Ухвала суду № 101254261, 22.11.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

22 листопада 2021 рокум. ПолтаваСправа № 552/4123/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Полтавської міської ради до Виконавчого комітет Київської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_1 , треті особи: Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору, свідоцтва про право власності, припинення права власності,

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2020 року позивач Полтавська міська рада звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовною заявою до Виконавчого комітет Київської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_1 , треті особи: Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради, у якій просить:

- визнати недійсним з моменту прийняття рішення Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтава ради «Про розгляд звернення ВАТ «Павлівське» від 12.10.2004 №519;

- визнати недійсним з моменту прийняття рішення Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтава ради «Про оформлення права приватної власності на нежитлові будівлі по АДРЕСА_1 » від 26.05.2005 №247;

- визнати недійсним з моменту видачі видане, на підставі п. 2 рішенням Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтава ради «Про оформлення права приватної власності на нежитлові будівлі по АДРЕСА_1 » від 26.05.2004 №247, Головним управлінням з питань житлово-комунального обслуговування населення свідоцтво про право власності щодо реєстрацію права власності в реєстровій книзі 8 під реєстровим №1099, реєстраційний номер об`єкту: 10974660;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу ВСС/647810 від 02.07.2005, укладений між ВАТ «Павлівське» та ОСОБА_1 , посвідчений 02.07.2005 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу - Огір Л.А., №1890;

- припинити право власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 10974660;

- припинити право власності ВАТ «Павлівське» код ЄДРПОУ_, на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 10974660.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 11.05.2021 у справі №552/4123/20 (провадження №2/552/60/21) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 27.10.2021 апеляційну скаргу Полтавської міської ради - задоволено частково: рішення Київського районного суду м. Полтави від 11.05.2021 у справі №552/4123/20 в частині вимог позову Полтавської міської ради до виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради про визнання недійсними рішень - скасовано, провадження у справі закрито.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 11.05.2021 у справі №552/4123/20 в частині вимог позову Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, припинення права власності - змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову, з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05.11.2021 передано справу за позовом Полтавської міської ради до Виконавчого комітет Київської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_1 , треті особи: Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору, припинення права власності до Полтавського окружного адміністративного суду як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 12.11.2021, про що свідчить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2021 справа передана судді Алєксєєвій Н.Ю.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Частиною першою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник у правових відносинах з суб`єктом владних повноважень.

Поняття суб`єкта владних повноважень визначено у пункті 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із яким суб`єктом владних повноважень є - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Згідно із пунктом 2 частиною 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Перелік публічно-правових справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. При цьому рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Отже, суттєвою ознакою публічно-правового спору є участь суб`єкта владних повноважень, який виконує владні управлінські функції відносно інших суб`єктів і рішення якого є обов`язковими для виконання.

У випадку, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, то він не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб`єкта владних повноважень, а спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржувані рішення «Про розгляд звернення ВАТ «Павлівське» від 12.10.2004 №519 та рішення «Про оформлення права приватної власності на нежитлові будівлі по вул. Артема, 75» від 26.05.2005 №247, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем.

Прийняті відповідачем рішення від 12.10.2004 №519 про надання ВАТ "Павлівське" дозволу на реєстрацію в КП "інвентаризатор" на території тепличного комплексу по вул. Артема, 75 у м. Полтаві складського приміщення, теплиці та електропідстанції, а також рішення від 26.05.2005 №247 про оформлення права приватної власності на нежитлові будівлі (6 будівель) та споруди, які розташовані по вул. Артема, 75 у м. Полтаві за ВАТ "Павлівське" стосувалось реєстрації права власності іншої особи, а не позивача.

Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права власності і відсутністю такого права у відповідача та ВАТ "Павлівське" і, як наслідок, відсутністю у відповідача права розпорядження майном, а у ВАТ "Павлівське" правомірного інтересу щодо оформлення свого права власності на вищевказане майно.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про оскарження рішень Київської районної у м. Полтаві ради щодо надання ВАТ "Павлівське" дозволу на реєстрацію в КП "Інвентаризатор" на території тепличного комплексу по вул. Артема, 75 у м. Полтаві складського приміщення, теплиці та електропідстанції, а також оформлення права приватної власності на нежитлові будівлі (6 будівель) та споруди, які розташовані по вул. Артема, 75 у м. Полтаві за ВАТ "Павлівське" має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на вказані вище нежитлові будівлі та споруди іншою особою. Участь виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, як відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішень виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради щодо передачі права власності на нежитлові будівлі та споруди по вул. Артема, 75 у м. Полтаві безпосередньо пов`язане з захистом позивачем цивільного права у спорі щодо права власності/розпорядження вказаним майном за Полтавською міською радою. Такий спір має приватноправовий характер.

Таким чином, даний позов фактично заявлено на захист приватного інтересу. Здійснення такого захисту судом напряму залежить від вирішення питання про правомірність набуття права на нерухоме майно, у зв`язку з чим, враховуючи суб`єктний склад спірних правовідносин та вимоги ч.1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, така справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що цей адміністративний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України, натомість має бути розглянутий господарським судом згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України (з огляду на суб`єктний склад).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Беручи до уваги те, що позов Полтавської міської ради не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, наявні підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі.

В свою чергу суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він не позбавлений права звернутися з відповідною позовною заявою до місцевого загального суду, оформивши її згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Полтавської міської ради до Виконавчого комітет Київської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_1 , треті особи: Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору, свідоцтва про право власності, припинення права власності.

Роз`яснити позивачу, що зазначений спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва