Ухвала суду № 101253298, 19.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/14985/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 листопада 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якій з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви просить:

- визнати недійсним, припинити дію та анулювати розрахунок на пенсію за вислугу років військовослужбовця № 942466, який є службовим підробленням та як такий, що запроваджений усупереч вимогам Інструкції № 161;

- відновити дію розрахунку на пенсію за вислугу років військовослужбовця № 299246, який надійшов з Івано-Франківського ОВК як такий, що сформований на довічно на весь час перебування позивача на пенсійному забезпеченні в ГУ ПФУ у Львівській області, який не втратив юридичну силу після 01.03.1996, коли Львівський ОТЦК та СП приховано запровадив завідомо підроблений документ за № 942466 від 01.03.1996, в якому основні та додаткові види грошового забезпечення позивача знизив на порядок, що документально підтверджено слідчим та процесуальними прокурорами в рамках кримінального провадження № 42043150410000012 від 06.02.2013;

- зобов`язати Львівський ОТЦК та СП припинити дію та анулювати пенсійний лист № 942466, який з 01.03.1996 знаходиться в Ощадному банку № 6307 м. Дрогобич, на підставі якого станом на даний час позивачу здійснюється виплата пенсії;

- поновити у встановленому порядку дію пенсійного листа № 299246, який в січні 1996 року надійшов з Івано-Франківського ОВК, сформований за законних підставах і як такий, що не втратив юридичну силу.

Ухвалою від 13.09.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 27.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 06.10.2021 у задоволенні клопотань позивача про розгляд адміністративної справи № 380/14985/21 за правилами загального позовного провадження з проведенням судового засідання відмовлено.

Ухвалою суду від 04.11.2021 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Ухвалою суду від 04.11.2021 у прийнятті заяви позивача про уточнення позовних вимог відмовлено. Заяву про уточнення позовних вимог від 29.10.2021 повернуто позивачу.

Ухвалою суду від 15.11.2021 заяву ОСОБА_1 від 11.11.2021 про відвід судді Качур Роксолани Петрівни в адміністративній справі № 380/14985/21 визнано необґрунтованою; адміністративну справу № 380/14985/21 передано для вирішення питання про відвід судді відповідно до приписів статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Костецького Н.В. від 17.11.2021 у задоволенні заяви позивача про відвід судді Качур Роксолани Петрівни у справі № 380/14985/21 за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Ухвалою суду від 19.11.2021 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

На адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 83316 від 15.11.2021). В обґрунтування такого зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до суду в 2021 році з позовом про припинення дії, анулювання, поновлення пенсійного листа № 942466 від січня 1996 року, тобто після спливу більш, ніж 25 років. Відтак, на думку відповідача, позивачем пропущено встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України строк звернення до суду, з огляду на що просить позов залишити без розгляду.

Позивач подав до суду заперечення на клопотання (вх. № 84314 від 17.11.2021), у якому проти клопотання заперечив, однак не навів жодних причин поважності пропуску строку звернення до суду із цим позовом.

При відкритті провадження у справі судом не вирішувалося питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску такого строку є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Суд зазначає, що до 01 січня 2007 року Львівський обласний військовий комісаріат був уповноважений на призначення та виплату пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» № 2262- XII від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» № 393 від 17.07.1992, наказів Міністра оборони України «Про затвердження Положення про порядок призначення та виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій і допомоги військовослужбовцям та членам їх сімей» № 205 від 08.08.1994 та «Про затвердження Інструкції по організації роботи по пенсійному забезпеченню військовослужбовців та членів їх сімей і соціальному обслуговуванню пенсіонерів в Міністерстві оборони України» № 161 від 27.06.1995 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України № 61 від 15.02.2010) та інших нормативно-правових актів.

Матеріали справи свідчать, що, звертаючись 28.07.2021 до відповідача із заявою про анулювання та припинення дії розрахунку на пенсію за вислугу років № 942466 від 01.03.1996, відпрацьованого Львівським обласним військовим комісаріатом, на підставі якого складено пенсійний лист № 942466, позивач вже знав про розмір його пенсії, який обчислювався та виплачувався з 1996 року. Вказане не заперечується і самим позивачем, оскільки в тексті позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, зокрема, про те, що відновлення його прав відбувається також в межах кримінального провадження № 42013150410000012 від 06.02.2013.

На переконання суду про існування розрахунку на пенсію за вислугу років № 942466 від 01.03.1996 року та пенсійного листа № 942466 позивачу також достеменно було відомо з 2013 року, оскільки, як стверджує останній у своїй позовній заяві, Львівський обласний військовий комісар та т.в.о Львівського обласного військового комісара ігнорують та надають формальні відповіді на запити слідчих та процесуальних дій в рамках кримінального провадження від 06.02.2013 № 420013150410000012, про що долучив, на його думку, належний письмовий доказ – запит слідчого СУ ГУНП у Львівській області від 16.03.2020 № 2037/16-05-2020 та протокол допиту свідка від 10.04.2018 (а.с. 12, 43).

Отже, позивач знав і не міг не знати про існування пенсійного листа № 942466 і розрахунку пенсії за вислугу років № 942466, які є предметом розгляду у цій справі, з часу ініціювання кримінального провадження № 42013150410000012 від 06.02.2013.

У постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, серед іншого, зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Відтак отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

У позовній заяві позивач не ставить питання про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Суд також зазначає, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду буде вирішено після з`ясування судом поважності пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене позивач має право звернутися до суду із заявою (клопотанням) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати підстави для поновлення строку з наданням доказів, що підтверджують вказані обставини.

З урахуванням того, що після відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, тривалістю п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 171, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням на доказів поважності причин пропуску строку.

3. В разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.П. Качур