Рішення № 101254486, 19.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2021 року м. Рівне №460/8353/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі по тексту, - ГУ ПФУ в Рівненській області), яким просив:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 51, 63 Закону №2262-XII на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області за №17/377 від 03.06.2021, починаючи з 01.04.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області за №17/377 від 03.06.2021, з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 у справі №460/3300/19, та у розмірі 100% від обчисленого розміру і без відстрочення платежу;

- звернути рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць;

- встановити судовий контроль за виконання рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у двотижневий термін з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років, в розмірі 77% його сум грошового забезпечення, яку призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 03.06.2021 на заяву позивача Управлінням Служби безпеки України в Рівненській області (далі по тексту, - Управління СБУ в Рівненській області) підготовлено та направлено до ГУ ПФУ в Рівненській області довідку за №17/377 від 03.06.2021 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019. Позивач 09.06.2021 також самостійно звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Рівненській області з вимогою провести з 01.04.2019 перерахунок його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, однак 11.06.2021 отримав відмову. Вважає відмову відповідача протиправною, оскільки така обмежує її право на належне пенсійне забезпечення, передбачене чинним законодавством. З огляду на це, просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 22.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом строк, 22.07.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечив. На обґрунтування заперечень зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області і отримує пенсію за вислугу років, що призначена в розмірі 77% сум грошового забезпечення за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 10.04.2018 року Управлінням СБУ в Рівненській області було сформовано та надіслано до ГУ ПФУ в Рівненській області довідку №17/116 про зміну грошового забезпечення, відповідно до Постанови №103 та Постанови №704, внаслідок чого відповідачем 14.04.2018 проведено перерахунок пенсії позивача на підставі вказаної довідки та проводиться виплата підвищеної пенсії. Так як Кабінетом Міністрів України, після визнання протиправними та нечинними п. 1, 2 Постанови №103, не прийнято нової постанови, яка б регулювала умови проведення перерахунку пенсій та встановлювала б розміри, порядок проведених виплат, як це було визначено постановою Кабінету Міністрів України №103, то у відповідача нині відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії по довідці Управління СБУ в Рівненській області за №17/377 від 03.06.2021. Також відповідач вказав, що постановою Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 встановлено, що виплата пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», призначених до 01.03.2018, здійснюється у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року. Враховуючи вищевикладене, дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є правомірними, оскільки такий перерахунок здійснено на виконання Постанов №103 та №804. За наведеного, просив у позові відмовити повністю (а.с.18-19).

30.07.02021 позивачем подано до суду відповідь на відзив, якою останній заперечив проти доводів та міркувань відповідача, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.24-28). Крім того, у цей же день позивачем подано суду заяву про долучення доказів понесених ним витрат на надання правової допомоги (а.с.30-35).

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ч.3 ст.263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 01.01.2007 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію, з урахуванням 29 років вислуги в пільговому обчисленні, в розмірі 77% грошового забезпечення, що призначена за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Дані факти не заперечуються сторонами та підтверджується копією протоколу за пенсійною справою №02931 від 10.04.2007 (а.с.22 зв.бік).

У 2018 році на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» №103 від 21.02.2018 Управлінням СБУ в Рівненській області до ГУ ПФУ в Рівненській області направлено довідку №17/116 від 10.04.2018 про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, відповідно до якої, грошове забезпечення було обчислене від посадового окладу 9460 грн, окладу за військовим званням – 1480 грн. та надбавки за вислугу років (50%) –5470 грн., а разом 16410,00 грн. (а.с.22).

14.04.2018 ГУ ПФУ в Рівненській області здійснило перерахунок пенсії позивача, врахувавши дані довідки № 17/116 від 10.04.2018, однак виходячи з 70% сум грошового забезпечення (а.с.21 зв.бік).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/3300/19 від 13.12.2019 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Рівненській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2018 раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням основного розміру пенсії - 77-% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного судового рішення, 29.01.2020 ГУ ПФУ в Рівненській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, виходячи з розміру 77% сум грошового забезпечення, і для визначення підвищення провело обрахунок, відповідно до якого: з 01.01.2018 по 31.12.2018 сума підвищення до пенсії в 50-відсотковому розмірі щомісяця складає 2955,29 грн., з 01.01.2019 по 31.12.2019 сума підвищення до пенсії в 75-відсотковому розмірі щомісяця складає 4432,93 грн., а з 01.01.2020 сума підвищення до пенсії в 100-відсотковому розмірі складатиме 5910,57 грн (а.с.21). Відповідно до такого обрахунку і проводилася доплата у вигляді підвищення до пенсії.

Як слідує з матеріалів справи, 03.06.2021 Управлінням СБУ в Рівненській області підготовлено та надіслано до ГУ ПФУ в Рівненській області оновлену довідку №17/377 від 03.06.2021 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019. Згідно з вказаною довідкою грошове забезпечення обчислене від: посадового окладу -9460,00 грн., окладу за військовим званням – 1480,00 грн., надбавки за вислугу років (50%) – 5470,00 грн., надбавки за особливості проходження служби (52%) – 8533,20 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%) – 1419,00 грн., доплати за службу в оперативних підрозділах (15%) -1419,00 грн. та премії (10%) – 946,00 грн., а разом 28727,20 грн.(а.с.23).

09.06.2021 позивач також самостійно звернувся до відповідача із заявою, якою просив провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Управління СБУ в Рівненській області №17/377 від 03.06.2021 (а.с.9).

У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 11.06.2021 відмовив позивачу у перерахунку та виплаті його пенсії з 01.04.2019 по оновленій довідці, мотивуючи тим, що оскільки Кабінетом Міністрів України не прийнято нової постанови, яка б регулювала чи змінювала умови проведення перерахунку пенсій та встановлювала нові розміри, порядок проведення перерахунку та виплати перерахованих пенсій, як це було визначено Постановою КМУ №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», то у ГУ ПФУ в Рівненській області відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії з врахуванням поданої до заяви довідки (а.с.11).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо такої відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд керується та виходить з такого.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992. (далі, - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 51 вказаного Закону визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

13 лютого 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №45, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі, Порядок №45).

Пунктом 1 вказаного Порядку встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі, - Постанова №704), якою затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Пунктом 2 цієї постанови визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, Постановою №704 встановлено такі додаткові види грошового забезпечення, як надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, а також премії.

Вказана постанова набрала чинності з 01 січня 2018 року та у зв`язку з цим у позивача виникло право на перерахунок призначеної йому пенсії.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 (далі, - Постанова №103), пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.

Цією ж Постановою №103 також було внесено зміни до Порядку №45, абзацом 1 пункту 5 якого після цих змін, визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються лише такі види грошового забезпечення, як: 1) посадовий оклад, 2) оклад за військовим (спеціальним) званням, 3) відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому у Додатку 2 до вказаного Порядку №45 містилася форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, внаслідок чого стали відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Згодом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року в адміністративній справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.12.2008.

Враховуючи те, що зміни, внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 Порядку №45, яким визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 Порядку №45, що діяла до зазначених змін.

Водночас, алгоритм дій, який повинен вчинятися, зокрема відповідачем, у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

Зокрема, пункт 3 Порядку №45 передбачає, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Слід зауважити, що списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, були направлені територіальними органами пенсійного органу на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 і органи, уповноважені складати відповідні довідки, подавали такі довідки для перерахунку пенсій. Але разом з тим, у вказаних довідках не зазначалися додаткові види грошового забезпечення.

З матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що в квітні 2018 року Управління СБУ в Рівненській області склало та подало до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням положень пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, тобто лише з трьома складовими грошового забезпечення.

Разом з цим, з 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, тобто з урахуванням не лише розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а й додаткових видів грошового забезпечення.

Крім того, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.

Наведена позиція повністю узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у рішенні від 17 грудня 2019 року за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19, який відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин у цій справі.

Отже, як встановлено судом, з 05.03.2019 у відповідача виникли підстави для перерахунку пенсії позивача.

Враховуючи те, що і позивач звернувся до відповідача за перерахунком пенсії з 01.04.2019 та надав відповідну довідку, і Управління СБУ в Рівненській області - орган, з якого позивач був звільнений зі служби, надав Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області встановленої форми довідку №17/377 від 03.06.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, що враховується для перерахунку пенсії, то відповідач не мав жодних правових підстав для відмови позивачу у здійсненні з 01.04.2019 такого перерахунку з урахуванням усіх складових, зазначених у цій довідці.

Як наслідок, відмовивши позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі вказаної довідки про розмір грошового забезпечення, відповідач у такий спосіб діяв протиправно, чим позбавив позивача права на належний рівень соціального захисту та пенсійного забезпечення.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача протиправно порушені діями Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у відмові в перерахунку та виплаті з 01.04.2019 його пенсії.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті з 01.04.2019 пенсії позивачу на підставі довідки №17/377 від 03.06.2021 є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.

З огляду на те, що в ході розгляду цієї справи судом встановлено протиправність дій відповідача у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення і похідної позовної вимоги - про зобов`язання відповідача здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, згідно з довідкою Управління СБУ в Рівненській області №17/377 від 03.06.2021.

При цьому, враховуючи те, що пенсія позивачу призначена у розмірі 77% сум грошового забезпечення і застосування цього показника до перерахунку пенсії є незмінним, що також встановлено рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/3300/19 від 13.12.2019, то суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення відповідачем перерахунку його пенсії з 01.04.2019 на підставі вказаної довідки, виходячи з основного розміру призначеної йому пенсії 77 % сум грошового забезпечення.

За наведеного, порушені протиправними діями відповідача права позивача підлягають відновленню шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки Управління СБУ в Рівненській області №17/377 від 03.06.2021 про розмір грошового забезпечення позивача, з урахуванням зазначених у ній розмірів основних та додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з основного розміру призначеної пенсії 77% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача виплачувати з 01.04.2019 перераховану пенсію в 100-відсотковому розмірі від обчисленого, без застосування зменшення розміру пенсії , суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 установлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Після перерахунку відповідно до Постанови № 103 підвищення пенсії позивачу виплачувалося в таких розмірах: з 01 січня 2018 року (50% підвищення) – 2955,20 грн, з 01 січня 2019 року (75%) – 4432,93 грн., з 01.01.2020 (100%) – 5910,57 грн (а.с.21).

Водночас, у зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.

Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 06.08.2019 за результатами розгляду зразкової справи №160/3586/19 (№Пз/9901/12/19), які враховані судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 01 квітня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, також є протиправними.

Враховуючи зазначене, виплата перерахованої пенсії позивачу за період з 01.04.2019 повинна здійснюватися відповідачем у стовідсотковому розмірі без жодного розстрочення чи відстрочення платежів.

За наведених обставин, вимоги позивача про зобов`язання відповідача виплачувати з 01.04.2019 перераховану пенсію в 100-відсотковому розмірі від обчисленого, без застосування зменшення розміру пенсії, виходячи з 77 відсотків грошового забезпечення є обґрунтованими, а відтак підлягають до задоволення.

При цьому, посилання відповідача на постанову КМУ від 14.08.2019 №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі по тексту, - постанова КМУ № 804), відповідно до якої виплата пенсій, призначених згідно із Законом №2262- XII до 1 березня 2018 р. та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року, як на підставу правомірності органу Пенсійного фонду здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії, суд відхиляє з огляду на таке.

Вказаною постановою визначено порядок виплати перерахованих сум підвищених пенсій у 2019, який фактично полягає в обмеженні таких виплат у розмірі лише 75 відсотків суми підвищення пенсії.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, ухваленій у справі № 826/3858/18 вказав на відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії, оскільки системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить про те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

З огляду на зазначене, суд вважає, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії визначається Законом №2262- XII, отже підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності".

Отже, обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Юридична природа соціальних виплат, в тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави (Rechtstaat) та верховенства права.

Так, у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заява № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини вказав, що якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).

У справі «Кечко проти України» (Заява №63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Враховуючи викладене, при обранні способу відновлення порушеного права позивача у спірних правовідносинах, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням порушених прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Разом з цим, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2021 без обмеження її граничним розміром, не можуть бути задоволені з огляду на те, що такі вимоги заявлені на майбутнє, тобто, щодо яких ще не виник спір.

Натомість, відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Зважаючи на ті обставини, що пенсійні виплати, щодо яких заявлено позовні вимоги, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Рівненській області на час звернення позивача до суду виплачені не були та у зв`язку з чим право позивача на виплату пенсії без обмеження її граничним розміром відповідачем не порушене, то позовні вимоги в цій частині є передчасними , а отже підстави для задоволення позову в цій частині вимог відсутні.

Стосовно твердження відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, то суд вважає його необґрунтованим та відхиляє як безпідставне з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачу призначена пенсія за нормами Закону №2262-ХII.

