Рішення № 101250174, 11.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року Справа № 160/13247/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП-ГАРАНТ» до відокремленого територіального підрозділу на правах філії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив: визнати дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «ВІП-ГАРАНТ» за №9372459818 від 22.02.2021 р. протиправними та зобов`язати відповідача прийняти та зареєструвати дану податкову декларацію з податку на прибуток товариства №9372459818 від 22.02.2021 р. датою її фактичного отримання - 23.02.2021 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 22.02.2021 р. ТОВ «ВІП-ГАРАНТ» було подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2020 рік №2372459318, яку було отримано податковим органом 23.02.2021 р. та прийнято, що підтверджується квитанцією № 2. Але, 23.03.2021 року товариство отримано повідомлення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області за вих.№8497/6/04-36-18-10-13 від 03.03.2021 року про надання звітності, в якому повідомляється, що відправлена ТОВ «ВІП-ГАРАНТ» податкова декларація з податку на прибуток №9372459318 від 22.02.2021 року не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: п.48.3 ст.48 ПК України, де не достовірні дані про посадову особу з реєстраційними даними та відсутнє заповнення кількості аркушів на яких надані додатки, що додаються до податкової декларації. 22.07.2021 року позивач отримав повідомлення від відповідача, в якому було наведено ст.56 ПК України та пропозицію звернутися до суду. Враховуючи все вищеописане, намагання ТОВ «ВІП-ГАРАНТ» врегулювати спір за процедурою адміністративного оскарження не дало позитивного результату, тому товариство вимушене звернутися до суду з даним позовом, адже дії відповідача вважає протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду 06.09.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за даними інформаційних систем ДПС України ТОВ «ВІП-ГАРАНТ» подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2020 рік засобами телекомунікаційного зв`язку від 22.02.2021 р. № 9372459318. Контролюючим органом було встановлено недостовірність заповнення обов`язкових реквізитів, передбачених п.48.3 ст.48 ПК України, а саме: у податковій декларації з податку на прибуток за 2020 рік зазначено головного бухгалтера ОСОБА_1 . При цьому, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що посадовими особами ТОВ «ВІП-ГАРАНТ» є ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ) (керівник - особа, що має право підпису). Таким чином, єдиною посадовою особою ТОВ «ВІП-ГАРАНТ» є керівник підприємства Шелест В.М. Також, у вищевказаній декларації відсутня інформація про кількість додатків.

З огляду на викладене, контролюючий орган повинен надати письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2020 рік ТОВ «ВІП-ГАРАНТ». Крім того, твердження позивача відносно того, що його скаргу було задоволено, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника не надсилається платнику протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу є хибними, адже контролюючим органом не було порушено строків направлення вмотивованого рішення за скаргою платника. З огляду на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Від позивача до суду 08.09.2021 року надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що в програмі «М.Е.Дос» податкова декларація мас статус «Документ прийнятий», а не «Вважається не поданим». Якщо б у контролюючого органу після отримання податкової декларації були будь-які нарікання з приводу її заповнення, була би направлена квитанція №2 про відмову у прийнятті з зазначенням відповідних причин, а не про прийняття декларації. До цього ж, податкова декларація №9372459318 була отримана податковим органом 22.02.2021 р. об 12:44 год., а тому передбачені законодавством п`ять робочих днів спливали 01.03.2021 р., а не 30.03.2021 р., коли фактично було складено повідомлення про не прийняття податкової декларації, що є порушенням пп.49.11.1 п.49.11 ст.49 ПК України.

Крім того, в податковій декларації за 2020 рік, на ряду з відомостями про керівника підприємства містяться відомості про головного бухгалтера ОСОБА_1 в податкових деклараціях за 2018 рік та 2019 рік. Зазначені декларації були прийняті податковим органом про що надсилалися квитанції №2, які за своїм змістом є аналогічними квитанції №2, надісланої після отримання податкової декларації за 2020 рік. Невідомо чому контролюючий орган приймає такі суперечливі одне одному рішення, адже зміст прийнятих податкових декларації за 2018, 2019 р. і не прийнятої декларації за 2020 р. є ідентичним, і відповідальні особи за їх складання також одні і ті ж самі. Отже, є очевидним, що відомості стосовно головного бухгалтера ТОВ «ВІП-ГАРАНТ» ОСОБА_1 все ж таки містяться у контролюючого органу, оскільки ще в 2015 році подавалася заява за ф. №1-ОПП, в якій містяться всі необхідні відомості стосовно особи, відповідальної за ведення бухгалтерського або податкового обліку. Таким чином, в зазначених діях відповідача вбачається протиправність, адже, враховуючи вищезазначене, податкова декларація за 2020 р. повністю відповідає ст.48 ПК України, а її неприйняття податковим органом є безпідставним та не необґрунтованим.

Ухвалою суду від 08.10.2021 року клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заміну відповідача по даній справі задоволено. Замінено відповідача у справі №160/13247/21 - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області в порядку процесуального правонаступництва на належного відповідача - відокремлений територіальний підрозділ на правах філії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідач своїм правом щодо надання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до теперішнього часу не скористався.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, ТОВ «ВІП-ГАРАНТ» 22.02.2021 року було подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2020 рік №9372459318, яку було отримано Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області - 23.02.2021 року.

Відповідно до квитанції №2 від 23.02.2021 року пакет документів було прийнято відповідачем.

Своїм листом від 03.03.2021 року №849/6/04-36-18-10-13 про надання звітності, відповідач повідомив позивача про те, що надана 22.02.2021 року податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2020 рік №9372459318 заповнена з порушенням вимог п.48.3 та 48.4 ст.48 ПК України. На підставі викладеного податкова декларація на прибуток за 2020 рік ТОВ «ВІП-ГАРАНТ» (код 39202365) за №9372459318 від 22.02.2021 року не відповідає вимогам ст.48 ПК України, на підставі чого позивачу було запропоновано подати звітність з урахуванням викладених зауважень та відповідно до вимог діючого законодавства.

Не погодившись із вказаним листом відповідача, позивач звернувся зі скаргою від 26.03.2021 року до ДПС України. Своїм рішенням про результати розгляду скарги від 20.05.2021 року №11351/6/99-00-18-04-01-06 ДПС України залишило повідомлення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.03.2021 року №849/6/04-36-18-10-13 про відмову у прийнятті податкової декларації без змін, а скаргу позивача від 26.03.2021 року без задоволення.

07.06.2021 року позивач направив на адресу відповідача лист-повідомлення, з проханням прийняти податкову декларацію №9372459818 від 22.02.2021 р. датою її фактичного отримання. Своїм листом від 07.07.2021 року №47487/6/04-36-18-10 відповідач повідомив, що ДПС України було розглянуто скаргу ТОВ «ВІП-ГАРАНТ» та направлено відповідне рішення про результати розгляду скарги від 20.05.2021 року №11351/6/99-00-18-04-01-06. Крім того, рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України (зі змінами та доповненнями) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 ст.44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Відповідно до п.46.2 ст.46 ПК України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід`ємною частиною

Згідно з п.п.48.1, 48.2 ст.48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

В силу п.49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п.48.3 ст.48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.49.9 ст.49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Таким чином, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій з:

1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ПК України;

2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

Згідно з п.49.10 ст.49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

З матеріалів справи видно, що податкова декларація ТОВ «ВІП-ГАРАНТ» з податку на прибуток підприємства за 2020 ріку складена з дотриманням приписів ст.48 ПК України та містить всі обов`язкові реквізити.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що у податковій декларації з податку на прибуток за 2020 рік зазначено головного бухгалтера ОСОБА_1 , проте згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що посадовими особами ТОВ «ВІП-ГАРАНТ» є ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ) (керівник - особа, що має право підпису). Таким чином, єдиною посадовою особою ТОВ «ВІП-ГАРАНТ» є керівник підприємства Шелест В.М.

Так, відповідно до наказу №15-87к про прийняття на роботу від 05.01.2015 року, виданого ТОВ «ВІП-ГАРАНТ», було прийнято на посаду головного бухгалтера ОСОБА_1 . Після прийняття на роботу вказаної особи, позивачем подано відомості, стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку або податкового обліку, шляхом подання заяви за ф.№ 1-ОПП.

Крім того, суд враховує й те, що як зазначає позивач в своєму позові, протягом 2018 р. та 2019 р., саме бухгалтером ОСОБА_1 подавались декларації з податку на прибуток, які є ідентичними та були прийняті відповідачем без зауважень.

Щодо твердження відповідача про відсутність заповнення позивачем кількості аркушів на яких надані додатки, що додаються до податкової декларації, суд звертає увагу, що п.48.3 ст.48 ПК України не передбачено обов`язковість такого реквізиту.

Положення п.49.3 ст.49 ПК України передбачають, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Так, основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу передбачені Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 р. № 557 (далі - Порядок №557).

Згідно з п.п.1, 3-4, 8-12 р.ІІ зазначеного Порядку, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до адресата протягом операційного дня.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК;

перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору;

перевірку дії Договору.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Отже, доказом складення, направлення автором та отримання контролюючим органом електронного документа є отримання відправником першої та другої квитанцій, сформованих програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки цього електронного документа.

Матеріали справи містять копії квитанцій №2, з яких видно, що податкова декларація позивача з податку на прибуток підприємств за 2020 року доставлена та прийнята контролюючим органом - 23.02.2021 року.

Відповідно до п.49.9 ст.49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

В силу п.49.11 ст.49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання (п.п.49.11.1 п.49.11 ст.49 ПК України).

Отже, згідно з п.49.9 ст.49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (п.п.49.9.2 п.49.9 ст.49 ПК України).

Таким чином, згідно з п.п.49.9.2 п.49.9 ст.49 ПК України податкова декларація позивача вважається прийнятою, що в сукупності з вищевикладеними обставинами дає підстави для висновку, що відповідача слід зобов`язати зареєструвати податкову декларацію ТОВ «ВІП-ГАРАНТ» з податку на прибуток підприємства за 2020 рік датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено, сплачений позивачем судовий збір за її подачу до суду в розмірі 2 270 грн. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток №9372459818 від 22.02.2021 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІП-ГАРАНТ».

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти та зареєструвати податкову декларацію з податку на прибуток №9372459818 від 22.02.2021 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІП-ГАРАНТ», датою її фактичного отримання - 23.02.2021 р.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого територіального підрозділу на правах філії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольска, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП-ГАРАНТ» (вул.Сучкова, 115, м.Новомосковськ, 51200, код ЄДРПОУ 39202365) судові витрати по справі у розмірі 2 270 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма