
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
22 листопада 2021 р. Справа №200/15116/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Льговська Ю.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини 9937 (код ЄДРПОУ: 14321726, місцезнаходження: вул. Гагаріна, буд. 150 А, м. Маріуполь, Донецька область, 87521) про визнання протиправним рішення, зобов`язання до вчинення певних дій та стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
05 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 9937 про:
визнання протиправним наказу начальника 1 прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України м. Маріуполя (по особовому складу) Військової частини 9937 від 17 серпня 2018 року № 440-ОС в частині виплати одноразової грошової допомоги при звільненні за 24 календарних років;
зобов`язання відповідача внести зміни до вищезазначеного наказу в частині зазначення кількості календарних років, за які підлягає виплата одноразової грошової допомоги при звільненні, 30 років;
стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за 6 років календарної вислуги в розмірі 55 131,00 грн.
За приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 161 КАС України регламентовано, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати згідно з частиною другої статті 131 КАС України встановлюються законом.
Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 2 270 гривень.
Таким чином, окремо за вимоги немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір в розмірі 908 грн, майнового характеру – 908 грн.
Тому цей недолік підлягає усуненню шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 1 816 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів Слов`янське УК/м.Слов`янськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN) UA 308999980313111206084005658, код класифікації доходів бюджету22030101, призначення платежу*; 101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податківфізичної особи (завжди має 10 цифр); Судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд, або надання суду доказів на підтвердження незадовільного майнового стану.
Посилання позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, є помилковими з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати (далі - Інструкція), затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору відносяться до виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Отже, вихідна допомога при звільненні не належить до структури заробітної плати.
Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц.
За правовою позицією, неодноразово висловленою Верховним Судом, поняття «оплата праці», «заробітна плата» та «грошове забезпечення» є рівнозначними, тому одноразову грошову допомогу при звільненні можна прирівняти до вихідної допомоги при припиненні трудового договору.
Під вихідною допомогою розуміють грошову виплату працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами.
Таким чином, вимоги, пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні, не охоплюються поняттям «законодавства про оплату праці», що виключає можливість застосування до них приписів пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах при відсутності інших підстав звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.
Частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи […] строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Виплату одноразової грошової допомоги при звільненні проведено на підставі наказу від 17 серпня 2018 року, проте до суду позовна заява подана лише 05 листопада 2021 року без обґрунтування причин пропуску місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.
З огляду на викладену вище позицію про те, що вимоги, пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні, не охоплюються поняттям «законодавства про оплату праці», суд не застосовує до них приписів частини другої статті 233 КЗпП України, згідно з якими у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Суд не приймає до уваги протилежні висновки, висловлені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року справа № 807/363/18, з огляду на правову позицію, викладену пізніше Великою Палатою Верховного Суду у справі № 711/4010/13-ц.
Суд також при визначенні строку звернення до суду з вимогою, пов`язаною з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні, не застосовує частину восьму статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, згідно з якою особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права, оскільки, по-перше, вказана норма стосується виплат інших видів допомог у разі загибелі, інвалідності, тощо, а по-друге, визначає преклюзивний трирічний строк на звернення до уповноваженого органу для осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, тобто строк, з яким пов`язане існування (виникнення або припинення) права і закінчення якого тягне за собою втрату такого права, а не строку позовної давності.
Викладена позиція свідчить про пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, оскільки про невиплату одноразової грошової допомоги повинно бути відомо позивачеві з дня звільнення та проведеного розрахунку.
Отже, вказані недоліки підлягають усуненню позивачем шляхом надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду разом із заявою про поновлення цього строку.
Згідно з частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини дев`ятої статті 44 КАС України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Вказаної вимоги позивачем не дотримано.
Вказаний недолік підлягає усуненню.
Частиною першої статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 КАС України, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 9937 про визнання протиправним рішення, зобов`язання до вчинення певних дій та стягнення заборгованості залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Донецького окружного адміністративного суду доказів сплати судового збору в розмірі 1816 грн; доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду разом із заявою про поновлення цього строку; доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи позовної заяви з копіями поданих до неї документів.
Роз`яснити позивачеві, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.М. Льговська
Судове рішення № 101250798, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 22.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/15116/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: