Рішення № 101254427, 17.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2021 року м. Рівне №460/1185/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною відмови у зарахуванні до стажу роботи на державній службі періодів роботи з 07.05.1980 по 28.09.1981, 18.04.1986 по 17.03.1987, з 17.03.1987 по 30.03.1989, з 03.07.2011 по 14.04.2006 та зобов`язання зарахувати вказані періоди до стажу державної служби для нарахування відповідної пенсії, а також про зобов`язання призначити з 19.01.2021 пенсію відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 на підставі довідки від 04.01.2021 №02-23/07/21 та №02-22/07/21.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу грудні 2018 року призначена пенсія за віком на умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" . Повідомлено, що позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про переведення його на пенсію за віком на підставах Закону України "Про державну службу", однак відповідач відмовив йому у такому переведенні у зв`язку з недостатністю стажу державної служби для призначення пенсії. Вважає відмову відповідача у призначенні пенсії протиправною та необґрунтованою, оскільки право на призначення пенсії підтверджується належними документами. З таких підстав, просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Жуковської Л.А. від 01.03.2021 позовна заява залишалася без руху, ухвалою суду від 05.04.2021 позивачу продовжувався строк для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, вказану справу передано для розподілу до автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до проведеного повторного 31.05.2021 автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу передано на розгляд судді Гудими Н.С.

У вказаний в ухвалі суду від 05.04.2021 строк позивач допущені недоліки позовної заяви, а отже позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвалою від 07.06.2021 суддею Гудимою Н.С. прийнято позову до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02.08.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень вказав, що позивач не підпадає під жодну із умов Закону України "Про державну службу" №889 від 10.12.2015, а саме, станом на 01.05.2016 не перебував на посаді державної служби та не мав стажу не менше 20 років на посадах віднесених до державної служби. Вважає, що позивач не набув права на призначення пенсії на умовах Закону України "Про державну службу", відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

З 08.12.2018 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

19.01.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення його на пенсію на умовах Закону України "Про державну службу".

Рішенням від 26.01.2021 №5/03.15-24 ГУ ПФУ в Рівненській області відмовило позивачу у такому переведенні та перерахунку пенсії, оскільки стаж його державної служби станом на 01.04.2016 включно складає 19 років 02 місяці 11 днів, а отже права на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" у позивача немає.

Не погодившись з діями відповідача щодо незарахування до стажу його роботи на державній службі періодів роботи з 07.05.1980 по 28.09.1981, з 18.04.1986 по 17.03.1987, з 17.03.1987 по 30.03.1989, з 03.07.2011 по 14.04.2006 та з відмовою у призначенні пенсії за віком на умовах Закону України "Про державну службу", останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Стаття 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 року було врегульованим Законом України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року.

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року, згідно Прикінцевих та перехідних положень втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до положень п. 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року передбачено, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 вказаного Закону та Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Тобто, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 вік і страховий стаж.

Аналогічні правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року по справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року по справі № 676/4235/17.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 (у редакції на час набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), та додатку до нього (були чинними до 01 травня 2016 року).

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби» від 03 травня 1994 року № 283, якою затверджено Порядок обчислення стажу державної служби, регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Пунктом 1 Порядку № 283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до пункту 2 Порядку 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема,: на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та на посадах керівних працівників і спеціалістів виконавчих комітетів місцевих рад, їх управлінь, самостійних відділів, інших структурних підрозділів.

У Додатку до вказаного Порядку наведено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Цим Переліком, серед іншого, передбачено виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Порядком обчислення стажу державної служби передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи в організаціях, передбачених абзацом 4 пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 №1049 (далі - Положення №1049).

Відповідно до пункту 3 Положення до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується, стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статті 118 Кодексу законів про працю України, зокрема в партійних, профспілкових і комсомольських на виборних та відповідних посадах.

За змістом статті 118 КЗпП України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Згідно з роз`ясненням Міністерства юстиції України від 03.06.1994 №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавством передбачено право на зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990, а також на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та на посадах керівних працівників і спеціалістів виконавчих комітетів місцевих рад, їх управлінь, самостійних відділів, інших структурних підрозділів.

Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №2240/2515/18 та від 15 січня 2020 року у справі №334/4034/16-а(2-а/334/217/16).

Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Скарги, пов`язані з визначенням стажу роботи державних службовців, розглядаються згідно з чинним законодавством.

Як свідчать записи трудової книжки позивача, останній, зокрема, з 18.04.1986 - затверджений увільненим секретарем партійної організації колгоспу "Полісся" Костопільського району; з 17.03.1987 - затверджений увільненим секретарем парткому колгоспу "40-річчя Жовтня" Костопільського району; з 30.03.1989 - затверджений інструктором організаційного відділу Костопільського райкому Компартії України. Також в період з 03.07.2001 по 14.04.2006 - позивач був обраний та обіймав посаду голови Костопільської районної ради.

Також, суд враховує, що згідно з п. 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається також:

- час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ;

- час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Крім того, згідно з ч.1 ст.2 закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII зазначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Матеріали справи, а саме: копія військового квитка позивача свідчить, що з 07.05.1980 по 28.09.1981 ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах СРСР.

Жодних правових підстав для незарахування до стажу роботи на державній службі періоду військової служби позивача та періодів його роботи на посадах увільненого секретаря парткому колгоспу "40-річчя Жовтня" Костопільського району, інструктора організаційного відділу Костопільського райкому Компартії України, голови Костопільської районної ради матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Встановлені обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що відповідач, не зарахувавши до стажу роботи на державній службі період військової служби з 07.05.1980 по 28.09.1981, а також періоди його роботи з 18.04.1986 по 17.03.1987, з 17.03.1987 по 30.03.1989, з 03.07.2001 по 14.04.2006, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством, а отже такі дії відповідача є протиправними.

З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботи позивача на державній службі період його військової служби з 07.05.1980 по 28.09.1981, а також періоди його роботи з 18.04.1986 по 17.03.1987, з 17.03.1987 по 30.03.1989, з 03.07.2001 по 14.04.2006.

Суд дійшов висновку, що позивач має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Таким чином, відмова відповідача у переведенні позивача на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправною.

При цьому, будь- яких заперечень чи наявності підстав відмови для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» за іншими ознаками (віку, страхового стажу) відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено.

За таких обставин, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на підставі його заяви від 19.01.2021.

Разом з тим, що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 про призначення пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати від 04.01.2021 №02-23/07/21 та №02-22/07/21, то суд зазначає, що відповідач в оскаржуваному рішенні не надавав жодної правової оцінки зазначеним довідкам та не відмовляв позивачу в їх зарахуванні, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо чи ймовірно будуть порушені в майбутньому, вказана позовна вимога є передчасною та не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування власної позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Суд пам`ятає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений при поданні позовної заяви судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 на державній службі періоду військової служби з 07.05.1980 по 28.09.1981, а також періоди його роботи з 18.04.1986 по 17.03.1987, з 17.03.1987 по 30.03.1989, з 03.07.2001 по 14.04.2006.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на державній службі періоду військової служби з 07.05.1980 по 28.09.1981, а також періоди його роботи з 18.04.1986 по 17.03.1987, з 17.03.1987 по 30.03.1989, з 03.07.2001 по 14.04.2006.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на підставі його заяви від 19.01.2021.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 17 листопада 2021 року

Суддя Н.С. Гудима