Рішення № 101252176, 11.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року Справа № 280/4903/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стобвур А.Ю., позивача: - ОСОБА_1 , представника позивача: - адвоката Мартиненко А.В., представника відповідача: - Коваленко І.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29; код ЄДРПОУ 40108688)

про визнання відмови протиправною, стягнення різниці грошового забезпечення за час перебування на нижчій посаді,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУНП в Запорізькій області), у якій позивач просить суд:

1) визнати відмову відповідача №1079/05/12-2021 від 27.05.2021 у виплаті різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 11.11.2019 року по 06.10.2020 незаконною;

2) стягнути з відповідача різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 11.11.2019 року по 06.10.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом ГУНП в Запорізькій області від 11.11.2019 №452 о/с його призначено старшим дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Мелітопольського відділу поліції, увільнивши з посади заступника начальника цього відділу поліції як виконання накладеного дисциплінарного стягнення. Проте, за результатами судового оскарження рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №280/6423/19 наказ ГУНП в Запорізькій області від 11.11.2019 №452 о/с визнано протиправним та скасовано в частині звільнення позивача з посади заступника начальника відділу поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізької області та поновлено його на посаді з 11.11.2019. У травні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити виплату різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, однак відповідач відмовив у здійсненні такої виплати, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22.06.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.07.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 28.07.2021.

Ухвалою суду від 28.07.2021 продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 04.10.2021.

Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами, 29.07.2021 подав відзив на позовну заяву, в якому наголосив на тому, що ГУНП в Запорізькій області виконало в повному обсязі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №280/6423/19, в межах якої позивач не про виплату різниці у грошовому забезпеченні за час перебування на нижчій посаді, у зв`язку з чим у відповідача відсутні законні підстави для задоволення відповідного рапорту позивача. Крім того зазначив, що виплата грошового забезпечення поліцейським регулюється спеціальним законодавством, положення якого виключають можливість визначити різницю у грошовому забезпеченні позивача та виплатити її. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відсутні докази щодо виконання показників преміювання позивача у період часу з 11.11.2019 по 06.10.2020 на посаді заступника начальника Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, а також відсутній факт наявності особистого внеску до загального результату служби у відповідності до вимог спеціального законодавства. Також звертає увагу, що виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу має бути зменшена на суму податків і зборів. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 04.10.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11.10.2021.

Ухвалою суду від 11.10.2021 відкладено підготовче засідання на 19.10.2021.

19.10.2021 позивач подав до суду уточнений адміністративний позов, за змістом якого просить суд:

1) визнати відмову відповідача №1079/05/12-2021 від 27.05.2021 у виплаті різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 11.11.2019 року по 06.10.2020 незаконною;

2) стягнути з відповідача різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 11.11.2019 року по 06.10.2020 у розмірі 49 366,00 грн.

Ухвалою суду від 11.10.2021 відкладено підготовче засідання на 19.10.2021.

Ухвалою суду від 19.10.2021 прийнято до розгляду уточнений адміністративний позов, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.10.2021.

21.10.2021 відповідач подав уточнений відзив на позовну заяву, в якому додатково висловив незгоду з заведеним позивачем розрахунком різниці у грошовому забезпеченні, зазначивши про його безпідставність.

Ухвалою суду від 22.10.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2021.

У судовому засіданні 04.11.2021 оголошено перерву до 11.11.2021.

У судовому засіданні 11.11.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час судового розгляду сторони підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, викладених у заявах по суті справи, позивач, представник позивача просили позов задовольнити, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши вступне слово та пояснення сторін, розглянувши заяви по суті справи, безпосередньо дослідивши письмові докази, надані до матеріалів справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №280/6423/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021, позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування пункту наказу, наказу та поновлення на посаді задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано пункт 14 наказу ГУНП в Запорізької області від 11.11.2019 №1705 «Про застосування дисциплінарних стягнень» щодо накладення на заступника начальника Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізької області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Запорізької області від 11.11.2019 №452о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізької області.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізької області з 11.11.2019.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №280/6423/19, встановлено таке: «Наказом ГУНП в Запорізькій області від 10.04.2017 №179 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника відділу поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.

За змістом наказу ГУНП в Запорізькій області від 08.10.2019 №1211 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» під час моніторингу ІПНП щодо належного реагування на заяви та повідомлення громадян, а також під час перевірки діяльності Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області 17.09.2019 встановлені факти порушень поліцейськими Мелітопольського ВП вимог Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.02.2018 №111, Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2017 №440, Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.02.2019 №100, Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.10.2018 №828, Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 28.07.2017 №650, а також відсутності дієвого контролю за організацією та несенням служби підпорядкованого підпорядкованим особовим складом з боку заступника начальника Мелітопольського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 .

Вищезазначеним наказом призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактами порушень, виявленими під час перевірки службової діяльності Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області та утворено для проведення службового розслідування дисциплінарну комісію.

Висновком службового розслідування, проведеного за фактами порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області від 08.11.2019 (далі - Висновок службового розслідування від 08.11.2019) встановлено, крім іншого, порушення заступником начальника Мелітопольського ВП підполковника поліції ОСОБА_1 :

- ст.2, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію», ст.1, 2, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.02.2018 №111;

- пп.1, 2 п.10 розділу XVII Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.10.2018 №828;

- Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.02.2019 №100;

- Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2017 №440;

- п.1, розділу IV, п.3 розділу VI Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 28.07.2017 №650.

Пунктом 14 наказу ГУНП в Запорізькій області «Про застосування дисциплінарних стягнень» від 11.11.2019 №1705 за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог ст.2, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію», ст.1, 2, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.02.2018 №111, пп.1, 2 п.10 розділу XVII Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.10.2018 №828, Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.02.2019 №100, Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2017 №440, п.1, розділу IV, п.3 розділу VI Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 28.07.2017 №650, враховуючи вимоги п.2 ч.6, ч.12 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано відносно заступника начальника Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 11.11.2019 №452 о/с відповідно до абз.5 п.3 ч.1 ст.65 Закону України «Про національну поліцію» призначено підполковника поліції ОСОБА_1 старшим дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Мелітопольського відділу поліції, з посадовим окладом 2500,00 гривень, увільнивши його з посади заступника начальника цього відділу поліції, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення звільнення з посади відповідно до дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Вважаючи, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади застосовано безпідставно, позивач звернувся до суду з даним позовом.».

Відповідно до положень статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Після набрання законної сили рішенням суду від 06.10.2020 у справі №280/6423/19 позивач звернувся до відповідача з рапортом від 24.05.2021 щодо виплати різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Листом від 27.05.2021 №1079/05/12-2021 ГУНП в Запорізькій області повідомило, що в резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №280/6423/19 задоволено вимогу щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, яка відповідно до статті 371 КАС України підлягає негайному виконанню. Оскільки у вищезазначеному рішенні суду позовну вимогу про виплату різниці грошового забезпечення не задоволено, підстави для її виплати відсутні.

Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 43 Конституції України. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 235 Кодексу законів про працю України (тут й надалі на час виникнення спірних правовідносин) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Приписами частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Як встановлено судом, вважаючи своє звільнення з посади незаконним, позивач оскаржив його в судовому порядку, та рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №280/6423/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021, визнано протиправним та скасовано пункт 14 наказу ГУНП в Запорізької області від 11.11.2019 №1705 «Про застосування дисциплінарних стягнень щодо накладення на заступника начальника Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізької області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади та наказ ГУНП в Запорізької області від 11.11.2019 №452о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізької області; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізької області з 11.11.2019.

Позивачем у адміністративній справі №280/6423/19 не були заявлені позовні вимоги про виплату різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, у зв`язку з чим судом не вирішувалось зазначене питання.

З огляду на вказане, суд доходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною відмови відповідача у виплаті позивачу різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, оформленої листом №1079/05/12-2021 від 27.05.2021, оскільки така виплата здійснюється на підставі рішення органу, який розглядає трудовий спір, яке у спірному випадку було відсутнє на момент подання позивачем відповідного рапорту.

Разом з тим, суд зазначає, що не пред`явлення вимоги до суду у справі №280/6423/19 щодо виплати різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи не позбавляє позивача можливості реалізувати таке право в майбутньому, оскільки чинне законодавство не містить обмежень з цього приводу.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 11.11.2019 по 06.10.2020 у розмірі 49 366,00 грн., суд виходить з такого.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100).

Відповідно до положень пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (пункт 5 Порядку №100).

Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

З матеріалів справи встановлено, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за останні два місця перед звільненням з посади заступника начальника відділу поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізької області за період вересень 2019 року становив 17 452,95 грн., жовтень 2019 року - 14 647,61 грн. Кількість днів за вказаний період - 61.

Враховуючи вимоги пункту 8 Порядку №100, середньоденне грошове забезпечення позивача за вересень - жовтень 2019 року становить 526,24 грн.((17 452,95 + 14 647,61)/61).

Відповідно до інформації ГУНП в Запорізькій області (№2287/12/01-2021 від 10.11.2021) розмір нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення за період з 11.11.2019 до 06.10.2020 включно становить 147 314,57 грн.

Як встановлено судом, позивача протиправно звільнено з посади заступника начальника відділу поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізької області 11.11.2019, та з 11.11.2019 призначено на посаду старшого дільничного офіцеру поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізької області, однак рішенням суду від 06.10.2020 у справі №280/6423/19 ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника відділу поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізької області. Отже, на користь позивача підлягає стягненню різниця у заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 11.11.2019 по 06.10.2020, що складає 331 календарний день.

Таким чином різниця у заробітку за час виконання позивачем нижчеоплачуваної роботи становить 26 870,87 грн. (331 х 526,24 - 147 314,57).

Аналогічним чином здійснений розрахунок різниці у заробітку за час виконання особою нижчеоплачуваної роботи Верховним Судом у постанові від 23.07.2020 у справі №809/443/18.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги здійснений позивачем розрахунок різниці у заробітку за час виконання позивачем нижчеоплачуваної роботи у розмірі 49 366,00 грн., а також здійснений відповідачем розрахунок у сумі 24 909,38 грн., оскільки наведені сторонами розрахунки не ґрунтуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, та суперечать позиції Верховного Суду з даного питання.

Крім того, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність правових підстав для стягнення з ГУНП в Запорізькій області різниці у заробітку за час виконання позивачем нижчеоплачуваної роботи з огляду на те, що не можливо визначити розмір премії позивача у період з 11.11.2019 по 06.10.2020 на посаді заступника начальника Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, та звертає увагу, що при здійсненні розрахунку спірної різниці фактично отримане грошове забезпечення на посаді заступника начальника Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області не враховується, оскільки розрахунок здійснюється з урахуванням середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці роботи на такій посаді.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом стягнення з ГУНП в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 11.11.2019 по 06.10.2020 в розмірі 26 870,87 грн.

При цьому суд звертає увагу, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми спірної різниці, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення. Справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, тому суд визначає суму спірної різниці без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15.02.2019 у справі №826/6583/14.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України "Про судовий збір", питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 11.11.2019 по 06.10.2020 в розмірі 26 870,87 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят гривень 87 коп.) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29; код ЄДРПОУ 40108688.

Повне судове рішення складено 22.11.2021.

Суддя М.О. Семененко