Рішення № 101250064, 22.11.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/8115/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05 липня 2021 року № Ф-66277-56.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2021 позивач отримав від ГУ ДПС у Волинській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 липня 2021 № Ф-66277-56, відповідно до якої позивачу нараховано недоїмку зі сплати внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 5871,36 грн., штраф в сумі 1652, 51 грн., пеню в сумі 3839,53 грн., всього 11363, 40 грн.

Вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) позивач вважає протиправною з тих підстав, що є пенсіонером за віком, 02 червня 2011 року отримав свідоцтво № 530 про право на зайняття адвокатською діяльністю, однак адвокатську діяльність не здійснював, та не був зареєстрований у органах державної податкової служби як самозайнята особа, а тому відповідно до частини 4 статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” він звільнений від сплати єдиного внеску. З огляду на викладене просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 26 серпня 2021 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву від 07.09.2021 представник відповідача з даним позовом не погоджується та вважає його безпідставним, оскільки позивачу, як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність, нараховано єдиний соціальний внесок, штрафні санкції та пеню, в результаті чого станом на 30.06.2021 сума заборгованості становила 11363,4 грн.

Вважає, що внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Враховуючи вищевикладене, просить у задоволенні позову відмовити повністю, а розгляд справи здійснювати за участі представника ГУ ДПС у Волинській області.

Ухвалою суду від 22 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером за віком, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 07.11.2002.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/profile/29880) Дубина В.Л. 02.06.2011 на підставі рішення №6/103 від 26.05.2011 отримав свідоцтво № 530 про право на зайняття адвокатською діяльністю; право на заняття адвокатською діяльністю припинив згідно п.1 ч.1 ст.32 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” з 07.02.2020 на підставі поданої заяви.

05.07.2021 року ГУ ДПС у Волинській області відповідачем була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-66277-56, згідно якої станом на 30.06.2021 року заборгованість зі сплати єдиного внеску (5871,36 грн.), штрафів (1652,51 грн.) та пені (3839,53 грн.) позивача становить 11363,40 грн.

Вважаючи оскаржувану вимогу протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно з пунктами 63.1, 63.2 статті 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Положеннями пунктів 178.1, 178.2 статті 178 ПК України передбачено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI) визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Статтею 2 Закону № 2464-VI передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 наведеного Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом (ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону 2464-VI, обов`язки, передбачені ч. 2 цієї статті, поширюються на платників, зазначених у п.п.1, 4 та 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону.

Законом України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон № 1774) внесено низку змін до Закону № 2464, які набули чинності з 01.01.2017 року, зокрема, щодо нарахування та сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п.5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

Згідно з нормами частини п`ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Таким чином, суд наголошу, що згідно з вищевикладеними нормами законодавства особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску, незалежно від фактичного отримання доходу.

З 01.01.2018 року особи, які проводять незалежну професійну діяльність зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. З ч. 8 ст.9 Закону №2464).

Частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про те, що від сплати за себе єдиного внеску звільняються фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства.

Пільга щодо сплати зобов`язань з єдиного внеску пенсіонером за віком, який є самозайнятою особою , хоча і пенсіонером за віком за період, за який нарахований єдиний внесок не передбачена.

Тільки з 01.01.2021 до Закону № 2464 були внесені зміни, які звільняють самозайнятих осіб, які є пенсіонерами за віком від сплати єдиного внеску.

Так, відповідно до частини 4 статті 4 Закону (в редакції, чинній з 01.01.2021 року) особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, з вищенаведеного слідує, що позивач, здійснюючи незалежну професійну діяльність як адвокат, до дати припинення цієї діяльності зобов`язаний сплачувати єдиний внесок не нижче розміру мінімального страхового внеску. Суд не бере до уваги твердження представника позивача про те, що позивач фактично адвокатську діяльність не здійснював, а тому не зобов`язаний сплачувати єдиний внесок, оскільки суду не надано доказів призупинення цієї діяльності до дати її припинення. Нездійснення адвокатської діяльності за відсутності факту її призупинення не звільняє від обов`язку сплати єдиного внеску.

Оскільки позивач припинив адвокатську діяльність 07.02.2020, тому саме до цього звітного періоду зобов`язаний сплачувати єдиний внесок не нижче розміру мінімального страхового внеску, тобто не менше 22 відсотка від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про Державний бюджет України 2019 рік” встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня – 4173 грн.

Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України 2020 рік” установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня – 4723 грн.

Як встановлено судом, єдиний внесок нараховано позивачу з 2019 року по І квартал 2020 року, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 71040000.

Відтак, протягом 2019 року позивач зобов`язаний сплачувати єдиний внесок у розмірі 918,06 грн. (4173 грн. х 22%) щомісячно, а з 01.01.2020 за І квартал 2020 року – 1039,06 грн. (4723 грн. х 22%). Станом на 29.02.2020 за позивачем обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 11016,72 грн., а станом на 20.07.2020 – 14133,90 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 71040000.

Тобто, єдиний внесок нарахований позивачу за період з 2019 року по І квартал 2020 року. За інші періоди єдиний внесок податковий орган позивачу не нараховував.

Разом з тим, відповідно до даних цієї інтегрованої картки платника податків слідує, що у зв`язку із несвоєчасною сплатою позивачем єдиного внеску рішеннями ГУ ДПС у Волинській області застосовано до позивача відповідно до статті 126 ПК України штрафні санкції та нараховано пеню у відповідності до статті 25 Закону №2464.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу

Суд звертає увагу на те, що доказів оскарження рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені позивачем суду не надано.

З інтегрованої картки платника податків також слідує, що сума заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску зменшувалась внаслідок стягнення з нього сум боргу в межах здійснення виконавчого провадження, в результаті чого станом на 30.06.2021 року недоїмка зі сплати єдиного внеску становила 5871,36 грн., сума боргу зі сплати штрафів - 1652,51 грн., пені - 3839,53 грн., а всього в сумі 11363,40 грн.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, а оскаржувана позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05 липня 2021 року №Ф-66277-56 прийнята податковим органом у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, тому судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Волинській області (43010, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про сплату боргу (недоїмки) від 05 липня 2021 року № Ф-66277-56 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук