Рішення № 101249559, 18.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 р. Справа № 120/9846/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача за № 023830012964 від 24.03.2021 про відмову позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивачки, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи на Вінницькому заводі "Кристал" з 16.01.1984 по 07.07.2020 та призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах з дати звернення із заявою - 28.08.2020.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 28.08.2020 позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням за № 023830011000 від 04.09.2020 відповідач надав відмову, посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу. Не погодившись з таким рішенням, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2021 у справі № 120/8038/20-а позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 04.09.2020 № 023830011000 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком та зобов`язано пенсійний орган повторно розглянути заяву позивачки від 28.08.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, із урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянуло заяву позивачки про призначення пенсії на пільгових умовах та рішенням від 24.03.2021 за № 023830012964 надало відмову у призначенні позивачці пільгової пенсії з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу. Так, відповідач не зарахував до пільгового стажу позивачки, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи на Вінницькому заводі "Кристал" з 16.01.1984 по 07.07.2020, оскільки не надано документів, що підтверджують роботу особи протягом повного робочого дня зі шкідливими умовами праці, а саме уточнюючої довідки відповідного зразка підприємств або організацій про пільговий характер роботи, в якій має бути зазначено період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їхні номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довідку; наказів про проведення та результати проведення атестації робочих місць, а також довідки про перебування (не перебування) в відпустках без збереження заробітної плати.

Позивачка вважає вказане рішення відповідача протиправним і таким, що підлягає скасуванню, з покладенням на відповідача обов`язку призначити їй пільгову пенсію за віком з дати звернення із заявою, тобто з 28.08.2020. При цьому позивачка зазначає, що відповідач безпідставно не зараховув до її пільгового стажу період роботи з 01.01.1992 по 21.08.1992, оскільки він підтверджується відомостями із трудової книжки, тоді як вимога щодо проведення атестації робочих місць з`явилася лише з 21.08.1992, коли набрала чинності постанова Кабінеу Міністрів України від 01.08.1992 № 442. Щодо періоду роботи з 21.08.1992 по 06.07.2020, то він також підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки підтверджується записами у трудовій книжці. Водночас не проведення підприємством у цей період атестації робочих місць, або ж відсутність таких матеріалів, не можуть перешкоджати особі у реалізації свого законного права на призначення пільгової пенсії.

Ухвалою суду від 25.08.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, вказаною ухвалою у відповідача витребувано матеріали пенсійної справи позивачки (в оригіналі або їх належним чином засвідчені копії).

16.09.2021 до суду надійшов відзив, в якому відповідач позов заперечує та зазначає, що згідно з записами у трудовій книжці в період з 16.01.1984 по 07.07.2020 позивачка працювала огранувальником алмазів у діаманти на Вінницькому заводі "Кристал". На підтвердження спеціального стажу роботи позивачка надала уточнюючу довідку про пільговий характер роботи № 10/52 від 14.07.2020, видану ДП "Вінницький завод "Кристал"". Відповідно до вказаної довідки в період з 16.01.1984 по 02.01.1990 та з 01.03.1990 по 31.12.1991 протягом повного робочого дня позивачка працювала зі шкідливими умовами праці та виконувала роботи по огрануванню алмазів у діаманти без застосування робототехніки, за професією огранувальник алмазів у діаманти, що відповідає Списку № 2, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956. Також у вказаній довідці зазначено, що за період роботи з 16.01.1984 по 02.01.1990 та з 01.03.1990 по 31.12.1991 пільговий стаж ОСОБА_1 складає 7 років 04 місяці 16 днів. Крім того, з 21.02.1986 по 24.02.1986 позивачка перебувала у відпустці без збереження заробітної плати. Відтак до пільгового стажу позивачці зараховано періоди з 16.01.1986 по 20.02.1986, з 25.02.1986 по 02.01.1990 та з 01.03.1990 по 31.12.1991, що фактично становить 7 років 9 місяців 13 днів, чого недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач зауважує, що підстави для зарахування періоду роботи з 01.01.1992 по 07.07.2020 до пільгового стажу позивачки відсутні, оскільки заявниця не надала документів, що підтверджують роботу протягом повного робочого дня зі шкідливими умовами праці.

