Рішення № 101251910, 17.11.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2021 року м. Ужгород№ 260/1900/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання – Рошко Л.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 – не з`явився;

за участі представника позивача: Олійника Романа Богдановича;

відповідач: Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області – представник – Крупа-Газуда Мирослава Василівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, –

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Олійника Романа Богдановича (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Л. Толстого 33А, офіс 5, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694), яким просить суд: "1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 5845927-5513-0714 від 23 травня 2019 року в частині нарахування ОСОБА_1 земельного податку у розмірі 34908,78 грн; 2. Стягнути на користь Позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року було закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року було замінено відповідача – Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 43143065) на його правонаступника – Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року було постановлено витребувати від Тур`я-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області належним чином завірені письмові докази.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, було винесено податкове повідомлення-рішення № 5845927-5513-0714 від 23 травня 2019 року, яким визначено податкове зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб у розмірі 34908,78 гривень. Позивачем було подано скаргу на вищевказане податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, однак рішенням ДПС України про результат розгляду скарги у задоволенні скарги було відмовлено. Водночас, на переконання позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Зокрема вказує на те, що відповідачем не вірно застосовано нормативно-грошову оцінку та відповідно не вірно визначено розмір податку. Зазначає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки у с. Тур`ї Ремети площею 3,0 га, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 не проводилася, а це в свою чергу означає, шо ставка земельного податку має бути визначена згідно статтею 277 пунктом 277.1 Податкового кодексу України виходячи з нормативно-грошової оцінки ріллі по області.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що згідно даних АІС "Податковий блок" фізична особа ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0 га, наданої в тимчасове довгострокове користування на підставі договору від 30 березня 2000 року на право тимчасового довгострокового користування землею. Вищевказана земельна ділянка площею 3,0 га з цільовим призначенням "0700 - для рекреаційного призначення" обліковується з 01 січня 2011 року. Рішенням Тур`я-Реметівської сільської ради двадцять восьмої сесії VII скликання від 27 червня 2019 року № 416 "Про затвердження технічної документації по грошовій оцінці земель с, Тур`я-Ремети" сільська рада затвердила технічну документацію по грошовій оцінці земель населеного пункту с. Тур`ї-Ремети, якою визначено середню (базову) вартість одного квадратного метра земель 113,66 грн та ввела в дію технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Тур`ї Ремети з 01 січня 2020 року. Вказує, що посилання позивача на лист Перечинського відділення Ужгородської МДГІІ від 15 липня 2011 року № 603/09/08-1700/1 про те, що земельна ділянка Позивача знаходиться за межами населеного пункту с. Тур`ї Ремети є не актуальним, оскільки, згідно довідки Тур`я-Реметівської сільської ради від 25 червня 2020 року № 538/02-27 земельна ділянка площею 3,0 га, яка є в користуванні ОСОБА_1 , є в межах населеного пункту с. Тур`я-Ремети з 30 жовтня 2018 року згідно рішення двадцять третьої сесії VI скликання Перечинської районної ради № 401 від 17 квітня 2014 року "Про встановлення (зміну) меж населеного пункту села Тур`я-Ремета". Враховуючи наведене, вважає прийняте податкове повідомлення-рішення законним та просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позов та просив суд у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю.

Розгляд даної справи відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як встановлено судом під час розгляду справи та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, 23 травня 2019 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області було ухвалене податкове повідомлення-рішення № 5845927-5513-0714, яким ОСОБА_1 , було визначено податкове зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб у розмірі 34908,78 гривень (а.с. 8).

Відповідно до податкової вимоги від 22 листопада 2019 року № 195113-55 станом на 21 листопада 2019 року сума податкового боргу позивача становить 38963,25 гривень (назва податку: земельний податок з фізичних осіб, код класифікації доходів бюджету 18010700) (а.с. 10).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення звірки даних по земельному податку від 14 січня 2020 року, у якій просив провести звірку нарахованої суми земельного податку за 2019 рік, провести перерахунок суми податку, а також направити детальний розрахунок такого податку (а.с.а.с. 20, 21).

Листом Головним управлінням ДПС в Закарпатській області № 985/В/07-16-55-33 від 06 лютого 2020 року було вказано, що рішенням Реметівською сільською радою від 26 червня 2018 року за № 290 було встановлено місцеві податки та збори на 2019 рік. Нормативна грошова оцінка затверджена рішенням сесії № 139 від 10 грудня 2012 року. З врахуванням вищевказаного земельний податок за 2019 рік становить 389908,98 грн (433321,85 грн х 3%), що сформоване в ППР № 5845927-5513-0714 від 23 травня 2019 року (а.с.а.с. 22, 23).

06 березня 2020 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою щодо проведення звірки даних стосовно земельного податку, однак вказана заява залишилася без відповіді і виконання (а.с. 24).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив таке в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Так згідно із статтею 16 пунктом 16.1 підпунктом 16.1.4 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної.

Положеннями статті 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Судом встановлено, що 30 березня 2000 року між Перечинською районною радою та позивачем укладено Договір на право тимчасового довгострокового користування землею строком на 25 років, який зареєстрований у Перечинському районному відділі земельних ресурсів 30 березня 2000 року за № 1 (а.с.а.с. 11-16).

Вказана земельна ділянка передана ОСОБА_1 згідно з актом прийому-передачі. (а.с. 17).

Відповідно до пункту 1 Договору на право тимчасового довготривалого користування землею від 30 березня 2000 року власник землі надає, а ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Тур`я-Реметівської сільської ради. Вищевказана земельна ділянка площею 3,0 га з цільовим призначенням "0700- для рекреаційного призначення" обліковується з 01 січня 2011 року.

Так, із листа Тур`я-Реметівської сільської ради № 33/02-31 від 04 березня 2020 року вбачається, що нормативно грошова оцінка земель населеного пункту с. Тур`ї Ремети визначається Рішенням Тур`я-Реметівської сільської ради від 10 липня 2012 року № 139, а розмір земельного податку визначається Рішенням Тур`я-Реметівської сільської ради від 26 червня 2018 року № 288 із внесеними змінами Рішенням Тур`я-Реметівської сільської ради від 26 червня 2018 року № 290 (а.с. 25).

При цьому, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у с. Тур`ї Ремені площею 3,0 га, що перебуває у користуванні позивача не проводилася, що підтверджується листом Відділу у Перечинському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №207/0/199-20 від 10 березня 2020 року (а.с. 35).

Крім того, як випливає із листа Перечинського відділення Ужгородської МДПІ від 15 липня 2011 року № 603/09/08-1700/1, земельна ділянка, яка перебуває у користуванні позивача, знаходиться за межами населеного пункту на землях рекреаційного призначення (а.с. 36).

Рішенням Тур`я-Реметівської сільської ради від 26 червня 2018 року № 290 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2019 рік" ставка земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки рекреаційного призначення, нормативна грошова оцінка яких не проведена, складає 5% (а.с. 27).

Об`єктами оподаткування земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (стаття 270.1.1 Податкового кодексу України).

Ставка податку за земельні ділянки нормативну грошову оцінку яких не проведено, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель -не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (стаття 277 Податкового кодексу України).

База оподаткування земельним податком нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (статті 271.1.1 Податкового кодексу України).

Так, відповідно до статті 271 пункту 271.1. підпункту 271.1.2. Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Статтею 20 частиною 2 Закону України "Про оцінку землі" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Із змісту статті 23 частини 3 даного закону, визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки дається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру

Отже, з системного аналізу норм видно, що об`єктом оподаткування земельного податку є конкретна земельна ділянка (з певним місцем розташування), яка перебуває у власності або користуванні платника податку (з визначеними щодо неї правами), базою оподаткування відповідної конкретної земельної ділянки є її нормативно-грошова оцінка(або її площа, якщо нормативно-грошову оцінку цієї ділянки не проведено). При цьому, документом, який підтверджує величину бази оподаткування конкретної земельної ділянки (її нормативно-грошову оцінку) є витяг з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель.

Тобто, для правильного обчислення суми земельного податку необхідно встановити, чи була проведена нормативно-грошова оцінка конкретної земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача та чи підтверджується її розмір належним, доказом, зокрема витягом з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель на відповідну конкретну земельну ділянку.

Суд погоджується з доводами позивача, що чинним законодавством не передбачено такого механізму нарахування земельного податку (визначення бази оподаткування) виходячи із середньої вартості 1 кв.м виходячи з наступних підстав.

Відповідно до пункту 8 розділу 2 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за №1647/29777, у межах населеного пункту середня (базова) вартість одного квадратного метра земель диференціюється за економіко-планувальними зонами, які встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту.

Відповідно до статті 286 пункту 286.5 ПК України, нарахування фізичним особам сум сплати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеною статтею 58 ПК України.

Встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих рішень органів місцевого самоврядування.

При цьому, суд звертає увагу, що при визначенні величини земельного податку контролюючим органом не встановлено, до якої економіко-планувальної зони входить спірна земельна ділянка, яка перебуває у користуванні позивача та яка вартість квадратного метра цієї конкретної земельної ділянки.

Статтею 56 підпунктом 56.4 абзацом 2 Податкового кодексу України передбачено, що на контролюючий орган покладається обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого рішення.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі всупереч статті 77 КАС України відповідач не довів та не підтвердив належними та допустимими доказами ту обставину, що вірно визначив базу оподаткування ( нормативно-грошову оцінку) для конкретного об`єкту оподаткування земельної ділянки яка перебуває у користуванні позивача та розмір грошового зобов`язання, визначений в податковому повідомленні-рішенні.

В пункті 1 розділу 3 Порядку № 489 визначено, до якого за результатами нормативно грошової оцінки земель складається технічна документації. Дані про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. (додаток 9)

В матеріалах справи відсутні докази які підтверджуються ту обставину, що нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки проведена та визначення її величини, оскільки такими доказами можуть бути виключно витяг з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель на спірну земельну ділянку.

Суддів погоджується з доводами позивача, що нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки площею 3,0 га яка перебуває у користуванні позивача не проводилась, відсутній витяг про нормативно грошову оцінку вказаної земельної ділянки, що підтверджується листом Відділу у Перичинському районі Головного управління Дежгеокадастру у Закарпатській області № 207/0/199-20 від 10 березня 2020 року.

Статтею 277 Податкового кодексу України визначено, що ставки податку за земельні ділянки нормативну грошову оцінку яких не проведено та які розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 % від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній республіці Крим або по області, для лісових земель-не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим.

В Рішенні Тур`я Реметівської сільської ради від 26 червня 2018 року № 290 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2019 рік" окремо передбачено ставки податку для земельних ділянок нормативна грошова оцінка яких не проведена – 5 % (а.с. 27).

Згідно Додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017р. № 262 нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Закарпатській області складає – 27268 грн.

Тобто, в даному випадку розмір земельного податку для позивача мав складати - 27268 грн. (грошова оцінка 1 га ріллі по області) х5%х3,00 (площу земельної ділянки) = 4090,2 грн.

Отже, контролюючий орган невірно провів розрахунок земельного податку позивача на 2019 рік та зайво нарахував – 47826,30 грн. ( 47826,30 сума податкового зобов`язання із земельного податку в податковому повідомленні-рішенні) – 4090,2 сума земельного податку нарахована виходячи із нормативно грошової оцінки 1 га по Закарпатській області.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 5845927-5513-0714 від 23 травня 2019 року в частині нарахування ОСОБА_1 земельного податку у розмірі 34 908,78 грн.

Стягнути з Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 17 листопада 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 22 листопада 2021 року.

СуддяС.Є. Гаврилко