Рішення № 101248278, 10.11.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12666/21

провадження № 2/753/7355/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Шаповалової К.В.

за участі

секретаря судових засідань Радченка А.О.

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва (вул. О. Кошиця, 5а) у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2021 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПрАТ "ФФ "Дарниця" про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 09 березня 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем "Hyundai Santa Fe" д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу та автомобілем "Ford Fiesta" д.н.з. НОМЕР_2 , який був під керуванням ОСОБА_2 та який на праві власності належить ПрАТ "ФФ "Дарниця". Постановою суду винним у даній ДТП було визнано ОСОБА_2 , який перебуває у трудових відносинах з ПрАТ "ФФ "Дарниця". Цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів відповідача застрахована у ПрАТ "СК "Українська страхова група". Позивач звернувся до даної установи з проханням відшкодування відновлюваної вартості пошкодженого автомобіля, яка відповідно до рахунку-фактури становила 31 724, 42 грн. ПрАТ СК "Українська страхова група" сплатила на користь позивача відшкодування у розмірі 13 986, 77 грн. Наразі, позивач звертається до суду із проханням стягнути з відповідача різницю вартості відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля, що становить - 17 737, 65 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 червня 2021 року цивільну справу № 753/12666/21 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 29 червня 2021 року.

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року справу було відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 17 серпня 2021 року.

30 липня 2021 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи стосовно позову, разом з тим представник третьої особи просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 17 серпня 2021 року за клопотанням представника відповідача до участі у справі як третю особу залучено ОСОБА_2 , водія, з вини якого сталась ДТП, та який був за кермом автомобіля, що належить відповідачу. Розгляд справи було відкладено на 25 жовтня 2021 року.

У судовому засіданні 25 жовтня 2021 року позивач підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти заявлених вимог, вказав, що цивільна-правова відповідальність автомобіля "Ford Fiesta" д.н.з. НОМЕР_2 , який був під керуванням ОСОБА_2 , була застрахована у третьої особи ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача не виходить за межі страхової виплати, а отже вона має бути сплачена саме страховиком, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. У судовому засіданні було оголошено перерву до 9 листопада 2021 року.

У судовому засіданні 9 листопада 2021 року позивач підтримав раніше надані пояснення.

Представник відповідача у судове засідання не 'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою, наявною у матеріалах справи.

5 листопада 2021 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи 9 листопада 2021 року, оскільки представник відповідача перебуватиме у відпустці. Судом у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, з огляду на те, що дата судового засідання 9 листопада 2021 року узгоджувалась безпосередньо із представником відповідача у судовому засіданні 25 жовтня 2021 року, доказів перебування представника у відпустці у період, зазначений у клопотанні додано до клопотання не було, а також не було надано доказів неможливості забезпечити явку у судове засідання іншого представника. Крім того, судом були заслухані пояснення представника відповідача у судовому засіданні 25 жовтня 2021 року та до матеріалів справи також були долучені письмові пояснення відповідача у справі.

Третя особа у судове засіданні 9 листопада 2021 року не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавала.

З огляду на належне повідомлення учасників справи про день та час розгляду, зважаючи на те, що представником відповідача у судовому засіданні 25 жовтня 2021 року були надані всі пояснення, суд вирішив провести судове засідання 9 листопада у відсутність нез`явившихся учасників справи.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши доводи третьої особи ПАТ «УСГ», викладені у письмових поясненнях, суд дійшов до наступного висновку.

9 березня 2019 року о 10:35 год в м. Києві по пр-т Ватутіна, 11 відбулась дорожня транспортна пригода за участі транспортних засобів "Hyundai Santa Fe" д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу та автомобілем "Ford Fiesta" д.н.з. НОМЕР_2 , який був під керуванням ОСОБА_2 та який на праві власності належить ПрАТ "ФФ "Дарниця".

Відповідно до наказу від 14 січня 2019 року № 0119/14-01 автомобіль "Ford Fiesta" д.н.з. НОМЕР_2 закріплено за медичним працівником ОСОБА_2 . Призначено його відповідальним за технічний стан та експлуатацію цього автомобіля.

Згідно акту приймання-передачі транспортного засобу від 14 січня 2019 року ОСОБА_2 прийняв автомобіль "Ford Fiesta" д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 1 квітня 2019 року ОСОБА_2 було визнано винним у ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП (а.с. 10). Постанова набрала законної сили.

У відповідності з частини четвертої, шостої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 3 травня 2018 року № АК/8796501, цивільна-правова відповідальність автомобіля "Ford Fiesta" д.н.з. НОМЕР_2 , який був під керуванням ОСОБА_2 , була застрахована у третьої особи ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (а.с.11).

Згідно протоколу технічного огляду транспортного засобу від 22 березня 2019 року в результаті ДТП автомобілю "Hyundai Santa Fe" д.н.з. НОМЕР_1 було завдано механічні пошкодження.

За рахунком-фактурою від 2 квітня 2019 року № БА-0003372 ТОВ «Богдан АВТО» вартість ремонту пошкодженого автомобіля становить 31724,42 грн (а.с. 14).

Відповідно до копій дублікатів чеків, долучених до матеріалів справи, позивач 18 квітня 2019 року перерахував на користь ТОВ «Богдан АВТО» 31724,42 грн відповідно до рахунку-фактури від 2 квітня 2019 року № БА-0003372 (а.с. 22-24).

Листом від 26 квітня 2019 року третя особа Пат «УСГ» повідомив позивача про те, що розмір матеріального збитку визначено на підставі калькуляції від 2 квітня 2019 року № НОМЕР_3 . Страхове відшкодування становить 13986,77 грн (а.с.15).

Відповідно до виписки банку позивача за період з 6 травня по 12 травня 2019 року страховою компанією відповідача позивачу було перераховано 13986,77 грн як трахове відшкодування (а.с.20).

Позивач зазначає, що після виплати страхового відшкодування він має право вимагати від відповідача виплатити різницю між вартістю виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля і сумою страхового відшкодування, що становить 17737,65 грн.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Оскільки водій ОСОБА_2 в момент ДТП керував транспортним засобом, який на праві власності належить відповідачу, перебував з ним станом на 9 березня 2021 року перебував у трудових відносинах з ПАТ «ФФ «Дарниця» та виконував трудові обов`язки, вказане не заперечувалось та не оспорювалось відповідачем, позивач правомірно з вимогами про відшкодування шкоди звернувся саме до ПАТ «ФФ «Дарниця».

Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.

В силу статті 5 зазначеного вище Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Станом на час ДТП відповідальність ПАТ «ФФ «Дарниця» була застрахована у ПАТ «СК «Українська страхова група» за полісом № АК/ 8796501 від 3 травня 2018 року, діючий станом на 9 березня 2019 року.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Відповідно до вимог пункту 36.4. статті 36 зазначеного вище Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування).

Страхова компанія сплатила позивачу суму страхового відшкодування в загальному розмірі 13986,77, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача.

Звертаючись із позовними вимогами до відповідача, позивач зазначає, що ним має бути сплачено різницю між вартістю відновлювального ремонту, що була сплачена позивачем у розмірі 31724,42 грн та сплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 13986,77 грн.

Верховний Суд у постанові від 4 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Судом встановлено та сторонами у справі не оспорюється факт ДТП, вина водія автомобіля відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі

№ 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини працівника відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то з відповідача як власника автомобіля (з урахуванням приписів частини першої статті 1172 ЦК України) на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).

Посилання представника відповідача на те, що розмір завданої майнової шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика і це є підставою для відмови у стягненні майнової шкоди з відповідача не відповідає фактичним обставинам розглядуваної справи та є помилковими з огляду на те, що розмір страхового відшкодування був розрахований ПАТ «СК «УСГ» з урахуванням зносу, який не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до рахунку-фактури від 2 квітня 2019 року № БА-0003372 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача становить 31724,42 грн (з ПДВ), яка була реально сплачена позивачем ТОВ «Богдан АВТО».

Страховиком сплачено позивачу 13986,77 грн страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту зносу, розрахованого у встановленому законодавством порядку.

Верховний Суд в постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 757/22706/15-ц вказав, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування.

Як зазначалось, страхове відшкодування ПАТ «СК «УСГ» у розмірі 13986,77 грн було перерахована безпосередньо позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується випискою банку по його рахунку (а.с. 20). Отже ПДВ в сумі 5287,40 грн входить до суми страхового відшкодування та може бути повернуто ОСОБА_1 страховиком після надання відповідних документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19.

Таким чином розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню із ПАТ «ФФ «Дарниця» на користь ОСОБА_1 становить 12450,25 грн із розрахунку: 31724,42 грн - 13986,77 грн - 5287,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 83, 84, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", ОСОБА_2 про відшкодування шкоди- задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 12450,25 грн та судовий збір в розмірі 637,34 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Дарницький районний суд міста Києва.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця", ЄДРПОУ 00481212, м. Київ, вул. Бориспільська, 13

Третя особа - 1: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" ЄДРПОУ 30859524, м, Київ, вул. І. Федорова, 32-а

Третя особа - 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 19 листопада 2021 року.

Суддя К.В. Шаповалова