Рішення № 101250155, 22.11.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/8893/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 із позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області про визнання відмов протиправними щодо перерахунку позивачу та її малолітній дитині щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020-2021 роках, як членам сім`ї загиблого військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби, відповідно до статті 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-ХІІ у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу позивачу та її неповнолітній доньці вказаної щорічної разової грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та її малолітня донька є членами сім`ї загиблого військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби, а тому мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. У 2021 році таку допомогу до 5 травня відповідач виплатив у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України від 22.10.1993 року № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон № 3551-XII). Вказує, що 13 липня 2021 року та 15 липня 2021 року позивач звернулася до відповідача з проханням провести перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до статті 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, виходячи із розміру 5-ти мінімальних пенсій за віком та здійснити виплату недоплаченої частини разової грошової допомоги.

Проте в листі Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 27 липня 2021 вказано про відмову у проведенні перерахунку та виплаті недоплаченої суми допомоги. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного від 13 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у запереченні (відзиві) на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказує на те, що разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік позивачу та її неповнолітнім дітям нарахована та виплачена правомірно відповідно до Закону № 3551-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі - Постанова № 325).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , є дитиною військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби, що підтверджується копією довідки Волинського обласного військового комісаріату від 29.01.2019 №127/1.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, у 2021 році Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області була здійснена виплата разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Постанови № 325 у розмірі 966,00 грн.

Позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила провести перерахунок та виплату їй та її малолітній дитині, як членам сім`ї загиблого військовослужбовця разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до статті 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, виходячи із розміру 5-ти мінімальних пенсій за віком.

Однак листом від 27 липня 2021 року №1808 Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області повідомило позивача про відсутність можливості виплатити вказану допомогу у збільшеному розмірі, оскільки така виплата здійснена у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із преамбулою Закону № 3551-ХІІ цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

01.01.1999 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 № 367-ХІV (далі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 15 Закону № 3551-ХІІ доповнено частиною п`ятою такого змісту: Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 20 розділу ІІ Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 № 107-VI (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 15 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом б підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-ХІІ фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі - БК України).

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин (набрав чинності 01.01.2015) розділ VI Прикінцеві та перехідні положення БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На виконання зазначених приписів БК України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31.03.2015, № 141 від 02.03.2016, № 233 від 05.04.2017, № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019, № 112 від 19.02.2020 та №325 від 08.04.2021, якими визначався, в тому числі розмір та порядок виплати разової грошової допомоги членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань №325 від 08 квітня 2021 року визначено розмір виплати разової грошової допомоги членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 966 гривень.

Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За положеннями статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 91 Закону України Про Конституційний Суд України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційним Судом України у Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення цього Рішення.

Таким чином, з 27.02.2020 відновлено дію частини п`ятої статті 15 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону (тобто членам сімей загиблих ветеранів війни), виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові № 325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, здійснюється у розмірі 966 грн., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-ХІІ та Постанова № 325.

Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни у 2021 році необхідно застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач та її малолітня дитина як члени сім`ї загиблого військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби мають право на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 15 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV.

При цьому, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2021 року - 1769,00 гривень.

Отже, розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році для члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни становить 8845,00 грн. (1769,00 грн х 5).

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 та в силу приписів частини п`ятої статті 242, частини третьої статті 291 КАС України враховуються при ухваленні рішення у даній типовій справі.

Крім того, у вказаних судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20 висловлена правова позиція про те, що відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом № 3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Кечко проти України, заява № 63134/00).

Оскільки відповідач разову грошову допомогу позивачу та її неповнолітнім дітям виплатив у розмірі, меншому ніж передбачено частиною п`ятою статті 15 Закону № 3551-ХІІ, чим порушив право позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі, відтак такі дії необхідно визнати протиправними.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, враховуючи, що позивач фактично оскаржує дії відповідача щодо відмови у перерахунку спірної щорічної грошової допомоги, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, з метою належного захисту прав позивача суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 її малолітній дитині щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як членам сім`ї загиблого військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону № 3551-ХІІ, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу та її неповнолітнім дітям, як членам сім`ї загиблого військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У позовній заяві позивач просить стягнути на його користь з відповідача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката Лященка Сергія Олександровича, в розмірі 1000 грн.

Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, суд зазначає, що витрати останнього на складання та подання до суду адміністративного позову в сумі 1000 грн є обґрунтованими з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 06.08.2021 №6-9/08-21, додаткової угоди №1 від 06.08.2021 до договору про надання правової допомоги №6-9/08-21, акту приймання юридичних послуг №6-9/08-21 від 09.08.2021, квитанції від 09.08.2021 №6-9/08-21, позивач сплатив адвокату Лященку С.О., який здійснює професійну діяльність відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ВЛ №1216 від 28.02.2020, кошти на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

При цьому, у додатковій угоді №1 від 06.08.2021 до договору про надання правової допомоги №6-9/08-21 сторонами договору визначено фіксований розмір гонорару за надання адвокатом правничої допомоги в сумі 1000 грн.

Таким чином, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання адвокатом всіх процесуальних документів від імені та в інтересах позивача, суд дійшов висновку, що в даній справі витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи, отже підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 та її малолітній дитині ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як членам сім`ї загиблого військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 та її малолітній дитині ОСОБА_2 , як членам сім`ї загиблого військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області (44701, Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Івана Франка, буд. 8; код ЄДРПОУ: 03190768).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич