
Справа № 538/1220/21
Провадження № 1-кп/538/116/21
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2021 року Лохвицький районний суд Полтавської області:
в складі головуючого судді Цімботи Л.Г.,
з участю секретаря судового засідання Дробот О.П.,
прокурора Фурси В.І.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань кримінальну справу по матеріалах кримінального провадження № 12021170560000210 про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Білопілля, Сумської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні шістьохмалолітніх дітей, в силу ст.89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
12.05.2021р близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 , з метою викрадення чужого майна, прибув за адресою: Миргородський район, с. Криниця, вул. Мічурінська, 2, що належить ПАТ "ім. Мічуріна" до приміщення майстерні. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 12.05.2021 року близько 19 год. 10 хв., діючи із корисливим мотивом, з метою незаконної наживи, таємно, умисно, шляхом виставлення стекла вікна в приміщенні майстерні, проник до приміщення майстерні ПАТ "ім. Мічуріна", звідки викрав металобрухт, у стані брухту загальною вагою 86 кг, на загальну суму 370 грн., вартістю 4 грн. 50 коп. за 1 кілограм. В подальшому ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши ПАТ "ім. Мічуріна" збитків на загальну суму 370 грн.
Крім цього, 15.05.2021р близько 03 год. 30 хв. ОСОБА_1 , з метою викрадення чужого майна, прибув, за адресою: Миргородський район, с. Криниця, вул. Мічурінська, 2, що належить ПАТ "ім. Мічуріна" до приміщення майстерні. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 15.05.2021 близько 03 год. 30 хв., діючи із корисливим мотивом, з метою незаконної наживи, таємно, умисно, повторно, через вікно проник до приміщення майстерні ПАТ "ім. Мічуріна", звідки викрав металобрухт, у стані брухту загальною вагою 100 кг, на загальну суму 450 грн., вартістю 4 грн. 50 коп. за 1 кілограм. В подальшому ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши ПАТ "ім. Мічуріна" збитків на загальну суму 450 грн.
Кpимiнaльним правопорушенням ПАТ "ім. Мічуріна", спричинено майнову шкоду на суму 820 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, цивільний позов визнав в повному обсязі, пояснив, що дійсно 12 та 15 травня 2021 р. проник через вікно в приміщення майстерні ПАТ ім Мічуріна звідки викрав відповідно близько 86 кг та 100 кг металобрухту, які здав на пункт прийому металобрухту, та отримав грошові кошти. Вчинив це через скрутне матеріальне становище, у вчиненому розкаявся, обіцяв більше такого не вчиняти. Крім того пояснив, що намагався відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду, і має намір її відшкодувати.
Обвинувачений не заперечує правильність кваліфікації дій органами досудового розслідування, а також критично ставиться до вчиненого ним кримінального правопорушення та щиро розкаюється у вчиненому
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин в межах висунутого звинувачення із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.
Таким чином, аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно поєднане з проникненням до іншого приміщення.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".
Так, суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, та наступні дані про особу винного.
Так, обвинувачений ОСОБА_1 не судимий, за місцем проживання характеризується в цілому позитивно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні шістьох неповнолітніх дітей.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся. Крім того, сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення.
На підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Згідно досудової доповіді органу з питань пробації ризики вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні. На думку органу пробації виправлення особи можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, те, що за місцем проживання він характеризується в цілому позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря- нарколога не перебуває, не працює, має на утриманні шістьох неповнолітніх дітей, тобто враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченого, та наявність пом`якшуючих покарання обставин, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
В той же час, виходячи з того ж таки принципу індивідуалізації та співмірності заходів примусу, враховуючи те, що хоча дане кримінальне правопорушення і відноситься до категорії тяжких злочинів, але враховуючи обставини справи, характер вчинених ним дій, особу обвинуваченого, який має на утриманні шістьохнеповнолітніх дітей, заподіяна потерпілому шкода не є значною, і обвинувачений має намір її відшкодувати, та враховуючи досудову доповідь органу з питань пробації, суд приходить до висновку про можливість перевиховання та виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, та вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Така міра покарання, на думку суду, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_1 і попередження скоєння ним нових злочинів.
Крім того, покладення на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, дозволить забезпечити належний контроль за його поведінкою.
Представником ПАТ "ім. Мічуріна" було заявлено цивільний позов, в якому представник просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ім. Мічуріна" матеріалну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, в сумі 820 грн.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитками, є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Статтею 1166 ЦК України визначено , що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з розміром заподіяної потерпілому шкоди, цивільний позов визнав в повному обсязі, визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що вказаний цивільний позов слід задовільнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ім. Мічуріна" 820 грн у відшкодування матеріальної шкоди.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 394 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від вiдбування призначеного покарання у виді 3 років позбавлення волі, якщо він протягом 1 року не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього вироком суду зобов`язання.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати обвинуваченого: протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Цивільний позов ПАТ "ім. Мічуріна" задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ПАТ "ім. Мічуріна", ЄДРПОУ 00412300, 820 (вісімсот двадцять) грн 00 коп у відшкодування матеріальної шкоди.
Речові докази:
- металобрухт, у стані брухту загальною вагою 86 кг та металобрухт, в стані брухту загальною вагою 100 кг, які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, повернути представнику ПАТ "ім. Мічуріна" Зуб Ю.П.
На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Лохвицького
районного суду Л.Г.Цімбота
Судове рішення № 101247040, Лохвицький районний суд Полтавської області було прийнято 22.11.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 538/1220/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: