Рішення № 101252792, 02.11.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м. Кропивницький справа № 340/5177/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030, код ЄДРПОУ - 39767636)провизнання протиправним дій, скасувати рішення та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області у ненаданні адміністративної послуги по другій заяві (про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність) ОСОБА_1 , від 14.07.2020 року відповідно до пункту 5 статті 10 ЗУ «Про адміністративні послуги» у строк, встановлений законом (Земельним Кодексом - пункт 9 статті 118);

- визнати протиправним і скасувати рішення (у формі НАКАЗУ) Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.02.2021 року №11-639/14-21-СГ, яким, ОСОБА_1 , відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,00 га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3525286900:02:000:0143;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області затвердити громадянину України ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення та передати власність земельну ділянку (в межах норми безкоштовної приватизації) сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, яка розташована на території Павлівської сільської ради (за межами населеного пункту) Світловодського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3525286900:02:000:0143;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області подати суду у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бажаючи отримати земельну ділянку звернувся до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Позивач зазначив, що не отримавши відповідь у встановлений строк, він за принципом "мовчазної згоди" розробив та погодив у встановленому законом порядку проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства. Після чого подав вказаний проект до відповідача для його затвердження, однак відповідач відмовив. При цьому, як зазначив позивач, норми Земельного кодексу України не передбачають іншого варіанту дій для відповідача в разі отримання погодженого проекту землеустрою, ніж його затвердження. Проте всупереч нормам законодавства, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийнято наказ від 23.02.2021 року №11-639/14-21-СГ про відмову затвердити проект землеустрою.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем наказу. Оскільки позивачем принцип мовчазної згоди не дотримано та управління у встановлений законодавством строк було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.08.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та вирішено здійснювати її розгляд за наявними у справі матеріалами (а.с.70).

07.10.2021 року відповідачем поданий відзив на по позовну заяву (а.с.74).

Вказану ухвалу надіслано учасникам справи за правилами визначеними Кодексом адміністративного судочинства України та ними отримано, що посвідчується відповідними повідомленнями про вручення судової кореспонденції.

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.

14.01.2020 року до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшла заява від ОСОБА_1 , про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення безоплатно у приватну власність земельну ділянку.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-2232/14-20-СГ від 13.02.2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: подані графічні матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць. проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, у відповідності до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України (а.с.80).

Не погодившись з наказом №11-2232/14-20-СГ від 13.02.2020 року ОСОБА_1 , звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду про його скасування, справа №340/785/20.

Водночас, позивач до закінчення розгляду справи по суті звернувся до розробника ФОП ОСОБА_2 та уклав договір на розроблення проекту землеустрою від 02.03.2020 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 року у справі №340/785/20, зокрема, визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 13 лютого 2020 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі заяви від 13 січня 2020 року. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від 13 січня 2020 року.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 10.09.2020 року.

Не зважаючи на наявний наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, на підставі договору з ФОП ОСОБА_2 у травні 2020 року розроблений ''за принципом мовчазної згоди'' проект землеустрою, який був поданий на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

16.07.2020 року позивач подав до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області заяву про затвердження проекту землеустрою.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.02.2021 року №11-639/14-21-СГ ''Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки'' відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3525286900:02:000:0143 (а.с.87).

Не погоджуючись з такою відмовою, що відображена у вказаному наказі, вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом порушеного на його думку, права.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України; Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016р. №333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521), яким затверджено Положення про головне управління Держгеокадастру в області, Законом України “Про Державний земельний кадастр”, Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, процесуальні питання адміністративного судочинства визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Спірний наказ мотивовано відсутністю дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з огляду на не дотримання принципу мовчазної згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульований статтею 123 ЗК України.

Відповідно до частини 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частин 8, 9 статті 118 ЗК України, в редакції чинній на час прийняття спірного рішення, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частини 10, 11 статті 118 ЗК України).

Відповідно до частини 1 статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб`єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, - копії такої завіреної розробником документації (частина п`ятнадцята статті 186 ЗК України).

Частиною 6 статті 186-1 ЗК України визначено, що підставою для відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зазначено вище, нормами частини 9 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до частини 1 статті 186-1 ЗК України (в редакцій чинній на час винесення спірного наказу) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб`єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, - копії такої завіреної розробником документації (частина п`ятнадцята статті 186 ЗК України).

Частиною 6 статті 186-1 ЗК України визначено, що підставою для відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зазначено вище, нормами частини 9 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної

документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 14.01.2020 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідачем 13.02.2020 року надано відповідь у формі наказу про відмову у наданні такого дозволу з зазначенням причини відмови.

Тобто, відповідачем у місячний термін згідно земельного кодексу України здійснено розгляд заяви позивача.

При цьому, під час розгляду адміністративної справ №340/785/20 щодо відмови у наданні дозволу позивачем розроблений ''за принципом мовчазної згоди'' проект землеустрою.

Позивач 14.07.2020 року звернувся до відповідача заявою про затвердження проекту землеустрою.

Відповідачем видано спірний наказ 23.02.2021 року. Так, зі змісту спірного наказу, суд убачає, що він прийнятий з підстав порушення принципу мовчазної згоди та відсутності дозволу на розробку.

Водночас, незважаючи на розгляд у визначений законом строк заяви та наявність вищеописаного наказу, позивачем розроблено проект землеустрою за принципом мовчазної згоди.

Тобто станом на день розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою відсутнє відповідне рішення належного суб`єкта про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Позивач наголошує, що проект землеустрою замовлено за принципом «мовчазної згоди».

Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а адміністративне провадження №К/9901/7504/18 відступив від висновку Верховного Суду стосовно права затвердження проекту землеустрою, розробленого за принципом мовчазної згоди.

Частинами 10 та 11 статті 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

При цьому суд зазначає, що ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує. Тобто, відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність. Відсутність рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрої дії унеможливлює отримання земельної ділянки.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. У світлі вимог частини 2 статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

За такого правового регулювання суд вважає, що відмова органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою фактично створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка замовила і розробила проект землеустрою всупереч відмові у наданні такого дозволу, а тому може бути предметом судового оскарження.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Крім того, що за такого правового підходу, який висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів у постанові від 14 березня 2018 року у справі №804/3703/16 (провадження №К/9901/1529/17), втрачається сенс у першій стадії земельно-правової процедури щодо звернення особи за отриманням дозволу та безпосередньо його отримання, тобто позбавляє цю дію її юридичного (правового) значення.

Частина 10 статті 118 ЗК України у взаємозв`язку із положеннями Кодексу адміністративного судочинства і конституційним правом особи на судовий захист, свідчить про те, що відмова органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути предметом судового оскарження, оскільки, фактично, створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка замовила і розробила проект землеустрою всупереч відмові у наданні такого дозволу.

Отже, наявність наказу про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є самостійною підставою/перешкодою для неможливості позитивного вирішення питання про затвердження проекту землеустрою.

Оскільки станом на день винесення спірного наказу було відсутнє позитивне рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а відтак наказ винесений відповідачем в межах повноважень, визначених законом.

Враховуючи вищезазначене, суд відхиляє доводи позивача щодо протиправності спірного наказу з зв`язку із розробкою проекту землеустрою за «мовчазною згодою» та з цього приводу зауважує, що «принцип мовчазної згоди», визначений статтями 118 та 123 ЗК України, передбачає виключно право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу або відмови.

При цьому, під час розгляду адміністративної справ №340/785/20 Кіровоградським окружним адміністративним судом надана оцінка доказам та обставинам по суті спору. Судом встановлено, що відповідачем місячного терміну встановленого земельним кодексом України при розгляді заяви позивача порушено не було (а.с.82).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що спірний наказ прийнятий відповідачем у межах та у спосіб, визначений законом України, а тому відмовляє у задоволенні позову.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що станом на день розгляду справи в суді, наявне судове рішення (яке не набрало законної сили) від 14.04.2020 року справа №340/785/20 про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.01.2020 року та на виконання зазначеного рішення відповідачем прийнято наказ від 30.09.2020 року №11-13731/14-20-СГ, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою (а.с.85).

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, позивачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог Земельного Кодексу України, а тому виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

VI. Судові витрати.

Судових витрат в розумінні ст.139 КАС України судом не встановлено.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук