обговорення щодо реорганізації закладів освіти від 25.06.2021 – порядок денний - №3 – Про реорганізацію Будеразької ЗОШ (а.с. 162).

Суд відхиляє такі доводи відповідача та зазначає, що вказаний вище Протокол датований 25 червня 2021 року, натомість оскаржуване Рішення №357 прийняте органом місцевого самоврядування – 22 червня 2021 року.

Суд зазначає, що проведення процедури громадського обговорення повинне мати місце до моменту прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування, а не після прийняття такого рішення, як у даному випадку.

Вказане вище дає підстави для висновку, що процедура проведення громадського обговорення щодо питання реорганізації Будеразької ЗОШ I-III ступенів Мізоцької сільської ради не мала місця взагалі.

Відповідач також вказує, що проєкти оскаржуваних Рішень були опубліковані на сайті Мізоцької селищної ради в установлені законодавством строки, проте позивач не вносив пропозиції територіальній громаді щодо проведення громадських слухань.

Суд відхиляє такі доводи відповідача та зазначає, що питання проведення громадських обговорень є не лише ініціативою органу місцевого самоврядування, а його обов`язком.

Дане твердження закріплене у Порядку, відповідно до якого строк проведення таких консультацій з громадськістю визначається органом виконавчої влади і повинен становити не менш як 15 календарних днів.

Вказане вище безумовно свідчить про протиправність (незаконність) оскаржуваного Рішення №357, яке підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення Мізоцької селищної ради від 22.06.2021 №347 “Про закріплення території обслуговування за закладами загальної середньої освіти”, суд зазначає таке.

Оскаржуваним Рішенням №347 вирішено закріпити території обслуговування за закладами загальної середньої освіти Мізоцької селищної ради згідно з додатком: назва закладу освіти – Білашівський НВК “ЗОШ I-III ступенів - ДНЗ” - територія обслуговування – с. Білашів, Стара Мащаниця, Підгайне; назва закладу освіти – Будеразька ЗОШ I-III ступенів – територія обслуговування – Будераж, Півче, Суйми; назва закладу освіти – Бущанський НВК “ЗОШ I-III ступенів - ДНЗ” - територія обслуговування – Буща, Борщівка 1, Борщівка 2, Зелений Дуб, Мости; назва закладу освіти – Дерманський НВК “ЗОШ I-III ступенів - ДНЗ” - територія обслуговування – Дермань Перша, Дермань Друга; назва закладу освіти – Мізоцький НВК “ЗОШ I-III ступенів - ліцей” - територія обслуговування – Мізоч, Мізочек, Озерко, Стеблівка, Волиця; назва закладу освіти – Спасівська ЗОШ I-III ступенів – територія обслуговування – Спасів, Цурків; назва закладу освіти – Ступнівський НВК “ЗОШ I-III ступенів – агротехнічний ліцей” - територія обслуговування – Ступно, Нова Мощаниця, Мала Мощаниця, Залібівка.

Позивач вказує, що закріпивши за закладом освіти – Будеразької ЗОШ I-III ступенів територію обслуговування – Будераж, Півче, Суйми (позивач проживає у с. Суйми) та одночасно понизивши ступінь Будеразької ЗОШ I-III ступенів на I-II ступенів, відповідач фактично позбавив можливості навчання дитини позивача у цій школі у 10 класі.

В ході розгляду справи установлено, що рішенням Мізоцької селищної ради від 23.09.2021 №501 (а.с. 165) внесені зміни до оскаржуваного Рішення №347, відповідно до якого визначено нові території обслуговування ЗЗСО Мізоцької селищної ради: Будеразька ЗОШ I-III ступенів – територія обслуговування: Будераж, Півче, Суйми, Мости, Новий Світ (а.с. 166).

У судовому засіданні позивач вказав, що не був обізнаним з прийнятим рішенням Мізоцької селищної ради від 23.09.2021 №501, проте нова редакція такого рішення є прийнятною для нього. Позивач вказав, що через прийняття рішення №501 він не ставить питання щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного Рішення №347.

Суд зазначає, що у розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Тобто, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, оскільки право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає, оскільки звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Враховуючи наведене, обов`язковою умовою захисту в адміністративному суді прав, свобод, інтересів фізичних або юридичних осіб є одночасна наявність двох факторів: існування публічно-правових відносин між позивачем - фізичною (юридичною) особою та відповідачем - суб`єктом владних повноважень; наявність факту порушень прав, свобод, інтересів позивача, вчинених або допущених відповідачем у таких правовідносинах.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зважаючи на те, що позивач не подавав до суду заяви про відмову від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного Рішення №347 у порядку статті 47 КАС України, та враховуючи факт внесення змін до оскаржуваного Рішення №347, які є прийнятними для позивача, тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування Рішення №347 не підлягає до задоволення по суті, оскільки відсутнє право (інтерес), яке підлягає судовому захисту.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення Мізоцької селищної ради від 22.06.2021 №348 “Про функціонування ЗО I-III ступенів”, суд зазначає таке.

Цим Рішенням постановлено: рекомендувати відділу освіти внести пропозиції керівникам при зарахуванні учнів до 10-11 класів дотримуватися наступних умов: 10 клас – не менше 10 здобувачів освіти, 11 клас – не менше 5 здобувачів освіти.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №463-IX, з метою належної організації освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти формуються класи та/або групи, у тому числі спеціальні, інклюзивні, з дистанційною, вечірньою формою здобуття освіти, з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою.

У разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами інклюзивний клас утворюється в обов`язковому порядку.

Спеціальний клас утворюється керівником закладу освіти за погодженням із засновником цього закладу освіти або уповноваженим ним органом.

Порядок утворення та умови функціонування спеціальних класів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Класи з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою відкриваються за наявності достатньої кількості заяв батьків чи осіб, які досягли повноліття, що належать до відповідного корінного народу чи національної меншини України, згідно з частиною другою цієї статті.

За приписами частини другої статті 12 Закону №463-IX, кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів та більше: 24 учнів, які здобувають початкову освіту; 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту.

У разі якщо кількість учнів не дозволяє утворити клас, учні можуть продовжити навчання в цьому закладі освіти за однією з інших (крім очної) форм здобуття повної загальної середньої освіти або в іншому закладі освіти із забезпеченням територіальної доступності. Зменшення кількості учнів у класі протягом навчального року не є підставою для припинення функціонування цього класу до закінчення навчального року.

Отже, норми Закону №463-IX визначають критерій наповнюваності класу: не може становити менше 5 учнів та більше: 24 учнів.

Суд зазначає, що оскаржуване Рішення №348 за своєю суттю не відповідає вимогам статті 12 Закону №463-IX щодо установлення наповнюваності класу – 10 клас – не менше 10 учнів, 11 клас – не менше 5 учнів.

Проте, оскаржуване Рішення №348 не установлює критерії наповнюваності класів, а лише містить рекомендаційні приписи, адресовані відділу освіти щодо внесення пропозицій керівникам навчальних закладів. Тобто, таке рішення органу місцевого самоврядування не є остаточним.

Позивач не обґрунтував обставини щодо порушення прав його дитини внаслідок прийняття оскаржуваного Рішення №348, а тому у задоволенні позовної вимоги про визнання його протиправним та скасування слід відмовити.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного Рішення №357 у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 (нуль) коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Мізоцької селищної ради.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мізоцької селищної ради (вулиця Т.Якимчука, 12, смт Мізоч, Рівненський район, Рівненська область, 35740; код ЄДРПОУ 04386545), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Будеразької загальноосвітньої школи I-III ступенів Мізоцької селищної ради Рівненської області (вулиця Центральна, 92, село Будераж, Рівненський район, Рівненська область, 35752; код ЄДРПОУ 24170043), про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити частково.

Визнати протиправним скасувати Рішення Мізоцької селищної ради від 22.06.2021 №357 «Про реорганізацію Будеразької загальноосвітньої школи I-III ступенів Мізоцької сільської ради Рівненського району шляхом перетворення в Будеразьку загальноосвітню школу I-II ступенів Мізоцької сільської ради Рівненського району».

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Мізоцької селищної ради від 22.06.2021 №347 та від 22.06.2021 №348 - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 (нуль) коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Мізоцької селищної ради (код ЄДРПОУ 04386545).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 22 листопада 2021 року

Суддя К.М. Недашківська