Рішення № 101252894, 09.11.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3339/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Екотоп» про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпраці у Луганській області (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Екотоп” (далі – відповідач), в якій позивач просить застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Екотоп”, в якій просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93000, Луганська область, Старобільський район, м. Рубіжне, вул. Визволитилів, буд. 79 до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки від 25.05.2021 № 18.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 20.05.2021 по 25.05.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, доручення Прем`єр-міністра України від 11.03.2021 № 10033/1/1-21, та наказу Головного управління № 75-НС від 16.03.2021 “Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)”, на підставі посвідчення на проведення перевірки № 148 від 22.03.2021, здійснено позапланову перевірку відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Екотоп”, зареєстрованого за адресою: 92760, Луганська область, Старобільський район, с. Половинкине, вул. Пригородня, з метою перевірки виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Актом перевірки виявлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403- VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ) та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Подальша експлуатація зазначеної будівлі з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, їх невиконання та не усунення прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає на забезпечення безпеки при використанні та експлуатації будівель та приміщень відповідача, його вихованців, відвідувачів, співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; на ліквідацію пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації, та забезпечення всіх осіб, що знаходяться в будівлі індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Вихованці, співробітники та відвідувачі відповідача постійно перебувають під реальною загрозою втрати життя та отримання травм чи шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки.

На думку позивача, відповідач усвідомлює наслідки можливих аварій, пожеж чи інших надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути в будівлі, яку він експлуатує та здійснює там діяльність. При такому стані цілковитого недотримання вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки в зазначених будівлях та приміщеннях питання виникнення аварії, пожежі чи надзвичайної ситуації постає досить гостро, а у випадку їх настання - людські втрати, шкода здоров`ю людей та чисельні травми будуть просто неминучі.

З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою суду від 05.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні (а.с. 25-26).

22.07.2021 судове засідання відкладено (а.с. 31).

Ухвалою суду від 02.09.2021 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження (а.с. 44).

Ухвалою суду від 20.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 54).

Судове засідання, призначене на 25.10.2021 не відбулися з підстав, зазначених у довідці, що є в матеріалах справи, розгляд справи відкладався на іншу дату (а.с. 59).

15.09.2021 від відповідача надійшов відзив на позов(а.с. 48), в якому останній позовних вимог не визнав з огляду на наступне. 25 травня 2021 року посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області проведено позапланову перевірку автозаправного комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Екотоп». За результатами перевірки складений акт перевірки від 25.05 2021 № 18. Актом перевірки виявлено 41 пункт порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки. Пункти порушень не було усунуто тому, що Автомобільна газонаповнювальна станція, розташована у м. Рубіжне, вул. Визволителів, буд. 79, у зв`язку з підготовкою до продажу згідно до наказу від 18.05.2021 припинила свою діяльність і частково демонтована. У зв`язку з тим, що станція не експлуатується, вона не створює реальної та невідворотної загрози життю та здоров`ю людей. Перевірка проводилась на вже зупиненому об`єкті, тому відповідач вважає, що пункти припису не мають ніякого правового значення. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд розглядає справу за відсутності учасників справи, відповідно до статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Екотоп», ідентифікаційний код 32279143, місцезнаходження: 92760, Луганська область, Старобільський район, село Половинкине, вул. Пригородня, б/н, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, (а.с. 66), розашоване за адресою: 93000, Луганськаобласть, Саробільський район, м. Рубіжне, вул. Визволителів, буд. 79.

На підставі наказу ГУ ДСНС України в Луганській області від 16.03.2021 № 75-НС Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) (а.с. 6) та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 22.03.2021 № 148 (а.с. 8) посадовими особами Рубіжанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Екотоп» розашованого за адресою: 93000, Луганськаобласть, Саробільський район, м. Рубіжне, вул. Визволителів, буд. 79 за наслідками якої складено акт від 25.05.2021 № 184 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с. 9-18). Вищезазначеним актом перевірки виявлено наступні порушення:

1. Правила пожежної безпеки України, розділ ІV пункт 2.6; розділ ІV пункт 2.6 в приміщенні операторської та в кімнаті для прийому їжі допускається експлуатація опалювальних приладів на відстані менше 1 метри від меьлів виготовлених з горючих матеріалів.

2. Правила пожежної безпеки України розділ V глава 3 пункт 3.10 відсутнє зазначення місезнаходження первинних засобів пожежогасіння які слід установлювати згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби). Переносні вогнегасники не в повному обсязі розміщені шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; на підставки, що надійно закріплені, на підлозі.

3. Правила пожежної безпеки України розділ V глава 3 пункт 3.10 не проведено технічне обслуговування вогнегасника.

4. Правила пожежної безпеки України розділ V глава 3 пункт 3.18 вогнегасники експлуатуються без облікових (інвентарних) номерів за прийнятою на об`єкті системою нумерації.

5. Правила пожежної безпеки України розділ V глава 3 пункт 3.6 приміщення електрощитової не забезпечено газовим вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше.

6. Правила пожежної безпеки України розділ ІІІ глава 2 пункт 2.12 в приміщенні електрощитової влаштована майстерня.

7. Правила пожежної безпеки України розділ ІV глава 2 пункт 1.4 в електрощитовій допускається застосування саморобних некаліброваних плавких вставок.

8. Правила пожежної безпеки України розділ ІІІ глава 2 пункт 2.27; розділ ІV глава 1 пункт 1.24 на протипожежних дверях електрощитової відсутній пристрій для самозачинення.

9. Правила пожежної безпеки України розділ ІV глава 1 пункт 1.6 з`єднання жил проводів в з`єднувальній коробці, у коридорі біля електрощитової, здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

10. Правила пожежної безпеки України розділ ІV глава 1 пункт 1.20 не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

11. Правила пожежної безпеки України розділ ІV глава 1 пункт 1.21 обладнанню захисту будівель, споруд та зовнішніх установок установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, не проведено перевірку відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».

12. Правила пожежної безпеки України розділ ІV глава 2 пункт 2.26 лінія живлення побутового кондиціонера (в приміщенні операторської) не забезпечена автономним пристроєм електричного захисту.

13. Правила пожежної безпеки України розділ V глава 3 пункт 3.11 пожежні щити (стенди) не в повному обсязі укомплектований згідно норм належності.

14. Правила пожежної безпеки України розділ V глава 3 пункт 3.14 немеханізований пожежний ручний інструмент, розміщений на об`єкті у складі комплектації пожежних щитів (стендів), не проходив періодичне обслуговування, яке включає такі операції: очищення від пилу, бруду та слідів корозії, відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів, відновлення потрібних кутів загострювання інструментів з дотриманням вимог стандартів.

15. Правила пожежної безпеки України розділ ІІ пункт 3.11 наказ котрий встановлює протипожежний режим не оновлено.

16. Правила пожежної безпеки України розділ ІІ пункт 4 для кожного приміщення об`єкта не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою собою інструкції про заходи пожежної безпеки.

17. Правила пожежної безпеки України розділ ІІ пункт 8 територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, ІDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».

18. Правила пожежної безпеки України розділ ІІ пункт 4: Міністерства палива а енергетики України №24 розділ ІІ, пункт 10 для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначати їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічній час у разі пожежі. Працівники охорони повинні мати список посадових осіб об`єктів із зазначенням їх місць проживання, службових, домашніх (мобільних) телефонів.

19. Правила пожежної безпеки України розділ ІІІ глава 2 пункт 2.9 для приміщень виробничих та складських не визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі – НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон у середині приміщень та ззовні.

20. Правила пожежної безпеки України розділ ІІІ глава 2 пункт 2.22 об`єкт не забезпечений адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленим на фасаді будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби.

21. Правила пожежної безпеки України розділ V глава 1 пункт 1.4 технічне обслуговування СПЗ не здійснюється відповідно до вимог технічної документації щодо підтримання експлуатаційної придатності.

22. Правила пожежної безпеки України розділ V глава 2 пункт 2.1, підпункт 4 не надано акт випробування на тиск та витрату води пожежного гідранту.

23. Правила пожежної безпеки України розділ VІ глава 10 пункт 10.4 на АЗС відсутні на видимих місцях плакати, які містять обов`язки водія під час заправлення автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки.

24. Правила пожежної безпеки України розділ VІ глава 10 пункт 10.5 АЗС не оснащена гучномовним зв`язком.

25. Правила пожежної безпеки України розділ VІ глава 10 пункт 10.8 відсутній гнучкий заземлювальний провідник, який має бути постійно приєднаним до корпусу автоцистерн і мати на кінці пристосування для приєднання до заземлювального пристрою.

26. Кодекс цивільного захисту України, пункт 3 частини першої статті 20 не надано підтверджуючих матеріалів щодо розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії.

27. Кодекс цивільного захисту України, пункт 8 частини першої статті 20 не надано підтверджуючих матеріалів щодо здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.

28. Постанова КМУ № 1788 не здійснено обов`язкове страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання.

29. ПТБ абзац 3 пункт 3 розділ ІІІ не надано підтверджуючих матеріалів щодо інформування органів влади,, сил цивільного захисту про основні загрози на небезпечних об`єктах з метою вжиття ними ефективних заходів захисту населення, об`єктів від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

30. ПТБ пункт 4 глава 2 розділ V відсутні схеми оперативного оповіщення, які розробляються відповідними особами і затверджуються керівником об`єкту.

31. Частина 1 пункт 11 стаття 20 Кодекс цивільного захисту України не надано підтверджуючих документів щодо проведення об`єктивних тренувань і навчань з питань цивільного захисту.

32. Частина 1 пункт 18 статті 20 Кодекс цивільного захисту України не надано підтверджуючих матеріалів резерву для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

33. Частина 1 статті 53 Кодекс цивільного захисту України на об`єкті відсутня автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

34. ПБ пункт 3 глава 1 розділ V для інформування населення про небезпеку, яка загрожує населенню від небезпечних об`єктів (небезпечних територій), керівник об`єкту (власники небезпечних територій) не передбачив встановлення по периметру небезпечних об`єктів (небезпечних територій) попереджених знаків, електронних інформаційних табло тощо, що оформлюються з урахуванням вимог ДСТУ ISO 3864-1:2005 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Частина 1. Правил проектування знаків безпеки для робочих місць та місць громадського призначення».

35. Пункт 2 частина перша стаття 20 Кодекс цивільного захисту України працівники об`єкта АГНКС не забезпечені засобами індивідуального захисту.

36. Пункт 24 стаття 67 Кодекс цивільного захисту України не надано проектної документації на об`єкт АГНКС.

37. Пункт 31 розділ VІІ Правил пожежної безпеки України АГНКС не забезпечена розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою.

38. Пункт 30 розділ VІ Правил пожежної безпеки України допущено експлуатацію АГНКС без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні.

39. Розділ VІІ пункт 3 Правил пожежної безпеки України по периметру межі АГНКС не пропахана смуга землі шириною не менше 5м.

Акт перевірки підписано механіком ТОВ «Компанія Екотоп» без зауважень (а.с.18 зв.).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Надаючи оцінку вказаним в акті від 25 травня 2021 року № 18 порушенням та можливим наслідкам їх не усунення позивачем, суд зазначає таке.

Забороняється: проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів;відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках; експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів; складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами; використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено; прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток; розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування. Печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій. Підлога з горючих матеріалів повинна захищатися під топковими дверцятами (топковим отвором) металевим листом розміром 0,7x0,5 м, що розташовується своїм довгим боком уздовж печі (пункт 1.18, 2.6 розділу ІV ППБУ).

Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби). Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватись згідно з вимогами Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677. Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди) (пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ наказу МВС від 15.01.18 № 25 «Про затвердження правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» для забезпечення працездатного стану та якісної експлуатації вогнегасників на об`єкті особою, відповідальною за пожежну безпеку, має бути організовано їх технічне обслуговування відповідно до норм, правил (настанови з технічного обслуговування вогнегасників), установлених їх виробником, та інших нормативних документів у сфері пожежної безпеки.

Вогнегасники, які експлуатуються, повинні мати: облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації; пломби на пристроях ручного пуску; бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами (розділ V глава 3 пункт 3.18 ППБУ).

Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами. До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677 (розділ V глава 3 пункт 3.6 ППБУ).

Відповідно до пункту 5 розділу VI наказу МВС від 15.01.18 № 25 «Про затвердження правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» за потреби використання різних типів вогнегасників допускається здійснювати заміну одного типу на інший із забезпеченням рівності сумарної вогнегасної здатності за класом пожежі, характерної для цього об`єкта. Коефіцієнти ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожеж класів А та В наведено в додатку 9 до цих Правил. Наприклад, порошковий вогнегасник ВП-9 для пожежі класу В, що має коефіцієнт ефективності 13, можна замінити на два вогнегасники - порошковий ВП-6 (має коефіцієнт ефективності 8) та водопінний ВВП-6 (має коефіцієнт ефективності 5), які мають сумарний коефіцієнт ефективності 13.

Забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами. Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені (розділ ІІІ глава 2 пункт 2.12 ППБУ).

Відповідно до пункту 1.4 глави 1 розділу ІV плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.

Згідно з пунктом 2.27 глави 2 розділу ІІІ двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). Не нормується напрямок відчинення дверей для: квартир у житлових будинках; приміщень з одночасним перебуванням не більше ніж 15 осіб, крім приміщень категорій А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також парильних саун; комор і технічних приміщень площею не більше ніж 200 м-2 і без постійних робочих місць; технічних поверхів площею не більше ніж 200 м-2, у яких розміщується тільки інженерне обладнання та/або прокладаються інженерні мережі будинку, і у яких відсутні постійні робочі місця; балконів, лоджій (за винятком дверей, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1); виходів на площадки сходів типу С3; санітарних вузлів. За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Пунктом 1.24. глави 1 розділу ІV забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.

З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів (пункт 1.6 глави 1 розділу IV).

Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ (пункт 1.20 глави 1 розділу IV).

Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (пункт 1.21 глави 1 розділу IV).

Монтаж, підключення, прокладання мереж, улаштування електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, повинні проводитися відповідно до вимог інструкції виробника. Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів. Переріз електропроводів, які живлять одинично встановлені побутові кондиціонери, повинен відповідати допустимому струмовому навантаженню, яке визначається паспортом на виріб. Зовнішній простір та стіни будинків навколо кондиціонерів мають бути розчищені від гілок дерев, витких рослин та інших предметів і конструкцій із горючих матеріалів у радіусі не менше ніж 1,5 метра (пункт 2.26 глави 2 розділу IV).

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами (пункт 3.11 глави 3 розділу V).

Пунктом 3.14 глави 3 розділу V ППБУ визначено, що немеханізований пожежний ручний інструмент, розміщений на об`єкті у складі комплектації пожежних щитів (стендів), підлягає періодичному обслуговуванню, яке включає такі операції: очищення від пилу, бруду та слідів корозії; відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів; випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення залишкових деформацій після використання; відновлення потрібних кутів загострювання інструмента з дотриманням вимог стандартів.

Пунктами 3,11 розділу ІІ ППБУ визначено, що на кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим. Працівники об`єкта зобов`язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Пунктами 4,8 розділу ІІ ППБУ передбачено, що для кожного приміщення об`єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки. Територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».

Приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється (пункт 20 розділу ІІ).

Згідно з пунктом 2.9 глави 2 розділу ІІІ для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

Пунктом 2.22 глави 2 розділу ІІІ передбачено, що будинки та інші об`єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби.

Підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування (пункт 1.4 глави 1 розділу V).

Підпунктом 4 пункту 2.1 глави 2 розділу V передбачено, що для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу.

На АЗС мають бути вивішені на видимих місцях плакати, які містять обов`язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки. АЗС мають бути оснащені телефонним, гучномовним зв`язком. Для АЗС, які не обладнані провідним телефонним зв`язком, дозволяється для цих цілей використовувати засоби стільникового зв`язку (пункти 10.4, 10.5 глави 10 розділу VІ).

Відповідно до пункту 10.8 глави 10 розділу VІ автоцистерни під час зливання повинні бути приєднані до заземлювального пристрою. Гнучкий заземлювальний провідник має бути постійно приєднаним до корпусу автоцистерни і мати на кінці пристосування для приєднання до заземлювального пристрою. Кожна цистерна автопотяга повинна бути заземлена окремо до повного зливання з неї нафтопродуктів.

Відповідно до пунктів 2, 3,8,11,18 частини першої статті 20 Кодексу Цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1788 «Про затвердження Порядку і правил проведення обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об`єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об`єкти та об`єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного санітарно-епідеміологічного характеру» визначено, що обов`язкове страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об`єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об`єкти та об`єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру (далі - об`єкти підвищеної небезпеки), проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну третіх осіб, у тому числі довкіллю (природним ресурсам, територіям та об`єктам природно-заповідного фонду), внаслідок пожеж та/або аварій на об`єктах підвищеної небезпеки, перелік груп яких наведено у додатку 1.

Частиною першю статті 53 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі – автоматизовані системи).

Інформування органів влади, сил цивільного захисту про основні загрози на небезпечних об`єктах з метою вжиття ними ефективних заходів захисту населення, промислових і сільськогосподарських об`єктів від надзвичайних ситуацій техногенного характеру (абзац 3 пункту 3 розділу ІІІ ПТБ).

Згідно з пунктом 4 глави 2 розділу V ПТБ оперативне оповіщення здійснюється за схемами оповіщення, які розробляються відповідальними особами і затверджуються керівниками об`єктів.

Для інформування населення про небезпеку, яка загрожує населенню від небезпечних об`єктів (небезпечних територій), керівники цих об`єктів (власники небезпечних територій) мають забезпечити встановлення по периметру небезпечних об`єктів (небезпечних територій) попереджувальних знаків, електронних інформаційних табло тощо, що оформлюються з урахуванням вимог ДСТУ ISO 3864-1:2005 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Частина 1. Принципи проектування знаків безпеки для робочих місць та місць громадського призначення» (пункт 3 глави 1 розділу V ПТБ).

Відповідно до пункту 24 статті 67 Кодексу Цивільного захисту України отримання в установленому порядку від центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання інформації, необхідної для виконання поставлених завдань.

Пунктом 30, 31 розділу VІІ правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів передбачено, що на АЗС забороняється: заправлення транспортних засобів з працюючими двигунами; проїзд автотранспорту над підземними резервуарами; робота в одязі та взутті, облитих бензином; заправлення транспортних засобів (крім легкових автомобілів), у яких перебувають пасажири; заправлення автомобілів, завантажених небезпечним вантажем (вибуховими речовинами, стисненими та зрідженими горючими газами, ЛЗР і ГР, отруйними та радіоактивними речовинами тощо); в`їзд на територію АЗС і заправлення тракторів, не обладнаних іскрогасниками; заправлення транспорту під час зливання нафтопродуктів до резервуарів АЗС з автоцистерн; злив нафтопродуктів у резервуари і заправка транспорту на АЗС під час грози; приєднання заземлювальних провідників до пофарбованих та забруднених частин автоцистерни; використання як заземлювачів трубопроводів з ЛЗР, ГР та горючими газами, а також інших трубопроводів; експлуатація вибухозахищеного електрообладнання зі знятими деталями оболонки, у тому числі кріпильними, передбаченими його конструкцією; експлуатація паливороздавальних колонок за наявності витоків нафтопродуктів; експлуатація АЗС без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні; експлуатація АЗС за наявності ритвин на оперативних майданчиках в районі паливороздавальних колонок.АЗС (крім пересувних АЗС, АГЗС і АГЗП) забезпечуються розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою.

Пунктом 3 розділу VІІ правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів передбачено, що у випадку розміщення АЗС поблизу посадок сільськогосподарських культур, лісових масивів, паркових насаджень тощо, по яких можливе поширення вогню, по периметру межі АЗС зорюється смуга землі шириною не менше 5 м (якщо не передбачене наземне покриття, виконане з матеріалів, що не поширюють вогонь по своїй поверхні, такої ж ширини).

під час експлуатації об`єктів забороняється зменшувати мінімальні протипожежні відстані. Територія об`єктів, ділянок, що межують з житловими будинками, дачними та іншими будинками, протипожежні відстані між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування повинні систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті від 25.05.2021 року № 18, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей у випадку її виникнення.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до ТОВ «Компанія Екотоп» захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі № 812/1296/18 (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 81759628).

Враховуючи приписи частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V, відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Стосовно посилання відповідача на недоцільність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) з підстав того, що припинила свою діяльність і частково демонтована, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки призупинення діяльності виробництва є тимчасовим заходом, тоді як в межах даної справи розглядається наявність підстав для вжиття визначених законом заходів реагування з метою запобігання настанню негативних наслідків для життя та здоров`я людей, які можуть бути спричинені внаслідок експлуатації приміщень та будівель, що не в повній мірі відповідають встановленим нормам та правилам пожежної безпеки після відновлення роботи автомобільної газонаповнювальної компресорної станції.

Крім того, на підтвердження зупинення роботи об`єкта представником відповідача надано лише наказ від 18.05.2021 № 50 про припинення діяльності підприємства у зв`язку з продажем (а.с. 49). Доказів продажу чи консервації будівель та приміщень без доступу до нього людей суду не надано.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а також не надання відповідачем доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки від 25 травня 2021 року № 18, суд дійшов висновку про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Екотоп» заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованого за адресою 93000, Луганська область, Старобільський район, м. Рубіжне, вул. Визволителів, буд. 79, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в акті перевірки від 25 травня 2021 року № 18.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Екотоп» про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Екотоп» у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93000, Луганська область, Старобільський район, м. Рубіжне, вул. Визволителів, буд. 79, код ЄДРПОУ 32279143, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в Акті перевірки від 25 травня 2021 року № 18.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 19 листопада 2021 року.

Суддя В.С. Шембелян