Рішення № 101245990, 19.11.2021, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1442/21

Провадження № 2/288/330/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

представника позивача - Боденка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (далі – Відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна (далі – Третя особа 1), приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович (далі – Третя особа 2) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в якому вказує, що в липні 2021 року йому стало відомо про те, що 21 липня 2021 року постановою Третьої особи 2 було відкрито виконавче провадження № 66156386, підставою для відкриття якого був виконавчий напис № 1800 виданий 06 липня 2021 року Третьою особою 1 про стягнення з Позивача на користь Відповідача заборгованості в розмірі 18640.00 гривень.

Позивач не погоджується з даним виконавчим написом, вважає його незаконним та таким, що не підлягає до виконання, так як його було позбавлено законної конституційної можливості заперечити проти зробленого розрахунку, а Відповідачем не було надано приватному нотаріусу необхідних документів, які підтверджують безспірність заборгованості, оскільки Позивач заперечує її наявність у вказаному розмірі. Для одержання виконавчого напису не було надано оригінал кредитного договору, посвідченого нотаріально, крім того на адресу Позивача не було надіслано письмову вимогу про усунення порушення.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1800 від 06 липня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» заборгованості в розмірі 18640.00 гривень та стягнути понесені ним судові витрати.

Представник Позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задоволити

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна в судове засідання не з`явилась, просила справу розглядати без її участі. /а.с.77/

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Суд, вислухавши представника Позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

06 липня 2021 року Сазоновою Оленою Миколаївною, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є Боржником за кредитним договором № 3299215 від 05 грудня 2020 року, укладеним з ТОВ «Авентус Україна», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «УМ Факторинг» на підставі договору факторингу № 1 від 06 вересня 2019 року, далі - Стягувач. Строк платежу за кредитним договором настав, Боржником допущено прострочення заборгованості. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04 січня 2021 року по 09 червня 2021 року. Сума заборгованості складає 18040.00 гривень, в тому числі: - прострочена заборгованість за тілом кредиту – 5500.00 гривень; - проценти за користування кредитом – 12540.00 гривень. За вчинення виконавчого напису стягнуто плати із Стягувача – 600.00 гривень, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувача – 18640.00 гривень. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 1800. /а.с.8, 64, 78/

Відповідно до Постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 липня 2021 року серії ВП № 66166386, приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким Павлом Вікторовичем, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 1800 виданого 06 липня 2021 року приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М. про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ Факторинг» заборгованості в розмірі 18640.00 гривень та стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1864.00 гривень. /а.с.9/

В порядку розгляду вказаної справи судом було витребувано, а Третьою особою 2 надано матеріали виконавчого провадження № 66156386, а саме: - договір № 3299215 про надання споживчого кредиту від 05 грудня 2020 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , сума кредиту складає 5500.00 гривень /а.с.55-62/; - графік платежів до договору про надання споживчого кредиту № 3299215 від 15 грудня 2020 року, споживач ОСОБА_1 , дата повернення кредиту: 04 січня 2021 року; сума кредиту – 5500.00 гривень, сума нарахованих процентів – 1567.50 гривень, всього до сплати – 7067.50 гривень /а.с.63/; - виконавчий напис від 06 липня 2021 року, зареєстрований за № 1800.

26 жовтня 2021 року Третьою особою 1 надано матеріали справи щодо вчинення виконавчого напису від 06 липня 2021 року за реєстровим № 1800, а саме: - виконавчий напис від 06 липня 2021 року, зареєстрованим за № 1800; - договір № 3299215 про надання споживчого кредиту від 05 грудня 2021 року. /а.с.77-82/

02 липня 2021 року ТОВ «УМ Факторинг» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу міста Києва Сазонової О.М. з заявою про вчинення виконавчого напису в якій просить вчинити виконавчий напис на Кредитному договорі № 3299215 від 05 грудня 2020 року, вказати, що виконавчий напис набирає чинності від дати його вчинення та має бути пред`явлений до виконання державною/або приватною виконавчою службою, протягом трьох років з дня його вчинення. /а.с.83-84/

Згідно Виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 3299215 від 05 грудня 2020 року ОСОБА_1 , із зазначенням суми заборгованості перед ТОВ «УМ Факторинг» за кредитним договором за період з 04 січня 2021 року по 09 червня 2021 року складає – 18040.00 гривень, а саме: прострочене тіло кредиту – 550.00 гривень; - прострочені відсотки – 12540.00 гривень. /а.с.85/

В Реєстрі прав вимог № 13 від 09 червня 2021 року до Договору факторингу № 1 від 06 вересня 2019 року, укладеного між ТОВ «УМ Факторинг» та ТОВ «Авентус Україна» вказано, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 3299215 від 05 грудня 2020 року становить 18040.00 гривень, а саме: - заборгованість по кредиту 5500.00 гривень; - заборгованість по відсоткам 12540.00 гривень. /а.с.87/

При зверненні до нотаріуса ТОВ «УМ Факторинг» надано повідомлення на ім`я ОСОБА_1 з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 18040.00 гривень. /а.с.88/

Також, до матеріалів справи щодо вчинення виконавчого напису від 06 липня 2021 року за реєстровим № 1800 додано: - службову відмітку нотаріуса; - витяг з реєстру юридичних осіб; - Інформаційну виписку з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів від 06 липня 2021 року; - виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб; - опис документів; - протокол загальних зборів; - копію паспорту; - список згрупованих рекомендованих листів. /а.с.89-110/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати таким, що не підлягає до виконання виконавчий напис про стягнення з нього на користь Відповідача заборгованості з тих підстав, що надані Відповідачем документи, на підставі яких Третьою особою 1 було вчинено виконавчий напис, не були достатніми для підтвердження безспірності його заборгованості перед Відповідачем на день вчинення напису, так як він заперечує її наявність у вказаному розмірі, а кредитний договір, на підставі якого вчинено виконавчий напис не був посвідчений нотаріально.

Статтею 18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (далі – Закон) та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону), якими зокрема є - Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону, нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону).

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до статті 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону врегульовано, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

З огляду на вищевикладене, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

В роз`ясненнях, викладених в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», затверджених постановою від 07 лютого 2014 року № 2, у 10 пункті роз`яснень зазначено, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом України «Про нотаріат» № 3425-XII.

Пунктом 3.1 Глави 16 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно пунктів 3.2, 3.5 Глави 16 Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі – Перелік № 1172). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Згідно пункту 2 Переліку № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку № 1172, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Крім того, саме в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Позивач категорично заперечує наявність у неї будь-якої заборгованості перед ТОВ «УМ Факторинг» та стверджує, що жодних правовідносин із зазначеною юридичною особою у нього не було і про існування заборгованості довідалася вперше. Зазначає, що у виконавчому написі не зазначено коли настав строк платежу за кредитним договором, також відсутній будь-який розрахунок заборгованості, що взагалі унеможливлює вчинення виконавчого напису.

Зважаючи на те, що Позивач заперечує наявність у нього заборгованості саме в такому розмірі, в якому звернено стягнення у виконавчому написі нотаріуса, матеріали справи беззаперечно не свідчать про її безспірність, а протилежного судом не встановлено, а сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості Позивача, а тому суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

До заяви про вчинення виконавчого напису Відповідач надав нотаріусу виписку з особового рахунка за Кредитним договором № 3299215 від 05 грудня 2020 року /а.с.85/, в якій зазначено загальну суму заборгованості та її розрахунок за період з 04 квітня 2021 року по 09 червня 2021 року.

Разом з тим, у даній Виписці відсутня інформація, яка б надала можливість встановити та перевірити факт перерахування кредитних коштів на відповідний рахунок, рух коштів по рахунку та користування ними, нарахування заборгованості, здійснення позичальником платежів на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії та відповідний залишок заборгованості за кредитом, строки погашення заборгованості з відміткою про її непогашення, що є обов`язковою умовою для одержання виконавчого напису за кредитними договорами.

Таким чином, зазначена Виписка несе лише інформаційний характер та не може вважатися засвідченою випискою з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а тому у нотаріуса були відсутні підстави для вчинення виконавчого напису так як Відповідачем не було подано повний перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та наявність прострочення виконання зобов`язання в частині встановлення заборгованості за тілом кредиту, в зв`язку з чим при вчиненні оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріус належним чином не переконався у безспірності розміру сум боргу, не встановив, в якому розмірі виникла заборгованість як по тілу кредиту так і по відсоткам, чим припустився порушень вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Крім того, вищезазначений Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за № 1172 та з моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.

10 грудня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою зазначений Перелік був доповнений новим розділом - «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 про визнання нечинним і скасування пункту 1 та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 визнано незаконним та нечинним, зокрема розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

Оспорюваний виконавчий напис було вчинено 20 листопада 2020 року, в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14.

Укладений 05 грудня 2020 року між товариствам з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 Договір про надання споживчого кредиту № 3299215, який був підставою для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, не посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19).

Окремо суд зазначає, що Відповідачем при зверненні до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису було додано повідомлення з вимогою про сплату заборгованості, проте відомості того, що Відповідачем було направлено, а Позивачем отримано лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором відсутні. Позивач вказує, що його не було повідомлено про наявність заборгованості, а тому він був позбавлений можливості вчасно бути проінформованим про наявність заборгованості та можливості оспорити вимоги Відповідача або ж виконати їх, що також не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Наведені вище обставини в їх системному зв`язку вказують на те, що Відповідач, звертаються до Третьої особи 1 з заявою на вчинення виконавчого напису про звернення стягнення з Позивача заборгованості не надав документів, які підтверджують заборгованість Позивача, а нотаріус при вчиненні виконавчого напису, не переконався належним чином у безспірності сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом в зв`язку з чим було недотримано умови та процедуру вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, а Відповідач належних підтверджень, які б спростовували доводи Позивач не надав.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.

Позивач при зверненні до суду також просить стягнути з Відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України) Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

До матеріалів справи додано Договір про надання правової допомоги від 29 липня 2021року /а.с.18-20/, укладений між адвокатом Боденко Дмитром Олександровичем та Мельничуком Олександром Юрійовичем.

Відповідно до акту прийому – передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № б/н від 29 липня 2021 року та детальний опис робіт (виконаних послуг), на виконання умов Договору, адвокат надав наступні послуги: 1. Усна консультація – витрачений час 1 година – вартість – 500.00 гривень; 2.Складання позовної заяви – витрачений час 5 годин – вартість – 3000.00 гривень; 3. Складання клопотання про витребування доказів – витрачений час 1 година – вартість – 750.00 гривень; 4.Складання заяви про забезпечення позову – витрачений час 1 година – вартість – 750.00 гривень, всього – 5000.00 гривень.

Згідно квитанції № 0.0.2215484611.1 від 31 липня 2021 року та квитанції № 0.0.2228684689 від 13 серпня 2021 року, ОСОБА_1 сплатив адвокату Боденко Д.О. кошти в розмірі 5000.00 гривень. /а.с.22, 30/

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Частиною четвертою, п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 визначено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідач не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а тому суд задовольняє заявлена Позивачем сума витрат на правову допомогу в розмірі – 5000.00 гривень, підлягає задоволенню та її належить стягнути з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 908.00 гривень /а.с.5/ та сплачено 454.00 гривень судового збору за подання заяви про забезпечення позову /а.с.17/, яка була задоволена судом, вказані витрати в сумі – 1362.00 гривень підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись Законом України «Про нотаріат»; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1800 від 06 липня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» заборгованості в розмірі 18640.00 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (код ЄДРПОУ: 40274286, місто Київ, вулиця Ризька,73-Г, офіс 7/1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000.00 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 1362.00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник