Рішення № 101253130, 18.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/11570/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31 грудня 2020 року № 2055 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, премія), з 01 квітня 2019 року, без обмеження максимальним розміром пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31 грудня 2020 року № 2055 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, премія), з 01 квітня 2019 року, без обмеження максимальним розміром пенсії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;

- справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач при здійсненні перерахунку його пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 31 грудня 2020 року № 2055, виготовленої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, обмежив її максимальний розмір десятьма прожитковими мінімумами. Позивач уважає, що положеннями статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а відтак застосування відповідачем такого обмеження щодо проведеного перерахунку його пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2021 року є протиправним.

У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задоволити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що на осіб, пенсія яким призначена відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час призначення пенсії чи здійснення її перерахунку. З цього приводу посилається на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 580/234/19.

У зв`язку з наведеним, у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 20 липня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Як слідує з матеріалів справи та підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 й повідомленням про призначення пенсії (пенсійна справа № 1301009009, Міністерство оборони), позивачу з 01 січня 2013 року призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 68% грошового забезпечення (вислуга років – 26).

Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 у справі № 380/8143/20 на ім`я позивача видав довідку від 31 грудня 2020 року № 2055 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 05 березня 2019 року за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді: начальник організаційно-штатного відділу - заступник начальника центру організаційно-мобілізаційної роботи та підготовки мобілізаційних ресурсів штабу управління Західного ОК.

Відповідно до цієї довідки грошове забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року складається з таких складових: посадовий оклад (42 т.р.) – 7 610 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням «полковник» – 1480,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) ПО+ОВЗ – 4545,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65%) ПО+ОВЗ+НВР – 8862,75 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) ПО – 1522,00 грн; премія (35%) – 2663,50 грн. Всього: 26683,25 грн.

Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області направив довідку від 31 грудня 2020 року № 2055 для здійснення перерахунку пенсії, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 09 лютого 2021 року № 1288-237/Н-52/8-1300/21.

12 січня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 31 грудня 2020 року № 2055.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 09 лютого 2021 року № 1288-237/Н-52/8-1300/21 повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку його пенсії відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, оскільки після визнання нечинними та скасування пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова № 103) Урядом не приймалося інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсії.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду (справа № 380/2353/21).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі № 380/2353/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку з 01 квітня 2019 року та виплаті ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31 грудня 2020 року № 2055 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31 грудня 2020 року № 2055 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі № 380/2353/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2021 року, що підтверджується Розрахунком на доплату (виплату, утримання пенсії) за пенсійною справою № 1301009009/2 ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до Перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (пенсійна справа № 1301009009 – Міноборони) пенсія позивача перерахована з 01 червня 2021 року та її розмір становить 17690,00 грн.

17 червня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, у якій просив провести перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31 грудня 2020 року № 2055 станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, премія), з 01 квітня 2019 року, без обмеження максимального розміру пенсії.

Листом від 30 червня 2021 року № 8057-8253/Н-53/8-1300/21 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача на його заяву від 17 червня 2021 року про відсутність правових підстав для перерахунку його пенсії з 01 квітня 2019 року без обмеження максимального розміру, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 оспорювані положення статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обмежені конкретним часовим періодом (з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року), та не підлягають застосуванню до правовідносин, які розпочалися пізніше. Крім того, положення статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не визнавались Конституційним Судом України неконституційними.

Уважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31 грудня 2020 року № 2055 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, премія), з 01 квітня 2019 року, без обмеження максимальним розміром пенсії протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром при здійсненні її перерахунку з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31 грудня 2020 року № 2055 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які, зокрема, перебували на військовій службі, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2622-ХІІ), нормами якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 10 Закону № 2262-XII передбачено, що призначення і виплата пенсій, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2262-XII, а саме: доповнено статтю 43 новою частиною 7, згідно з якою максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У подальшому до частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ законодавцем були внесені зміни.

Так, згідно з частиною 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі – Закон № 3668-VI), із змінами, внесеними згідно із Законами України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абзац 6 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України вказав, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року у справі № 7-рп/2016 є втрата чинності з 20 грудня 2016 року норм частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ.

Викладене виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII така норма відсутня (виключена) у тексті цього Закону.

Згідно з нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 01 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Суд вважає за доцільне відзначити, що норми статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» узгоджуються з положеннями частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, яка втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.

Отже, починаючи із 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року»), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 та від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19, які суд враховує в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.

За таких обставин, підстави для обмеження пенсії позивачу не відповідають нормативному регулюванню спірних правовідносин.

Окрім зазначеного вище, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Конституційний Суд України в пункті 7 рішення від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Також Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд зазначає, що частина 7 статті 43 Закону № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

За таких обставин дії органу Пенсійного фонду України щодо обмеження позивачу пенсії максимальним розміром є протиправними.

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 580/234/19 суд відхиляє, адже у вказаній справі позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», натомість у межах спірних правовідносин позивач отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

В контексті цього суд акцентує увагу на тому, що відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Закон № 2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.

Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною 7 статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною з 20 грудня 2016 року, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої це питання підпадає під регулювання положень статті 2 Закону № 3668-VI у частині, що не вирішується нормами Закону № 2262-XII.

Застосування положень Закону № 3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.

В той же час, висновки суду у цій справі не спростовують можливість застосування норм Закону України № 3668-VI по відношенню до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача згідно довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31 грудня 2020 року № 2055 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати премія), з 01 квітня 2019 року, без обмеження максимальним розміром пенсії, є протиправними.

Зокрема, у спірному випадку такі дії відповідача за своєю суттю є звужують обсяг прав позивача та позбавляють його права на соціальний захист у повному обсязі як то передбачено законодавством, яке регулює спірні правовідносини.

Тому позовна вимога у цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Тож, оскільки суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31 грудня 2020 року № 2055 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати премія), з 01 квітня 2019 року, без обмеження максимальним розміром пенсії, то з метою ефективного захисту порушених прав позивача такими діями, необхідно зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31 грудня 2020 року № 2055 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, премія), з 01 квітня 2019 року, без обмеження максимальним розміром пенсії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Тому позовну вимогу у цій частині також належить задовольнити у повному обсязі.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини 1 статті 139 КАС України).

Суд встановив, що при зверненні з цим позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача належить стягнути 908,00 грн. сплаченого судового збору.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії – задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31 грудня 2020 року № 2055 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, премія), з 01 квітня 2019 року, без обмеження максимальним розміром пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31 грудня 2020 року № 2055 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, премія), з 01 квітня 2019 року, без обмеження максимальним розміром пенсії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. М. Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 908,00 грн. сплаченого судового збору згідно квитанції № 18 від 14 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 18 листопада 2021 року.

Суддя Клименко О.М.