Відповідно до вимог частини 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

При цьому, суд звертає увагу, що без отримання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії військовослужбовців, у органу Пенсійного фонду не виникає обов`язку здійснення такого перерахунку, а позивач відповідно позбавлений можливості вчасної реалізації свого права на перерахунок пенсії без такої довідки.

Як слідує з матеріалів справи, довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 видана Управлінням СБУ в Рівненській області 03.06.2021 року, з листом до органу Пенсійного фонду про здійснення з 01.04.2019 перерахунку на підставі зазначених у вказаній довідці розмірів складових грошового забезпечення позивач звернувся 09.06.2021, а з цим позовом до суду – 18.26.2021 (згідно з вхідним календарним штемпелем ВДЗ (канцелярії) суду), а отже в межах шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.

За таких обставин, доводи відповідача про протилежне є необґрунтованими і безпідставними, а тому відхиляються судом.

Більше того, суд звертає увагу, що аналіз положень ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» дає підстави для висновку про відсутність строкового обмеження стосовно перерахунку і виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Іншими словами, у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України не застосовується, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене ч.3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.

Таким чином, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 непроведений у відповідності до вимог чинного законодавства внаслідок протиправних дій органу Пенсійного фонду щодо відмови у його проведенні, тобто з вини відповідача, то такий має бути проведений з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.

Разом з тим, щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у двотижневий строк з моменту набрання рішенням суду законної сили, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено аргументованих причин та не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Беручи до уваги обставини даної справи, правові підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Також у суду відсутні підстави для звернення судового рішення до негайного виконання.

Так, відповідно до положень ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Таким чином, рішення суду про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії та її виплату, в контексті норм ст.371 КАС України не підлягає негайному виконанню, позаяк у даному випадку судом не присуджена конкретна сума пенсії, яка підлягає стягненню з державного бюджету, а лише зобов`язано відповідача здійснити її перерахунок та виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

За приписами ч.3 ст.139 КАС України суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, тобто в сумі 605,33 грн. (908,00:3х2).

Поряд з цим, щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Згідно із п.1 ч.3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст. 134 КАС України).

Частиною 4 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч.5 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами ч.6 ст. 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

За правилами ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання, яким останній просить стягнути з відповідача на його користь витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 1700 грн.

На обґрунтування вказаних витрат позивач долучив до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги від 20.05.2021 №10-1-5/21, акт приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг від 28.07.2021 на загальну суму 1700 грн. та копію меморіального ордера від 16.06.2021 про сплату вартості наданих послуг за вказаним договором на загальну суму 1700,00 грн. (а.с. 31-32, 33, 34).

Суд зауважує, що відповідач письмового клопотання про зменшення судових витрат не подав.

Так, згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг адвокатом в ході надання правничої допомоги в межах даної справи надано позивачу послуги на загальну вартість 1700,00 грн., що включає аналіз актуальної судової практики, що стосується предмету спору, підготовку заяв до ГУ ПФУ в Рівненській області; підготовку матеріалів позову та процесуальних документів в адміністративній справі.

У постанові Верховного Суду від 21.01.2021 (справа №280/2635/20, провадження №К/9901/29763/20) судова колегія зазначила, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Так, на переконання колегії суддів, норми ст.ст. 134, 139 КАС були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. За існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів – суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Враховуючи зазначену правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку, що долученими до матеріалів цієї справи доказами доведено факт надання адвокатом правничої допомоги позивачу у межах розгляду даної адміністративної справи.

Разом з тим, стосовно розміру витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи встановлені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, суд вважає заявлений позивачем розмір витрат співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) в період розгляду справи, із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Всупереч ч.7 ст. 134 КАС України пенсійним органом не доведено неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Разом з тим, зважаючи на те, що позов задоволено частково, відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на правничу допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених вимог (1700,00:3х2), тобто в сумі 1133,33 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ: 21084076, вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області про розмір грошового забезпечення №17/377 від 03.06.2021 та щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 01.04.2019 - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням раніше проведених виплат) на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області про розмір грошового забезпечення №17/377 від 03.06.2021, виходячи з 77% сум грошового забезпечення та з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 33 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 1133 (одна тисяча сто тридцять три) грн. 33 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 листопада 2021 року

Суддя Н.С. Гудима