Ухвала суду № 101250782, 22.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 листопада 2021 р. Справа №200/12235/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Льговська Ю.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини 3057 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ: 23313948, пр-т. Нахімова, буд. 186, м. Маріуполь, Донецька область, 87525) про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2021 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 3057 Національної гвардії України про:

визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за чотири повних календарних років служби;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення, яке складається з окладу за штатною посадою, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії, індексації, з відрахуванням 1,5% військового збору, за чотири повних календарних роки служби.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 КАС України. Запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 908 грн; доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду разом із заявою про поновлення цього строку.

На виконання ухвали суду позивачем направлено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908 грн та заяву про поновлення строку звернення до суду. Проте у вказаній заяві позивач не просить суд поновити строк звернення до суду, а, посилаючись на приписи частини другої статті 233 КЗпП України, зазначає, що право на звернення з вимогою про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні не обмежується будь-яким строком.

Такі доводи суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати (далі - Інструкція), затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору відносяться до виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Отже, вихідна допомога при звільненні не належить до структури заробітної плати.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц.

За правовою позицією, неодноразово висловленою Верховним Судом, поняття «оплата праці», «заробітна плата» та «грошове забезпечення» є рівнозначними, тому одноразову грошову допомогу при звільненні можна прирівняти до вихідної допомоги при припиненні трудового договору.

Під вихідною допомогою розуміють грошову виплату працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами.

Таким чином, вимоги, пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні, не охоплюються поняттям «законодавства про оплату праці», що виключає можливість застосування до них приписів частини другої статті 233 КЗпП України, згідно з якими у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Суд не приймає до уваги протилежні висновки, висловлені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року справа № 807/363/18, з огляду на правову позицію, викладену пізніше Великою Палатою Верховного Суду у справі № 711/4010/13-ц.

Суд також при визначенні строку звернення до суду з вимогою, пов`язаною з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні, не застосовує частину восьму статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, згідно з якою особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права, оскільки, по-перше, вказана норма стосується виплат інших видів допомог у разі загибелі, інвалідності, тощо, а по-друге, визначає преклюзивний трирічний строк на звернення до уповноваженого органу для осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, тобто строк, з яким пов`язане існування (виникнення або припинення) права і закінчення якого тягне за собою втрату такого права, а не строку позовної давності.

Викладена позиція свідчить про пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, оскільки про невиплату одноразової грошової допомоги повинно бути відомо позивачеві з дня звільнення та проведеного розрахунку.

Позивачем докази поважності причин пропуску строку звернення до суду разом із заявою про поновлення цього строку, в якій б зазначались обставини пропуску строку, не надано.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною восьмою статті 169 КАС України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення певних дій повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому КАС України.

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Ю.М. Льговська