Рішення № 101248287, 18.11.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15776/21

провадження № 2-а/753/342/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2021 р. Дарницький районний суду м. Києва в складі

головуючої судді Шаповалової К.В.,

за участі секретаря судових засідань Радченка А.О.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду за адресою: м. Київ, вул. О.Кошиця, 5а адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2021 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 753/15776/21 між суддями від 03 серпня 2021 року головуючим суддею обрано Шаповалову К.В. Фактично справу передано судді 04 серпня 2021 року.

Ухвалою суду від 09 серпня 2021 року даний адміністративний позов було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами статті 286 КАС України на 27 серпня 2021 року на 09:30 год.

Ухвалою суду від 27 серпня 2021 року судове засідання було відкладено на 08 жовтня 2021 року у зв`язку із неявкою сторін.

9 вересня 2021 року від УПП в м. Києі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити, вказав, що позивач порушив вимогу дорожнього знаку рух прямо і праворуч, а тому інспектором УПП було правомріно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2021 року замінено неналежного відповідача по справі Управління патрульної поліції в м. Києві на належного відповідача - Департамент патрульної поліції, розгляд справи призначено на 27 жовтня 2021 року на 16:45 год.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року відкладено розгляд справи на 17 листопада 2021 року.

10 листопада 2021 року від представника відповідача ДПП надійшла до суду заява, в якій представник просив суд врахувати відзив на позов, що надсилався УПП в м. Києві.

У судовому засіданні 17 листопада 2021 року позивач підтримав свої позовні вимоги, вказав, що рухався прямо та не міг на вул. Харківське шосе, 19б, де його зупинили працівники поліції повернути ліворуч, бо по-перше там подвійна суцільна лінія, а по-друге немає повороту ліворуч. Просив працівників поліції показати, де встановлений відповідний знак та докази, що він порушив його, на що отримав відмову.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, докази, надані на її обґрунтування, доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, заслухавши пояснення позивача, повно, всебічно та об`єктивно оцінивши зібрані у справі докази, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4562422 від 31 липня 2021 року інспектором УПП в. М. Києві Турутою О.В. Метелєва В.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, а саме те, що ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Харківське шосе, 19бне виконав вимогу дорожнього знаку 4.4., чим порушив пункту 8.4 (г) Правил дорожнього руху. Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності на накладено на нього штраф в розмірі 340 грн.

Не погоджуючись із такою постановою працівника поліції та звертаючись із відповідним позовом до суду ОСОБА_1 зазначає, що екіпажем патрульної поліції не було надано жодного доказу на підтвердження порушення ним ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.

Відповідно до Закону України "Про дорожній рух" правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до пункту 8.4 (г) ПДР України дорожні знаки поділяються на групи, зокрема наказові знаки показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Згідно розділу 33 Правил дорожнього руху, дорожній знак 4.4. є наказовим знаком та дозволяє: "Рух прямо або праворуч".

Частина першої статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками

Згідно із частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковані за частиною першою статті 122 КпАП України, проте без зазначення доказів про вчинене ним правопорушення, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за умови, що позивач не погоджується із вчиненим правопорушенням, водночас відповідачем доказів про вчинене ОСОБА_1 правопорушення не надано як і не долучено їх до відзиву на позовну заяву.

Як вбачається із пояснень позивач, він рухався у лівій смузі по вул. Харківське шосе, з правого боку від нього рухалась вантажівка, він побачив, що якийсь автомобіль дуже близько їде позаду нього та вирішив, що заважає йому, перестроївся у середню смогу руху, після чого був зупинений працівниками поліції, які сказали йому, що він порушив дорожній знак 4.4. (повернув ліворуч), що було заборонено на цій ділянці дороги.

Як вбачається із оскаржуваної постанови у графі «місце вчинення правопорушення» зазначено, що позивач порушив дію дорожнього знаку 4.4. на ділянці дороги Харківське шосе, 19б.

Відповідно до карти міста Києва, ділянка дороги напроти будинку 19б по вул. Харківське шосе є дорогою із двостороннім рухом, яка має щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку. На вказаній ділянці дороги нанесена горизонтальна дорожня розмітка (подвійна суцільна лінія), що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків. На вказаній ділянці дороги відсутнє відгалуження дороги, яке б надавала теоретичну можливість водію здійснити поворот ліворуч.

Як вказав позивач, він рухався прямо за перехрестям, в бік Дарницької площі та після зміни полоси руху з лівої на середню був зупинений працівниками поліції.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить будь-яких доказів того, що позивач здійснював поворот ліворуч на ділянці дороги Харківське щосе, 19б та при цьому перетнув подвійну суцільну лінію дорожнього горизонтальної розмітки.

Такі докази не були долучені і до відзиву на позовну заяву.

Також працівники поліції не надали доказів того, де саме встановлений дорожній знак 4.4. на ділянці дороги Харківське шосе, 19б, дію якого не виконав позивач.

Суд вказує, що відповідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналогічна за своїм змістом вимога міститься й у статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна також містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та іншими документами.

Тобто, КУпАП зобов`язує суб`єкта владних повноважень, що використовує свої повноваження, перед прийняттям рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, зібрати всі докази, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростувати надані свідчення.

Відзив на позовну заяву містить лише норми чинного законодавства, та зміст постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної, поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, як про порушення громадського порядку, Правил дорожнього руху України, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, в тому числі порушення, передбачені статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із частиною другою вказаної статті від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/855/17 зазначено, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Для виконання визначених статтею 245 КУпАП завдань на орган чи посадову особу, яка розглядає справи про адміністративні правопорушення, статтею 280 КУпАП покладено обов`язок з`ясувати всі обставини для встановлення істини у справі.

Для доведення того чи іншого факту орган чи посадова особа, уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, повинна навести відповідні докази

Частиною першою статті 251 КУпАП визначено поняття доказів та наведено їх види, а частиною другої цієї статті обов`язок щодо їх збирання покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право в тому числі скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Отже, постанова, яка винесена без додержання вказаних вище норм діючого законодавства, не може бути визнана належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність, суд вважає за необхідне скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 31 липня 2021 року серія ЕАО № 4562422 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись статтями 121, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 8, 9, 72-77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції - задовольнити.

Скасувати постанову серія ЕАО № 4562422 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 31 липня 2021 року винесену інспектором роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Турутою О.В. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за частиною першою статті 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 454 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Шаповалова