Рішення № 101250293, 22.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Справа № 160/8566/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням стажу за періоди роботи з 01.10.1983 по 14.06.1997 в колгоспі ім. Крейсера «Аврора» Нікопольського району та з 20.07.1978 по 27.04.1979 у Нікопольському СУ треста «Днепродомнаремонт» та скасувати Рішення №047250009753 від 05.04.2021 відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.10.1983 по 14.06.1997 в колгоспі ім. Крейсера «Аврора» Нікопольського району та з 20.07.1978 по 27.04.1979 у Нікопольському СУ треста «Днепродомнаремонт» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 31.03.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ПФУ в Харківській області безпідставно, на думку позивача, відмовило у зарахуванні спірних періодів роботи до загального трудового стажу з підстав наявності недоліків у заповненні трудової книжки, у зв`язку з чим позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про членство в колгоспі, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання). Оскільки, на думку відповідача, у трудовій книжці позивача відсутні відомості про кількість фактично відпрацьованих днів і встановлений річний мінімум, а також враховуючи, що записи в трудовій книжці здійснено з порушенням Інструкції, то у позивача відсутні підстави для призначення пенсії.

Від ГУ ПФУ в Харківській області до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову з тих же підстав, що зазначені у відзиві ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується записами в трудовій книжці, що позивач, зокрема:

- з 20.07.1978 по 27.04.1979 працював у Нікопольському СУ треста «Днепродомнаремонт»;

- з 01.10.1983 по 14.06.1997 працював в колгоспі ім. Крейсера «Аврора» Нікопольського району.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що в березні 2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Після реєстрації заяви позивача в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, вона була передана на розгляд до ГУ ПФУ в Харківській області за принципом екстериторіальності.

За результатами розгляду даної заяви, ГУ ПФУ в Харківській області Рішенням від 05.04.2021 №047250009753 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Дане рішення обґрунтовано тим, що до загального страхового стажу заявника не зараховані періоди роботи з 20.07.1978 по 27.04.1979, оскільки запис внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: наявне виправлення в даті наказу про прийом на роботу, яке не завірено належним чином; період роботи у колгоспі «Аврора» з 01.10.1983 по 14.06.1997 - оскільки відсутня довідка про кількість фактично відпрацьованих днів і встановлений річний мінімум. Також, відповідач вказав, що загальний страховий стаж позивача становить 24 роки 4 місяці 16 днів, що не достатньо для призначення пенсії.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Відповідно до частин 1 – 3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637).

Так, пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення – удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд вважає, що не дотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для посадової особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка до таких порушень не мала будь-якого відношення.

Певні недоліки в заповненні трудової книжки не можуть слугувати беззаперечною підставою для відмови у зарахуванні вказаних період роботи до страхового стажу.

Відповідач не позбавлений права перевірити інформацію, яка зазначена у трудовій книжці, як того вимагає частина 3статті 44 Закону №1058.

Суд критично ставиться, до висновків відповідача про те, що для підтвердження стажу роботи в комгоспі позивачу необхідно надати довідку про кількість фактично відпрацьованих днів і встановлений річний мінімум, оскільки період роботи позивача у колгоспі підтверджується трудовою книжкою, яка була надана разом із заявою про призначення пенсії. Крім того, така трудова книжка містить дані про кількість відпрацьованого мінімуму за рік та дані про встановлений мінімум. З аналізу відомостей трудової книжки, вбачається, що позивачем постійно перевиконувався встановлений мінімум вихододнів, а тому суд доходить висновку про відсутність у відповідача підстав для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи до страхового стажу позивача, необхідного для призначення пенсії за віком.

Суд звертає увагу, що згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, відповідач в межах своїх повноважень, зобов`язаний розглянути та за необхідності перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів, зокрема, записів у трудовій книжці, визначити на їх підставі достатність або відсутність підстав для призначення позивачу відповідного виду пенсії.

Не дотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для посадової особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка до таких порушень не мала будь-якого відношення.

Суд зазначає, що доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача відповідачами суду не надано, а тому, на думку суду, їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи та не вжито всіх заходів для його перевірки.

Щодо позовної вимоги до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про зобов`язання зарахувати спірні періоди до стажу роботи та повторно розглянути заяву про призначення пенсії, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р.за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що призвело до порушення прав позивача, суд доходить висновку про необхідність повторного розгляду заяви позивача саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, як визначений суб`єкт призначення.

Отже, за наслідками розгляду справи, судом встановлено, що позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій щодо підстав не зарахування до загально стажу роботи спірних періодів.

Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області в розмірі 454,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 139, 241-246, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.04.2021 №047250009753 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 20.07.1978 по 27.04.1979 та з 01.10.1983 по 14.06.1997 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду у даній справі.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська