Рішення № 101252827, 08.11.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4812/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін справу за позовом Власова Вадима Юрійовича в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника позивача Власова Вадима Юрійовича в інтересах ОСОБА_2 (далі позивач, представник позивача) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), відповідно до якого просить суд:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_2 на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком в період з 01.07.2015 по березень 2021 року;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_2 на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком в період з 01.07.2015 по березень 2021 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 16.06.2015 позивачу була призначена пенсія по інвалідності у зв`язку із встановленням II групи інвалідності у розмірі 90% пенсії за віком.

Починаючи з липня 2019 року, у зв`язку із встановленням III групи інвалідності позивачу була призначена пенсія у розмірі 50% пенсії за віком.

Позивач у березні 2021 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за період з 01.07.2015 по березень 2021 року у зв`язку з тим, що станом на 01.07.2015, позивач мав достатній страховий стаж на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком у відповідності до ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач листом №1211-02-8/3306 від 19.04.2021 відмовив позивачу у перерахунку пенсії за вказаний період, а натомість, було призначено пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком з моменту подання заяви, а саме з березня 2021 року.

У червні 2021 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 01.07.2015 по березень 2021 року. Відповідач листом №2567-2482/Л-02/8-1200/21 від 12.07.2021 відмовив позивачу у такому перерахунку, зазначивши що пенсія позивачу нарахована відповідно до вимог чинного законодавства і позивач із відповідною заявою до 11.03.2021 не звертався.

Позивач вважає, що дії відповідача не відповідають вимогам закону та нормам міжнародного права, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою від 09.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 22-23).

Ухвалою від 04.10.2021 подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр.42).

Від ГУ ПФУ в Луганській області 27.09.2021 надійшов відзив на позовну заяву (арк.спр. 27-29), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

Позивач перебуває на обліку в управлінні як отримувач пенсії по інвалідності з 16.06.2015.

Згідно з матеріалами пенсійної справи позивача, 06.07.2015 позивачем отримано пам`ятку в якій зазначені його права та обов`язки, в тому числі норми статті 33 Закону № 1058: пенсія по інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю І групи - 100 відсотків пенсії за віком, особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком, особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього закону. Отже, позивача було належним чином проінформовано про наявні в нього права та обов`язки з моменту призначення пенсії.

Відповідно до п.1.5 Порядку 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії. У зв`язку із відсутністю заяви позивача про переведення з одного виду пенсії на інший, відповідач не мав правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу.

Після надходження довідки МСЕК про зміну групи інвалідності на третю, 08.07.2021 позивачеві проведено перерахунок пенсії в автоматичному режимі відповідно до статті 33 Закону як особі з інвалідністю ІІІ групи - 50 відсотків пенсії за віком. Позивач не звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

11.03.2021 позивач особисто звернувся із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 33 Закону № 1058, а саме по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Позивачеві проведено відповідний перерахунок пенсії з 11.03.2021.

Звернення позивача від 11.03.2021 та 10.06.2021 розглянуті відповідачем у передбачений Законом України «Про звернення громадян» строк.

На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи відповідно до статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є інвалідом 3 групи та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії по інвалідності з 16.06.2015 (арк. спр. 4-5, 9).

06.07.2015 ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності в якій, зокрема, зазначено, що позивач не працює (арк.спр. 30).

Отже, станом на дату звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії позивачу виповнилося повних 53 роки.

Заява позивача від 06.07.2015 містить пам`ятку про права пенсіонера, до якої не включено повністю положення ч.2 ст.33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає право пенсіонера на отримання пенсії по інвалідності в розмірі 100% пенсії за віком (залежно від наявного віку та стажу). Таким чином, позивач не був обізнаний про наявність в нього такого права на час звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії, оскільки відповідачем така інформація не була доведена до нього безпосередньо в повному обсязі (а.с.30).

Відповідно до протоколу № 1249 від 09.07.2015, на підставі заяви від 06.07.2015, позивачу призначена пенсія по інвалідності у розмірі 90% пенсії за віком, як особі з інвалідністю 2 групи, внаслідок загального захворювання, з 16.06.2015 - з дати встановлення інвалідності за довідкою МСЕК серії 10 ААВ №665894 (арк. спр. 31).

З перерахунку пенсії вбачається, що розмір пенсійних виплат позивача обчислений з врахуванням наступного страхового стажу: страховий стаж до 01.01.2004 - 24 роки 5 місяців 2 дні; страховий стаж після 01.01.2004 - 11 років 6 місяців 0 днів; додатковий стаж - 6 років 4 місяці 12 днів. Загальний стаж роботи позивача згідно розрахунку склав 42 роки 3 місяці 14 днів (арк.спр.32).

Таким чином, станом на липень 2015 року у позивача був наявний страховий стаж понад 35 років, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_2 від 18.12.1978 та протоколом відповідача № 1249 від 09.07.2015 (арк.спр. 6-8, 31).

Згідно із довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ № 137947 від 27.06.2019 позивачу встановлена 3 група інвалідності з 01.07.2019 (арк.спр. 9).

Після надходження довідки МСЕК про зміну групи інвалідності на третю, 08.07.2021 позивачеві проведено перерахунок пенсії в автоматичному режимі відповідно до статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як особі з інвалідністю ІІІ групи - 50 відсотків пенсії за віком з 01.07.2019 (арк.спр. 32).

11.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком (арк.спр. 33-34).

Рішенням відповідача № 909240847390 від 15.03.2021 позивачеві проведено з 11.03.2021 перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком (арк.спр. 35).

11.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою довільної форми про перерахунок пенсії (арк.спр.10), в якій, зокрема, просив провести перерахунок та виплату пенсії за період з 01.07.2015 по березень 2021 року (арк. спр. 10).

Листом від 19.04.2021 №1211-02-8/3306 управлінням повідомлено, що після призначення пенсії за перерахунком пенсії до 11.03.2021 позивач із заявою не звертався. 11.03.2021 позивач особисто звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Перерахунок пенсії було проведено, розмір пенсії з 11.03.2021 склав 8464,78 грн (арк. спр. 11-12).

10.06.2021 ОСОБА_2 звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області із заявою довільної форми про перерахунок та виплату пенсії за період з 01.07.2015 по березень 2021 року (арк. спр. 16).

Листом від 12.07.2021 № 2567-2482/Л-02/8-1200/21 ГУ ПФУ в Луганській області на заяву позивача від 10.06.2021 щодо перерахунку пенсії надано відповідь аналогічну за змістом, викладеній у листі від 19.04.2021 №1211-02-8/3306 (арк. спр. 17-18).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд керується такими вимогами законодавства.

Базовим нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади й механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсії, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058-ІУ).

Відповідно до Закону № 1058, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, визначеного статтею 32 Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який вона встановлюється, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.

Документом, який підтверджує встановлення інвалідності, є акт огляду медико-соціальної експертної комісії про визнання особи інвалідом.

До заяви про призначення пенсії надається пакет документів, перелік яких визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (Порядок №22).

Відповідно до п.4.2. Порядку № 22-1 (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії Позивачу - липень 2015 року), при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказів, які б свідчили про те, що позивачу повідомлено про наявність в нього права на отримання пенсії в більшому розмірі (100%) та він свідомо обрав виплату такої пенсії в меншому розмірі (90%) відповідач суду не надав. Таким чином, відповідач не довів, що при призначенні пенсії позивачу діяв безсторонньо, добросовісно, розсудливо з дотриманням права особи на участь у процесі прийняття рішення (права вибору позивача розміру пенсії по інвалідності, передбаченого ч.2 ст.33 Закону № 1058).

Оскільки, як встановлено судом відповідачем у памятці пенсіонеру, не була доведена повністю інформація про право позивача на отримання пенсії по інвалідності в розмірі 100% пенсії за віком (ч.2 ст.33 Закону) суд дійшов висновку, що саме з цього часу відбулось порушення прав позивача, тому до спірних правовідносин застосовує законодавство, чинне станом на 06.07.2015 - дату звернення позивача за призначенням пенсії.

Згідно з вимогами частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Згідно частиною першою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.

У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.

Так, у відповідності до статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності такого страхового стажу:

у жінок - 20 років, а у чоловіків - 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;

у жінок - 21 рік, а у чоловіків - 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;

у жінок - 22 роки, а у чоловіків - 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;

у жінок - 23 роки, а у чоловіків - 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;

у жінок - 24 роки, а у чоловіків - 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;

у жінок - 25 років, а у чоловіків - 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.

Як встановлено судом з матеріалів справи, ІІ група інвалідності позивачу була встановлена вперше 16.06.2015, позивач на дату встановлення інвалідності досяг віку 53 роки, мав страховий стаж понад 35 років і не працював.

Отже, позивачу відповідач відповідно до вимог частини 2 статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мав призначити пенсію по інвалідності в розмірі 100% пенсії за віком, а призначив в розмірі 90% такої пенсії.

Оскільки позивач не був достатньо проінформований відповідачем про наявність в нього права вибору щодо розміру пенсії відповідно до вимог ч.2 ст.33 цього Закону, суд дійшов висновку, що відповідач діяв протиправно не надавши альтернативи вибору позивачу і самостійно призначивши йому в пенсію в меншому розмірі.

Частина 1 статті 28 цього Закону передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

27.06.2019 позивачу з 01.07.2019 безстроково була встановлена ІІІ група інвалідності (арк.спр. 9).

З 01.07.2019 в автоматичному режимі, відповідачем позивачеві проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як особі з інвалідністю ІІІ групи - 50 відсотків пенсії за віком (арк.спр. 32).

Таким чином, станом на 01.07.2019 у позивача також наявний необхідний страховий стаж 35 років, а тому й наявне право на отримання пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, позивач мав право на продовження виплати пенсії по інвалідності в розмірі 100% пенсії за віком і після встановлення йому при повторному медичному осмотрі ІІІ групи інвалідності з 01.07.2019, оскільки мав страховий стаж понад 35 років.

Як слідує із листа ГУ ПФУ у Луганській області від 19.04.2021 №1211-02-8/3306, після призначення пенсії за перерахунком пенсії до 11.03.2021 позивач із заявою не звертався. 11.03.2021 позивач особисто звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Перерахунок пенсії було проведено, розмір пенсії з 11.03.2021 склав 8464,78 грн (арк. спр. 11-12).

Посилання відповідача на вимоги п. 1.5 Порядку 22-1 є необґрунтованими, оскільки призначена позивачу пенсія по інвалідності та пенсія по інвалідності в розмірі 100% пенсії за віком не є різними видами пенсії відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому позивач не повинен був подавати заяву про перехід з одного виду пенсії на інший.

Крім того, як встановлено судом, порушення прав позивача відбулося саме під час призначення пенсії шляхом не надання інформації про наявне в позивача право вибору розміру пенсії на момент призначення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправні дії щодо призначення та виплати ОСОБА_2 пенсії по інвалідності в розмірі меншому за 100% пенсії за віком в період з 16.06.2015 по по 10.03.2021.

Порушення прав позивача щодо не призначення та не виплати пенсії в належному розмірі мало триваючий характер до його усунення в березні 2021 року внаслідок перерахунку, здійсненого відповідачем.

За таких обставин, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог відповідно до статті 9 КАС України та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_2 пенсію по інвалідності в розмірі 100% пенсії за віком з 16.06.2015, та виплатити різницю пенсії за період з 16.06.2015 по 10.03.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, з врахуванням встановлених обставин справи, суд прийшов до висновку про задоволенні позовних вимог, з обранням іншого способу захисту порушеного права позивача та виходом за межі позовних вимог з метою повного захисту порушених прав позивача (п.10 ч.2 ст.245 та ч.2 ст.9 КАС України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією № 16261 від 02.09.2021 (арк. спр. 3).

З огляду на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо призначення та виплати ОСОБА_2 пенсії по інвалідності в розмірі меншому за 100% пенсії за віком з 16.06.2015.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_2 пенсіюпо інвалідності в розмірі 100% пенсії за віком з 16.06.2015, та виплатити різницю пенсії за період з 16.06.2015 по 10.03.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 листопада 2021 року.

Суддя В.С. Шембелян