Відповідач вважає відмову у призначенні позивачці пільгової пенсії правомірною та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На виконання вимог суду до відзиву на позовну заяву відповідач додав копії окремих матеріалів пенсійної справи позивачки.

06.10.2021 до суду надійшла відповідь на відзив від позивачки. Разом з тим в силу вимог ч. 3 ст. 263 КАС України у справах цієї категорії заявами по суті є позов та відзив. Відтак під час ухвалення рішення по суті суд не приймає не приймає до розгляду відповідь позивачки на відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 16.01.1984 по 07.07.2020 працювала на посаді огранувальника алмазів у діаманти на Вінницькому заводі "Кристал", що підтверджується записами в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

20.08.2020 позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Для підтвердження стажу роботи на шкідливих та важких роботах, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, окрім трудової книжки серії НОМЕР_1 позивачка надала відповідачу додаткові документи, а саме: 1) довідку Вінницького заводу "Кристал" від 22.04.2013 № 12/79 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; 2) довідку ДП "Вінницький завод "Кристал"" від 14.07.2020 № 10/52 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за № 023830011000 від 04.09.2020 позивачці було відмовлено у призначенні пенсії з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу.

Не погодившись з таким рішенням, 18.12.2020 позивачка звернулася до суду з позовом щодо його оскарження.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2021 у справі № 120/8038/20-а позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 04.09.2020 № 023830011000 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із урахуванням висновків суду у цій справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення суду пенсійний орган повторно розглянув заяву позивачки про призначення пенсії на пільгових умовах та рішенням від 24.03.2021 за № 023830012964 відмовив позивачці у призначенні пенсії, посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу. При цьому до пільгового стажу позивачки відповідач зарахував періоди роботи з 16.01.1986 по 20.02.1986, з 25.02.1986 по 02.01.1990 та з 01.03.1990 по 31.12.1991, що становить 7 років 9 місяців 13 днів. Водночас відмовлено у зарахуванні періоду роботи на Вінницькому заводі "Кристал" з 01.01.1992 по 07.07.2020, оскільки заявниця не надала документів, що підтверджують роботу протягом повного робочого дня зі шкідливими умовами праці, зокрема уточнюючу довідку відповідного зразка підприємств або організацій про пільговий характер роботи, в якій має бути зазначено період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їхні номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довідку; наказів про проведення та результати проведення атестації робочих місць, а також довідки про перебування (не перебування) у відпустках без збереження заробітної плати.

Вважаючи протиправним вказане рішення, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

У вказаній редакції пункт 2 розділу XV Закону № 1058-IV був викладений на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017 та є чинним на сьогодні.

Окрім внесенням змін до Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, Законом № 2148-VIII також внесено низку інших істотних змін до Закону № 1058-IV, зокрема доповнено його окремим розділом XIV1 під назвою "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян" (статті 114-115).

Отже, з набранням чинності Закону № 2148-VIII питання, пов`язані з призначенням пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників, в тому числі по Списках № 1 та № 2, регулюються положеннями Закону № 1058-IV.

Таким чином, у попередній редакції пункт 2 Прикінцевих положень допускав можливість призначення пільгових пенсій по Списках № 1 та № 2 за нормами Закону № 1058-IV, але при цьому діяли вимоги щодо віку та стажу, передбачені Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ).

З прийняттям Закону № 2148-VIII відповідне питання врегульовано інакше, а саме призначення пільгових пенсій здійснюється виключно за нормами Закону № 1058-IV.

Тобто при вирішенні питання про наявність у позивачки відповідного права на пільгову пенсію підлягають застосуванню положення ст. 114 Закону № 1058-IV.

Так, згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Як видно з позовної заяви та заявлених позовних вимог, позивачка обґрунтовує незаконність відмови відповідача у призначенні пільгової пенсії наявністю у неї достатнього стажу для призначення пільгової пенсії за віком по Списку № 2.

Відтак суд застосовує норми чинного законодавства та надає оцінку спірним правовідносинам з урахуванням того, що позивачка звернулась до суду за захистом права на призначення пенсії на пільгових умовах саме за Списком № 2.

В силу вимог абзацу 1 пункту другого частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім-тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим-двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим першої статті 26 цього Закону:

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що жінки, які народилися до 31 березня 1966 року, мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 в період з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року після досягнення 51 року і за наявності страхового стажу не менше 23 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Якщо ж необхідний пільговий стаж відсутній, але становить не менше 5 років на роботах з шкідливими і важкими умовами праці по Списку № 2, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах призначається жінкам із зменшенням загального пенсійного віку (60 років) на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Тобто, якщо жінка народилася у період до 31 березня 1966 року, має загальний трудовий стаж не менше 23 років та пільговий стаж роботи 6 років - пенсія за віком на пільгових умовах призначається їй в разі досягнення 57 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Пунктом 1 цього Порядку визначено, що він регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону № 1788-XII.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).

Зміст наведених норм права свідчить про те, що право на пільгову пенсію мають особи, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, чинними у період такої роботи. При цьому для зарахування періоду роботи на посадах, віднесених до Списку № 2 у період до 21 серпня 1992 року необхідне підтвердження документами відповідних умов праці, а за період після 21 серпня 1992 року - підтвердження результатів проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 КЗпП України, ст. 62 Закону № 1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, аналіз наведених правових норм вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 04.03.2020 у справі № 367/945/17 та від 27.04.2020 у справі № 367/4230/17.

Суд зазначає, що згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 позивачка 16.01.1984 прийнята на роботу огранувальником алмазів у діаманти на Вінницький завод "Кристал" та звільнена з цієї посади 07.07.2020.

Разом з тим в трудовій книжці не зазначено відомості про зайняття в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день, а тому для підтвердження спеціального трудового стажу необхідним є врахування уточнюючих довідок підприємства.

Дійсно, як вже зазначалось, трудова книжка хоча й вважається основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є обов`язковими лише у тих випадках, якщо відомостей трудової книжки достатньо для підтвердження спеціального трудового стажу в цілях визначення права особи на пільгову пенсію.

З матеріалів справи видно, що до пільгового стажу роботи позивачки відповідач зарахував період роботи на Вінницькому заводі "Кристал" з 16.01.1984 по 20.02.1986, з 25.02.1986 по 02.01.1990 та з 01.03.1990 по 31.12.1991.

При цьому судом встановлено, що підтвердження цього періоду роботи як пільгового позивачка надала пенсійному органу довідку ДП "Вінницький завод "Кристал" від 14.07.2020 № 10/52 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Вказаною довідкою підтверджується, що позивачка ОСОБА_1 працювала повний робочий день на державному підприємстві "Вінницький завод "Кристал" і за період з 16.01.1984 по 02.01.1990 та з 01.03.1990 по 31.12.1991 виконувала роботи по огрануванню алмазів у діаманти в виробництві "оброблення металу" без використання робототехніки за професією "огранувальник алмазів у діаманти", що передбачена Списком № 2, пункт 10-А розділу ХІV, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 12.04.1990 № 365. За виключенням відпустки без збереження заробітної плати з 21.02.1986 по 24.02.1986, період роботи з 16.01.1984 по 02.01.1990 та з 01.03.1990 по 31.12.1991 включається до пільгового стажу позивачки та складає 07 років 04 місяці 16 днів.

Таким чином, до пільгового стажу позивачки було зараховано періоди з 16.01.1984 по 20.02.1986, з 25.02.1986 по 02.01.1990 та з 01.03.1990 по 31.12.1991, що становить фактично 07 років 09 місяців 13 днів.

Наведене також підтверджується рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2021 у справі № 120/8038/20-а, в якому, однак, суд не вдавався до оцінки наявності підстав для зарахування позивачці до пільгового стажу інших періодів роботи на Вінницькому заводі "Кристал", а саме з 01.01.1992 по 07.07.2020.

Суд погоджується з доводами позивачки, що період роботи з 01.01.1992 по 21.08.1992 не потребує проведення атестації робочих місць. Однак такий період неможливо зарахувати до пільгового стажу позивачки з огляду на таке.

Як вже зазначалося, для зарахування періоду роботи на посадах, віднесених до Списку № 2 у період до 21 серпня 1992 року, необхідним є документальне підтвердження умов праці, а за період після 21 серпня 1992 року- підтвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці.

Водночас наявні у трудовій книжці позивачки записи про трудову діяльність не міститься відомостей про характер виконуваної роботи, який міг би бути підтверджений відповідними уточнюючими довідками підприємств чи/або їх правонаступників.

В даному ж випадку, у матеріалах справи відсутні будь-які уточнюючі довідки, які б свідчили про те, що в період з 01.01.1992 по 21.08.1992 позивачка дійсно працювала на посаді огранувальника алмазів у діаманти на ДП "Вінницький завод "Кристал" на умовах повного робочого дня.

Відтак суд погоджується з доводами відповідача про неможливість зарахування періоду роботи позивачки з 01.01.1992 по 21.08.1992 на ДП "Вінницький завод "Кристал" до пільгового стажу, оскільки ані до пенсійного органу, ані під час розгляду справи позивачкою не надано уточнюючих довідок вказаного підприємства установленого зразка та доказів роботи в цей період на умовах повного робочого дня.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 22.08.1992 по 07.07.2020, то суд зазначає таке.

З оскаржуваного рішення відповідача слідує, що зарахувати період роботи позивачки з 01.01.1992 по 07.07.2020 неможливо, оскільки позивачка не надала жодних уточнюючих довідок на підтвердження її роботи в цей період на посадах зі шкідливими і важкими умовами праці на умовах повного робочого дня.

На підставі уточнюючих довідок ДП "Вінницький завод "Кристал" від 17.08.2020 за № № 81, 82 та 83 про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 1983 року по 2000 рік та довідки АТ "Вінницький завод "Кристал"" від 18.08.2020 № 36 суд встановив, що позивачка дійсно працювала у спірний період на ДП "Вінницький завод "Кристал".

Водночас, аналізуючи вказані документи, суд доходить висновку, що вони не підтверджують зайнятість позивачки повний робоичй день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці по Списку № 2, тоді як підтвердження зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є однією з обов`язкових умов при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таке підтвердження може містити безпосередньо трудова книжка, проте, у разі відсутності в ній необхідних записів, подання уточнюючої довідки є обов`язковим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2019 у справі № 337/1297/17.

Суд зазначає, що підставою для призначення пільгових пенсій є не тільки віднесення посади до Списку № 2 згідно зі Списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, але і довідка підприємства, яка уточнює характер роботи із зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відтак оскільки позивачка не надала відповідачу документів, що підтверджують її зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці в період з 01.01.1992 по 07.07.2020, суд вважає правильними твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування цього періоду до пільгового стажу.

Крім того, суд зазначає, що як рішенням від 04.09.2020 № 023830011000, так і рішенням від 24.03.2021 № 023830012964 до пільгового стажу позивачки зараховано періоди з 16.01.1984 по 20.02.1986, з 25.02.1986 по 02.01.1990 та з 01.03.1990 по 31.12.1991, про зарахування якого просить позивачка у межах позовних вимог, заявлених у даній справі. Тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивачки період з 16.01.1984 по 31.12.1991 задоволенню не підлягають, як такі, що самостійно вчинені суб`єктом владних повноважень згідно з вказаними рішеннями.

Безпідставність позовних вимог в цій частині додатково підтверджується рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2021 у справі № 120/8038/20-а, яке набрало законної сили.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність законних підстав для призначення позивачці пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до заяви від 28.08.2020 та доданих до неї документів.

Відтак оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 023830012964 від 24.03.2021 по суті є правильним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України, підстав для відшкодування позивачці витрат зі сплати судового збору немає.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 );

3) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Повне судове рішення складено 18.11.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович