Ухвала суду № 101250893, 19.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про забезпечення позову

19 листопада 2021 р. Справа №200/15883/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

встановила:

16 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області), надісланий на адресу суду 10 листопада 2021 року, в якому позивач просила:

- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області від 18 листопада 2019 року № Ф-410464-46У на суму 26 709,26 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що, вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки як пенсіонер за віком позивач звільнена від сплати єдиного внеску за себе.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач надала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 62402133.

Заява обґрунтована тим, що пенсія, на яку звернено стягнення в рамках виконавчого провадження, є єдиним джерелом існування для позивача.

Позивач вказує на те, що з 2004 року вона є пенсіонером за віком, має хронічні захворювання, потребує термінової операції по відновленню зору; чоловіка та близьких родичів не має, оскільки поховала обох своїх дітей.

З 01 березня 2021 року розмір пенсії позивача становить 2 931,89 грн, проте з 01 липня 2021 року вона отримує 2 345,51 грн внаслідок щомісячного утримання суми боргу на підставі постанови державного виконавця від 21 травня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Позивач вважає, що стягнення пенсії до ухвалення судом рішення у цій справі спричинить порушення її конституційного права на пенсійне забезпечення та її права на володіння і розпорядження своїми коштами.

Розглядаючи заяву ОСОБА_2 по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

П. 5 ч. 1 ст. 151 КАС передбачено, що позов може бути забезпечено, серед іншого, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Ч. 2 ст. 151 КАС визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За Рекомендацією № R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб – позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду, або про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Такі правові висновки щодо застосування ст. ст. 150, 151 КАС викладені Верховним Судом у постанові від 24 грудня 2019 року по справі № 826/16888/18.

Щодо забезпечення позову з підстави очевидності ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень слід зазначити таке.

Вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо «очевидності» ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на фізичних та юридичних осіб. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст. 150 КАС, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року по справі № 640/13245/19.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Суд встановив, що постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 26 червня 2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 62402133 з примусового виконання вимоги ГУ ДПС у Донецькій області від 18 листопада 2019 року № Ф-410464-46У про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 26 709,26 грн.

21 травня 2021 року у цьому виконавчому провадженні винесені постанови про розмір мінімальних витрати виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

Крім того, 21 травня 2021 року у виконавчому провадженні ВП № 62402133 винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно до п. 1 цієї постанови звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 , які вона отримує в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

П. 2 постановив визначено, що здійснення відрахування із доходів боржника має проводитися у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 29 580,19 грн з урахуванням витрат виконавчого провадження та виконавчого збору.

Як свідчить лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06 вересня 2021 року, на час звернення позивача до суду з цим позовом з її пенсії проводиться утримання на підставі постанови державного виконавця від 21 травня 2021 року, винесеної у виконавчому провадженні ВП № 62402133.

Предметом позову у справі є визнання протиправною і скасування вимоги ГУ ДПС у Донецькій області від 18 листопада 2019 року № Ф-410464-46У.

З огляду на те, що стягнення з позивача суми боргу може відбутись до прийняття судом рішення у цій справі, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких вона звернулася. Крім того, вчинення державним виконавцем виконавчих дій вже призвело до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми боргу, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження та виконавчого збору.

Також суд враховує похилий вік позивача 1949 року народження, складні життєві обставини, в яких вона опинилася, що підтверджено свідоцтвами про смерть її обох дітей.

Крім того, суд враховує стан здоров`я позивача, підтверджений відповідними медичними документами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд враховує принципи, що висловлені у Рекомендації ІМЯ (89)8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Міністром Ради Європи 13 вересня 1989 року.

Так, Комітет Міністрів, виходячи з того, що негайне і повне виконання адміністративних актів, які стали або можуть стати предметом оскарження, спроможні за деяких обставин завдавати інтересам осіб непоправної шкоди і що необхідно, заради справедливості, не допускати таких наслідків, виходячи з доцільності гарантувати особам, які цього потребують, тимчасовий захист з боку судів, не ігноруючи при цьому необхідність забезпечення ефективності адміністративної діяльності, рекомендував урядам держав-членів керуватися в своєму праві та адміністративній практиці, зокрема, наступним.

Згідно Рекомендацій, термін «адміністративний акт» означає, відповідно до Резолюції (77) 31 про захист особи стосовно актів адміністративних органів влади.

Позивачем обраний спосіб забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 62402133.

Вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову, та відповідає вимогам процесуального закону.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що заява позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 150, 151, 152, 153, 154, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Заяву позивача – ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану в адміністративній справі № 200/15883/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.

2. Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП № 6240133 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області від 18 листопада 2019 року № Ф-410464-46У про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Донецькій області недоїмки в сумі 26 709,26 грн, яке перебуває в провадженні державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

4. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

5. Ухвалу направити сторонам та Центральному відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (юридична адреса: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Грецька, буд. 19) для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.

6. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

7. Повне судове рішення складено 19 листопада 2021 року.

Суддя Т.О. Кравченко