Ухвала суду № 101249745, 22.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

22 листопада 2021 р. Справа № 120/15914/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування вимог

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування вимог.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Відповідно до п.4, 5 ч.5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В силу частини 7 статті 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Так, мотивувальній частині позовної заяви позивач вказує, що відповідачем протиправно видано вимоги про сплату єдиного соціального внеску від 06.12.2018 №Ф-7207-17 на суму 15819, 54 грн., від 28.02.2021 №Ф-7207-17 на суму 15819, 54 грн., від 16.06.2021 №Ф-7207-17 на суму 37788, 74 грн., від 12.07.2021 №Ф-7207-17 на суму 21969 грн.

Натомість, в прохальній частині просить суд про скасування вимог:

1) від 06.12.2018 №Ф-7207-17 на суму 15819, 54 грн.,

2) від 28.02.2021 №Ф-7207-17 на суму 15819, 54 грн.,

3) від 16.06.2021 №Ф-7207-17 на суму 37788, 74 грн.,

4) від 16.06.2021 №Ф-7207-17 на суму 37788, 74 грн.

Тобто, про скасування вимоги від 16.06.2021 №Ф-7207-17 на суму 37788, 74 грн. представник позивача просить двічі.

Крім того, до матеріалів позовної заяви представник позивача не надає копії оскаржуваної вимоги від 28.02.2021 №Ф-7207-17.

Таким чином, з урахуванням наведеного позивачу слід уточнити зміст заявлених вимог та надати копію оспорюваної вимоги від 28.02.2021 №Ф-7207-17.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.

Як видно із позовної заяви, позивач оскаржує дії щодо нарахування єдиного внеску у розмірі 37788, 74 грн. та просить визнати протиправною та скасувати вимоги про сплату боргу від 06.12.2018 №Ф-7207-17 на суму 15819, 54 грн., від 28.02.2021 №Ф-7207-17 на суму 15819, 54 грн., від 16.06.2021 №Ф-7207-17 на суму 37788, 74 грн.

Так, позивачем заявлено 1 немайнову вимогу та 3 майнових, а відтак за подання даного позову сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1816 грн.

Натомість до позовної заяви позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 908 грн. Таким чином, з метою виконання вимог Закону України "Про судовий збір", та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, позивачу слід здійснити доплату судового збору за звернення до суду у розмірі 908 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так в межах цього спору позивач оскаржує дії податкового органу щодо нарахування єдиного соціального внеску за період з 01.07.2017 по 01.01.2021 та просить визнати протиправними і скасувати вимоги податкового органу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 06.12.2018 №Ф-7207-17, від 28.02.2021 №Ф-7207-17, від 16.06.2021 №Ф-7207-17. Для звернення до суду з відповідним позовом встановлено спеціальний строк.

Так, згідно з абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, абзацом 9 частини 4 статті 25 вказаного Закону визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, для оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску законом встановлено 10-денний строк звернення до суду.

При цьому строк оскарження рішення податкового органу тривалістю 1095 днів, передбачений Податковим кодексом України для платників податків, в цьому випадку не може бути застосований, оскільки норми зазначеного Кодексу не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а.

Суд враховує, що зазначений спеціальний 10-денний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач вказує, що оскаржувані вимоги відповідача від 06.12.2018 №Ф-7207-17, від 28.02.2021 №Ф-7207-17, від 16.06.2021 №Ф-7207-17 не отримував, про факт порушення своїх прав дізнався 06.10.2021.

Втім, позовну заяву про визнання протиправною та скасування вказаної вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску позивач подав до суду лише 16.11.2021, тобто після закінчення 10-денного строку, встановленого законом.

В силу положень ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Водночас вказаних вимог позивач не виконав та разом з позовною заявою не подав клопотання (заяву) про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.

Згідно з пп. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, вищезазначені недоліки позовної заяви перешкоджають можливості відкриття провадження у справі та дають підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу 10-денного строку для подання до суду клопотання (заяви) про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування вимог, залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:

- уточнення змісту заявлених позовних вимог;

- надання копії оскаржуваного рішення від 28.02.2021 №Ф-7207-17;

- надання доказів сплати судового збору у розмірі 908 грн.

- надання заяви про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович