Рішення № 101253343, 19.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року

справа №380/15302/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лунь З.І., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090), в якому із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.09.2021 просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 30.08.2019 №0013321307 за платежем військовий збір на загальну суму 18121,87грн., що складається із: 14 497,50грн. - основної суми податкового зобов`язання та 3624,37грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 30.08.2019 №0013301307 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 60 406,25грн., що складається із: 48325,00грн. - основної суми податкового зобов`язання та 12081,25грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 30.08.2019 №0013311307 в сумі 170,00грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що його рідна сестра подарувала йому квартиру на підставі договору дарування, нотаріально посвідченого. Оскільки брат і сестра є членами сім`ї другого ступеня спорідненості, відтак оподаткування набутого від такого родича майна здійснюється за нульовою ставкою оподаткування, військовий збір також не сплачується. Відтак, податкові повідомлення-рішення, виставлені позивачу у зв`язку із отриманням доходу через набуття у власність подарованої рідною сестрою квартири, вважає такими, що прийняті всупереч нормам права.

Ухвалою від 15.09.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії. У визначений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 21.09.2021 суд відкрив спрощене позовне провадження у цій справі.

На виконання вимог цієї ухвали на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги заперечує, оскільки вважає, що позивач, отримавши запит про надання документів для проведення перевірки, відповідних документів не надав. Відтак, відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі наявних документів. З огляду на викладене, відповідач вважає, що ним правомірно з дотриманням встановленої процедури були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів ОСОБА_1 за період з 01.01.2017року по 31.12.2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.07.2019 №1059/13-01-13-07/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено порушення норм ПК України та донараховано податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та нараховано штраф за неподання декларації про доходи та майновий стан.

На підставі акта перевірки відповідач сформував податкові повідомлення-рішення від 30.08.2019 року: №0013321307, №0013301307, №0013311307.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи обґрунтованість прийнятих відповідачем рішень, суд зазначає таке.

Відповідно до пп.164.2.10 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (далі ПК України), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

На підставі п. 174.6 ст. 174 ПК України об`єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Згідно з пп.174.2.2 п.174.2 ст.174 ПК України вартість будь-якого об`єкта спадщини (дарунка), що успадковується (отримується в дарунок) спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім`ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.167.2 ст.167 ПК України, ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати, сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Відповідно до пп. «а» п.174.1 ст.174 ПК України, об`єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування, у тому числі, на об`єкти нерухомості.

Підпунктом «а» підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 ПК України передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються об`єкти спадщини, що успадковуються членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Відповідно до п.174.3 ст.174 ПК України, особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов`язані сплатити податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об`єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини.

Суд встановив, що між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарований) укладено договір дарування квартири у АДРЕСА_2 від 10.04.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округа Міханошин О.Г. за реєстровим №274.

На вказаний дохід у вигляді вартості подарованого майна, отриманого позивачем за договором дарування, відповідач нарахував суми податку на доходи фізичних осіб, військовий збір та штраф за неподання декларації про майновий стан.

Суд встановив, що оскільки дарувальник за договором дарування квартири від 10.04.2017, ОСОБА_2 , є рідною сестрою позивача, тобто, членом його сім`ї другого ступеня спорідненості відповідно до норм Податкового кодексу України, то суд доходить висновку, що дохід позивача у вигляді вартості подарованої йому квартири підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою.

Ступінь спорідненості позивача та ОСОБА_2 підтверджено свідоцтвами про народження, паспортами, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища та довідкою про вчинення нотаріальної дії, що є у справі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно нарахував позивачу податок з доходів фізичних осіб на визначену податковим повідомленням-рішенням суму.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо неправомірності винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 30.08.2019 року №0013301307.

Щодо нарахування зобов`язання по сплаті військового збору, то суд зазначає таке.

Відповідно до пп.1.2, 1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Ставка збору становить 1,5 відсотки об`єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України

Підпунктами 1.4-1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (пп.1.4).

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (пп.1.5).

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (пп.1.6).

Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу (пп.1.7).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, беручидо уваги те, що, як було встановлено судом раніше, дохід, отриманий позивачем у результаті дарування йому рідною сестрою квартири за договором дарування квартири від 10.04.2017, оподатковується за нульовою ставкою, тому суд робить висновок, що вказаний дохід звільняється від оподаткування військовим збором.

У зв`язку з цим суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0013321307 від 30.08.2019 винесено відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Щодо нарахованого відповідачем штрафу у розмірі 170,00 грн. за неподання позивачем податкової декларації, суд зазначає таке.

Згідно з пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Пунктом 179.1 ст.179 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 179.2 статті 179 ПК України передбачено, що відповідно до цього розділу обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- у вигляді об`єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.

Таким чином, обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним лише за наявності певних умов, зокрема абзац четвертий пункту 179.2 статті 179 передбачає наявність наступних умов:

- платник податку отримав дохід від операцій продажу (обміну) майна, дарування;

- нотаріальне посвідчення договору;

- сплата податку відповідно до розділу 4 Податкового кодексу України.

Як встановив суд, позивач отримав дохід у вигляді вартості подарованої йому рідною сестрою квартири згідно з договором дарування квартири від 10.04.2017 року, посвідченого нотаріально. Податок з доходів фізичних осіб з доходу позивача у вигляді вартості отриманої ним в дар квартири обраховується за нульовою ставкою.

Таким чином, позивач є таким, що виконав обов`язок щодо подання податкової декларації, тому податковий орган протиправно нарахував позивачу штраф в сумі 170,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо протиправності винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 30.08.2019 №0013311307 про нарахування позивачу штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 170,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов підлягає задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.

Позивач, при поданні позову задекларував витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00грн.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.ч.1, 4, 7, 9 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Позивач, відповідно до клопотання від 29.09.2021, подав до суду докази, що свідчать про понесені витрати на правничу допомогу, а саме: договір №102 від 16.08.2021 про надання правової допомоги, що укладений між адвокатським об`єднанням «Лекс Вектор» та ОСОБА_1 , рахунок №1/22/09/21-А від 22.09.2021 на суму 3000,00грн., акт про надання послуг від 22.09.2021.

Заперечення на заяву про стягнення з відповідача судових витрат відповідач виклав у відзиві на позовну заяву, обґрунтував тим, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи.

З урахуванням наданих на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу доказів, суд дійшов висновку, що задекларовані витрати є співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на складення заяв по суті справи, збором доказів, ціною позову. Відповідач не довів протилежного.

Таким чином, заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір, сплачений позивачем, відповідно до ст.139 КАС України підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на суму 908,00грн.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0013321307 від 30.08.2019, №0013301307 від 30.08.2012, №0013311307 від 30.08.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Головного управління ДПС у Львівській області місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір на суму 908(дев`ятсот вісім )грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу на суму 3000(три тисячі)грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лунь З.І.