Рішення № 101250179, 20.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року Справа № 160/14347/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровської області щодо відмови йому в призначенні пенсії на пільгових умовах без врахування періодів стажу: з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, з 29.12.2011 року по 25.12.2012 року, оскільки не проводилась атестація робочих місць, стаж роботи за зазначений період не зараховано до пільгового стажу при призначені йому пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" викладені у листі №15757-11905/001 78-0400/21 від 13.05.2021 року;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи, призначити і виплачувати з моменту звернення за призначення йому пенсії 30.03.2021 року, періоди роботи, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": періодів з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, з 29.12.2011 року по 25.12.2012 року, роботи за Списком №1, а саме: з 01.08.1999 року по 01.03.2009 року «полный рабочий день работал(а) в Публичном акционерном обществе «Днепровский металлургический комбинат» в цехе подготовки сталеплавильного производства по профессии, должности что предусмотрено списком в сталеплавильном производстве подготовитель составов к разливке плавок», з 01.03.2009 року по 23.02.2018 року переведений на цьому ж підприємстві по профессии, должности что предусмотрено списком в сталеплавильном производстве подготовки составов к разливке плавок в конвекторном цехе.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач своїм рішенням від 13.05.2021 р. №15757-11905/С-01/8-0400/21 повідомив про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з причини того, що у нього недостатньо стажу роботи на посадах, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1. Відповідач визнає, що його загальний трудовий стаж, на момент звернення, складає 57 років 02 місяці 18 днів, з яких пільговий стаж за Списком №1 – 23 роки 03 місяці 18 днів. Проте періоди роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, з 29.12.2011 року по 25.12.2012 року не зараховані до пільгового стажу, оскільки не проводилась атестація робочих місць. Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах винесено протиправно, а тому він був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ухвали суду 20.09.2021 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що своїм листом від 13.05.2021 р. №15757-11905/С-01/8-0400/21 позивача було повідомлено про те, що періоди його роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, з 29.12.2011 року по 25.12.2012 року не зараховані до пільгового стажу, оскільки не проводилась атестація робочих місць на ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат». Отже, дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровської області відповідають чинному законодавству, а вимоги позивача є безпідставними. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.02.2018 р. по 29.03.2021 р. перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області як отримувач пенсії по інвалідності III групи внаслідок загального захворювання.

30.03.2021 р. позивач звернувся до відповідача з заявою та доданими до неї документами, на перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Листом від 13.05.2021 р. вих. № 15757-11905/С-01/8-0400/21 Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивача, що періоди роботи з 20.10.1999 р. по 24.12.2001 р., з 29.12.2011 р. по 25.12.2012 р. не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1 на ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат», оскільки в цей період підприємством не проведено атестацію робочого місця на посадах, на яких він працював в спірні періоди.

Позивачу з 30.03.2021 р. була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1.

За матеріалами пенсійної справи загальний страховий стаж позивача зарахований по 31.12.2020 р. та складає: 57 років 02 місяці 18 днів, в тому числі робота на пільгових умовах за Списком № 1 - 23 років 03 місяців 18 днів.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058-IV), на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.

Таким чином, право звернення позивача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, при наявності стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, залежить від 3-х умов; 1) досягнення віку, встановленого абз.1 п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058-IV; 2) наявність стажу робити з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці не менше половини такого стажу, тобто не менше 5 років; 3) наявність страхового стажу не менше 21 року 6 місяців (абз.17 п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058-IV).

За правилами ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Згідно пункту 1 «Підземні роботи» Розділу 1 Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, до працівників які виконують роботи з особо шкідливими умовами праці відносяться всі робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних (здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв`язку і т.д.).

Згідно з п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (в редакції від 09.12.2012 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (в редакції від 09.12.2012 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), особливості пенсійного забезпечення працівників, при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

Згідно з ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (в редакції від 09.12.2012 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Тобто, умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є наявність не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці передбаченого ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог, суд зазначає таке.

Як видно з матеріалів справи, згідно з записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 та уточнюючих довідок №023-650, №023-649, №023-648, №023-647, №023-646 від 05.03.2018 р. у спірний період він працював:

- з 01.08.1999 року по 01.03.2009 року повний робочий день в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;

- з 01.03.2009 року по 23.02.2018 року переведений в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

Таким чином, позивачем щодо призначення пільгової пенсії була надана копія трудової книжки, в якій чітко зазначені періоди роботи, які відносяться до пільгового періоду.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не зараховує спірний період до пільгового стажу позивача за Списком №1, оскільки за дані періоди відсутнє підтвердження проведення атестації робочих місць.

Відповідно до п.20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Також, згідно з п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до п.4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з п.4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку № 637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п.4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом п.8 та 9 Порядку № 442, проведення атестації робочих місць, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Європейський суд з прав людини у п.52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до пункту «а» ст.13 Закону № 1788-XII.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та у зарахуванні таких періодів до пільгового стажу. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Зазначена позиція викладена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 р. по справі №520/15025/16-а.

Отже, суд вважає неправомірним ставити право позивача на пільгову пенсію в залежність від дотримання його працедавцем правил атестації робочих місць.

Таким чином відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах без врахування періодів стажу: з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, з 29.12.2011 року по 25.12.2012 року.

Враховуючи викладене суд, дійшов висновку, що слід зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи позивача періоди роботи, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, з 29.12.2011 року по 25.12.2012 року за Списком №1. У задоволенні решти позовних вимог позивачу слід - відмовити.

Суд також вважає необґрунтованою позовну вимогу щодо зобов`язання відповідача призначити і виплачувати з моменту звернення за призначення позивачу пенсію – з 30.03.2021 року, оскільки згідно з вимогами ст.58 Закону №1058 Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Враховуючи викладене, суд вважає лише за можливе зобов`язати відповідача повторно розглянути позивача заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 30.03.2021 р., з урахування висновків суду.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат по справі в розмірі 454 грн. (908,80 грн. : 2).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах без врахування періодів стажу з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, з 29.12.2011 року по 25.12.2012 року, відповідно до листа №15757-11905/001 78-0400/21 від 13.05.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, з 29.12.2011 року по 25.12.2012 року за Списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 30.03.2021 р., з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовної заяви – відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 454 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма