Ухвала суду № 101252126, 22.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про встановлення способу і порядку виконання судового рішення від 16.03.2021

22 листопада 2021 рокуСправа № 280/3030/20 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву старшого державного виконавця про встановлення способу і порядку виконання судового рішення від 16.03.2021 в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до – Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2021 року судом прийнято рішення, яким Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до – Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 – Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Запорізької області від 05.03.2020 №18-90 вих-20.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) на підставі довідки прокуратури Запорізької області від 05.03.2020 №18-90 вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

16.04.2021 рішення набрало законної сили.

На виконання рішення суду по справі судом видано виконавчі листи.

11 листопада 2021 р. від старшого державного виконавця до суду надійшла заява про встановлення способу і порядку виконання судового рішення від 16.03.2021, з підстав, викладених у письмовій заяві.

Судове засідання призначено на 18.11.2021 об 16 год. 00 хв.

Сторони та їх представники у судове засідання не прибули. Заяв, клопотань до суду не надавали.

Відповідно до частини 4 ст. 229 КАС України – фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву старшого державного виконавця про встановлення способу і порядку виконання судового рішення від 16.03.2021 суд встановив таке.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 66325658 з примусового виконання виконавчого листа № 280/3030/20, виданого 19.05.2021 Запорізьким окружним адміністративним судом, про: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) на підставі довідки прокуратури Запорізької області від 05.03.2020 №18-90 вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Постановою державного виконавця № 66325658 від 30.07.2021 в порядку ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу.

Листом від 06.08.2021 за вих. №0800-0904-6/53216 боржник повідомив старшому державному виконавцю про перерахунок пенсії у розмірі 93424,53 грн.

Щодо виплати зазначеної суми 93424,53 грн, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомлено наступне.

Згідно зі ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно з п. 2-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Виплата донарахованої суми за рішенням суду, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Станом на теперішній час кошти стягувачу не виплачені, урядом не встановлено та не прийнято жодного нормативно - правового акту, який би врегульовував або визначав «окремий порядок» виплати суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період внутрішньо переміщеним особам».

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випад ків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зо бов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Разом з тим, метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перегукується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Також, засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), п. 95).

Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.

Відповідно дост. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Так, за змістом конституційних норм (ст.ст. 113, 116, 117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Згідно з п. 6 ч. 1ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Станом на теперішній час, жодних змін у Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з приводу особливостей виплати перерахованої пенсії пенсіонерам, які отримують пенсію за цим законом, Верховною Радою не приймались.

Таким чином, судом встановлено, що на теперішній час для подальшого виконання рішення суду наявні, передбачені законодавством обставини, що ускладнюють виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241, 248 та 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Старшого державного виконавеця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Частюк Віталія Олександровича про встановлення способу і порядку виконання судового рішення від 16.03.2021 - задовольнити.

Встановити спосіб виконання рішення Запорізьким окружним адміністративним судом від 16.03.2021 по справі № 280/3030/20 з зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) на підставі довідки прокуратури Запорізької області від 05.03.2020 №18-90 вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, на стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 перерахунок пенсії, на підставі довідки прокуратури Запорізької області від 05.03.2020 №18-90 вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, в розмірі 93424 (дев`яносто три тисячі чотириста двадцять чотирі) гривні 53 коп.

Копію ухвали направити сторонам по справі та заявнику.

Ухвала набрала законної сили 22 листопада 2021 р. та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її прийняття.

Суддя Р.В. Сацький