Ухвала суду № 101248777, 16.08.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 355/564/21

У Х В А Л А

16 серпня 2021 року Суддя Подільського районного суду м. Києва Лещенко О.В., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за заявою адвоката Гончара Миколи Святославовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії з ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

09.08.2021 року до суду поступили матеріали заяви адвоката Гончара Миколи Святославовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії з ОСОБА_1 на підставі ухвали про передачу заяви про видачу судового наказу за підсудністю Баришівського районного суду Київської області від 06.07.2021 року.

Вивчивши матеріали заяви та долучені до такої документи, суд приходить до висновку, . що вищевказану заяву слід направити за підсудністю за таких підстав.

Заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість з оплати електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії постачальнику універсальних послуг №400126206 від 01.01.2019 року за період з 01.01.2019 -31.03.2021 року в розмірі 11890,56 грн.

Відповідно до ч.1 ст.162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме адреси боржника ОСОБА_1 та рахунків за електроенергію, споживання електричної енергії здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою (виключна підсудність).

Як вбачається з матеріалів справи, Баришівський міський суд Київської області, направляючи дану позовну заяву за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва, керувався ч. 1 ст.27 ЦПК України та помилково виходив із порушення правил виключної підсудності.

Як убачається з матеріалів поданої заяви, предметом останньої є стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника заборгованості з оплати електричної енергії за Договором, що надані заявником та спожита боржником за адресою: АДРЕСА_1 , - що територіально відноситься до юрисдикції Баришівського районного суду Київської області.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів/заяв, що виникають з приводу нерухомого майна.

Згідно ч.1 ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Предметом заяви у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання послуг електричної енергії. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, заява про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Вищевказані висновки підтверджуються постановою від 10.04.2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суду.

З огляду на наведене дана справа не підсудна Подільському районному суду міста Києва, а тому підлягає передачі Баришівського районного суду Київської області, до територіальної юрисдикції якого у порядку ч. 1 ст. 30 ЦПК України належить розгляд вищезазначеної заяви. А відтак, вищевказана заява є не підсудною Подільському районному суду міста Києва, оскільки відноситься до підсудності Баришівського районного суду Київської області, як суду за місцем знаходження нерухомого майна та місцем виконання договору (ч. 2 ст. 27 ЦПК України). У зв`язку з чим, беручи до уваги, що позивач звернувся до суду саме за правилом виключної підсудності, то вищевказаний позов підлягає передачі до Баришівського районного суду Київської області.

Передаючи даний позов до Баришівського районного суду Київської області, Подільський районний суд міста Києва враховує вимоги ст.32 ЦПК України, згідно якої спори між судами про підсудність не допускаються, але в даному випадку Баришівським районним судом Київської області помилково було не взято до уваги, що предметом заяви у справі є зобов`язання, які випливають з надання послуг щодо утримання приміщення - нерухомого майна, що знаходиться на території Баришівського району Київської області, тому даний спір є таким, що виник з приводу нерухомого майна, та має бути розглянутим за місцем розташування такого майна.

Також Подільський районний суд міста Києва бере до уваги, що згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу. При цьому, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).

Статтею 187 ч.9 ЦПК України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що справу за заявою адвоката Гончара Миколи Святославовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії з ОСОБА_1 слід передати на розгляд Баришівського районного суду Київської області за правилами виключної підсудності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 28,30, 31 ч.1 п.1, 162, 187 ч.9, 258-260 , п.15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.181 ЦК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Справу за заявою адвоката Гончара Миколи Святославовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії з ОСОБА_1 - передати на розгляд до Баришівського районного суду Київської області за підсудністю.

Ухвала може бути оскаржена позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд міста Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 261 ЦПК України з моменту її підписання суддею.

Суддя О. В. Лещенко