Постанова № 101247605, 17.11.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17 листопада 2021 рокуСправа №: 695/2498/21

Номер провадження 3/695/1760/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакова К.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Біленко Н.Г.,

прокурорів - Потокі А.А., Гомаз В.В.,

особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Манжари Д.С.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 30.03.2021, обіймаючи посаду голови Золотоніської районної ради Черкаської області, перебуваючи у приміщенні Золотоніської районної ради Черкаської області по вул.. Садовий проїзд 5 в м. Золотоноша Черкаської обл., діючи всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 закону України «Про запобігання корупції» та ст.. 591 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник на засіданні четвертої сесії Золотоніської районної ради Черкаської області під час розгляду питання/пропозиції щодо включення до порядку денного питання «Про скасування премій та надбавок голові та заступникам», яке стосувалося його особисто, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 30.03.2021, обіймаючи посаду голови Золотоніської районної ради Черкаської області, перебуваючи у приміщенні Золотоніської районної ради Черкаської області по вул.. Садовий проїзд 5 в м. Золотоноша Черкаської обл., діючи всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 закону України «Про запобігання корупції» та ст.. 591 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: на засіданні четвертої сесії Золотоніської районної ради Черкаської області під час розгляду питання/пропозиції щодо включення до порядку денного питання «Про скасування премій та надбавок голові та заступникам», яке стосувалося його особисто, проголосував «проти», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.172-7 КУпАП.

Постановою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.09.2021 справи за №695/2498/21 (провадження №3/695/1760/21) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та за №695/2500/21 (провадження №3/695/1762/21) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7КУпАП об`єднано в одне провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що питання щодо включення до порядку денного питання «Про скасування премій та надбавок голові та заступникам» винесла на розгляд сесії заступник голови ОСОБА_2 , яка заважала проводити засідання, а тому із залу надійшла пропозиція провести голосування по даному питанню. З аналогічним питанням ОСОБА_2 зверталася, яке було неодноразово розглянуте на комісіях і які були відхилені. Органом місцевого самоврядування не здійснювалося навіть обговорення проекту рішення. У даному випадку проводилася передбачена Законом та Регламентом процедура затвердження порядку денного, в якому голова районної ради брав участь. Зазначене помилково було розцінено як прийняття рішення без застосування процедури врегулювання конфлікту інтересів з боку голови районної ради. Свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП не визнав, просив суд закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Манжара Д.С. у судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, з підстав зазначених у письмових запереченнях. Додав, що відповідно до регламенту питання щодо включення до порядку денного питання «Про скасування премій та надбавок голові та заступникам» було винесено на розгляд з порушенням процедури. При вирішенні даного питання голос голови районної ради не був вирішальним при голосуванні.

Прокурори в судовому засіданні підтримали обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, посилаючись на наявність в діях ОСОБА_1 ознак діянь, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП , просили визнати ОСОБА_1 винним у їх вчиненні та застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкціями вказаних вище статтей.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Манжари Д.С., позицію прокурорів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25 травня 1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією» роз`яснено, що у справах даної категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247, 280 КУпАП. При цьому необхідно особливу увагу звертати на те чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною в його вчиненні, чи належить вона до суб`єктів вказаного правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до рішення Золотоніської районної ради від 20.11.2020 № 1-1/VIII «Про підсумки виборів депутатів Золотоніської районної ради VIII скликання 25.10.2020 та визнання їх повноважень», ОСОБА_1 обрано депутатом Золотоніської районної ради VIII скликання.

Згідно з рішенням Золотоніської районної ради від 20.11.2020 № 1-6/ VIII, ОСОБА_1 обрано головою Золотоніської районної ради.

За змістом підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є депутати місцевих рад.

Таким чином, ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП.

Частиною першою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», визначено, що особи, зазначені у пунктах 1,2 частини 1статті 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

На підставі ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес, це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими поза службовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Потенційний конфлікт інтересів наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення вбачається, що в протоколі сесії від 30.03.2021 на розгляд було винесено питання/пропозиції щодо включення до порядку денного питання «Про скасування премій та надбавок голові та заступникам». Відповідно до результатів поіменного голосування, голосування відбулося по питанню/пропозиції щодо включення до порядку денного питання «Про скасування премій та надбавок голові та заступникам». Як під час голосування так і при винесенні даного питання на голосування голова Золотоніської районної ради Черкаської області ОСОБА_1 ні до, ні під час голосування не заявив про наявний у нього конфлікт інтересів та вчинення дій в умовах конфлікту інтересів, ні після не подав відповідну заяву, що підтверджується матеріалами справи.

Суд не бере до уваги заперечення захисника щодо порушення депутатом ОСОБА_2 . Регламенту Золотоніської районної ради VIII скликання , затвердженого рішенням Золотоніської районної ради від 27.11..2020 № 1-17/ VIII, де зазначено, що питання, які конче потребують розгляду і не вимагають попередньої підготовки та розгляду в комісіях, за рішенням ради можуть вноситися в порядок денний сесії під час її проведення, з огляду на наступне. Предметом судового розгляду є не процедура винесення на голосування питань та внесення їх до порядку денного, а неповідомлення про конфлікт інтересів, який пов`язаний з голосуванням по питанню, яке стосується безпосередньо ОСОБА_1 , а саме про наявність суперечності між його приватним інтересом, обумовленим особистим майновим та службовими повноваженнями на посаді голови Золотоніської районної ради Черкаської області, що відповідно впливає на об`єктивність або упередженість у прийнятті рішень.

За правилами ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 по справі № 442/730/17 зробила наступні висновки. При виникненні конфлікту інтересів у депутата сільської ради він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР), згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Разом з тим, у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до пункту 1.1.2 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року № 839 (далі - Методичні рекомендації) зазначено, що за частиною другою статті 35 Закону № 1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Орган, наділений спеціальною компетенцією Національне агентство з питань запобігання корупції, відповідно до пункту 15 статті 11 Закону № 1700-VII витлумачив застосування положень статті 59-1 Закону № 280/97-ВР та частини другої статті 35 Закону № 1700-VII, зазначивши, що у такій ситуації перевагу має спеціальний закон, яким є Закон № 1700-VII.

Виходячи з правового висновку Верховного Суду, такий самий порядок дій у випадку виникнення реального конфлікту інтересів поширюється і на голову районної ради (ст. 59-1 Закону № 280/97-ВР), а відтак ОСОБА_1 мав повідомити про наявність у нього реального конфлікту інтересів при розгляді на засіданні четвертої сесії Золотоніської районної ради Черкаської області питання/пропозиції щодо включення до порядку денного питання «Про скасування премій та надбавок голові та заступникам».

Посилання захисника на те, що голос на сесії не був вирішальним, суд не бере до уваги, оскільки незалежно від кількості учасників голосування, ОСОБА_1 повинен був виконати обов`язок, покладений на нього пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Отже, ОСОБА_1 , перебуваючи в умовах суперечності між його приватним інтересом та представницькими повноваженнями, як голови Золотоніської районної ради Черкаської області, не повідомив присутніх на засіданні сесії депутатів про вказаний реальний конфлікт інтересів під час вирішення питання щодо включення до порядку денного питання «Про скасування премій та надбавок голові та заступникам», та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів під час голосування щодо даного питання, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені: ч.1 ст.172-7 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень в повному обсязі доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 34-02/584 від 04.08.2021; протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 34-02/585 від 04.08.2021; протоколом четвертої сесії VIII скликання Золотонісбкох районної ради Черкаської області від 30.03.2021 та результатами поіменного голосування; витягами з рішень, наказів та розпоряджень, та іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Вище перелічені докази узгоджуються між собою, будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості не має, в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.172-7 КУпАП.

У відповідності до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи обставини правопорушення, дані про особу, яка притягується до відповідальності, зокрема те, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про необхідність накладення на нього стягнення у мінімальних межах санкції статей. За своїм видом та розміром накладене на ОСОБА_1 стягнення сприятиме досягненню визначеній у ст. 23 КУпАП меті адміністративних стягнень та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 172-7, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн., ., який необхідно сплатити на рахунок: отримувач - ГУК у Черк.обл./тг м.Золотон/21081100; код (ЄДРПОУ) – 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку - UA568999980314010542000023737; код код класифікаціїї доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн., який необхідно сплатити на рахунок: отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA908999980313111256000026001; код класифікаціїї доходів бюджету - 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів.

Суддя: К.М. Ушакова